У 16 епізоді подкасту «Висока полиця» літературознавиця Богдана Романцова поговорила з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем про нобелівського лауреата Жузе Сарамаґу та його роман «Євангеліє від Ісуса Христа».
Євгеній Стасіневич розповів про політичні погляди Жузе Сарамаґу, способи оповіді, які обирає письменник у своїх текстах, гру із жанровою формою у «Євангеліє від Ісуса Христа» та головні питання, які підіймаються у цьому романі. Богдана Романцова розпитала про жіночі образи у цьому тексті, літературних попередників, на які покликається автор, та іронічність Сарамаґу, за якою проступає великий трагізм. Разом літературознавці поміркували, що варто прочитати перед тим, як братися до цього роману, чи відчувається у тексті журналістське минуле письменника, та чому Сарамаґу навіть наприкінці XX століття все одно був людиною модернізму.
Жузе Сарамаґу (1922–2010) — перший португальський лауреат Нобелівської премії. Попри великий доробок та світове визнання, письменник почав активно писати художні тексти доволі пізно, коли йому було майже 60 років, а розквіт його карʼєри припав вже на 1980-ті та 1990-ті роки. Хоча насправді свій перший роман “Terra do Pecado” («Земля гріха») Жузе Сарамаґу написав ще 1947 року. Тоді текст не став успішним і отримав певне визнання вже у 1990-х, коли його перевидали. Письменник також несхвально ставився до роману, навіть не додавав його до власної бібліографії, не визнавав свого батьківства над ним. Свій наступний текст — “Manual de Pintura e Caligrafia” («Посібник з живопису та каліграфії») автор напише вже за 30 років — 1977.
Попри шанованість у світі, Жузе Сарамаґу не дуже любили у самій Португалії, принаймні за життя письменника. Причиною тому були контроверсійні політичні переконання автора, які на кінець XX століття виглядали дуже зашкарублими. У 1969 році Жузе Сарамаґу вступає у комуністичну партію Португалії — найпотужнішу на той момент опозицію диктаторському режиму Антоніу Салазара, який був у країні з 1933 року. З того часу, письменник присвячував чимало часу виступам на різних форумах, в яких не один висловлював недовіру до міжнародних інституцій, як то НАТО чи Європейського Союзу. І що більше минало часу, то сюрреалістичнішими були його переконання в очах решти суспільства. Про це висловлювався навіть відомий літературний критик Гарольд Блум, мовляв, «бути сталіністом у Португалії 2007 року означає просто не жити у реальному світі».
«Євангеліє від Ісуса Христа» — певне, що найскандальніший текст письменника, за який він навіть зазнав релігійних переслідувань у Португалії, через що був змушений виїхати з країни. Річ і тім, що Жузе Сарамаґу у романі відійшов від традиційного представлення Ісуса Христа, натомість олюднив його та його історію, приписав йому сумніви щодо його священної місії та земну любов до Марії Магдалини. Письменник у тексті критикує не саму віру, а те, як релігія її проголошує та чи виправдовує часом жахливі вчинки. І хоч роман набув і позитивного розголосу, його збиралися номінувати на премію Арістеіон (яка з 2000 року стала Європейською премією з літератури), проте під тиском Католицької церкви на книгу наклали вето за «напад на християнську мораль».
Стосунки Жузе Сарамаґу із Католицькою церквою були складні і до того. Письменник повсякчас відчував потребу звертатися у своїй творчості до Біблії, оскільки вона є ще й частиною культурної традиції. Автор визнавав, що Біблія має чудові фрагменти з літературного погляду, проте для Сарамаґу вона все ж була «каталогом жорстокості та всього найгіршого в людській природі». Католицька церква засудила присудження письменнику Нобелівської премії. А вихід у 2009 році книги «Каїн» лише поглибив конфлікт.
Послухати епізод можна на усіх подкаст-платформах: Spotify, Apple Podcasts, YouTube, Sound Cloud, НВ Подкасти, Megogo, Litcom.
