22 лютого в український прокат вийшов анімаційний документальний фільм для дорослих «Втеча» від данського режисера Йонаса Погера Расмуссена. Стрічка розповідає про чоловіка, котрий називає себе Амін Навабі. Дія відбувається у наш час і в минулому, коли Амін згадує про дитинство й дорослішання, зокрема про свою втечу з Афганістану до Данії.
Прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на кінофестивалі Sundance, де робота Расмуссена й перемогла у конкурсі найкращих документальних фільмів світу. «Втеча» також здобула нагороду «Енні» як найкращий анімаційний фільм 2021 року.
На сайті-агрегаторі Rotten Tomatoes стрічка отримала 98% «свіжості» на основі 197 рецензій. На платформі IMDb її оцінка — 7,9 з 10, а на Metacritic — 91 бал зі 100.
Зібрали добірку відгуків про цей анімаційний фільм.
Журналіст та культурний критик Ентоні Олівер Скотт в огляді стрічки для The New-York Times зазначає, що це не тільки розповідь біженця про втечу та оселення — це також розповідь про камінг-аут і складні роздуми про різні форми аутсайдерства. «Втеча» є не стільки соціологічним дослідженням, скільки психологічним портретом, водночас дослідницьким і тактовним:
Кінокритик Джошуа Роткопф у рецензії для Empire зауважує, що Расмуссен знайшов свою особливу мову, аби розповісти історію про біженців. «Втеча» — це нетипова за візуальним стилем анімація, сюжет і візуальний ряд якого не залишає глядача байдужим:
Бенджамін Лі у рецензії для The Guardians звертає увагу на те, як влучно Расмуссен розкриває свого персонажа, чоловіка, якого ми знаємо за псевдонімом Амін. Герой згадує про своє життя, проте це історія не для того, щоби зворушити, вразити глядача. Оповідь Аміна — його власний спосіб звільнитися від тягаря свого минулого, зрозуміти себе сьогоденного й спробувати навчитися жити далі в майбутньому:
Кінооглядач Марк Кермод високо оцінює стрічку. Він пише, що хоча й фільм послуговується невигадливою 2D-анімацією, проте «Втеча» торкає саме емоційно. Це не історія про жертву — це розповідь про дорослішання, і цей етап свого життя головний персонаж Амін переживає й досі:
Кінокритикиня Роксана Хададі для Rogerebert пише, що «Втеча» анімована візуально скупо, проте сам фільм емоційно яскравий, з сильним відчуттям внутрішнього характеру. Стрічка дає можливість замислитися про те, що означає «краще» і за чиїми стандартами ми визначаємо це поняття:
Ерік Кон у своєму матеріалі для IndieWire відзначає, що «Втеча» дає новий погляд на глобальну міграційну кризу в більш інтимному плані. Уривчаста розповідь Аміна про свою подорож стає його кінематографічним катарсисом, а анімація перетворює спогади героя на пригоду, яка водночас є сучасною історією:
Критикиня Аліса Вілкінсон в огляді на стрічку для Vox пише про глибокий сенс історії Аміна, що виходить за межі конкретних фактів його життя:
