Вийшов трейлер до серіалу про смерть Джона Леннона

авторка Софія Богуславець - 28.11.2023 в Кіно, Музика

Apple TV+ опублікував трейлер до документального серіалу «Джон Леннон: Вбивство без суду» (“John Lennon: Murder Without a Trial”). У ньому йтиметься про розслідування причин загибелі колишнього учасника гурту The Beatles. Серіал складатиметься з трьох епізодів, які міститимуть ексклюзивні інтерв’ю очевидців та неопубліковані раніше фото з місця злочину. Вихід анонсують на 6 грудня цього року.

Майбутній документальний серіал Apple TV+ анонсував за кілька днів до виходу останньої пісні гурту The Beatles “Now and Then” у листопаді цього року.

Цікаво, що сам сингл придумав і записав Джон Леннон у 1979 році, проте не закінчив свою роботу. Після майже 40 років перерви колишні учасники The Beatles Пол Маккартні та Рінго Старр перезаписали пісню. Вони скористалися технологією відділення музики від голосу Джона Леннона на старому записі “Now and Then” і 2 листопада випустили композицію. Кліп до неї презентували 3 листопада.

Ілюстрація — фото на сайті Billboard

Оголосили список претендентів на Шевченківську премію 2024

авторка Софія Богуславець - 28.11.2023 в Культура

27 листопада відбувся перший тур конкурсу літературно-мистецьких творів, які претендують на Шевченківську премію. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка опублікував список номінантів.

Література

1. Бабкіна Катерина. Роман в оповіданнях «Мій дід танцював краще за всіх», який вийшов у 2019 році у Видавничому домі «Комора». 

2. Карасьов (Трубай) Василь. Збірка оповідань «Павутина», котра вийшла у 2022 році у видавництві «Ліра-К». 

3. Лазуткін Дмитро. Поетична збірка «Закладка», яка вийшла у 2022 році у «Видавництві Старого Лева».

4. Мусаковська Юлія. Поетична збірка «Бог свободи», котра вийшла у 2021 році у «Видавництві Старого Лева».

5. Павлюк Ігор. Поетична збірка «Танець Мамая», яка вийшла у 2023 році у видавництві «Саміт-книга».

6. Процюк Степан. Романи «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», котрий вийшов у 2022 році у видавництві Холодкевича «ТунДрайв», та «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника», що у 2022 році вийшов у видавництві Юлії Сливки.

7. Фурса Наталія. Поетична збірка «Вернигора», яка вийшла у 2023 році у «Видавництві Старого Лева».

8. Чорногуз Ярина. Поетична збірка «[dasein: оборона присутності]», котра вийшла у 2023 у видавництві «Віхола».

Літературознавство і мистецтвознавство

1. Гундорова Тамара. Книжка «Леся Українка. Книги Сивілли», яка вийшла 2023 році у видавництві «Віват».

2. Набитович Ігор. Трилогія «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький», котра вийшла у 2023 у видавництві «Дух і літера».

3. Тарнашинська Людмила. Книжка «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти» вийшла у 2019 році у видавництві «Смолоскип».

4. Яременко Василь Васильович. Книжка «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип», яка вийшла у 2022 році у видавництві «Юрка Любченка».

Публіцистика, журналістика

1. Зайцев Олександр. Книжка «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922-1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії», що вийшла у 2019 році у видавництві «Критика».

2. Коломієць Іван (Вано Крюґер). Книжка есеїв «Розчахнута квітка», яка вийшла у 2020 році у видавництві «Laurus».

3. Малолєтка Євген, Чернов Мстислав, Степаненко Василиса. Серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»), вперше випустили у 2022 році.

4. Михед Олександр. «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення», яка вийшла у 2023 році у «Видавництві Старого Лева».

5. Романчук Олег. Книжка «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу», котра вийшла у 2022 році у видавництві «Універсум».

Музичне мистецтво

1. Джамаладінова Сусана (Джамала). Альбом «Qirim», який випустили у 2023 році.

2. Кушпет Володимир, Захарець Сергій. Українські народні козацькі думи (11 творів у традиційному виконанні), які вперше виконали у 2023 році.

3. Цепколенко Кармелла. Кантата «Читаючи історію» для сопраністки, віолончеліста та піаніста за поезією Оксани Забужко; кантата «Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?» (“Woher, schwarzer Tross, fliehender Schwarm, kommst dugeflogen?”) для сопрано, мецо-сопрано, тенора та баритона за поезією Сергія Жадана; дуель дует №14 для скрипки та контрабасу; симфонія № 5 (друга редакція) для великого симфонічного оркестру. Уперше твори виконали у 2022 році.

4. Шимко Олександр. Сакральна містерія «Вирій», яку вперше виконали у 2022 році.

Візуальні мистецтва

1. Гром Олена. Цикл фоторобіт «Мистецтво жити у критичній зоні», яку вперше оприлюднили у 2022 році.

2. Єрмоленко Андрій. Серія художніх робіт «Ukrainian resistance // Український опір», яка експонувалася з 2018 року.

3. Животков Олександр. Виставковий проєкт «Вівтар», який експонувався у 2023 році.

Кіномистецтво

1. Мула Володимир. Документальний фільм «ЮКІ», який вийшов у прокат у 2020 році від студії «ТелеПростір Студіо».

2. Сухолиткий-Собчук Дмитро. Повнометражний ігровий фільм «Памфір», який вийшов у прокат у 2022 році.

Театральне мистецтво

1. Гаврилюк Ольга, Кравець Костянтин, Гришина Ольга, Парастаєв Кирило. Вистава «Для домашнього огнища», прем’єра якої відбулася у 2023 році у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки.

2. Голенко Максим, Заулична Юлія. Вистави «Зерносховище» Рівненського академічного українського музично-драматичного театру; «Зелені коридори» Київського академічного драматичного театру на Подолі; «Саша, винеси сміття» Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька, прем’єра котрих відбулася у 2022-2023 роках.

3. Родін Олександр, Юджель (Тараненко) Оксана, Терещук Юлія, Павлюк Дмитро. Опера «Катерина», прем’єра якої відбулася у 2022 в Одеському національному академічному театрі опери та балету.

4. Уривський Іван, Овсійчук Тетяна, Богомазов Петро, Карпенко Сусанна. Вистави «Конотопська відьма», «Калігула», прем’єра котрих відбулася у 2022-2023 роках у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Ілюстрація — фото з фейсбук-сторінки Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Що таке к-поп у 2023 році?

авторка Яна Опалєва - 28.11.2023 в Музика

Слухачі схильні розглядати музичні премії, як і будь-які інші, як спосіб орієнтуватись у сфері: хочете подивитися по-справжньому цікавий фільм — зазираєте в перелік номінантів «Оскара», а знайти книжку для великої інтелектуальної подорожі — шукаєте переможця Нобелівської премії з літератури. Тому для того, щоб зрозуміти, що відбувається в к-поп індустрії ми спробуємо з’ясувати, де на цей масивний пласт музики можна натрапити західному слухачеві. 

То кого ж слухати в к-поп зараз? Артиста року в Південній Кореї

Один з найпростіших способів зрозуміти, кого варто послухати сьогодні, – це звернутися  до переможців корейських музичних премій. У поважному списку таких ресурсів пропонуємо зупинитися на кількох найгучніших іменах. Почнімо з  Melon Music Awards — премії, пов’язаної з найбільшим корейським музичним сервісом Melon реальну конкуренцію якому зміг створити лише Spotify. Однією з найстаріших премій, котрі зосереджені на здобутках к-поп індустрії, є Golden Disc Awards. Хоча її основний фокус — це досягненнях корейських артистів, сама церемонія нагородження щороку переміщується країнами Азії. Серед інших премій, що відзначають вплив к-попу за межами Південної Кореї, є Mnet Asian Music Awards, котра створена як аналог MTV Video Music Awards. Вона фокусується на к-поп артистах, але завдяки тому, що телевізійний канал Mnet є релевантним для значної кількості азійських країн, вихідці з них також стають номінантами в її музичних категоріях. Подібною за масштабами премією є Asian Artist Awards, яка відзначає внесок корейських діячів в азійську культуру.

У 2022 році всі ці різноманітні премії одноголосно заявили, що піснею року стала “LOVE DIVE” дівочого гурту IVE, який дебютував у тому ж році. А от палітра виконавців року помітно різноманітніша: Lim Young-Woong (Melon Music Awards 2022), BTS (Mnet Asian Music Awards 2022), PSY (Golden Disc Awards 2022)  та  SEVENTEEN (Asian Artist Awards 2022). Серед альбомів року: BTS “Proof” (MAMA 2022, GDA 2022), Lim Young-Woong “IM HERO” (MMA 2022), Stray Kids “MAXIDENT” (AAA 2022). 

Більшість церемоній проводяться ближче до кінця року, але The Fact Music Awards 2023 стала тією, що вже встигла назвала своїх переможців. Особливістю цієї премії є те, що її результати частково формуються на основі Gaon Chart — корейського рейтингу музики, що працює подібно до Billboard і підтримується корейським Міністерством культури, спорту та туризму. У 2023 році головну нагороду премії забрали Seventeen, тим самим змістивши BTS, що були її лауреатами п’ять років поспіль. Серед інших унікальних призерів — Aespa (Worldwide Icon), Jimin (Popularity Award), IVE (Best Performer) та NewJeans (Listener’s Choice).

Якщо ж корейські премії вас надто відлякують, то можна звернутися по допомогу до відомих західних вказівників. Спробуємо зупинитися на Billboard Music Awards, Grammy Awards та MTV Video Music Awards. Ці три американські премії мають визнаний вплив за межами Сполучених Штатів Америки та, що важливо, також дозволяють зафіксувати успіх к-поп виконавців за межами Південної Кореї.

Кого слухати? Найбільш визнаного, найпродаванішого, найпублічнішого

Тут допоможе дотична до всього, що справді можна порахувати, премія Billboard Music Awards. BMA 2022 оголосив BTS найкращим гуртом року, артистом, що продав найбільше пісень, і, відповідно, найбільш продаваною піснею стала “Butter”. Це єдині к-поп виконавці, яких відзначила премія, але їхні досягнення цим не обмежуються — BTS встановили рекорд як найбільш номінована команда в категорії дует/гурт року, а також як гурт, який здобув найбільше перемог. Цього року на BMA більше категорій та нових імен: Stray Kids забрали нагороду за к-поп альбом, Jung Kook — за к-поп пісню, NewJeans стали к-поп артистом року, а Blackpink відзначили за к-поп тур.

Якщо критерії BMA досить зрозумілі (підрахунки прибутків), то процес появи виконавців на GRAMMY більш втаємничений через те, що голосують лише члени Академії звукозапису. Попри помітну замкнутість премії, к-поп представництво є як у складі Академії, так і в номінаціях. GRAMMY 2023 відзначив BTS у трьох категоріях: «Альбом року» та «Найкращий поп-перфоманс дуету/групи в колаборації з Coldplay» для пісні “My Universe”, а також «Найкращий кліп» вже на власну пісню “Yet To Come”. Це їхня третя поява на премії, і хоча досі вони не стали переможцями, але вже здобули 5 номінацій сумарно. BTS — єдиний к-поп гурт з такими досягненнями.



Кого слухати? Тих, кого слухають — найпопулярніших

MTV Video Music Awards — це одна з тих премій, на котрій голосують слухачі. І помітною різницею між VMA та раніше згаданими преміями є існування окремої категорії для к-попу. Вона з’явилася у 2019 році й підсвітила кілька моментів. По-перше, таке виокремлення говорить про те, що запит на корейську музику надзвичайно великий. По-друге, незалежно від інтегрованих жанрів, к-поп сприймають як цілісне явище. Жанрове різноманіття — це рідкісна тема в розмовах про к-поп,  але в контексті премій — це додаткові поля для конкуренції з західною музикою. Тому окрема категорія має одразу дві функції: задовольнити величезну лояльну аудиторію та втримати вже розхитаний, але досі американський центр. Проте це не єдина премія, що вирішила виділити к-поп. Наприклад, окрему категорію у 2021 представив її європейський двійник, MTV Europe Music Awards. У 2022 році American Music Awards теж додала категорію «Улюблений к-поп артист», а BMA у 2023 році пропонує аж дві нові категорії: Top Global K-Pop Artist та Top K-Pop Touring Artist.

Щодо результатів, то в номінації «Найкращий к-поп» MTV VMA 2023 перемогли Stray Kids з піснею “S-Class”. Серед інших корейських виконавців на цій премії: група року та найкраща хореографія — Blackpink “Pink Venom”, переможці категорії PUSH Performance of the year Tomorrow X Together  “Sugar Rush Ride”, а також пісня літа Jung Kook ft. Latto  “Seven”. Якщо звернути увагу на к-поп виконавців у всіх номінаціях, то можна зауважити, що всі вони є гуртами, за винятком Чонгука, проте і він є частиною BTS. Це цікаве явище, адже к-поп не обмежується гьорлз- і бойзбендами, але саме їх підхоплює західний слухач. Показовими стали й імена в категорії «Група року» на VMA 2023, де з 8 колективів 5 були представниками к-поп бендів.

Кого слухати? Кого не вистачає?

Західна музична індустрія вже кілька років не пропонує нових гучних імен у форматі, що давно сприймається майже як окремий жанр — гьорлз- та бойзбендів. Такий тип виконавців є складним проєктом, що почасти з’являється в результаті вокальних шоу. К-поп компанії випереджають такий підхід, адже самі по собі працюють як автоматизоване вокальне шоу, «випускники» якого формують гурти. Тому зацікавлений слухач чи глядач зможе отримати повний пакет закадрових історій. Наприклад, як учасник, BTS Юнгі до кінця був переконаний, що він уникне долі співака і зможе просто писати музику для інших. Або як лідерові Stray Kids Бан Чану довелося спостерігати, як його товариші дебютують без нього, однак йому випав шанс зібрати гурт самостійно. Історії появи молодих гуртів у форматі реаліті-шоу можна подивитися навіть на ютубі, наприклад, I-LAND, у результаті якого дебютували Enhypen. Записи складних тренувань, десятки виступів, інтерв’ю — такі обсяги роботи не є неможливими для молодих західних виконавців, але точно їм не властиві. Завоювати абсолютну лояльність без цього по-особливому складно, адже доводиться конкурувати з безперервним потоком інформації, що супроводжує кожний к-поп гурт.

Однак те, що ця ніша заповнена корейськими виконавцями, не одразу очевидно, навіть за умови, що такі гурти, як Blackpink та BTS, нині відомі всім. Можна припустити, що проблемою є мовний бар’єр, адже найбільш популярні к-поп пісні з’являються на західних платформах саме корейською мовою, а тому сприймаються як щось окремішне. Проте гурти заявляють про себе і через англомовні релізи та колаборації з західними артистами, наприклад, Le Sserafim ft. Demi Lovato  “Eve, Psyche & The Bluebeard’s wife” чи Tomorrow X Together ft. Jonas Brothers  “Do it like that”.

Кого слухати? Кого хочеться!

Премії — зручний провідник у світ к-попу, але не єдиний. Вибір, кого слухати, — незмінно за слухачами, а корейська музика сьогодні набагато ближча та зрозуміліша, ніж здається.

авторка
Яна Опалєва

Перший епізод подкасту «Не ґуґли»: поради від нейробіолога

авторка, редакторка подкастів Ліза Цареградська - 28.11.2023 в Культура

У першому епізоді подкасту «Не ґуґли» від медіа «Сенсор» журналістка та редакторка подкастів медіа Ліза Цареградська говорила з нейробіологом Сергієм Даниловим про стрес. Сергій Данилов нейробіолог, кандидат біологічних наук, співзасновник та СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs, викладач Національного університету імені Т. Шевченка. Науковець давав поради та пояснював, як працює людський організм. Наша версія конспекту подкасту — нижче.  

Тіло потрібно забезпечувати необхідною кількістю енергії. Рухайтеся, не забувайте турбуватися про ваше фізичне здоров’я. Якщо в нас щось болить, то страждатиме так чи інакше весь організм.

Не соромтеся хвилювання, але й не концентруйтеся на ньому. Стрес, хвилювання, тривога — нормальні реакції.  Не картайте себе за них, вони свідчать, що вам не байдуже те, що ви робите. При цьому не зациклюйтеся на стресі, вам потрібні сили для справ. 

«Не думай, що відчуваєш, думай, що робиш!»

Спрямовуйте енергію на подолання проблеми, а не на автоматичну боротьбу. Ваша енергія належить лише вам, то ж керуйте нею.

Наш організм складна система. 

Мозок і тіло тісно пов’язані

Визначати «головного» в організмі недоречно. Потрібно дбати про всі частини нашого тіла для нормальної роботи мозку і його реакцій. Сергій Данилов згадав приказку: «Добре їсти, добре спати Бог здоров’я мусить дати». Турбуйтеся про правильне харчування, сон і розподіл енергії. Організм працює як складна машина, тож важливо налагоджувати всі механізми роботи. Наш мозок і тіло мають однаково оцінювати ситуацію. Розходження в оцінці викликають тривожний розлад. Тож дбайте про механізм роботи свого організму.

Гормони  корисні, бо допомагають нашому організму у стресових ситуаціях. Нормальна робота гормонів нормальна реакція на стресові ситуації. Рекомендуємо більше дізнаватися про їхню роботу й сферу впливу.

Використовуйте «метапізнання». Пізнавайте себе, шукайте інформацію про психічне та фізичне здоров’я. Не слідуйте за своїми негативними думками. Лікування ментальних хвороб залежить від нашого ставлення до них. Більш позитивне налаштування шлях до покращення вашого стану. Працюйте зі своєю увагою. Думайте про те, на що хочете витрачати ресурси. 

Для того, щоб позбавитися від фобії чи панічних атак, потрібно взаємодіяти з їхніми джерелами (боїшся павуків іди до них, потрібно 2 години і фобії не стане). Не лякайтеся проблеми, боріться з нею напряму. Зауважуємо, що дії такого характеру мають відбуватися виключно під наглядом спеціаліста, аби мінімізувати можливість отримання травматичного досвіду.

=Систематично проходьте тест Anima, рекомендований гостем подкасту, нейробіологом Сергієм Даниловим, на вимірювання «психічної температури». Він допомагає відстежувати зміни ваших реакцій, думок і контролювати психічний стан. Не бійтеся звертатися за допомогою, часом це дуже потрібно.

До речі, на сайті «Дія» є гайд від психологині Ірини Овчаренко про те, як підтримати себе у стресовий період та як боротися зі стресом. 

Також під час розмови ведуча Ліза Цареградська та нейробіолог Сергій Данилов згадували реакцію «бий, замри, біжи». Що це таке — пояснює ведуча подкасту.

Існує чотири постулати когнітивно-поведінкової терапії: ситуація >думка >емоція >поведінка.

Ситуація — це те, що відбувається незалежно від наших бажань, волі, або ж навіть присутності (ті чи інші події відбуватимуться незалежно від того, є ми, чи нас немає: сонце світитиме, земля обертатиметься, стихійні лиха траплятимуться). Думки — наша оцінка ситуації, це та вага, якої ми ситуації надаємо (війна в Україні та її сприйняття українцями та українками інакше, аніж у мешканців Ґватемали). Іншими словами, думки — це той сенс, якого ми надаємо ситуації. Дещо складніше пояснити, що з емоціями, адже тут є незначні перегукування з думками (і це окремий виклик для самих людей упродовж життя — розрізняти думки та емоції). Тому пропоную зазирнути у книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» і скористатися його прикладом, аби розуміти що таке емоції. 

«Емоції: те, що ми думаємо про ситуацію, визначатиме те, що ми відчуватимемо стосовно цієї ситуа­ції. Наприклад, ви бачите перед собою переповнену маршрутку (холодна реальність), але це не ваша маршрутка. Ви думаєте: “Слава Богу — не моя” (надане значення). Ваші відчуття — полегшення і легка тривога, щоб ваша маршрутка виявилася не такою переповненою. Або: та сама маршрутка, але цього разу ваша, ба більше, ви не встигаєте на зустріч, а грошей на таксі немає. Ваші думки: “Піп-піп” (цензура). Емоції — злість, роздратування. А якщо вас можуть насварити за спізнення, то ще й страх. І знову-таки, та сама ситуація: переповнена маршрутка, але поруч припаркована ваша мазераті. Думки: “Ха, життя прекрасне у шкіряному салоні”. Емоції — піднесення, радість. Трохи, може, зверхності. Та поруч стоїть хлопчина з організації захисту тварин. У нього інші думки про ваш шкіряний салон та інші емоції відповідно. І так до нескінченності. Проте ситуація залишається тією ж таки холодною реальністю — маршрутка переповнена». 

І ось, нарешті, ми підходимо до поведінки. Адже саме у поведінці, до якої нас спонукають емоції, ми спостерігаємо такі прояви: напад, втеча, завмирання. Залежно від ситуації, наших думок про неї, та впливу на нервову систему емоцій, ми можемо або починати активно діяти – напад (йдеться не обов’язково про агресивну поведінку, цей термін позначає радше проактивну позицію), або тікати — саботувати щось, уникати, намагатися у будь-який спосіб позбутися потреби щось робити чи вирішувати, або ж завмирати — стан ступору, коли не можемо почати діяти, але й не втікаємо, заворожена бездіяльність (про що згодом можемо відгукуватися: «я не знаю, що зі мною було, це був тупо ступор, я усвідомлював, що коїться, але зробити нічого не могла/не міг»).

Пояснення складних термінів, згаданих у першому епізоді подкасту «Не ґуґли»:

еустрес підвищення функціонального резерву організму, адаптація до стресу;

дистрес нездатність адаптуватися до стресової ситуації;

гострий стрес синонім шоку, інтенсивна реакція організму на дуже важку стресову подію;

хронічний стрес реакція на довготривалий стресовий подразник;

румінація постійне обдумування одного й того ж, накручування;

кортизол гормон, що відповідає за обмін речовин, контролює рівень стресу в організмі;

гормон біологічно-активна речовина, що має вплив на діяльність усього організму;

тривога відчуття страху перед невизначеністю, очікування негативних подій;

тривожний розлад психічне захворювання, вид неврозу, порушення функцій психіки;

гіперпильність відчуття постійної перестороги, зумовлене травматичним досвідом.

Слухати подкаст: SpotifyApple, YouTube, Sound Cloud.

авторка, редакторка подкастів
Ліза Цареградська

авторка
Ольга Трейтяк

Нова пісня «Жадан і Собаки» у колаборації з Мартою Липчей

авторка Ольга Трейтяк - 27.11.2023 в Музика

23 листопада у київській книгарні Readeat гурт «Жадан і Собаки» та рок-співачка Марта Липчей презентували свою пісню «Говори». На концерті відбувся допремʼєрний показ кліпу до композиції. Музиканти анонсували майбутній спільний сингл ще місяць тому на презентації пісні Марти «На пристані». Марта Липчей і Сергій Жадан познайомилися випадково, а ідея колаборації зʼявилася органічно. Співачка написала музику, яка сподобалася Сергію, тому він написав до неї текст. Пізніше музиканти «Жадан і Собаки» зробили аранжування.

Виконавці розповідають, що їхня пісня про те, як важливо вчитися добирати інтонації, слова і говорити про потаємне, важливе.

Ексклюзивно для «Сенсора» музичний оглядач Філ Пухарєв поділився своїми враженнями про пісню і кліп «Говори». «Жадан і Собаки» не бояться експериментувати і цілком імовірно, що у майбутньому шанувальники гурту можуть почути навіть реп від соліста або навіть електронну музику. Першими експериментальними кроками стали романтичні балади, одну з яких Сергієві вдалося успішно втілити з Христиною Соловій, а досвід із «Говори» не зовсім вдалий на думку Філа:

«Пісня і кліп абсолютно не чіпляють — попри те, що текст написав сам Жадан і що це начебто той же гурт, який ми вже добре знаємо і на концерти якого ходимо. Але в «Говори» не вистачає життя і вогника, у ній немає того, що зазвичай називають «хуком», — мелодійного або текстового гачка, який би зачепив і зробив з нього хіт. Не можу не порівняти з піснею «Серце» з Христиною Соловій, де дуже чіпка романтична мелодія. Двічі послухавши пісню, ти її запам’ятовуєш і підспівуєш, бо пісня хороша й приємна. «Говори» не залишає після себе жодних вражень. Вийшло занадто пафосно і слізливо. Тексти, як завжди, прекрасні, але з музикою, на мою думку, не вдалося».

Марта Липчей — учасниця й фіналістка 12 сезону «Голосу країни». За поки недовгу сольну карʼєру вона випустила чотири сингли: «Там, де ти», «Волю в кулак», «Не забувай», «На пристані», — і взяла участь у благодійному турі «Нескорені» разом зі співачками ROXOLANA, KOLA та Енджі Крейда.

Це не перша колаборація гурту «Жадан і Собаки». До їхнього останнього альбому ввійшли спільні композиції з Христиною Соловій («Серце»), «Братами Гадюкіними» (спільне виконання пісні «Наркомани на городі»), “Gogol Bordello” («Пʼята авеню») та Іреною Карпою («Виживи»).

Також 24 листопада гурт «Жадан і Собаки» презентували у Києві свій новий альбом «Радіопромінь» із піснями останніх чотирьох років. На цей концерт завітала Ірена Карпа і виконала разом з музикантами їхню спільну композицію «Виживи».

Ілюстрація — обкладинка до кліпу пісні «Говори»

Дайджест подій на тиждень (з 27 листопада по 3 грудня)

авторка Софія Богуславець - 27.11.2023 в Культура

Культурні заходи, що протягом цього тижня відбудуться в різних куточках України

27 листопада, понеділок

«Фільма» — фестиваль феміністичного кіно

Онлайн на сайті фестивалю
Офлайн у Дніпрі в Галереї Артсвіт (30 листопада), у Львові (3 грудня) і в Києві (8 грудня)

У межах фестивалю відбуваються покази фільмів, що досліджують і розкривають теми інтерсекційного фемінізму. Глядачі зможуть ознайомитися з 15 кінострічками з трьох програм: «Об’днані боротьбою», де персонажки на екрані вчаться відстоювати свої трудові права; «Тут є адреса» — де крізь призму персональних історій висвітлюють житлові проблеми, політичне й соціальне середовище; «Мистецтво зцілення» — про тему пере/проживання травматичного досвіду.

Фестиваль триває до 10 грудня включно.

Ознайомитися детальніше з програмою можна на сторінці фестивалю.

Виставка «Не журись!»

Київ, The Naked Room

У просторі The Naked Room діє виставка полотен художника Єгора Анцигіна. У своїх роботах він із фрагментів впізнаваних образів конструює нові смисли. Відвідати виставку можна до 3 грудня.

Дізнатися більше про подію — на інстаграм-сторінці мистецької галереї The Naked Room.

«Мистецтво літографії. Київ – 2023»

Київ, виставкові зали Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА)

На виставці представлять роботи майстрів 1970-1990-х і твори сучасних київських митців. Відвідувачам також покажуть класичні роботи з фонду кафедри графічних мистецтв Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Проєкт спільно підготували творча майстерня Atelier 36 та НАОМА.

Виставка діє до 1 грудня.

Прочитати про подію можна на інстаграм-сторінці майстерні Atelier 36.

«Арт-понеділок — Візуальне мистецтво»

Київ, Urban Space 500
Початок: 18:00

Подія-дискусія у межах проєкту «Культурні понеділки», мета якого — підтримати незалежних культурних активістів. На тематичних зустрічах учасники зможуть презентувати власні творчі проєкти, обговорити креативні ідеї, послухати думки експертів. На кожному заході організатори визначають стипендіата. До 28 листопада приймають заявки на проєкти, присвячені розбудові й підтримці культурної спільноти та веденню культурних блогів чи медіаплатформ.

«Культурні понеділки» у фейсбуці.

28 листопада, вівторок

Спецпоказ фільму «Нескінченність за Флоріаном»

Київ, кінотеатр «Жовтень»
Початок: 20:00

Прем’єра документального фільму про українського митця Флоріана Юр‘єва. Стрічка зображує його боротьбу проти корумпованих посадовців за київський архітектурний проєкт «Літаюча тарілка».

На спеціальному показі фільму будуть режисер Олексій Радинський та продюсерка Люба Кнорозок.

Більше про подію — на інстаграм-сторінці кінотеатру.

29 листопада, середа

МІСТ Film Festival

Онлайн-платформа МІСТ Film Festival

Цього року франко-український фестиваль молодого кіно пройде у змішаному форматі: наживо в Марселі та онлайн. Зареєструвавшись на платформі сторінки фестивалю, глядачі зможуть переглянути сучасні українські художні й документальні короткометражні фільми конкурсної програми, взяти участь у майстер-класах. Заходи триватимуть до 2 грудня.

Ознайомитися з програмою детальніше на платформі МІСТ Film Festival.

«UBIENNALE: ПРОБУДЖЕННЯ»

Київ, Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва
Графік роботи: середа — неділя 12:00-19:00

Бієнале Цифрового й Медіамистецтва — виставка, яка присвячена темі мистецтва під час війни. Це спроба митців осмислити все, що відбувається зараз, — пробудити свою свідомість у нелегкий для кожного час, — і передати всі переживання через засоби цифрового мистецтва. На тему «Пробудження» свої роботи представлять понад 30 митців, серед яких Алевтина Кахідзе, Олег Харч, Вероніка Чередниченко, Олександр Ісаєнко, Пьотр Армяновський, Євген Ващенко, Віталій Шупляк. Відвідувачі зможуть ознайомитися й узаємодіяти з VR та AR-експонатами, відеоартом, інноваційними інсталяціями.

Виставка триватиме до 3 грудня.

Більше про подію — на сторінці музею у фейсбуці.

«УКРАЇНСЬКА ЗИМА: від Романа до Йордана»

Київ, Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва
Графік роботи: середа — неділя 12:00-19:00

Міжмузейний мистецький проєкт висвітлює зимовий цикл українських святкових обрядів, котрі починаються на Романа і завершуються Водохрещем. На виставці представлять колекції різдвяно-новорічної атрибутики, а також роботи сучасних майстрів: Вікторії Філь, Аліни Ходань, Олени Романенко, Ірини Білай і вихованців дитячої студії «Соломія», Наталії Семенюк, Асі Аландаренко, Олени Єременко, Олени Рущак. Глядачі зможуть узяти участь у тематичних майстер-класах, відвідати виступи-постановки, авторські екскурсії від етнографів Національного музею народної архітектури та побуту України.

Проєкт створили спільно Національний музей народної архітектури та побуту України і Музей історії міста Києва. Виставка триватиме до 14 січня.

«УКРАЇНСЬКА ЗИМА: від Романа до Йордана» у фейсбуці.

«Київська ялинка від XIX cт. — до сьогодення»

Київ, Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва
Графік роботи: середа — неділя 12:00-19:00

Ця виставка — своєрідна мандрівка історією українського Різдва через дослідження одного з атрибутів свята: ялинки. На прикладі різних експонатів — ялинкових прикрас, елементів декору й побуту ХХ століття — відвідувачі зможуть більше дізнатися про те, як змінювалися традиції святкування Різдва крізь роки. У межах виставки відбуватимуться екскурсії і тематичні майстер-класи для дорослих та дітей. Виставка діє до 4 лютого.

Більше про подію читайте на фейсбук-сторінці музею.

1 грудня, п’ятниця

Лекція Ростислава Семківа «Спрага класики: чому важливо видавати, перевідкривати і головне – читати?»

Івано-Франківськ, Промприлад.Реновація
Початок: 18:00

Лекція з літературознавцем і куратором серії «Своя класика» у видавництві Pabulum Ростиславом Семківим. На події разом із відвідувачами перевідкриватимуть канонічні тексти й поглянути на творчість Ольги Кобилянської, Юрія Яновського, Григора Тютюнника та В. Домонтовича під незвичним кутом.

Дізнатися більше про подію у фейсбуці.

2 грудня, субота

Екскурсія від кураторів «Схема збірки»

Київ, Центр сучасного мистецтва М17
Початок: 17:00

Виставка «Схема збірки» — це проєкт, що відкриває відвідувачам арт-спільноту Київського інституту автоматики та її художників через їхні мистецькі роботи. 2 грудня кураторська група — Світлана Аграновська, Юрій Болса, Олександр Богомаз, Нікіта Власов, Андрій Підлісний, Максим Мазур — проведе спільну екскурсію експозицією. Виставка діє до 4 лютого.

Дізнатися більше про «Схему збірки» та виставки в межах проєкту можна на фейсбук-сторінці центру.

«Я малюю разом із Шевченком»

Київ, Національний музей Тараса Шевченка
Початок: 15:00

Інтерактивна екскурсія для дітей 7-11 років, де молоді відвідувачі дізнаються більше про свято Миколая, а також візьмуть участь у майстер класі з розмалювання коржиків.

Про подію можна дізнатися на фейсбук-сторінці музею.

Ярмарок до Миколая

Київ, Музей Гончара

Святковий передріздвяний  ярмарок традиційного мистецтва, який триватиме два дні — 2-3 грудня з 11:00 до 19:00.

Читати більше про подію на фейсбук-сторінці музею.

Оголосили Букерівського лауреата 2023

авторка Софія Богуславець - 27.11.2023 в Книжки

26 листопада відбулося вручення Букерівської премії. Цьогоріч лауреатом став ірландський письменник Пол Лінч із романом-переможцем «Віща пісня» (оригінальна назва “Prophet Song”). Про це повідомили на фейсбук-сторінці премії.

Роман-антиутопія «Віща пісня» розповідає про боротьбу головної персонажки, Ейліш Стек, проти тиранічної влади Ірландії та спроби жінки захистити свою родину.

Голова журі Букерівської премії Есі Едугян високо оцінила роман. Вона звертає увагу на стиль автора, який з перших сторінок занурює читача в історію:

«Це тріумф емоційної оповіді — підбадьорливої та сміливої. «Віща пісня» яскраво зображує соціальні й політичні тривоги сьогодення. Це зворушлива і правдива історія, а застереження, якими пронизаний текст, надовго закарбуються в пам’яті читачів».

Критикиня Мелісса Гаррісон у рецензії для The Guardians пише, що роман «Віща пісня» — це антиутопія з нотками стилю Кормака Маккарті. До речі, Пол Лінч використовує як епіграф цитату з твору «Переправа» Маккарті. Цьогорічний лауреат надихається стилем й образами класика, а часом наче переносить читачів із тиранічної Ірландії у світ «Кривавого меридіана» американського письменника. Проте Гаррісон все ж вважає «Віщу пісню» важливим романом:

«Описи передмістя Дубліна — знищена інфраструктура, понівечені авіаударами околиці, які розділили імпровізованими блокпостами на території, що контролюють повстанці по один бік і тогочасний режим по другий — переконливі й такі, що жахають, водночас. Зображення кожного з етапів руйнування міста не видається малоймовірним чи перебільшеним. Зрештою, всі ми бачили це: не встаючи з наших комфортних диванів, спостерігали за тим, що відбувалося в колишній Югославії, Афганістані, Україні. Те, що нам показує «Віща пісня» на останніх сторінках, шокує й застерігає від неминучої реальності. І краще нам не відводити очей».

Письменниця Емі Волш зазначила, що це роман про історію кровопролиття і душевного болю, який акцентує на сучасній проблемі біженців. У своїй рецензії авторка також наголошує на стилі «Віщої пісні»:

«Оповідь, оформлена без розривів між абзацами, викликає відчуття задушливості, клаустрофобії. Свобода волі й поняття свободи виходять за звичні для нас межі в цьому романі та розмиваються».

Ілюстрація — фото з фейсбук-сторінки The Booker Prizes

Що вийшло на українському ютубі за цей тиждень

авторка Марина Губіна - 26.11.2023 в Культура

Підбірка 10 відео з українського ютубу, які вийшли протягом тижня

Це був продуктивний тиждень для українського ютубу, вийшло чимало різноформатних відео: презентації книжок, розмови, відеоесеї, історичні хронології, обговорення кіно, літературні дискусії. Ми підготували добірку з 10 відео, вартих перегляду.

Презентація другої частини тетралогії Дарʼї Піскозуб «Машина» на каналі «Фантастичні talk(s)»

Письменниця Ірина Грабовська розпитала авторку про процес написання дилогії: скільки він тривав, як на текст вплинула технічна освіта Дарʼї, і як це — видавати текст у 2022 році. Канал обʼєднує 5 української фентезійних авторок: Дарʼю Пізкозуб, Ірину Грабовську, Світлану Тараторіну, Наталію Довгопол та Наталію Матолінець, які регулярно збирають, щоб поговорити про світи фентезійної та фантастичної літератур, а також проводять зустрічі із відомими письменниками та письменницями. Наприклад, нещодавно вони говорили у прямому ефірі із Маргарет Етвуд.

Хронологія подій Євромайдану на каналі Яреми Духа

Історія Революції Гідності, яка почалася з парасольок у руках, а завершилася простеленими деревʼяними щитами. Яким був початок трансформації України та чи можна було 2013 року вчинити по-іншому?

Розмова Нарімана Алієва з Глібом Стрижко на каналі MINCULTPRYVIT 

Цього разу режисер та подкастер Наріман Алієв провів інтервʼю з колишнім морпіхом, а тепер — менеджером подій у «Veteran Hub». Розмова про гідність і самоповагу, потребу інклюзивності простору, сприйняття ветеранів у суспільстві та рідну Глібові Полтаву.

Довідкове відео про видавництво «Веселка» на каналі медіа «Читомо»

Історія видавництва, яке з 1934 року супроводжувало кожну радянську дитину протягом її дорослішання. Це відео — частина проєкту «До друку!», який розповідає про 20 визначних видавничих осередків від початку книгодрукарства до доби незалежності.

Інтервʼю із Дмитром Зезюліним на «Розмові»

Соліст гурту «LATEXFAUNA» розповів Сергію Лиховиді, як знімався найвідвертіший український кліп «MASANDRA» і якою була реакція колег по цеху. Поговорили, чи досі тема сексу — це табу в індустрії, і чому гурт працює за межами шоубізнесу.

Літературна дискусія Максима Нестелєєва та Богдани Романцової про наші уявлення про космос на каналі журналу «Український тиждень»

Міркування двох літературознавців про космос, сучасну жагу до його освоєння та можливі сценарії майбутньої колонізації позаземного простору. Чи чекати нам на прихід кіберпанку в реальне життя? Та який звʼязок між космосом та поезією?

«Підпільний Кіноклуб» обговорює культовий фільм «Роккі»

Новий випуск шоу, в якому коміки розмовляють про сюжети своїх улюблених фільмів та будують довкола них нові, часом абсурдні теорії, додаючи до цього всього дрібку гумору. Фільм «Роккі» обговорювали: Юра Коломієць, Василь Байдак, Ницо Потворно, Антон Сенюк та Діма Білоус.

«Наполеон Бонапарт у житті та в фільмі» на каналі WAS: популярна історія

З нагоди виходу на великі екрани нового байопіку про відомого полководця, ще й від Рідлі Скотта, редакція каналу підготувала випуск-розвінчування популярних міфів про Наполеона Бонапарта.

«Робін Гуди проти Голодомору» — новий випуск на каналі «Шалені авторки» 

До 90-тих роковин Голодомору 1932-1933 років літературознавці Віра Агеєва та Ростислав Семків поговорили на тему голоду в українській літературі.

«Що важливого говорить нам кіно про дитинство?» — на каналі «Мої думки про кіно»

Третє відеоесе українського режисера Антоніо Лукіча про фільми, повʼязані із дорослішанням. Роздуми про важливість постійного повернення до дитинства та плекання маленької дитини всередині себе.

авторка
Марина Губіна

«Люди культури, яких забрала війна»: спецпроєкт The Ukrainians Media та PEN Ukraine

авторка Марина Губіна - 25.11.2023 в Культура

The Ukrainians Media спільно з PEN Ukraine створили антологію історій про загиблих культурних діячів та діячок.

Проєкт «Люди культури, який забрала війна» виходитиме на окремому сайті двома мовами: українською та англійською. На ньому вже розміщені 5 перших есеїв — це портрети письменниці Вікторії Амеліну, фотографа Дениса Кривого, історика В’ячеслава Зайцева, дослідниці української кухні Ольги Павленко-Кольорово та диригента Костянтина Старовицького.

До запуску цієї серії розповідей The Ukrainians Media та PEN Ukraine підштовхнули слова загиблої від російської ракети Вікторії Амеліної: «поки письменника читають, він живий», які вона написала у передмові до окупаційного щоденника закатованого росіянами Володимира Вакуленка. Таким чином проєкт має подвійну мету: берегти памʼять про людей, котрих українська культура втратила на цій війні, і заразом документувати геноцидальні наміри Росії. 

«Мета нашого проєкту — збирати та ділитися історіями загиблих, щоб їхні голоси й далі звучали серед нас, а їхні справи — тривали. Я часто розповідаю, до скількох проєктів та ініціатив мене спонукала Вікторія Амеліна. Великою мірою цей проєкт теж стався за невидимої підтримки і повсякчасної присутності Віки: її голос і поради, які й далі звучать у мені, допомогли нам розпочати цей спецпроєкт, в основі якого — наш біль, наша пам'ять, наша любов і наша вдячність»,

— ділиться Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка проєкту «Люди культури, яких забрала війна».

Кураторкою проєкту та авторкою перших чотирьох текстів стала Саша Довжик — письменниця, літературознавиця, а віднедавна — фіксерка, яка допомагає висвітлювати війну. Ілюстрації створює Дарія Ковтун. Над портретами також працюють Олена Козар, Ганна Устинова та Марʼяна Матвейчук. Історії фрагментарні, зіткані з окремих подій та цитат: спогадів друзів та близьких, фраз самих діячів та діячок, коментарів колег, памʼяті пересічних українців про них. Репортажна форма робить портрети невичерпними, але разом з тим правдивими. 

Від початку повномасштабного вторгнення Український ПЕН вистежує втрати серед діячів культури, про які повідомляють близькі та колеги загиблих або чиї історії потрапляють в інфопростір. Станом на сьогодні загинуло щонайменше 76 українських культурних діячів. Проте, ПЕН наголошує, що загиблих більше, ніж офіційно відомо, оскільки команда не має доступу до інформації з окупованих територій України. 

Спецпроєкт «Люди культури, яких забрала війна» втілюється за сприяння Національного фонду демократії (NED).

Ілюстрація — The Ukrainians Media та PEN Ukraine

Як долучитися до Дня памʼяті жертв Голодоморів

авторка Марина Губіна - 25.11.2023 в Культура

Сьогодні — 25 листопада — українці вшановують памʼять померли внаслідок Голодоморів.

Щорічно у четверту суботу листопада о 16.00 оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання, після якої відбувається акція «Запали свічку». Це спосіб усією країною вшанувати памʼять померлих від геноциду 1932-33 років, згадати рідних, чиї історії виживання були почуті й тих, чиє життя перервав радянський режим. Щоб долучитися до акції варто запалити свічку та піднести її до вікна. Скоріше за все у будинку навпроти можна буде побачити не один вогник спогадів. 

Можна завітати до Музею Голодомору, щоб разом згадати жертві геноциду та дізнатися більше про страшні події 1932-33 років. Відвідування музею у День памʼяті безкоштовне: з 12.00 до 20.00 вхід для охочих буде вільним, але екскурсії не проводитимуться.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» запрошує долучитися до вшанування жертв Голодомору ще й іншим способом. З 25 листопада до 4 грудня всі охочі можуть взяти участь у покращенні статей про Голодомор в Україні 1932–1933 років на Вікіпедії. Кампанія відбувається щорічно з 2015 року, окрім поліпшення тих текстів, що вже існують, можна створювати нові статті про людей, які є важливими для памʼяті про геноцид, але не згадані на ресурсі. Серед таких ГО «Вікімедіа Україна» згадують, наприклад Мірослава Влекого — автора книги «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала». 

На Радіо Культура сьогодні звучатимуть повтори трисерійного документального проєкту «Невідомі сторінки Голодомору», створеного у співпраці з Національним музеєм Голодомору-геноциду. О 12.00, 13.00 та 14.00 відповідно слухачі дізнаються про передумови Голодомору, порядок його запровадження та історії очевидців. Послухати серії проєкту пізніше можна буде на сайті Радіо Культура.

Також, до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення представило перший епізод документального циклу фільмів «Голодомор. Літописці» — «Столиця відчаю». Це спроба розповісти все важливе про одну з найжахливіших подій в українській історії — голод, який штучно створила радянська влада з метою знищення українського народу. Серія фільмів була створена за сценарієм Олександра Зінченка.

У проєкті 4 серії, які можна подивитися на платформах Суспільного. З 22 по 25 листопада о 21.00 — на телеканалі Суспільне Культура. 25 листопада їх покажуть на місцевих каналах Суспільного: перші 2 серії о 11.10; 3 та 4 серії — о 22.00. Від 26 листопада усі серії будуть доступними на ютуб-каналі Першого

У межах проєкту Суспільного Мовлення «Кримське питання» вийшов спецвипуск про наслідки Голодомору для жителів Криму. Ведуча Олеся Вакуленко поговорила з Андрієм Іванцем, науковим співробітником Музею Голодомору, Дмитром Плетенчуком, речником військово-морських сил ЗСУ, та Костянтином Задоєю, експертом Центру громадянських свобод, про те, якими були наслідки Великого голоду для кримців протягом десятків років, і як зараз окупаційна влада ставиться до продовольчої безпеки регіону. Подивитися випуск можна буде сьогодні, 25 листопада, о 21.00 на телеканалі та цифрових платформах Суспільне Крим. Або пізніше у записі на ютуб-каналі мовника.

Ілюстрація — Суспільне.

авторка
Марина Губіна