Місяць: Березень 2025

«За що вони борються?..» — на жаль, за десять років російської війни проти України це запитання й досі можна почути від іноземців, далеких від українського контексту. На цьому полі нам належить ще безліч інтелектуальних битв за власну ідентичність, і дієвою зброєю, чи то пак м’якою силою, у цій просвітницькій місії є насамперед література.

За роки незалежності на світовому ринку зʼявилося багато якісних і важливих перекладів й охопити всі одним текстом неможливо. Однак ми уклали список тих книжок, які станом на сьогодні хотіли б порадити друзям і партнерам, адже він виростає як відповідь на численні запити закордонних бібліотек, видавництв, посольств та інституцій, які хочуть ділитися знаннями про Україну для своїх аудиторій. 

У цій добірці представлено 100 книжок — з України або про Україну, — які видані після 1991 року, написані в різних жанрах на широке коло тем, кожна з них у свій спосіб репрезентує українську ідентичність. У переліку ми зосередилися на перекладах англійською, німецькою та французькою мовами. Це 17 книжок для дітей, 23 нонфікшн видань про культуру, 20 книжок про історію та політику, 29 книжок художньої прози та 11 поетичних збірок.

Список також доступний українською й англійською мовою на сайті Українського ПЕН, матеріал Юлії Колісник переклала Анна Вовченко. Пруфрідер — Крістофер Етвуд.

Ця книга запрошує у мандрівку Україною, розповідаючи 1200 унікальних фактів про країну та її мешканців: мальовничі місця, які варто відвідати; захопливі культурні досягнення; видатні особистості та переломні моменти, які вплинули на хід історії та життя українців. Ця книга створена з відкриттів, які змушують поглянути на Україну по-новому. Видання, орієнтоване і на дітей, і на дорослих, чудово підходить для сімейного читання. 

Данко, Зірка та Фабіан мирно живуть у маленькому містечку Рондо, чарівному та радісному місці, де навіть квіти співають! Усе ідеально… до фатального дня, коли настає війна. Не маючи досвіду переживання війни, жителі не знають, що робити. Вони намагаються поговорити з нею, потім побороти її, але все марно. Тільки сила світла і єдности може привести Рондо до перемоги… Ця книжка-картинка з України облетіла світ у багатьох перекладах і виборола чимало міжнародних нагород.

Белетризоване листування між головними героями — дідом Богданом та його онукою-підліткою Ганнусею — розповідає читачеві пронизливу історію про один із найжорстокіших злочинів проти людства — Голодомор, або Великий український голод, організований радянською владою для знищення українців. Такий формат подачі (белетристика на основі документальних свідчень) авторка обрала спеціально для юної аудиторії, аби пояснити складну історичну тему простими для розуміння словами.

Ця книжка-картинка вперше вийшла в Україні у 2017 році під назвою «Майя та її мами». Однак її британське видання побачило світ уже в розпал війни у 2023 році, що наклало відбиток на позиціювання: книжка про толерантність стала також символічним жестом на підтримку дітей України, а передмову до цього видання авторка написала в коридорі свого помешкання, ховаючись від російських ракетних обстрілів. Окрім того, трішки змінилася назва, але історія залишилася такою ж позитивною та цікавою.

Як донька відомих математиків, Флора понад усе на світі любить рахувати. Вона рахує все навколо — тварин, піщинки на пляжі та букви у татовій газеті. Коли дівчинка дивиться на Чумацький Шлях, вона замислюється, як порахувати безмежну кількість зірок. Це взагалі можливо? Невже нічне небо настільки заповнене зірками, що навіть усіх цифр, які вона знає, не вистачить, щоб їх порахувати?.. «Зірки та макові зернята» — ще один винятково естетичний літературний витвір відомого творчого дуету з України.

Серія «Наш світ» видавництва Barefoot Books знайомить наймолодших читачів з культурами різних країн у форматі зручних настільних книжок. До того ж писати такі книжки доручають локальним авторам залежно від країни. «Слава Україні!» — промовляє книжка вже з перших сторінок і запрошує провести день по-українськи: розписати писанки, поїсти борщу, пограти на бандурі й навіть вивчити кілька слів українською з посібниками з вимови, що супроводжують історію.

Чудовий нонфікшн для допитливих дітей, які хочуть знати більше про Україну, але не знаходять її у своїх підручниках історії. Ця стильно ілюстрована книга запрошує на екскурсію Україною минулого й сьогодення, розказану голосами чотирьох друзів із різних куточків країни. Які динозаври жили в Україні? Хто боровся за її незалежність? Чому козаки були такими славними? Чому росіяни вічно нападають на українців? Це лише деякі з питань, які досліджують оповідачі книжки, розповідаючи про Україну в усі її буремні та звитяжні епохи.

У цій барвистій білінгвальній книжечці зібрані листи, написані українськими дітьми до солдатів у війні, що на час публікації видання (2015 рік) називалася ще тільки збройним конфліктом на Сході України. На жаль, актуальна вона й дотепер, адже апелює до цінності миру, за який українцям досі потрібно боротися. Двомовність книжки робить її доступною як українським дітям, так і їхнім іноземним одноліткам, і може стати містком для порозуміння в розмовах про війну та почуття, що вона неодмінно приносить у життя кожного, хто з нею стикається.

Горішкові Плавні — особливе лісове містечко, де ростуть найсмачніші горіхи у світі! Тут усі тварини живуть у мирі та злагоді: розважаються й навчаються, захищають одне одного, випробовують свою сміливість і, найголовніше, вчаться не боятися нічого й нікого на світі. У невимушеній манері книжка навчає, як маленькими хитрощами побороти великі дитячі страхи.

Книжка-володарка кількох світових нагород, «Жовтий метелик» розповідає історію самими лише зображеннями. Маленька дівчинка чарується жовтими метеликами на тлі чистого блакитного неба. Використовуючи кольори свого національного прапора, автор створив глибоко емоційну й метафоричну розповідь про війну, де яскраве світло межує з бездонними тінями, а жовті метелики не лише зачаровують, але й пробуджують надію на майбутнє.

Чому Росія напала на Україну? Хто такі українці? Чому вони не здаються? Які уроки щоденно виносять? Відповіді на ці та інші запитання подано доступно й захопливо, з ілюстраціями та легким гумором — для юних, але вже зацікавлених у політиці читачів. Розповідь про мужність, описану в цій книжці, триває.

36 і 6 котів стояли перед пані Креповою одного дощового вечора і просили впустити їх до її маленької квартири. Саме так: 36 дорослих котів і 6 кошенят — усі з оригінальними іменами та яскравими характерами! Коти перевернули життя пані Крепової та її племінника Стаса з ніг на голову, але зрештою все обернулося на добре… Це перша котокнижка із серії, що стала справжнім бестселером сучасного українського дитліту.

Зворушлива оповідка для наймолодших читачів. Мама Кролика застудилася, тож турботливий малюк вирушає на пошуки цілющого й запашного меду для неї. Але він такий маленький і беззахисний у великому місті… Які ж небезпеки чигають на нього за порогом дому? Тепла історія з цікавим сюжетом, щасливим кінцем та дуже затишними ілюстраціями — саме те для вечірнього читання.

У тваринному світі — зовсім як у людей — вирує своє життя, і часом там теж стаються злочини. Тоді до роботи береться морський свин Жерар! Він-бо знаний детектив, і всі домашні та вуличні тварини можуть покластися на нього. Однак відомо, що Жерар неабиякий ласун і розслідує справи лише за ласощі. Жерар з’ясовує, хто викрав котячий сніданок, досліджує найтемніші вулиці міста та дізнається, хто криється за таємничою фігурою монстра, який лякає всіх домашніх тварин…

«Чудове чудовисько» — перша книжка однойменної трилогії одного з найулюбленіших сучасних українських дитячих письменників Сашка Дерманського. Це історія про дружбу третьокласниці на ім’я Соня та Чудовиська з чарівного лісу, скорочено — Чу. Книга сповнена магії, гумору, пригод і несподіваних поворотів, які триматимуть увагу читача до останньої сторінки. А повноколірні ілюстрації української художниці Дарини Камінської надають історії ще й візуальної привабливості.

Коли восьмирічний Шапочка виявляє кита, що плаває за вікном його спальні, він неабияк дивується. За весь час у лікарні хлопчик прочитав багато книжок, але жодна не повідала про такі дива. Згодом кит стає для Шапочки найкращим другом і допомагає йому на довгому й виснажливому шляху одужання від лейкемії… Кажуть, «Шапочка і кит» — це дуже доросла книжка для дітей, але насамперед вона про дружбу і надію, якої так потребують пацієнти з онкологічними захворюваннями.

Ця книга для наймолодших розповідає дві чарівні історії з лісу: з одного боку, ми дізнаємося про ведмедя, який хоче відчути зиму й чинить опір зимовій сплячці, поки його не наздожене втома. З іншого боку, ми супроводжуємо бізона, який не хоче нічого, крім того, щоб мати можливість спати в холодну пору року, хоча його вид не впадає у сплячку. Завдяки протилежним поглядам на тему сну та відпочинку книга спонукає до роздумів і дискусій, а також пропонує ігровий підхід до сну, що подобається і дітям, і батькам.

«За що вони борються?..» — на жаль, за одинадцять років російської війни проти України це запитання й досі можна почути від іноземців, далеких від українського контексту. На цьому полі нам належить ще безліч інтелектуальних битв за власну ідентичність, і дієвою зброєю, чи то пак м’якою силою, у цій просвітницькій місії є насамперед література.

За роки незалежності на світовому ринку зʼявилося багато якісних і важливих перекладів й охопити всі одним текстом неможливо. Однак ми уклали список тих книжок, які станом на сьогодні хотіли б порадити друзям і партнерам, адже він виростає як відповідь на численні запити закордонних бібліотек, видавництв, посольств та інституцій, які хочуть ділитися знаннями про Україну для своїх аудиторій. 

У цій добірці представлено 100 книжок — з України або про Україну, — які видані після 1991 року, написані в різних жанрах на широке коло тем, кожна з них у свій спосіб репрезентує українську ідентичність. У цьому переліку ми зосередилися на перекладах англійською, німецькою та французькою мовами. Це 29 книжок художньої прози, 23 нонфікшн видань про культуру, 20 книжок про історію та політику, 11 поетичних збірок та 17 книжок для дітей.

Список також доступний українською й англійською мовою на сайті Українського ПЕН, матеріал Юлії Колісник переклала Анна Вовченко. Пруфрідер — Крістофер Етвуд.

Це перша поетична збірка англійською мовою всесвітньо ключового українського автора Сергія Жадана. У цих сильних і доступних оповідних віршах змальовані сміливі портрети життя на понівечених війною та злиднями вулицях, де діти підраховують кількість місцевих смертей, а романтика життя постає лиш далеким спогадом. У традиції Тома Вейтса, Чарльза Буковскі та Вільяма С. Берроуза Жадан створює нову поетику втрати. Та попри похмуру тональність, вірші Жадана осяяні магією побутової деталі, відчуттям надії та усвідомленням того, що воля описуваного народу непохитна.

Критики охрестили цю збірку «путівником по емоційній боротьбі України». Вірші-свідчення однієї з найвідоміших українських поеток Галини Крук є водночас і захопливими, і філософськими, і візіонерськими. Ця збірка вийшла у розпал війни, у травні 2023 року, і стала зболеним поетичним голосом українців, який дедалі гучніше лунає у світі. Ведучи за собою у найтемніші простори воєнної реальности, авторка, однак, доводить що світло мови може стати уявним щитом.

Напад Росії на Україну — це також і напад на її мову, що попри спекулятивні намагання ворога лише утверджується серед українців. У воєнний час вона також зазнає трансформацій. «Український словник війни» фіксує фрагменти досвіду, проговореного мовою українських реалій. У 2022 році поет Остап Сливинський взяв на себе роль лексикографа воєнного часу, ретельно збираючи та укладаючи словник свідків російського вторгнення. Серед голосів, представлених у цьому «словнику», — ті, хто був змушений покинути свої домівки й вирушити у безвість, волонтери, медики, солдати, громадські активісти та митці — їхні історії об’єднують нові сенси знайомих слів і нові слова для не знаних раніше явищ.

Остап Сливинський — поет повсякденних речей. Він пише про дитячі ігри, старі дерева та родинні історії. Але те, що виходить з-під його пера — це портрет епохи, адже окремі голоси та спогади він досліджує на предмет слідів великих історичних подій. Дивовижна увага до деталей виливається у красиві та загадкові тексти, які спонукають до багаторазового перечитування, щоразу знімаючи ще один шар реальності. Ця книжка містить найкраще вибране з трьох попередніх збірок поета.

Клітемнестра, яка планує вбивство свого чоловіка, Офелія, що критикує свого творця, та (зовсім несподівано) репортаж із Чорнобиля на наступній сторінці — це сюжети англомовної поетичної збірки видатної української письменниці Оксани Забужко. Її витончена дотепність та філософська проникливість нагадують Віславу Шимборську або Адама Загаєвського. Почергово актуальна та іронічна, її поезія стоїть поряд із найкращими та найважливішими творами Європи за останні пів століття.

Ця антологія, видана у 2017 році, фіксує російську війну проти України в тій проміжній фазі між початком бойових дій і повномасштабним вторгненням, коли здавалося, що світ про українців забув. Вона об’єднує деякі з найбільш переконливих поетичних голосів з різних регіонів України. Молоді та літні, жіночі та чоловічі, похмурі та іронічні, трагічні та грайливі, сповнені надзвичайного жаху та звичайних людських радощів, ці голоси відтворюють людське звучання війни у всій її трагічній складності.

Найновіша поетична збірка Юлії Мусаковської «Бог свободи» розкриває пейзаж неспокійної сучасної України. Рівною мірою інтимні та експансивні, ці вірші розповідають про соціальну боротьбу жінок та їхніх родин, травму солдатів, які повертаються додому, та майбутнє народу в тіні війни та його бурхливого минулого. Яскрава, актуальна та майстерна, ця книга сповнена глибоких прозрінь та захопливого красномовства.

Ця вишукана поетична збірка Катерини Калитко розповідає про розлуки та зміни, натякаючи на війну, що триває в Україні. Можна інтуїтивно здогадатися, що лаконічно зображені персонажі — це кримські татари, євреї або переміщені громадяни України, біженці з окупованих територій. Однак ці від’їзди та розставання, гостре відчуження й біль, що пронизують вірші, можна також прочитати як елементи більш філософської та глобальної матриці, актуальної для будь-якого регіону і кожної людини. Адже це сфера універсального міфу про дім та його втрату, подібно до вигнання з Едемського саду. Візуальні образи авторки винятково деталізовані, а її поетична мова багата й соковита.

По-справжньому світ звернув увагу на Україну лише 24 лютого, і Франція не виняток. У новинах почали з’являтися не знайомі досі назви, означені битвами і трагедіями: Буча, Маріуполь, Харків, Азовське море, Дніпро… Ця збірка текстів виникла з бажання французів дізнатися, що ж за країна стоїть за цими назвами і хто її народ. Так, п’ятнадцять українських авторів різного віку та походження, як російськомовних, так і українськомовних, розповіли про місце, яке символізує «їхню» Україну. Читач дізнається, що це не просто якась земля за Карпатами, а перспективна країна з багатовіковою культурою і, зокрема, талановитою літературною сценою, про яку у Франції досі мало знають.

Як переважна більшість українських антологій, виданих за кордоном, ця книга народилася з розпалу війни в Україні. Вона об’єднує українських поетів, які є учасниками спротиву. Подібно до національного героя Тараса Шевченка, деякі з них утверджували ідентичність нації перед обличчям агресії. Інші, як Василь Стус, письменник і дисидент, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму та холодної війни. Наймолодші, як Елла Євтушенко (укладачка антології), належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну. Через них на цих сторінках дихає дух Майдану: дух чоловіків і жінок, які хочуть вільно обирати майбутнє своєї країни.

У збірці «Бабин Яр. Голосами» українська поетка Маріанна Кіяновська вшановує пам’ять жертв Голокосту, розповідаючи їхні історії жаху, смерті та виживання і проєктуючи власні уявні голоси. Витончені та ретельно інтоновані вірші передають досвід звичайних цивільних людей, які пережили нестерпні події, що призвели до масового розстрілу у Бабиному Яру в Києві. Задумана як данина пам’яті загиблим, книга порушує складні питання про пам’ять, відповідальність і вшанування тих, хто став свідком зла на межі з невимовним.

«За що вони борються?..» — на жаль, за одинадцять років російської війни проти України це запитання й досі можна почути від іноземців, далеких від українського контексту. На цьому полі нам належить ще безліч інтелектуальних битв за власну ідентичність, і дієвою зброєю, чи то пак м’якою силою, у цій просвітницькій місії є насамперед література.

За роки незалежності на світовому ринку зʼявилося багато якісних і важливих перекладів й охопити всі одним текстом неможливо. Однак ми уклали список тих книжок, які станом на сьогодні хотіли б порадити друзям і партнерам, адже він виростає як відповідь на численні запити закордонних бібліотек, видавництв, посольств та інституцій, які хочуть ділитися знаннями про Україну для своїх аудиторій. 

У цій добірці представлено 100 книжок — з України або про Україну, — які видані після 1991 року, написані в різних жанрах на широке коло тем, кожна з них у свій спосіб репрезентує українську ідентичність. У цьому переліку ми зосередилися на перекладах англійською, німецькою та французькою мовами. Це 29 книжок художньої прози, 23 нонфікшн видань про культуру, 20 книжок про історію та політику, 11 поетичних збірок та 17 книжок для дітей. 

Список також доступний українською й англійською мовою на сайті Українського ПЕН, матеріал Юлії Колісник переклала Анна Вовченко. Пруфрідер — Крістофер Етвуд.

Один із найбільш знакових романів часів незалежности України. «Польові дослідження з українського сексу» — це історія особистого бунту однієї жінки, спровокованого головним літературним скандалом десятиліття. Роман, що закарбувався в історії літератури як феміністичний, розповідає історію складних стосунків між українською поеткою Оксаною та амбітним скульптором Миколою, а також є полотном саморефлексії головної героїні щодо її сексуальности, особистісного становлення, культурної та національної ідентичности. 

Охоплюючи шістдесят буремних років української історії та життя кількох поколінь, ця сага сплітає драматичну й заплутану павутину кохання, сексу, дружби та смерті. У центрі історії — три жінки, пов’язані покинутими таємницями минулого; звідси й назва роману, де «музей» — це сховище історій. Сюжет рухає розслідування загадкової смерті воячки Української повстанської армії (УПА). Авторка розкриває багатоаспектну природу існування в умовах складності історії та внутрішніх протистоянь людей, здійснюючи переходи між часами та поколіннями.

Інтенсивні стосунки між сестрами або дівчатами є центральною темою збірки малої прози «Сестро, сестро». Композиційно вона складається зі спогадів і оповідань про героїнь різного віку та в різних життєвих обставинах. Водночас в оповідях простежуються особисті та політичні наративи України з перспективи жінок-оповідачок, які зростали в різний час за різних життєвих обставин. Уперше видана у 2003 році, книжка вже стала сучасною класикою, як і чимало інших творів авторки.

Гостросюжетний роман про долі жителів сходу України. Коли ворожі солдати вдираються в сусіднє місто, Паша, вчитель української мови, вирушає до інтернату, де живе його племінник Саша, тепер уже на окупованій території. Потрапляючи в зону бойових дій, перетинаючи мінливі кордони та укладаючи непрості союзи, Паша усвідомлює, кому він насправді відданий, у дедалі відчайдушнішій боротьбі за те, щоби врятувати Сашу й повернути його додому.

Ворошиловград — радянська назва українського міста Луганська. В однойменному романі Сергія Жадана у поетичній та виразній манері поєднуються магічний реалізм і гостросюжетний дорожній роман. Власник заправки в донбаських степах планував коротку поїздку до брата, але, опинившись поблизу міста свого дитинства, Герман намагається знайти відповіді на багато запитань: хто він і що для нього важливо, за що він тримається і за що готовий боротися.

Магічний реалізм від одного із сучасних класиків української літератури. Роман, дія якого розгортається між двома світовими війнами поблизу Ялівця в українських Карпатах, документує крах грандіозних наративів минулого, уособлених тут карпатськими богами. Майстер рефлексивної, тонко нюансованої прози, Прохасько сплітає воєдино оповідні нитки, що свідчать про витонченість та інтегрованість української культури у світову.

Дні молодого українського поета і студента Літературного інституту в Москві наповнені нескінченними пиятиками та сексуальними пригодами. Аж поки одного дня рутинне «катання на козлах» не приводить поета до підземель московського метро, де він стає свідком жахливого симпозіуму відомих мерців… 

«Московіада» — один із культових романів відомого українського письменника Юрія Андруховича, сповнений гротескних і сюрреалістичних моментів, а також реалій часу, що супроводжував розпад комуністичної імперії. Написаний понад тридцять років тому, у 1992 році, роман видається надзвичайно актуальним і сьогодні, під час неминучого й тепер уже остаточного розпаду тієї самої імперії.

Четверо поетів збираються у містечку Чортопіль на «святі воскресаючого духу» — оргії попкультури, громадянської дисфункції, національної гордости та сексу. Роман карнавальної вітальности та гострої соціальної критики, він оспівує новознайдену свободу та рефлексує над суперечностями пострадянського суспільства, захоплює читача своєю екстравагантністю та ексцентричним розмаїттям. «Рекреації» зарекомендували Андруховича як витонченого, але спокусливо читабельного письменника-коміка з проникливим розумінням свого нестабільного часу.

Міський кочівник з Радянського Союзу, автор мандрує дорогами світу й роками свого життя, розповідаючи безліч подорожніх історій. Він описує соціологію вуличної музики Берліна, блукання покинутими садами Детройта, мандри Одесою, Харковом, Парижем, Прагою, Штутгартом, Торонто, Ужгородом, Венецією… Так складається абетка зі 111 населених пунків на трьох континентах. У цьому оригінальному есеїстичному виданні Андрухович поєднує щирі історії з політичною полемікою, кліше з прозріннями й анекдоти з романними чернетками.

П’яний учитель історії вигадує безглуздий план, як прорити тунель з України до Угорщини, щоб змусити ЄС прийняти Україну до своїх лав, переправивши все її населення до сусідньої країни. Наслідком цього неминуче стають веселощі та небезпека, коли Тис (він же Карбід) вербує банду місцевих контрабандистів, серед яких — сучасний Ікар, що вирішив перелетіти кордон, та фатальна жінка, яка торгує людськими органами. Легкий, дотепний і цілком авантюрний роман молодого українського письменника Андрія Любки.

Збірка з десяти житейських та філософських оповідань українського письменника Василя Махна, який живе у США. Автор, однак, пише не лише про життя емігрантів та реалії американського побуту, а й про євреїв свого рідного міста Чорткова до Другої світової війни, секс на автобусній зупинці, вкрадений велосипед, білок на даху, побутові дрібниці, кохання та смерть… Образ дому стає всюдисущою метафорою: він скрізь і ніде, завжди й ніколи. І дім цей постає не матеріальним, а передусім містичним, який живе у спогляданні, спогадах і почуттях.

Сюжет цього вишуканого роману розгортається навколо двох молодих жінок: Аделі, доньки заможного німецького лікаря, та осиротілої служниці Стефанії. Їхні долі — десь трагічно, а десь романтично — переплітаються в міському ландшафті пізньої Габсбурзької імперії, де протягом століть уживалися разом українці, поляки, німці та євреї. Авторка використовує прийоми готичної літератури, щоб із дивовижною деталізацією відтворити атмосферу й повсякденне життя Станиславова того часу. «Фелікс Австрія» — обов’язкова до прочитання книга для всіх, хто прагне зрозуміти глибокі зв’язки України із Західною Європою та її боротьбу за вихід з орбіти Росії.

Архівістка Романа вважає, що впізнала свого зниклого чоловіка Богдана в безіменному солдатові, який повернувся з війни на Донбасі у 2014 році. Чоловік надто понівечений, щоб його можна було впізнати, і надто травмований, аби пам’ятати. Романа намагається відновити пам’ять та ідентичність Богдана, розповідаючи йому про себе… У романній трилогії «Амадока» (що в німецькій версії вийшла окремими книжками) Софія Андрухович створила чудову метафору України минулого й сьогодення. Водночас цей великий твір є універсальною притчею про пам’ять і забуття в коханні, суспільстві та історії.

У цьому романі авторка протягом трьох десятиліть спостерігає за життям людей, яких доля звела разом у пологовому будинку Донецька одного квітневого дня 1986 року. З людьми змінюється і суспільно-політичний ландшафт міста: від розпаду Радянського Союзу до російського вторгнення у 2014 році. Це перший роман авторки українською мовою — втім, не повністю: за задумом, українська тут — чи не найголовніша точка переходу, в якій свідоме прощання з російською означає для героїв можливість бути собою.

Натхненний вишукано амбівалентним висловом Вергілія “sunt lacrimae rerum”, Андрій Содомора, український голос класичної античности, створив серію оригінальних есеїв про великі речі та дрібниці нашого життя. Представлені тут вибрані оповідання є першими англійськими перекладами глибоко інтелектуальної та інтертекстуальної прози Содомори. Через ностальгічні спогади він веде читачів у подорож Західною Україною, а також світовою літературою, від Стародавньої Греції та Риму до поезії Поля Верлена та Федеріко Гарсіа Лорки.

Хаба Габінський — біженець з українського сходу, що опиняється в Києві на початку українсько-російської війни. Через свій фізичний розлад та подальший добровільний перехід на українську мову герой опиняється у стані дезорієнтації, під час якого він змушений кинути виклик своїм переконанням. 

У цьому романі Володимир Рафєєнко досліджує, як пам’ять і мова формують нашу ідентичність та як ми тримаємося її попри все і за всяких обставин. Порушуючи ключові теми, спричинені російською агресією, роман вирізняється новаторським і дослідницьким способом їх аналізу, водночас відкриваючи новий — донбаський — погляд на українську ідентичність.

У жвавій розповіді Аскольд Мельничук мандрує зі своїми героями від старої України до Нью-Джерсі. Зенон і Наталка одружуються в той день, коли в Сараєво застрелили ерцгерцога Фердинанда. Тим часом Стефан відмовляється від абстракцій націоналізму заради двох своїх коханок, матері та дочки. Перенесена на дивний ґрунт нового світу через потрясіння Другої світової війни, ця сім’я виявляється неготовою до витончених диверсій мирного передмістя. Оскільки привиди їхнього минулого ніколи не відступають, мандрівники знову вдаються до стратегій, яких навчилися в боротьбі з татарами, нацистами та комуністами. Результати — настільки ж комічні, наскільки й несподівані.

Чорнобильська зона відчуження для багатьох є символом тотальної катастрофи й водночас моторошним об’єктом туристичних мрій. Для Маркіяна Камиша вона стала місцем паломництва. Він син ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній станції і справжній «сталкер» — дикий шукач пригод у Зоні відчуження. Автор заводить читача у галюцинаційні подорожі серед іржавих руїн, шалені сутички з поліцією та моменти екстатичного забуття на пустирі. Написана з гонзо-енергією та зухвалим ліризмом, книга є унікальним документом цієї антиутопічної реальності.

Жінка, вибита з колії після нещасливих стосунків, страждає від панічних атак і місяцями не виходить із квартири. Зрештою вона знаходить опору в історичній особі, яка відіграла велику роль в історії України, — В’ячеславі Липинському. Історик, філософ і політик, він походив із польської шляхетської родини, яка мешкала на Західній Україні, але свідомо ідентифікував себе українцем. Літературно вражаючий роман, який показує, що означає, коли твоя особистість складається зі страху, покори та забуття.

Спекотний липень у Макіївці на сході України та будинок, де живуть звичайні люди. На першому поверсі божевільна гедоністка Віра та її охоронці, озброєні рушницями та горілкою, святкують апокаліптичні вечірки. І це лише одна з героїнь цього химерного будинку. Дванадцять квартир, дванадцять трагічних, зворушливих, сумних і дивовижних історій із життя сусідів однієї «сталінки» під час буремного 2014 року на Донбасі. Усі різні — з різними долями, уявленнями про життя і планами. Але раптом усі вони опиняються в однакових жахливих обставинах.

У цьому французькому виданні української прози шість видатних авторів України — Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Марія Матіос та Андрій Курков — власним прикладом засвідчують багатство й витонченість своєї літератури, поки маловідомої у світі. Україна в них постає багатогранною і складною натурою зі строкатою історією, яку варто пізнати французькому читачеві.

Події роману «Нічний репортер» відбуваються у Львові 1938 року. Журналіст Марко Крилович, прозваний «нічним репортером», береться за розслідування вбивства кандидата в мери міста. Комісар міліції Роман Обух, якого адміністратори відсторонили від розслідування, допомагає йому неофіційно. Тим часом у справу втягуються німецькі та радянські шпигуни, а розслідуванням зацікавилась і польська контррозвідка. Водночас на тлі детективного сюжету перед читачем постає кримінальний світ тогочасного Львова, яскраво змальований чи не найбільш галицьким письменником Юрієм Винничуком.

Григорій Сковорода (1722-1794), якого називали «мандрівним» філософом, був однією з найяскравіших постатей в Україні XVIII століття. «Предтеча» — це панорамний, фактологічно достовірний роман, що через біографію філософа змальовує реалістичну картину життя в Російській імперії. З художнього погляду, він є белетризованою ілюстрацією до епітафії на надгробку Сковороди: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Під обкладинкою своєї дебютної книжки Наталка Сняданко зібрала колекцію пристрастей дівчини «з порядної галицької сім’ї» в період її дорослішання. Мультикультурний, сповнений гумору та іронії, роман розважає «таємницями чоловічого серця», «суттю дошлюбного сексу», «вікнами для грубіянів» та «посібником для справжньої галичанки», а також спробою дискурсу на «тему пристрасті в загальнонаціональному контексті».

«Теплі полярні ночі» — це стрімкий і глибоко захопливий художній спогад про дитинство хлопчика у довоєнній Польщі й Україні часів Другої світової війни, в якому войовничі та маскулінні постулати віщують наступ нелюдськості та страху. Пронизаний тонкою іронією та сюрреалізмом, він також є особливим актом пам’яті та любові. Автор, Юрій Тарнавський, є одним із засновників аванґардної української спілки діаспорних письменників «Нью-Йоркська група». Він живе у США й пише свої твори українською та англійською мовами.

Вона мовчазна, відлюдькувата, односельці кажуть — навіть божевільна. Хоча Даруся ніколи не розмовляє з іншими, її думки течуть вільно, і лише на цвинтарі, на самоті біля могили батька, Дарусі вдається заговорити вголос… Що стоїть за її болем? 

Через драматичну історію головної героїні авторка розповідає про її батьків, понівечених радянським НКВД у довоєнний та післявоєнний період окупації радянськими військами Західної України. «Солодка Даруся», або «Драма на три життя» — безперечно один із найзнаковіших українських романів незалежности.

Юрко Банзай, студент-біолог зі Львова, приїжджає до коледжу в маленькому карпатському містечку на посаду викладача-стажера. У своїй квартирі на горищі, яку через брак грошей йому довелося поклеїти шпалерами з оркестровими нотами «Летючого голландця» Вагнера, він курить люльку, слухає Pink Floyd і King Crimson та практикує мистецтво усвідомленого сновидіння, яке заводить його до Вавилонської бібліотеки… 

Цей роман 16-річного юнака спершу сприйняли за містифікацію відомих галицьких письменників, настільки він віртуозно написаний. Тепер доведено, що ця фантасмагорична історія належить перу автора, який скромно називає себе учнем Стівена Кінга та Г. П. Лавкрафта.

«Воццек» Іздрика — культова класика для покоління українців 1990-х років. Розгледівши на схилі віку романтизму густий морок епохи занепаду, 1836 року Георг Бюхнер інсценізував історію нещасного цирульника Войцека. На руїнах старої Європи, зруйнованої Першою світовою війною, Альбан Берг надав герою Бюхнера голос у криках і стогонах своєї атональної опери «Воццек». У 1990-х роках Юрій Іздрик, своєю чергою, зробив Воццека обивателем початку третього тисячоліття. Змучений і дезорієнтований, зраджений коханням і слабкістю свого тіла, Воццек Іздрика є жертвою фантомів свого розуму і гротескного суспільства, яке його не приймає.

Українську художню літературу тепер можна почитати і в легендарному фешн-глянці. Під цією особливою обкладинкою український Vogue зібрав історії прозаїків та поетів, які живуть в Україні та за її межами. Усі тексти для цього видання були створені на замовлення журналу. У них описані трепетне кохання та гіркий біль, незвичайні пригоди та потаємні мрії, українські архетипи та артефакти, а також історичні рефлексії. А факт публікації літературних текстів у глянці є також символічним жестом єднання культурних індустрій України перед викликами сьогодення.

«За що вони борються?..» — на жаль, за одинадцять років російської війни проти України це запитання й досі можна почути від іноземців, далеких від українського контексту. На цьому полі нам належить ще безліч інтелектуальних битв за власну ідентичність, і дієвою зброєю, чи то пак м’якою силою, у цій просвітницькій місії є насамперед література.

За роки незалежності на світовому ринку зʼявилося багато якісних і важливих перекладів й охопити всі одним текстом неможливо. Однак ми уклали список тих книжок, які станом на сьогодні хотіли б порадити друзям і партнерам, адже він виростає як відповідь на численні запити закордонних бібліотек, видавництв, посольств та інституцій, які хочуть ділитися знаннями про Україну для своїх аудиторій. 

У цій добірці представлено 100 книжок — з України або про Україну, — які видані після 1991 року, написані в різних жанрах на широке коло тем, кожна з них у свій спосіб репрезентує українську ідентичність. У цьому переліку ми зосередилися на перекладах англійською, німецькою та французькою мовами. Це 23 нонфікшн видань про культуру, 20 книжок про історію та політику, 29 книжок прози, 11 поетичних збірок та 17 книжок для дітей. 

Список також доступний українською й англійською мовою на сайті Українського ПЕН, матеріал Юлії Колісник переклала Анна Вовченко. Пруфрідер — Крістофер Етвуд.

«Наші інші» — це дослідження як історії походження, так і особистих досвідів чотирнадцяти етнічних меншин, що проживають на території сучасної України: чехів і словаків, турків-месхетинців, шведів, румунів, угорців, ромів, євреїв, гагаузів, кримських татар та інших. Засновані на поєднанні академічних методів, польових досліджень та інтерв’ю, літературні репортажі Олесі Яремчук малюють реалістичні, вдумливі та історично обґрунтовані зображення того, як ці різні групи прибули в Україну, як пережили буремні епохи та як їм велося тут до початку повномасштабного вторгнення.

До чого прагне українське суспільство? Яке місце України в Європі? Як голос у пустелі, Юрій Андрухович за кожної нагоди попереджав європейських інтелектуалів про великодержавні амбіції Росії. Як Сізіф європейського розуміння, він просив не випускати з поля зору Україну. «Ціна нашої свободи» об’єднує злободенні тексти, написані з 2014 до 2023 року.

Ця збірка есеїв письменників, істориків, філософів, політологів та лідерів думок поєднує роздуми про українську історію та аналіз сьогодення з окресленням концептуальних ідей та життєвих історій. Автори представляють багатогранний образ пам’яті та реальності України, торкаючись тем від Голодомору до Майдану, від російської агресії до культурного розмаїття, від глибини минулого до викликів сьогодення. Книга спершу була видана Internews Ukraine та UkraineWorld за підтримки Українського культурного фонду.

Це не просто чергова збірка рецептів національної кухні — тут Євген Клопотенко, іменитий шеф і кулінарний амбасадор України, ділиться сучасними рецептами страв, які найкраще виражають унікальну кулінарну спадщину українського народу. Ці рецепти є результатом багаторічних досліджень автентичної української кухні, сформованої традиціями, географією та сільським господарством, до того, як вона зазнала спотворювальних радянських впливів. Must-have для фанатів України, які полюбляють готувати!

Зараз, як ніколи, українська культура, зокрема й кухня, заслуговують на те, щоби про них дізналися у всьому світі. «Україна. Їжа та історія» — це чудово ілюстроване журнальне видання, яке містить українські традиційні рецепти та захопливі розповіді про кулінарну історію України. Ця книга також подає культурний контекст, представляючи українську кухню як частину нематеріальної культурної спадщини. До того ж видання досліджує потенціал кулінарних проєктів як невіднятного елемента культурної дипломатії.

Як пояснити феномен слави? Чому геніальний східноукраїнський поет і дисидент Василь Стус став відомим лише після свого перепоховання в пізній радянській Україні у 1989 році? Намагаючись відповісти на ці та інші запитання, син поета і літературознавець Дмитро Стус майстерно поєднує культурологічно-біографічне дослідження з приватними спогадами та спостереженнями за батьком. Книга пропонує інколи парадоксальне злиття жанрів, змішуючи академічний аналіз із романною оповіддю.

Інтерв’ю історика Вахтанга Кіпіані з українськими дисидентами, що свідомо та ідейно йшли на конфронтацію з радянською владою. У цих розмовах понад двадцять дисидентів розмірковують про цінність та ціну свободи. Серед співрозмовників автора, зокрема, Мустафа Джемілєв — борець за права кримських татар; Левко Лук’яненко — член-засновник Української Гельсінської групи; Надія Світлична — учасниця руху шістдесятників, правозахисниця і журналістка, та інші персоналії.

Видатні жінки ХХ століття часто працювали під прикриттям, а тому деякі з них і досі не відомі широкому загалові. Але не варто недооцінювати їхню роль в українській історії, без них вона була б зовсім інакшою. Ця книга містить інтерв’ю, свідчення, архівні документи та згадки про видатних жінок України, зібрані в рамках відомого українського інтернет-проєкту «Історична правда». Серед них — унікальне інтерв’ю з Квіткою Цісик, статті про докторку Розалію Ліфшиць-Винниченко, підпільницю Ірину Тимочко, письменницю Олену Телігу та багато інших українок.

Чорнобильська трагедія ознаменувала кінець Радянського Союзу та зв’язала епоху постмодернізму в Західній Європі з ядерною свідомістю. Постчорнобильська бібліотека у книзі Тамари Гундорової стає метафорою нової української літератури 1990-х. Український постмодернізм перетворюється на виписування травми та відображає колізії пострадянського часу, а також процеси деколонізації національної культури. Карнавалізація апокаліпсиса — головна парадигма постчорнобильського тексту, на цьому шляху постчорнобильський герой перетворюється на іроніста, зустрічається з Іншим, переживає розкол власного «Я» та стає свідком зміни геокультурних ландшафтів.

Спираючись на ґрунтовну добірку джерел, Леонід Ушкалов подає біографію відомого українського філософа і богослова Григорія Сковороди (1722–1794). Літературознавець також описує триб життя та розвиток культури України ХVІІІ ст. Одинадцять розділів нонфікшн-книги обрамлені двома оповіданнями — прелюдією та фіналом. Вони покликані художньо підсилити біографію Сковороди та показати його першорядну роль в українській духовній традиції.

Ця чудова енциклопедія Різдва пояснить культурні особливості, а також усю історичну складність цього свята в Україні впродовж століть. Описи різдвяних традицій, історичні екскурси та рецепти до того ж гарно проілюстровані, так що книжка виглядає цілком як ошатне, подарункове видання. Це захопливий посібник до українського Різдва й потужне нагадування про силу триматися своєї культури та вірувань, навіть якщо інші намагаються це відібрати.

Написана провідною українською кураторкою та мистецтвознавицею, ця книга є спробою охопити історію розвитку практик візуального мистецтва в Україні від зародження модернізму до наших днів у цілісну оповідь. Особлива увага надається періоду незалежности. Як змінилася мова мистецтва за останні півтора століття? Яку роль у цьому процесі відіграла турбулентність історії? У цьому аналізі подано короткий огляд основних подій і явищ українського мистецтва, а також різноманітний ілюстративний матеріал із десятків музейних і приватних колекцій, архівів митців та їхніх родин.

Від візантійських ікон і дерев’яних церков до соборів, витворів народних майстрів та авангардних шедеврів — «Скарби України» розповідають про багате мистецтво та спадщину країни, яка сьогодні зазнає руйнування та спустошення. Твори коментують відомі художники, куратори та критики, розкриваючи складну історію нації та її вплив на сьогодення. Оповідь охоплює період від розвитку давніх культур (Трипілля, Скіфія) до ранніх держав (Київська Русь і козацька Гетьманщина), до світанку модернізму та творчости сучасників.

З цієї книжки можна починати вивчати історію українського мистецтва нового та новітнього часу, а саме: від початку ХХ століття до сьогодні. Кураторка та мистецтвознавиця Аліса Ложкіна проводить докладний екскурс в український модернізм, авангардизм та постмодерні течії мистецтва в контексті політичного життя та мистецького становлення України в буремні десятиліття радянської епохи та в роки незалежности.

За останнє десятиліття в Україні стався потужний сплеск у креативних індустріях, зокрема у таких галузях, як дизайн інтер’єру, мода, архітектура, фотографія, ремесла тощо. Молодим українським творцям притаманна еклектична естетика — вигадливі поєднання традиційного з набутками сучасности, і це вабить світ! Ukraine Rising відзначає найкращі українські проєкти у креативних індустріях через якісні та стильні фотографії та проникливі тексти експертів. Ця співпраця креативного видавництва Gestalten з українською видавчинею Люсією Бондар є свідченням творчого духу та енергії українців з обіцянкою на краще майбутнє.

Український фотограф Євген Самученко, уродженець Одеси, здобув низку світових нагород за свої дивовижні фотографії ландшафтів. Ця фотокнига розкриває красу його Батьківщини з висоти пташиного польоту. Лемурійське озеро, незвичний рожевий колір якого нагадує витвір ленд-арту; каньйон під Херсоном, що має вигляд графіки серед пишного зеленого ландшафту; макові та лавандові поля, що зачаровують своєю безкомпромісною барвистістю, чи зимові пейзажі, заворожені монументальною тишею,  — такою у виданні постає краса України.

Ця книга виникла в рамках мистецького проєкту «Ікони на ящиках з-під набоїв», який ініціювали та курували Софія (Соня) Атлантова та Олександр Клименко. Ікони, написані на фрагментах порожніх гільз, привезених із фронту, є німими свідками війни Росії проти України. Водночас вони є свідченням перемоги життя над смертю — не тільки в символічному, а й у цілком буквальному розумінні. З весни 2015 року проєкт є волонтерською ініціативою, за кошти якої підтримується Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова. Серед авторів та авторок книги — Володимир Рафєєнко, Геннадій Друзенко, архімандрит Кирило Говорун, Джордж Вайґель, Зоя Чегусова.

Той факт, що на нашому континенті триває війна, і досі є поза усвідомленням багатьох європейців. Тим часом різні покоління українців останні 10 років пізнають воєнні реалії на власному досвіді. Так, молодий український письменник Артем Чех жив і творив у Києві, коли його призвали до армії у травні 2015 року. Він опинився на передовій на сході й почав вести цей глибоко інтимний солдатський щоденник — насамперед про тихий біль і будні війни.

«Ми були такі щасливі, але не знали цього…» Молодий письменник живе в тихому європейському передмісті з дружиною та собакою, його батьки купили квартиру поруч, життя минає своїм трибом, але одного дня починається війна. «Мова війни» (назва книги у британському виданні) розповідає про те, що відбувається, коли ваш світ змінюється за одну ніч із раю на пекло, коли любий дім перетворюється на руїну, а підвал — на бомбосховище… Як знайти слова, щоб описати нову реальність, коли єдина мова, якою ти можеш говорити, — це мова війни. Олександр Михед починає писати щоденник, а згодом долучається до війська.

«Якщо ви хочете прочитати лише одну книгу про війну, то це саме вона», — так відгукнувся про цю книжку Генрі Марш, знаменитий нейрохірург і письменник. Володимир, брат авторки, загинув від осколкового поранення на передовій під час служби у Збройних Силах України. У своїй розповіді жінка намагається змиритися з утратою брата й осмислити російське вторгнення в Україну: як історик війни, як жінка і як сестра. Цей роман-спогад і роман-есей доводить, що красиво виписаний гострий погляд на життя постраждалих — це невідкладний акт опору проти дегуманної жорстокости війни.

Проєкт Behind Blue Eyes — це концептуальна історія життя під час війни, що увінчалася однойменним фотовиданням. Задум полягав у тому, що діти з деокупованих та прифронтових сіл отримали одноразові плівкові фотоапарати, на які їх попросили знімати різноманітні моменти своїх буднів. Так вийшла книга-збірка фотографій воєнних реалій очима дітей — зазнимковані деталі розповідають десятки особистих історій. Мета проєкту — благодійна: на кошти, вторговані за продаж книги, автори здійснюють бажання дітей з прифронтових територій.

Серія Stories from Ukraine — це збірка наративного нонфікшну у трьох виданнях: Believers, Fighters, Keepers. Тут зібрані справжні особисті історії звичайних і водночас надзвичайних українців, які творять історію своєї країни під час війни. Вони представляють кілька поколінь і походять із різних соціальних прошарків, але об’єднані прагненням свободи й готовністю боротися до перемоги. У кожній історії звучать два унікальні, потужні голоси: один належить оповідачеві, а інший — професійному автору, який виконує роль документаліста.

У цій антології українські культурні діячі розмірковують про плин свого життя під час війни та незворотні зміни, які вона спричинила. У десяти есеях автори описують, як їм довелося покинути рідний дім і віднайти себе наново в інтелектуальному та професійному планах, часто в новому середовищі й за нових життєвих обставин. Вони говорять про те, що означає бути очевидцем війни, і намагаються поділитися цим радикальним досвідом з людьми за межами України.

«За що вони борються?..» — на жаль, за одинадцять років російської війни проти України це запитання й досі можна почути від іноземців, далеких від українського контексту. На цьому полі нам належить ще безліч інтелектуальних битв за власну ідентичність, і дієвою зброєю, чи то пак м’якою силою, у цій просвітницькій місії є насамперед література. 

За роки незалежності на світовому ринку зʼявилося багато якісних і важливих перекладів й охопити всі одним текстом неможливо. Однак ми уклали список тих книжок, які станом на сьогодні хотіли б порадити друзям і партнерам, адже він виростає як відповідь на численні запити закордонних бібліотек, видавництв, посольств та інституцій, які хочуть ділитися знаннями про Україну для своїх аудиторій. 

У цій добірці представлено 100 книжок — з України або про Україну, — які видані після 1991 року, написані в різних жанрах на широке коло тем, кожна з них у свій спосіб репрезентує українську ідентичність. У цьому переліку ми зосередилися на перекладах англійською, німецькою та французькою мовами. Це 20 книжок про історію та політику, 23 нонфікшн видань про культуру, 29 книжок прози, 11 поетичних збірок та 17 книжок для дітей.

Список також доступний українською й англійською мовою на сайті Українського ПЕН, матеріал Юлії Колісник переклала Анна Вовченко. Пруфрідер — Крістофер Етвуд.

Must-have для початку знайомства з історією України! Розташована на західному краю євразійського степу, Україна здавна була місцем зустрічі імперій — від Римської до Османської, від Габсбурзької до Російської, — і всі вони залишили свій відбиток на ландшафті, мові та суспільстві, що розвивалося в межах цих мінливих кордонів. У цій історичній розвідці професор Гарвардського університету Сергій Плохій простежує становлення України від приходу вікінгів у Х столітті до нинішнього російського вторгнення та анексії Криму.

Автор запрошує нас у болісну, але сповнену надії подорож українським сходом, ділиться розмовами з місцевими жителями, уривками з архівних документів та історіями видатних культурних діячів цього регіону. Письменник показує Донецьку та Луганську області, що їх намагалися приборкати британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі; і той регіон, що є малою батьківщиною і для простих шахтарів, і для українських інтелектуалів.

Історія про передумови й перебіг однієї з найбільших трагедій Європи — Голодомору — від пулітцерівської лавреатки Енн Епплбом. У цій книзі вона аргументовано викриває злочинну сталінську політику й доводить те, що в західному світі досі лише обережно припускали: понад три мільйони заморених голодом українських селян загинули не тому, що стали випадковими жертвами провальної політики, а тому, що держава цілеспрямовано поставила собі за мету їх убити.

Перше антропологічне дослідження побуту радянських виправно-трудових таборів з перспективи понад 150 жінок-в’язнів. Побудована на спогадах очевидців, книжка розповідає про страшні будні табірного життя та дивовижну здатність ув’язнених жінок зберігати власну культурну ідентичність навіть за найжорсткіших умов. Авторка детально описує опір жінок жорстоким табірним умовам не лише через збереження звичаїв і традицій з повсякденного домашнього життя, але й через часте стирання регіональних і конфесійних відмінностей.

Блискуча з наукового погляду праця про Європу ХХ століття під владою двох кривавих диктаторів — Гітлера та Сталіна. За словами автора, це «історія політичного масового вбивства. 14 мільйонів стали жертвами радянської або нацистської винищувальної політики — а часто спільних зусиль Радянського Союзу і нацистської Німеччини, — але в жодному разі не жертвами бойових дій між ними». Американський історик пропонує панорамний аналітичний погляд збоку, що, на його думку, є неможливим у студіях з національної історії постраждалих країн.

У цій книжці свідчень про Другу світову війну зібрано захопливі та правдиві родинні історії українців. Автори статей науково-популярного видання «Історична правда» розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття вустами очевидців та їхніх нащадків. Це історії про людей, що воювали в різних арміях, пережили жахи депортації, були вивезені на примусові роботи чи назавжди лишилися молодими в горнилі пекла війни.

Ця книга проливає світло на дуже суперечливі моменти українсько-єврейських відносин і доводить, що історичний досвід в Україні не лише розділяв етнічних українців та євреїв, але й об’єднував їх. Історія цих відносин представлена у дванадцяти тематичних розділах, що охоплюють широкий спектр суспільної взаємодії. Оповідь підсилюють 335 повноколірних ілюстрацій, 29 карт і кілька текстових вставок, які пояснюють конкретні явища або зосереджуються на неоднозначних питаннях.

Ми уявляємо Голокост як фабрику смерті, організовану нацистами. Проте на той час, коли газові камери почали діяти, понад мільйон європейських євреїв уже були мертві: розстріляні з близької відстані над ямами та ярами… У цій історичній розвідці Тімоті Снайдер розвінчує хибне переконання про те, що Голокост був унікальною трагедією. Він нагадує читачам пропущені уроки історії та по-новаторськи трактує цей безпрецедентний злочин.

У цьому есеї професор історії Андрій Портнов розглядає шляхи формування деяких основних історичних стереотипів у польсько-українських відносинах та наводить аргументи для їх спростування. Для цього автор аналізує спадщину ранньомодерної Речі Посполитої, козацьку міфологію, українсько-польську війну за Львів у 1918 році, етнічну чистку волинських поляків у 1943 році, діяльність «Культури» Єжи Ґедройця, а також пострадянські війни пам’яті та проєкти примирення.

Ця книжка — ретельно задокументований портрет етнічно різноманітної інтелігенції Львова під час Другої світової війни. У той час, як радянська, нацистська і знову радянська окупації розбурхують соціальну структуру міста, групи польських, українських і єврейських лікарів, науковців і митців, попри свої відмінності, намагаються поладнати заради спільної мети — вижити. Авторка послуговується численними джерелами різними мовами, щоб розповісти історію Львова з багатоетнічної перспективи й кинути виклик національним наративам, які домінують у Центральній та Східній Європі.

Видана у 2015 році, книжка стала оперативною реакцією на російське вторгнення для пояснення української ідентичности західному світові. За словами автора, протягом останніх 150 років визнання України як окремої нації було лакмусовим папірцем російської демократії, і російська загроза для України залишатиметься доти, доки путінський режим перебуватиме при владі. Читача проводять через історію становлення України як суверенної держави, наслідки комунізму, Помаранчеву революцію, Євромайдан, анексію Криму, початок війни та спроби Заходу встановити мир.

«За що варто померти?» — задумується над питанням дослідниця Східної Європи Масі Шор у своєму інтимному нарисі про українську Революцію Гідности. Коли світ спостерігав за повстанням на Майдані як за епізодом у геополітиці, в Україні протягом надзвичайної зими 2013-14 років революцію переживали як екзистенційну трансформацію: розмивання дня й ночі, втрата відчуття часу, раптове зникнення страху, необхідність робити вибір. Це був переломний момент, без якого не можна зрозуміти український опір повномасштабному російському вторгненню.

Український журналіст і письменник Станіслав Асєєв детально описує свій досвід ув’язнення з 2015 по 2017 рік у сучасному концентраційному таборі «Ізоляція» під наглядом ФСБ у підконтрольному Росії Донецьку. У цих спогадах описані нескінченні дні психологічного та фізичного насильства, включаючи тортури та зґвалтування, яких зазнав автор та його співкамерники протягом майже трьох років незаконного ув’язнення. Автор також розмірковує над тим, як людина може пережити такі звірства й не впасти в дегуманізацію, а повернутися у світ, щоб розповісти свою історію.

У цій збірці есеїв Станіслав Асєєв — український журналіст, уродженець Донеччини й колишній політв’язень Кремля — намагається зрозуміти причини успіху російської пропаганди серед жителів промислового Сходу, живучи й пишучи серед них у перші роки окупації. У цих текстах мало політики, але достатньо глибоких рефлексій. Уперше інсайдерська історія показує реальні втрати людських життів і громадянських свобод, що тривають і досі через гібридну війну Росії на території України.

Тюремний щоденник українського режисера Олега Сенцова, який протягом 5 років був незаконно ув’язнений кремлівським режимом. Розповідь починається у травні 2018, на третій день його 145-денного голодування, що стало політичним маніфестом і закликом до звільнення українських політв’язнів. Сенцов описує свої почування й роздуми під час голодування, знайомить читача з іншими в’язнями режиму, згадує події Революції Гідності, в якій брав участь, а також проливає світло на механізми жорстокої тюремної системи.

Всеохопна історія російської війни в Україні, яка точиться з 2014 року. Автор простежує початки та еволюцію конфлікту від краху Російської імперії через розквіт і падіння СРСР аж до розвитку в Україні демократичної політики. Ґрунтуючись на десятиліттях досліджень та своєму унікальному розумінні регіону, він стверджує, що непокора України Росії та демонстрація Заходом єдності та сили стали серйозним викликом для великодержавних амбіцій Путіна та ще більше поляризували світ уздовж нової осі.

Збірка репортажів з окупованого Криму, який журналістка відвідала у період між 2014 та 2019 роками. Ідеологічно різні голоси півострова — підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти та активісти, правозахисники та військові — розповідають, як змінилося їхнє життя після окупації та чи лишилося в ньому місце для України. Хтось намагається дати слово своєму мовчазному, тупому болю, комусь набридло мовчати й боятися. Ця книга є голосом анексованого Криму — у разючій поліфонії індивідуальних доль, які зливаються у спільний наратив, досі далекий від завершення.

На початку та в середині 1990-х років західні ЗМІ, політики та науковці попереджали, що Крим може стати потенційним центром заворушень після розпаду Радянського Союзу. Однак масштабного конфлікту в Криму не сталося, і Києву вдалося інтегрувати півострів в українську державу. Ця книга досліджує фактори, які призвели до переважно мирного переходу, і розглядає ситуацію в ширшому контексті досліджень із запобігання конфліктам. Гірка іронія, однак, полягає в тому, що це видання побачило світ у розпал російського вторгнення на півострів у 2014 році.

Революція Гідности 2014 року створила нову українську ідентичність: територіальну, інклюзивну, зосереджену на сьогоденні та європейському майбутньому та здатну феноменально мобілізувати ресурси. Коли Росія вдерлася на територію України, українці відповіли масовими волонтерськими зусиллями і зворушливим патріотизмом. У цьому процесі вони трансформували свою країну, регіон і навіть світ. У цій книзі подано хроніку українського Майдану та війни, що триває, а також аналіз Революції Гідности з погляду спостерігача та її безпосереднього учасника.

Що визначає українців як націю та спонукає їх до дії, коли ідентичність під загрозою? На основі аналізу історії України, повсякденного життя, економіки, військової справи, релігії, мистецтва та інших культурних аспектів автор — кваліфікований психоаналітик — окреслює ті ментальні особливості українців, які визначають їх як самобутню націю. Досліджуючи подібності та відмінності між українцями та європейцями з одного боку та росіянами з іншого, автор виокремлює п’ятдесят найхарактерніших рис українського світогляду, сукупність яких і становить сутність української ментальності.