Книжки про історію та політику, які допоможуть іноземцями зрозуміти Україну

«За що вони борються?..» — на жаль, за одинадцять років російської війни проти України це запитання й досі можна почути від іноземців, далеких від українського контексту. На цьому полі нам належить ще безліч інтелектуальних битв за власну ідентичність, і дієвою зброєю, чи то пак м’якою силою, у цій просвітницькій місії є насамперед література. 

За роки незалежності на світовому ринку зʼявилося багато якісних і важливих перекладів й охопити всі одним текстом неможливо. Однак ми уклали список тих книжок, які станом на сьогодні хотіли б порадити друзям і партнерам, адже він виростає як відповідь на численні запити закордонних бібліотек, видавництв, посольств та інституцій, які хочуть ділитися знаннями про Україну для своїх аудиторій. 

У цій добірці представлено 100 книжок — з України або про Україну, — які видані після 1991 року, написані в різних жанрах на широке коло тем, кожна з них у свій спосіб репрезентує українську ідентичність. У цьому переліку ми зосередилися на перекладах англійською, німецькою та французькою мовами. Це 20 книжок про історію та політику, 23 нонфікшн видань про культуру, 29 книжок прози, 11 поетичних збірок та 17 книжок для дітей.

Список також доступний українською й англійською мовою на сайті Українського ПЕН, матеріал Юлії Колісник переклала Анна Вовченко. Пруфрідер — Крістофер Етвуд.

Must-have для початку знайомства з історією України! Розташована на західному краю євразійського степу, Україна здавна була місцем зустрічі імперій — від Римської до Османської, від Габсбурзької до Російської, — і всі вони залишили свій відбиток на ландшафті, мові та суспільстві, що розвивалося в межах цих мінливих кордонів. У цій історичній розвідці професор Гарвардського університету Сергій Плохій простежує становлення України від приходу вікінгів у Х столітті до нинішнього російського вторгнення та анексії Криму.

Автор запрошує нас у болісну, але сповнену надії подорож українським сходом, ділиться розмовами з місцевими жителями, уривками з архівних документів та історіями видатних культурних діячів цього регіону. Письменник показує Донецьку та Луганську області, що їх намагалися приборкати британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі; і той регіон, що є малою батьківщиною і для простих шахтарів, і для українських інтелектуалів.

Історія про передумови й перебіг однієї з найбільших трагедій Європи — Голодомору — від пулітцерівської лавреатки Енн Епплбом. У цій книзі вона аргументовано викриває злочинну сталінську політику й доводить те, що в західному світі досі лише обережно припускали: понад три мільйони заморених голодом українських селян загинули не тому, що стали випадковими жертвами провальної політики, а тому, що держава цілеспрямовано поставила собі за мету їх убити.

Перше антропологічне дослідження побуту радянських виправно-трудових таборів з перспективи понад 150 жінок-в’язнів. Побудована на спогадах очевидців, книжка розповідає про страшні будні табірного життя та дивовижну здатність ув’язнених жінок зберігати власну культурну ідентичність навіть за найжорсткіших умов. Авторка детально описує опір жінок жорстоким табірним умовам не лише через збереження звичаїв і традицій з повсякденного домашнього життя, але й через часте стирання регіональних і конфесійних відмінностей.

Блискуча з наукового погляду праця про Європу ХХ століття під владою двох кривавих диктаторів — Гітлера та Сталіна. За словами автора, це «історія політичного масового вбивства. 14 мільйонів стали жертвами радянської або нацистської винищувальної політики — а часто спільних зусиль Радянського Союзу і нацистської Німеччини, — але в жодному разі не жертвами бойових дій між ними». Американський історик пропонує панорамний аналітичний погляд збоку, що, на його думку, є неможливим у студіях з національної історії постраждалих країн.

У цій книжці свідчень про Другу світову війну зібрано захопливі та правдиві родинні історії українців. Автори статей науково-популярного видання «Історична правда» розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття вустами очевидців та їхніх нащадків. Це історії про людей, що воювали в різних арміях, пережили жахи депортації, були вивезені на примусові роботи чи назавжди лишилися молодими в горнилі пекла війни.

Ця книга проливає світло на дуже суперечливі моменти українсько-єврейських відносин і доводить, що історичний досвід в Україні не лише розділяв етнічних українців та євреїв, але й об’єднував їх. Історія цих відносин представлена у дванадцяти тематичних розділах, що охоплюють широкий спектр суспільної взаємодії. Оповідь підсилюють 335 повноколірних ілюстрацій, 29 карт і кілька текстових вставок, які пояснюють конкретні явища або зосереджуються на неоднозначних питаннях.

Ми уявляємо Голокост як фабрику смерті, організовану нацистами. Проте на той час, коли газові камери почали діяти, понад мільйон європейських євреїв уже були мертві: розстріляні з близької відстані над ямами та ярами… У цій історичній розвідці Тімоті Снайдер розвінчує хибне переконання про те, що Голокост був унікальною трагедією. Він нагадує читачам пропущені уроки історії та по-новаторськи трактує цей безпрецедентний злочин.

У цьому есеї професор історії Андрій Портнов розглядає шляхи формування деяких основних історичних стереотипів у польсько-українських відносинах та наводить аргументи для їх спростування. Для цього автор аналізує спадщину ранньомодерної Речі Посполитої, козацьку міфологію, українсько-польську війну за Львів у 1918 році, етнічну чистку волинських поляків у 1943 році, діяльність «Культури» Єжи Ґедройця, а також пострадянські війни пам’яті та проєкти примирення.

Ця книжка — ретельно задокументований портрет етнічно різноманітної інтелігенції Львова під час Другої світової війни. У той час, як радянська, нацистська і знову радянська окупації розбурхують соціальну структуру міста, групи польських, українських і єврейських лікарів, науковців і митців, попри свої відмінності, намагаються поладнати заради спільної мети — вижити. Авторка послуговується численними джерелами різними мовами, щоб розповісти історію Львова з багатоетнічної перспективи й кинути виклик національним наративам, які домінують у Центральній та Східній Європі.

Видана у 2015 році, книжка стала оперативною реакцією на російське вторгнення для пояснення української ідентичности західному світові. За словами автора, протягом останніх 150 років визнання України як окремої нації було лакмусовим папірцем російської демократії, і російська загроза для України залишатиметься доти, доки путінський режим перебуватиме при владі. Читача проводять через історію становлення України як суверенної держави, наслідки комунізму, Помаранчеву революцію, Євромайдан, анексію Криму, початок війни та спроби Заходу встановити мир.

«За що варто померти?» — задумується над питанням дослідниця Східної Європи Масі Шор у своєму інтимному нарисі про українську Революцію Гідности. Коли світ спостерігав за повстанням на Майдані як за епізодом у геополітиці, в Україні протягом надзвичайної зими 2013-14 років революцію переживали як екзистенційну трансформацію: розмивання дня й ночі, втрата відчуття часу, раптове зникнення страху, необхідність робити вибір. Це був переломний момент, без якого не можна зрозуміти український опір повномасштабному російському вторгненню.

Український журналіст і письменник Станіслав Асєєв детально описує свій досвід ув’язнення з 2015 по 2017 рік у сучасному концентраційному таборі «Ізоляція» під наглядом ФСБ у підконтрольному Росії Донецьку. У цих спогадах описані нескінченні дні психологічного та фізичного насильства, включаючи тортури та зґвалтування, яких зазнав автор та його співкамерники протягом майже трьох років незаконного ув’язнення. Автор також розмірковує над тим, як людина може пережити такі звірства й не впасти в дегуманізацію, а повернутися у світ, щоб розповісти свою історію.

У цій збірці есеїв Станіслав Асєєв — український журналіст, уродженець Донеччини й колишній політв’язень Кремля — намагається зрозуміти причини успіху російської пропаганди серед жителів промислового Сходу, живучи й пишучи серед них у перші роки окупації. У цих текстах мало політики, але достатньо глибоких рефлексій. Уперше інсайдерська історія показує реальні втрати людських життів і громадянських свобод, що тривають і досі через гібридну війну Росії на території України.

Тюремний щоденник українського режисера Олега Сенцова, який протягом 5 років був незаконно ув’язнений кремлівським режимом. Розповідь починається у травні 2018, на третій день його 145-денного голодування, що стало політичним маніфестом і закликом до звільнення українських політв’язнів. Сенцов описує свої почування й роздуми під час голодування, знайомить читача з іншими в’язнями режиму, згадує події Революції Гідності, в якій брав участь, а також проливає світло на механізми жорстокої тюремної системи.

Всеохопна історія російської війни в Україні, яка точиться з 2014 року. Автор простежує початки та еволюцію конфлікту від краху Російської імперії через розквіт і падіння СРСР аж до розвитку в Україні демократичної політики. Ґрунтуючись на десятиліттях досліджень та своєму унікальному розумінні регіону, він стверджує, що непокора України Росії та демонстрація Заходом єдності та сили стали серйозним викликом для великодержавних амбіцій Путіна та ще більше поляризували світ уздовж нової осі.

Збірка репортажів з окупованого Криму, який журналістка відвідала у період між 2014 та 2019 роками. Ідеологічно різні голоси півострова — підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти та активісти, правозахисники та військові — розповідають, як змінилося їхнє життя після окупації та чи лишилося в ньому місце для України. Хтось намагається дати слово своєму мовчазному, тупому болю, комусь набридло мовчати й боятися. Ця книга є голосом анексованого Криму — у разючій поліфонії індивідуальних доль, які зливаються у спільний наратив, досі далекий від завершення.

На початку та в середині 1990-х років західні ЗМІ, політики та науковці попереджали, що Крим може стати потенційним центром заворушень після розпаду Радянського Союзу. Однак масштабного конфлікту в Криму не сталося, і Києву вдалося інтегрувати півострів в українську державу. Ця книга досліджує фактори, які призвели до переважно мирного переходу, і розглядає ситуацію в ширшому контексті досліджень із запобігання конфліктам. Гірка іронія, однак, полягає в тому, що це видання побачило світ у розпал російського вторгнення на півострів у 2014 році.

Революція Гідности 2014 року створила нову українську ідентичність: територіальну, інклюзивну, зосереджену на сьогоденні та європейському майбутньому та здатну феноменально мобілізувати ресурси. Коли Росія вдерлася на територію України, українці відповіли масовими волонтерськими зусиллями і зворушливим патріотизмом. У цьому процесі вони трансформували свою країну, регіон і навіть світ. У цій книзі подано хроніку українського Майдану та війни, що триває, а також аналіз Революції Гідности з погляду спостерігача та її безпосереднього учасника.

Що визначає українців як націю та спонукає їх до дії, коли ідентичність під загрозою? На основі аналізу історії України, повсякденного життя, економіки, військової справи, релігії, мистецтва та інших культурних аспектів автор — кваліфікований психоаналітик — окреслює ті ментальні особливості українців, які визначають їх як самобутню націю. Досліджуючи подібності та відмінності між українцями та європейцями з одного боку та росіянами з іншого, автор виокремлює п’ятдесят найхарактерніших рис українського світогляду, сукупність яких і становить сутність української ментальності.