У прокат виходить фільм «Цензорка»: як про стрічку відгукуються критики

7 березня в українських кінотеатрах виходить дебютна стрічка словацького режисера і сценариста Петера Керекеша «Цензорка». Фільм, створений у кооперації України, Словаччини та Чехії, оповідає про життя ув’язнених жінок в Одеській виправній колонії №74. У центрі сюжету — молода мама первістка Леся, яку турбує те, чи дозволять їй зберегти опіку над дитиною. За життям головної героїні у в’язниці спостерігає співробітниця колонії, цензорка Олена.

Прем’єра фільму відбулася у 2021 році на Венеційському кінофестивалі, де він отримав приз за найкращий сценарій у секції «Горизонти». У 2022 році «Цензорка» претендувала на «Оскар» від Словаччини у номінації «Найкращий міжнародний фільм». Також на рахунку стрічки такі нагороди як «Срібний Г’юґо» за найкращу режисуру на Міжнародному кінофестивалі в Чикаго, Нагорода арабських критиків за європейський фільм на Каїрському міжнародному кінофестивалі та Гран-прі Міжнародного кінофестивалю Les Arcs у Франції.

На сайті-агрегаторі Rotten Tomatoes фільм отримав 80% свіжості. На платформі IMDb оцінка стрічки — 7 з 10 на основі 413 рецензій.

Зібрали добірку відгуків про фільм.

Кінокритик Гай Лодж для Variety пише, що «Цензорка» — це незвична й корисна документалка, яка поєднує реалізм та підвищену формальну витонченість:

«Хоча авантюрна гібридна оповідь і скрупульозна манера її подачі роблять стрічку очевидним фаворитом фестивалів, фільм Керекеса досить захопливий та емоційно доступний, щоб його можна було показати у звичайному артхаусному колі. Попри те, що тема серйозна, її трактування тут просіяне іронічним, навіть трохи абсурдним гумором, а також кульмінаційним натяком на піднесення, яке видається настільки ж заслуженим, наскільки й несподіваним».

Культурна критикиня Ловія Гярк’є у своїй рецензії для The Hollywood Reporter зазначає, що «Цензорка» під кінець, можливо ненароком, стає роздумом про материнство та різні його форми. Ловія зауважує, що найцікавіші розмови — між головною героїнею Лесею та цензоркою Оленою, а також між Оленою та її власною матір’ю — торкаються водночас радості та ізоляції бути мамою:

«Уважне око оператора Мартіна Коллара та характерний візуальний стиль роблять перегляд фільму Керекеса схожим на повільне гортання фотокниги. Подивіться уважно: кожен кадр — від того, як вони сидять на дивані й годують грудьми немовлят, до виразів їхніх облич, коли вони печуть торти на день народження своїх дітей — розказує свою історію».

Шейн Вірунфан у своєму матеріалі для Popcinema пише, що у фільмі «Цензорка» можна прослідкувати низку тем — жінки та діти у в’язниці, материнство, гумор, провина, репресії, невизначеність, самотність та відсутність чоловіків:

«Петер Керекес відмовляється від конкретних жанрів, натомість зосереджуючись на емоційному результаті. Документальний стиль був би надто холодним, нездатним зобразити людську складність. Тож він додав правдоподібну історію, яку розповіла професійна акторка. Тому фільм є сумішшю двох жанрів: крутість документалістики поєднується з багатогранністю художніх фільмів».

Анна Сміт в огляді «Цензорки» для Deadline зазначає, що загальна тональність фільму нагадує серйозну документальну драму, яка то захоплює, то через епізод уже здається надто повільною:

«Тут немає сильної сюжетної лінії, це, імовірніше, серія віньєток. Найбільш інтригуючими частинами є подробиці життя жінок `{`у в’язниці`}`. Більшість із них потрапили за ґрати через злочини скоєні в пориві гніву — вбивство свого чоловіка або, інколи, його коханки».

Кінознавець Василіс Крусталліс у рецензії для Film Is A Fine Affair пише, що Керекес до всіх своїх героїнь та героїв ставиться з чуйністю і людяністю, мов ніжний член родини обіймає своїх дітей:

«Знову і знову ми бачимо святкування трьохріччя, що знаменує розлуку між матір’ю та її дитиною, ніби вправу для Лесі, головної героїні. Керекес не поспішає (деколи занадто), щоб показати точну роботу в’язниці та розпорядок дня, але ми відчуваємо, що це не тюремна драма, де видно гноблення. Навпаки, все формально, рутинно зроблено, ніби й у самої влади є завдання, яке вона повинна виконати, — і вона теж прагне вийти з в’язниці».

Текст створено в межах студентського стажування.

Схожі новини