Як відкрити для себе Казимира Малевича?

23 лютого — 145-та річниця від дня народження Казимира Малевича,  художника-авангардиста, основоположника супрематизму, автора однієї з найвідоміших картин у світі «Чорний квадрат». 

Митця, попри українсько-польське походження, протягом тривалого часу йменували росіянином, але вже в березні 2023 року в Стадейлік-музеї в Амстердамі, у якому зберігається одна з найбільших колекцій робіт художника Казимира Малевича, почали підписувати митця як українця. 

До річниці від дня народження Казимира Малевича пропонуємо добірку з лекцій, документальних фільмів, подкастів, книг та статей, які допоможуть (пере)відкрити для себе творчість та біографію відомого супрематиста. Серед дібраного є як довгі лекції, так і матеріали на вужчу тематику, а також видана література та контент для дітей.

Митець польського походження, що народився в Україні та що на його спадок претендує 3 країни. Мав неповну освіту, та створював інноваційні підходи в мистецькому викладанні. Починав як художник-реаліст, та став фундатором одного з авангардних напрямків — супрематизму.

Тетяна Філевська — культурна менеджерка, креативна директорка Українського інституту, дослідниця українського авангарду, укладачка книг про Казимира Малевича. У лекції розповідає про етапи творчого становлення митця, винайдення напряму авангардного мистецтва «супрематизму» та революційність «Чорного квадрата». А також про вплив творчості митця на сучасну архітектуру, суперництво з іншим художником-авангардистом Володимиром Татліним та «міф» Малевича.

Друга частина лекції Тетяни Філевської — про освіту, користь її браку для Казимира, новаторські підходи у викладацькій діяльності, про складну ідентичність та свідомий вибір бути українцем, про звинувачення в шпигунстві радянською владою, гоніння та арешт, про хворобу і смерть.

У цьому подкасті Тетяна Філевська говорить про унікальність Малевича та його художнього мислення з ведучою подкасту та літературознавицею Тетяною Огарковою. Про поєднання в авангарді ультрамодерну та традиції, зв’язки з українською культурою та стосунки митця з радянською владою — слухати аудіо або читати текст.

Співавтор каналу «Культуртригер» Богдан-Олег Горобчук відповідає на 10 питань про Казимира Малевича, як-от: у чому полягає революційність «Чорного квадрату» і як художник  був пов’язаний з Україною в пізні періоди життя та творчості. Розповідає про місце митця в історії світового мистецтва, ключові віхи творчості до «Чорного квадрата», у чому полягає революційність найвідомішої картини та про те, чи можна вважати Малевича винятково українським художником.

У відео художник та кандидат соціологічних наук Богдан-Олег Горобчук звертає увагу на українську символіку у творчості Малевича. Співавтор каналу зупиняється на картинах «Селяни», «Складне передчуття», «Людина, що біжить» та, посилаючись на біографію митця, шукає зв’язки та пояснення зображуваним образам.

Казимир Малевич народився в українсько-польській родині в Києві на Жилянській, а хрестили його в Київському римсько-католицькому костелі святого Олександра. До 17 років разом з батьками мешкав у невеликих селах та містечках, де й вбирав у себе українську культуру.

Антологія, укладена Дмитром Горбачовим, містить автобіографічні тексти та листи Малевича, його статті в українських журналах, а також дослідження родоводу мистця та інші статті, написані Дмитром Горбачовим, Жаном-Клодом Маркаде, Валентиною Маркаде, Мирославою Мудрак та іншими дослідниками.

Мета фільму — показати українську складову творчості митця та вплив української культури на формування його особистості. Це відтворений на екрані сценарій супрематичного кіно, написаного художником ще в 1930 році. Стрічка містить архівні кадри з художником, а також коментарі численних істориків мистецтва, галеристів та архітекторів. 

Фільм розкриває зокрема досвід роботи митця в кіно. Знімальна група відвідала захід Європи, а потім попрямувала за Гансом Ріхтером — німецьким режисером-авангардистом, якому Малевич запропонував зняти свою «суперматичну фільму» — до Лос-Анджелесу в пошуках матеріалів про невідомий фільм за сценарієм Малевича.

Маловідомі біографічні відомості, спогади сучасників художника, коментарі світових дослідників розкривають його творчість в українському вимірі. «Нам було цікаво дослідити як український контекст — “український квадрат” — його життя і творчості вплинув на формування його естетичних концепцій. Вигадувати нічого не довелося. Малевич в автобіографії сам пише, що одним з основних джерел його творчості було народне мистецтво», — розповідає режисер Дмитро Джулай.

Розмова заступниці директора з наукової роботи Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Ірина Мелешкіної та мистецтвознавця, дослідника українського авангарду, упорядника антології  «Він та я були українці. Малевич та Україна» Дмитра Горбачова. У діалозі зокрема обговорюють різні інтерпретації біографічних фактів Малевича, що вплинуло на творчість митця, згадують про початок дослідження українськості Малевича.

У дорослому віці митець повернеться до Києва, викладатиме в Київському художньому інституті, писатиме для харківського журналу «Нова ґенерація». В автобіографічних записках згадував Київ, як його тягнуло туди, який вплив мало на нього місто.

Збірник об’єднав 18 досліджень теми Малевича київського періоду: його українських 17 років, творчості мистця під час викладання в Київському художньому інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистцями того часу, нові біографічні дослідження. 

Авторами статей є найавторитетніші дослідники Малевича в Україні та міжнародні малевичезнавці: Жан-Клод Маркаде, Крістіна Лоддер, Ірина Вакар, Мирослава Мудрак, Івона Люба, Александр Лісов, Дмитро Горбачов, Тетяна Філевська, Сергій Побожій, Остап Ковальчук, Ярина Цимбал та інші.

360 сторінок про київський період Казимира Малевича. До книги увійшли матеріали з архіву Мар’яна Кропивницького, мистецькі твори Казимира Малевича з його персональної виставки 1930 року, листи з Києва і до київських адресатів, статті Малевича в «Новій ґенерації», альманаху «Авангард» та інші документи, пов’язані з київськими проєктами мистця. 

Упорядниця книги й авторка вступної статті — Тетяна Філевська.

Спільний проєкт видавництва «Родовід» та KMBS за підтримки Фонду ІЗОЛЯЦІЯ та Платформи культурних ініціатив і Фонду родини Загорій.

Загалом залишилося три окремих незавершених автобіографічних тексти (1918, 1923–1925, 1933), у яких Казимир згадує і про дитинство, як зростав посеред українського сала та часнику в Конотопі, і про творчі питання, і про українськість.

Вперше видані в Україні повні незавершені автобіографічні тексти мистця, у яких він пише про особисті відчуття та переживання дитячих років, міркує на тему проблеми мистецтва, роздумує та порівнює. У виданні повністю збережена оригінальна мова Казимира Малевича, який легко та з гумором згадує свої дитячі та юнацькі роки, родину, друзів, навчання і все, що допомогло йому стати художником.

Упорядкування здійснила Анастасія Білоусова — культурологиня, координаторка проєктів видавництва «Родовід». Автобіографію художньо (пере)прочитали сучасні ілюстраторки Євгенія Полосіна та Аня Іваненко (Сері/граф студія). 

Попри польсько-українське походження, утиски та витіснення із середовища, арешти та звинувачення в шпигунстві, які Казимир отримував від радянської влади, росія наполегливо продовжувала свою колоніальну політику, привласнюючи ім’я Казимира Малевича.

Українська журналістка та сценаристка Яна Супоровська міркує про магію, якою володів Казимир Малевич, що за його картини досі тривають битви на головних аукціонах світу на десятки мільйонів доларів. Як Росії вдалося вкрасти цілу людину та як повернути генія світового калібру назад Україні?

Богдан-Олег Горобчук звертається до автобіографічних текстів Казимира Малевича, анкет та літературних джерел і за допомогою них розвінчує російські тези щодо привласнення митця. Автор наголошує на впливі українського народного мистецтва на Малевича та розповідає, як російські мистецтвознавці маніпулюють, свідомо уникаючи будь-яких акцентів на українських контекстах життя Малевича. 

Культурологиня Марія Дячук у подкасті говорить про біографічні відомості Казимира Малевича, про те, як ідея спрощення мистецтва «літала в повітрі» і як митець просив друзів спалювати листи, боячись не встигнути першим довести живопис до абсолютної форми. Міркує про полотна Малевича та згадує про символізм картини, яка з’являється у фільмі про Джеймса Бонда.

Книжка-альбом для дітей 5–13 років з творчими завданнями, наліпками, розмальовками. Кожен розгорт книжки присвячено одній із головних ідей художника, що спонукає не тільки читати та пізнавати, а й самостійно творити. Завдання альбому — не вичерпно відповісти на порушені питання, а стати для дитини путівником у творчість.

У цій серії мультсеріалу, заснованого на реальних подіях і нереальних пригодах, головним героєм став Казимир Малевич. Стисло та в анімованій формі глядачам розповідається про перші роки життя митця, які він провів в українських селах, де вперше почав малювати; про вишивку та прикрашання хат, які згодом трансформувалися в знамениті полотна.