Минулі вихідні в Києві відзначилися яскравою музичною подією — фіналом Mirage Camp в Concert Hall на Кирилівській, 41. 16 червня відбулася презентація напрацювань учасників семиденного кемпу, в межах якого вони мали можливість поспілкуватися, послухати лекції та відвідати воркшопи від уже відомих профі: співаків, продюсерів та інших представників індустрії. Крім шоукейсу, на відвідувачів заходу чекали виступи рок-гурту The Unsleeping, продюсерки й виконавиці електронної музики YUVI, джаз-команди Hyphen Dash, електронного гурту Kurs Valüt та композитора Ігоря Цимбровського.
Mirage Camp — це освітній проєкт для реалізованих митців, які шукають шляхів розширити свої навички та знання. Організатором події є журнал про культуру та бренди DTF Magazine. Прослідкувати за розвитком подій можна було на сторінці Mirage Camp в інстаграм. Менторами для учасників проєкту стали лідер гурту Hyphen Dash Михайло Бірченко, сонграйтерка YUVI, діджей та продюсер Recid та саундпродюсерка Нурі Ашурова.
Дослідити звук
Це вже другий запуск Mirage Camp, і цього разу чимало змін. Наприклад, кількість учасників зросла від 30 до 50, а серед запрошених — різнопрофільні митці, зацікавлені у спільній роботі, незалежно від масштабів інкорпорування електроніки до їхньої творчості (саме цей вектор домінував раніше). Тож з огляду на урізноманітнення учасників і лектори пропонували абсолютно різні шляхи для покращень.
Так описує свій підхід до лекції з історії та теорії музики один зі спікерів проєкту Mirage Camp композитор Олексій Шмурак:
Олексій Шмурак (фото Mirage Camp)
«Перша лекція отримала назву “Коротка історія домовленості про музику”. Я зрозумів, що розповідь вийде значно цікавішою та ефективнішою, якщо звернутися до цих музикантів саме як до дорослих, досвідчених, самобутніх і відносно незалежних артистів. У кожного з них є свій метод, своя органіка, яка полягає в тій культурі, на якій музиканти виросли, або базується на інструментарії, з яким вони працюють.
Друга лекція, про резонанс, була більш консервативною. Розглянули резонанс як фізичне явище, а потім я розповів про те, яким чином в різні музичні епохи резонанс використовувався для впливу на людське сприйняття, вираження емоцій та створення історій».
Події проєкту набували різноманітних форм. Тут і джем-сесії, перебіг яких, зокрема, курували Михайло Бірченко та саундпродюсер Богдан Заєць, «польові дослідження» — пошук звуків для треків серед оточення, вокальні практикуми та багато іншого. Проте і теоретичний аспект мав свої особливості.
«Як окремий поїнт навчальної програми були inspiration talk та панельні дискусії. Тобто до нас привозили видатних артистів для інтерв’ю, і вони розповідали про свій шляхом, ділилися поглядами. Ми могли вільно ставити їм запитання, і в цій комунікації з’ясовувалося дуже багато цікавих речей. Це було не стільки про навчання і технічні навички, скільки про якусь свою позицію, про те, що робить артиста артистом тощо.
Самуель Вега (фото: evolefer)
В нас були Katya Chilly і СТАСІК, були панелі електронних лейблів, як наших київських, так і з-за кордону. Цікаво було побачити, що до нас приїжджають артисти, яких ми знаємо, які на нашій хвилі. Вони сучасні, молоді, прогресивні. Ми з ними розмовляємо однією мовою, але водночас вони вже зробили наступний крок — до експертизи, чим змогли з нами поділитися», — розповідає Самуель Вега, музикант, учасник кемпу.
Серед лекторів кемпу не лише артисти, а й спеціалісти інших галузей, які так чи інак працюють із музичною творчістю. Наприклад, юридичною складовою музичної творчості опікувався юрист Олександр Селіванов. Також серед лекторів були присутні й ті, хто був учасником попереднього кемпу, зокрема це один з чотирьох цьогорічних менторів — диджей Recid.
І учасники, і лектори позитивно відгукуються про неформальне й доступне спілкування для обміну знаннями. Активне, довірливе, інтерактивне — навчання в межах проєкту постає саме таким.
Знайти своїх людей
Найпомітнішою перевагою проєкту став нетворкінг. Йдеться насамперед про досвід колаборації, що його пропонує кемп як електронним, так і інструментальним музикантам, вокалістам та сонграйтерам — 50 відібраним учасникам, що висловили готовність до експериментальної ініціативи. Серед них як артисти, що лише набирають оберти, так і вже відомі імена, як-от Алекс Єфімов (fimamaru та хейтспіч), Артур Лісний (Komisiia), Кирил Озеров (sexnesc) чи репер Oi FUSK. Для спільної роботи їх розбили на одинадцять груп, що дало можливість як відпрацювати навички швидко оцінювати й адаптуватись до обставин, так і реанімувати та втілити раніше не реалізовані й абсолютно недоступні ідеї.
«Цей досвід точно дав мені розуміння і контакти нових людей в індустрії. Людей, які зараз зі мною на одному шляху, можливо, трохи на різних етапах розвитку, але дуже наближених. Це дає перспективу для подальшої взаємодії з ними для якихось спільних проєктів або навіть дружніх стосунків і зустрічей. Тому думаю, що для себе я винесу звідси точно пару імен на листочку. Це люди, з якими я хотів би надалі співпрацювати, створити щось разом у майбутньому», — можливість створити щось нове підтверджує й учасник кемпу музикант Самуель Вега.
Лектор проєкту Олексій Шмурак також відзначає й інші переваги подібного досвіду. Йдеться насамперед про вихід за межі власних стереотипних уявлень про музику. Це відбувається не лише від самої співпраці, а й через зміну середовища.
«Подібний захід дозволяє людям вийти зі своїх органічних ком’юніті, у яких є певні цінності, способи репрезентації себе, способи комунікації. Умовно кажучи, це зустріч людей із різних культур. Тож я думаю, для багатьох учасників це теж нові враження і підхід. Крім того, в такому форматі людина буквально, технічно бачить, як працюють інші з іншою органікою. Наприклад, умовний інструменталіст бачить, як працює вокаліст, електронник — як працює людина, налаштована на акустичну музику, тощо. Це може бути корисним і навіть надихати», — каже Олексій Шмурак.
Задоволення від виклику
Утім, в такому форматі є свої нюанси. Оскільки саме колективна робота постає в центрі проєкту, з’являється потреба не лише в зосередженні на власному розвиткові, а й у налагодженні співпраці, усвідомленні себе частиною цілого.
«Швидка співпраця декількох людей у команді не буде ефективною у тому разі, якщо учасники цієї команди не звірили цінності, не розповіли про те, що для них важливо, не поділилися своїми страхами, бажаннями. Тобто якщо не відбулося того, що я б назвав психоаналітичним брейнштормом», — Олексій Шмурак, композитор, лектор проєкту.
Одним з ключових намірів проєкту було створення ефективного робочого середовища. Доступ до обладнаних для роботи й відпочинку просторів поряд з активним стимулюванням навичок та знань в межах об’єднаної спільними настроями спільноти — це все стало яскравим досвідом для митців-учасників.
«Найбільшим викликом під час перебування на цьому проєкті, напевне, стала думка про те, що він закінчиться. Тому що ми дуже класно поринули в цю атмосферу, в ці ком’юніті, навчання, в написання треку. Майже все було продумано стосовно комфортного перебування там. Можна було ні про що не думати і тільки виконувати своє головне завдання, а це загалом дуже вибиває зі звичайного стилю життя. Зараз, коли ми повернулися назад, відчувається, що не хотілося б, щоб це закінчилося», — Самуель Вега, музикант, учасник кемпу.
І хоча проєкт уже завершився для його учасників, на всіх ще чекає спільний диджитал-реліз та реліз окремих треків переможців на вінілі.
