Що подивитися на ютубі, щоб знати більше про Київ?

Традиційно день Києва святкують в останню неділю травня, а тому саме час віртуально прогулятися Києвом у компанії ДахиБрахи, пройтися маршрутами вигаданого Степана Радченка та цілком реального Георгія Нарбута, почути, як звучить столиця, дослідити її на інклюзивність та дізнатися, на яких вулицях буяло життя в 1920-ті, як виглядала будівля першого київського вокзалу і коли каштани стали символом міста.

Композитор та музикант Євген Філатов прогулявся Києвом та записав, як звучить столиця. Для цього він зібрав шум метрополітену, сповіщення про відбій повітряної тривоги, мелодії вуличних музикантів, народний спів та звуки природи, які можна почути навіть у мегаполісі. Чому саме на Софійській площі проходять деякі музичні події? Як можна створювати музику без музичних інструментів? Яких змін зазнала культура рейвів в умовах широкомасштабної війни? Та як зрештою звучить Київ?

Віра Агеєва та Ростислав Семків обговорюють книжку «Марсіани на Хрещатику», міркують про київське літературне середовище початку минулого століття та послідовно підважують міф, що «без Булгакова Київ лишається голим-босим». Коли міський простір стає  видимим в українській літературі? Які літературні ліфти були доступні у Києві початку ХХ століття? Скільки номерів альманаху «Українська хата» можна було видати за ціну однієї вечері в ресторані «Континенталь»? Та на яких вулицях відбувалося все найцікавіше у літературному житті Києва 1920-х?

Олександр Терен з гостею епізоду Олександрою Заріцькою з гурту KAZKA перевірили Київ на інклюзивність. Зокрема, вони спробували спуститися Андріївським узвозом на кріслах колісних, відвідати заклади на Подолі та дістатися набережної. А також розпитали заступницю голови організації «Доступно UA» Наталію Пархитько про норми містобудування, як часто їх дотримуються, який рівень інклюзивності загалом по Україні та яке місто раніше лідирувало за цими показниками.

Засновник проєкту Богдан Логвиненко помандрував разом з музикантами гурту їхніми маршрутами Києва, а також познайомив їх із бізнесами та культурними осередками, які виїхали з окупованих територій та знайшли своє друге життя в столиці. Разом вони відвідали Софійський собор та піднялися на дзвіницю, роздивилися найвідоміші мурали, завітали до Довженко-центру і музей Івана Гончара та поїли у ресторані «100 років тому вперед».

Архітектор Дмитро Горбатюк розповідає про одні з перших кінохроніки Києва — 1911 та 1912 років. На них відбите життя міста понад століття тому: як жили та виглядали його мешканці, який вигляд мав перший київський вокзал, ще не зруйнований «совєтами» Хрещатик та вулиця Симона Петлюри (тоді вул. Безаківська), а також,  як проходило прощання з Олександром Терещенком.

Богдана Неборак та Анастасія Євдокимова пройшли шляхами Степана Радченка, Якова Михайлюка та сформували свої маршрути, щоб розібратися, яким чином у місті зустрічаються історичні епохи, на яких вулицях зустрічаються крізь десятиліття Нарбут зі Стусом та як міський простір стає «своїм» для кожного, хто докладе зусиль. Чому перейменування вулиць є важливим складником переосмислення історії? Як окремі місця стають порталами у різні століття? Та які культові локації Києва створювали довкола себе мистецькі середовища?

Каштан зараз є невіддільним символом Києва: він є на лого міста, квітучі дерева в травні можна знайти у кожному районі столиці, а раніше він був на жетонах у метро та навіть гербі. Відео дає змогу повернутися до перших згадок каштанів у Києві та простежити історію символу до сьогодні. Як каштани зʼявилися на Хрещатику? Де зараз найбільше каштанів: у центрі чи в спальних районах? Який звʼязок між цвітінням каштанів та датою дня міста? Та коли і яким чином цей образ закріпився у культурі?