Майже пів мільярда людей у світі слухають подкасти. За даними американської компанії зі стратегічного СЕО-планування Backlinko, слухачі проводять в улюблених застосунках по 7 годин на тиждень. Із 2019 року цифри охочих приділяти час подкастам зросли мало не вдвічі. Торік у цій сфері крутилося понад 23 мільярди доларів, а до кінця десятиліття очікується, що цифра може сягнути рекордних 100 мільярдів. Більшість людей — 73% аудиторії — вмикають подкасти на мобільному. Для майже третини осіб це чудовий спосіб розважити себе в подорожі. Приблизно 60% слухають подкасти, не відволікаючись від буденних справ.
Україна не залишається поза трендами й активно формує власну подкастингову культуру. Одна з найдинамічніших галузей, де українськомовні подкасти стрімко розвиваються, — література.
Про що найчастіше записують та слухають?
Топи популярних тем для подкастів у світі відрізняються. Наприклад, у США та Великій Британії (як, скажімо, і в багатьох інших країнах, зокрема, Австралії) найпопулярнішими є розваги, новини, розслідування та подкасти про бізнес. В Україні новинні подкасти також мають свою аудиторію — як і, наприклад, освітні та історичні. Але записують найбільше не про це. Відповідно до дослідження MEGOGO AUDIO, проведеного серед авторів подкастів у 2023 році, на кожну зі згаданих тем створюють аудіо понад 20% з них. Утім, найбільше випусків присвячені літературі, музиці, кіно та театру. За даними опитування, культурно-мистецька тематика цікавить 38.4% подкастерів. А от на розваги й дозвілля, приміром, припадає менш як 11%. Бізнесу, згідно з інфографікою згаданого дослідження, приділяє увагу майже 17% авторів. Більшість подкастерів — 60,1% — зауважили, що працюють в аудіоформаті.
Українцям пропонують слухати подкасти у форматі Read and Drink; дізнаватися більше про класику (наприклад, за допомогою подкастів письменника Мирослава Лаюка «Кохання з другого погляду» або ж «Палітурка» від The Ukrainians Media та Українського ПЕН); дискутувати про літературу та культуру загалом за допомогою «Наразі без назви» Анастасії Євдокимової й Богдани Неборак; бути в курсі всіх найцікавіших (навколо)літературних подій, дізнаватися більше про письменників та книжки разом із «Високою полицею» Богдани Романцової та її гостей. Детальніше про цей подкаст далі.
«Дуже зручний тип медіа»
Усе більше звукового контенту про книжки в Україні виходить за межі озвучування текстів під обкладинкою. На відміну від аудіокниг, які слугують альтернативою читанню, подкасти підсвічують найцікавіше і дають голос тим, кому є що сказати про прочитане. Не дивно, що книжкові подкасти в такому попиті серед літературознавців. Серед них — Богдана Романцова:
«Це дуже зручний тип медіа. Мені подобається, що він динамічний, що ми можемо слухати подкасти на ходу і що це відчуття горизонтальної взаємодії із ведучими. Немає відчуття, що тебе вчать, є відчуття, що з тобою говорять. Тому я це дуже ціную».
Подкаст «Висока полиця» Богдана почала створювати наприкінці 2023 року на запрошення медіа «Сенсор». Цей подкаст — її перший досвід у жанрі. Для Богдани він насамперед про спілкування, творчість і пізнання.
«Для мене це можливість говорити з різними гостями, можливість імпровізувати, аби це була не просто монологічна оповідь, підготовлена лекція, як у мене зазвичай, а щоб це була взаємодія, і я сама могла дізнаватися щось нове про літературу.»
Серед книжок, які опинилися на «високій полиці» Богдани Романцової й про які можна послухати в однойменному подкасті, ви знайдете «Життя попереду» Ромена Ґарі, «Володіти» Антонії Баєтт, «Голуби злітають» Мелінди Надь Абоньї, «Американських богів» Ніла Ґеймана, «Дорогу» Кормака Маккарті, «До слова» Дмитра Скочка.
Богдана не лише авторка, а й слухачка чималої кількості подкастів. Декілька з них — на історичну та природничу тематику — вона підтримує гривнею. Запевняє — існує багато форм взаємодії з аудиторією, які роблять для слухачів або глядачів подкастів цікавими платні версії контенту.
«Є така система, як бонусні випуски для благодійників, більш ранній доступ, і, можливо, насамперед — розширені випуски для тих, хто донатить, якісь додаткові супровідні матеріали. Не лише сам подкаст, а й навколо: ілюстрації, додаткові статті й усе таке. Це може приваблювати. І я завжди дивлюся, чи ведучий подкасту збирає гроші на ЗСУ, тобто чи ці гроші йдуть на благодійність. Мені це важливо.»
Чимало подкастерів розміщують свої записи одразу на кількох майданчиках, щоб охопити якомога більшу аудиторію. Крім традиційних YouTube, Spotify, SoundCloud або Apple Podcasts, їх можна послухати й у спеціалізованому українському застосунку LitCom, що присвячений обговоренню книжок. Тут є можливість увімкнути й випуски вже згаданої «Високої полиці», а заразом і поділитися враженнями, оскільки LitCom — це повноцінна соцмережа. Є у додатку, зокрема, й подкасти від «Лабораторії», «Духу і Літери» та інших українських видавництв. І це не дивно, адже говорити про книжки в аудіо- та відеоформаті цікаво все більшій кількості гравців ринку.
Подкасти допомагають видавництвам залучати нову аудиторію
У видавництві «Дух і Літера» зізнаються: для просування книжкової продукції переважно використовують соцмережі Meta (Facebook, Instagram) та YouTube. Втім, останнім часом додався ще один пріоритет — подкаст видавництва. Про цей проєкт нам розповіла PR-менеджерка видавництва Ріна Ісаєва.
«Подкаст допомагає видавництву більше контактувати з нашою цільовою аудиторією в новий спосіб, а також залучати нових людей для ознайомлення з нашими книгами. Подкаст видавництва «Дух і Літера» представлений на таких платформах: LitCom, YouTube, Spotify, Apple Podcasts, SoundCloud.»
Кар’єру в подкастингу нещодавно розпочало й одне з найбільших українських видавництв — «Ранок». Про це нам розповіла директорка з управління репутацією та PR-комунікаціями Ганна Макаренко.
«Нещодавно ми запустили власний відеоподкаст на платформі Youtube. Це BookTalk “Ранкова полиця”, де спілкуємося з письменниками й письменницями, книжковими блогерами та іншими партнерами видавництва на актуальні (довкола)книжкові теми. Поки що подкаст має 8 випусків, але кожен набрав по кілька тисяч переглядів. Це підтверджує, що такий формат цікавий читацькій спільноті, тому ми плануємо розвивати його й надалі.»
На момент цієї публікації випусків уже 9. У плейлисті «Ранкової полиці» ви знайдете подкасти-інтерв’ю з Андрієм Кокотюхою, Ольгою Купріян, Юлією Вротною, Танею Гуд, Ганною Булгаковою, Лілією Литвин, Тетяною Рубан, Тетяною Гонченко та Юлітою Ран.
Маєте чим поділитися після прочитання книжки? Вмикайте диктофон
Авторами подкастів про літературу стають не лише ті, для кого читання або книгодрукування — професія. Для багатьох це чудовий спосіб поділитися рекомендацією, підтримати чи навпаки покритикувати авторський задум, зрештою — розповісти власну історію. Лише у згаданому застосунку LitCom таких аудіо, за офіційною інформацією, вже понад 3200, за півтора року додаток завантажили 40 тисяч користувачів. Літкасти тут дуже різні за стилем, тематикою і тривалістю. Єдиний критерій якості — цікавість, що провокує обговорення.
Про те, як розвивається сеґмент літкастів у застосунку, нам розповіла засновниця і СЕО LitCom Ольга Ольхова-Сухомлин.
«Однією з перших функцій, яку ми реалізували на етапі релізу LitCom, — це можливість ділитися власним аудіоконтентом. Книжковий подкастинг розвивається надзвичайно стрімко, саме тому ми зрозуміли, що соцмережа, яка об’єднує книголюбів, неодмінно має мати всі інструменти для поширення літературних подкастів. До букблогерів, видавців, авторів активно приєдналася велика аудиторія, користувачі теж сміливо почали пробувати себе в ролі подкастерів.
Що цікаво: якщо професіонали з книжкової індустрії переважно роблять подкасти на (довкола)літературні теми, обговорюють літпроцес, знайомлять з історичним контекстом створення того чи іншого твору, то книголюби, звичайні читачі, у своїх літкастах часто просто діляться враженнями про текст, рекомендують, чи варто читати, висловлюють враження про авторський стиль письменника або якість перекладу. Фактично наші користувачі самостійно відчули й підтримали філософію LitCom як мережі “книжкових сомельє”, де кожен може виступити порадником або ж озвучити запит “що почитати”.»
Створювати та слухати подкасти в профільному застосунку, такому, як LitCom, зручно, адже для цього розробники створили цілу екосистему, додає Ольга Ольхова-Сухомлин.
«Нам ішлося про найширшу палітру функцій читацького сервісу: у LitCom є аудіозакладинки (слухаєш літкаст, робиш мітку і записуєш свої думки, рефлексії, які спровокував чийсь подкаст), можливість поділитися власним контентом в інших соцмережах, а також сформувати власні плейлисти з улюблених літкастів тощо.»
У найближчих планах LitCom — ще більше зручних фічів для користувачів.
«Нині ми активно працюємо над удосконаленням пошуку, аби користувачі легко могли знайти максимум інформації про будь-яку книгу на LitCom — від літкасту до допису-відгуку. У процесі вдосконалення й функція читацького щоденника, тестування прямої монетизації власного аудіоконтенту через соцмережу. Власне, ми максимально займаємося тим, щоб книжкове ком’юніті мало свій особливий майданчик — позбавлений географічних обмежень, надлишку некнижкових тематик тощо — на якому б рекомендували, обговорювали, критикували, формували свій читацький запит користувачі.»
Подкасти стають усе більш зручним інструментом для комунікації між читачами, видавцями, літературними оглядачами й розповсюджувачами книжок. Напишіть, кого любите слухати ви.
