Автор: sensor

Розпочинаємо осінь із культурними подіями, серед яких, зокрема, фестивалі. Фестиваль завжди був способом зібрати ту множинність думок, щоб краще представити чи дослідити вибрану тему, жанр, вид мистецтва. А ще — це нагода зібратися разом, адже відчуття спільноти і спільного досвіду сьогодні важливі.

У матеріали зібрали 25 культурних фестивалів, які відбудуться в різних містах України: від Києва, Львова до Кривого Рогу, Одеси, від Чернівців і Хмельницького до Житомира й Харкова. Це культурні події, у центрі яких література, кіномистецтво й анімація, музика, урбан-культура, гастрономія як спосіб представити локальну ідентичність, розмови про традиції й обряди наших предків, можливості для розвитку для спеціалістів тієї чи тієї сфери.

Цьогоріч у програмі — прем’єри минулого театрального сезону. Серед подій, які можна відвідати у вересні: хореографічна історія «Снігова королева» на музику фінського композитора Туомаса Кантелінена та дві опери на одну дію «Сестра Анджеліка» та «Джанні Скіккі» композитора Джакомо Пуччіні. 

Чим цікаві ці події: якщо перша постановка — це експеримент, спроба витворити нову мову сучасного танцю, доповнену казковими декораціями, то дві опери на лібрето Джоваккіно Форцано — це знайомство з класикою італійського музично-театрального мистецтва. 

А завершить фестиваль гала-концерт.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Щорічний Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів у Києві, який знайомить із роботами світових і українських кіномитців і кіномисткинь. У 2025 році тема проєкту — проявлення. Це про щоденний вибір, присутність у моменті, готовність відкриватися досвіду людей навколо нас. У програмі покази понад 300 корометражних стрічок у межах українського і міжнародного конкурсу, ретроспективи, окремі тематичні секції, як-от стрічки-боді-горорів, українські фільми, які досліджують мистецтво, відеоарт. 

Буде й освітня програма — це про простір підтримки молодих українських кінематографістів та розмови про гендерну рівність, фандрейзинг і міжнародні перспективи. Серед спікерів — експерти сфери: режисери й режисерки, продюсери й продюсерки, творці і творчині й члени світових кіноорганізацій та кінофестивалів. 

Також у фокусі KISFF 2025 — спеціальна секція «Жінки* в кіно», у межах якої глядачі ознайомляться з роботами знакових українських кінодіячок: Кіри Муратової і Світлани Зінов’євої. У своїх творах вони зосереджуються на темах гендеру та самовираження, водночас міркують про умови для формування власної ідентичності. А ще — говорять про жіночий досвід. Крім стрічок українських мисткинь можна буде побачити роботи світових кінодіячок.

Більше — на сайті, в інстаграмі та фейсбуці.

Фестиваль пам’яті поета Василя Стуса. 4 вересня — це і дата смерті дисидента, і дата початку спротиву й боротьби за українську ідентичність: у цей день у 1965 році відбулася прем’єра фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, на якій Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба та інші однодумці оголосили про свою громадську позицію.  

У програмі фестивалю — читання й тематичні обговорення, музичні вистави й екскурсія київськими місцями Стуса, книжковий ярмарок.

Це не тільки фестиваль пам’яті і сили, а й подія-єднання: організатори пропонують гру слів «стусуємось?» як пропозицію провести час разом із однодумцями за розмовами про поета, літературу і сьогодення загалом. 

Щоб виступити з власним текстом на читаннях, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

Міжнародний поетичний фестиваль об’єднує локальний мистецький контекст і літературу як спосіб говорити про місто, пам’ять, досвід, культуру. У подіях беруть участь поети й поетки з України і світу. Так відвідувачі зможуть послухати вірші Вери Форневеґ, Мікаеля Фоґеля, Уве Кольбе, які представлятимуть Німеччину, та Вери Шиндлер-Вундерліх зі Швейцарії.

На фестивалі також відбудуться презентації і розмови про нові українські видання, лекції, присвячені творчості поетів і поеток, як-от Пауля Целана, чи міркуванням про способи транслювати досвід війни через текст. Відбудуться і розмови з українськими культурними діячами й діячками, серед яких Таня Малярчук, Діна Чмуж, Євгеній Володченко (Курган), Артем Чех, Андрій Любка, Юлія Паєвська.

А 6–7 вересня проведуть винно-книжкові дегустації.

Більше про програму — на сайті та в інстаграмі.

У центрі фестивалю — фільми як спосіб розкрити і познайомитися з концепцією. Це про етнографічне, антропологічне кіно, яке розповідає про традиції, побут, корені, ідентичність, історичну пам’ять, сучасні виклики. Спершу фестиваль відбувався у Болгарії, а тепер повертається до України.

У 2025 у фокусі програми й концепції — народні маскаради як спільність традиції. Для України це маланкування або для певних її регіонів, а також Болгарії це — обряд кукерства (буквально кукери — «замасковані люди»: це обряд з яскравими костюмами, масками і дзвонами — усе це для того, щоб відлякати темряву).

У програмі понад 90 фільмів, а крім конкурсних також короткометражні ігрові, неігрові та анімаційні стрічки. Крім кінопоказів відбудеться виставка, в експозиції — документальні світлини костюмів обряду в Болгарії, Бессарабії і регіонів України. 

Цього року покази відбудуться у Києві й Одесі, а в Болграді (Одеська область) завершиться українська програма й відбудеться нагородження переможців. Відкриватиме події світова прем’єра фільму «Мертва квітка» Тетяни Станєвої. У Софії покажуть основну програму й визначать переможців міжнародної програми. 

Більше про концепцію на сайті, а програма оновлюватиметься теж в інстаграмі і фейсбуці.

Музичний фестиваль, у центрі якого — український джаз. Це подія-зустріч музикантів, що творять у жанрі і хочуть поділитися своїми експериментами й енергетикою, та слухачів, що вже віддавна стежать за улюбленими виконавцями чи тільки-тільки відкривають для себе джаз.

У програмі — танці й виступи від Shekband, Yevhenii Dubovyk Project, Aesthetic Combination, Oleksandr Seleznov etc.

Фестиваль відбудеться до річниці з дня народження громадського і культурного діяча Маркіяна Іващишина. 

Більше в інстаграмі.

Два дні музики стануть лабораторією сучасної культури, яка твориться тут і зараз. Це про відкриття нових імен, водночас це простір для молодих артистів: вони презентуватимуть свої роботи та експериментуватимуть на сцені. Наприклад, це Brexen, Daytona, Kryzha. А серед відомих світових виконавців на події будуть Dion Visser, Ansbro та Luciid.

Фестиваль пропонує також артпрограму: від масштабних світлових інсталяцій і скульптур сучасних митців до знайомства з локальними брендами.

Візуальна айдентика фестивалю 2025 — слов’янський оберіг Зірка Алатир (Хрест Сварога). Це про те, як сучасне і давнє можуть поєднуватися і виходити на новий рівень переосмислення та втілення нашої ідентичності.

Ознайомитися з концепцією.

Більше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Фестиваль-мандрівка у часі завдяки музиці. Так зможемо пригадати, які музичні хіти формували наше дитинство і юність у 90-ті й нульові. 

Знаково, що цього року святкує 30-річчя проєкт «Територія А». Це культовий музичний хіт-парад, який свого часу дав поштовх для розвитку якісної української музики й оприявнив молодих виконавців та виконавиць, які тепер уже відомі співаки, співачки, колективи. 

На сцені виступатимуть, зокрема, Руслана, Анжеліка Рудницька, Віктор Павлік Олег Скрипка & Воплі Відоплясова. А іноземний хедлайнер сезону — NANA DARKMAN з піснями-гітами “Lonely”, “Remember the time”. 

Більше про фестиваль і квитки — на сайті та в інстаграмі.

Культурна подія, в межах якої відвідувачі зможуть побачити 7 вистав від 7 різних українських театрів. Постановки розкриватимуть ті чи ті теми — від досвіду війни й окупації у виставі «Одноденний герой» від Херсонського академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша до проблем батьків і дітей, а також стосунків у «Бейбі Бум» від акторів «Антреприза».

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Книжкова подія, спрямована на популяризацію читання. У розмовах і презентаціях у межах фестивалю візьмуть участь письменники й письменниці, які родом із Вінниччини й Житомирщини або пишуть про локальні контексти. 

Можна відвідати також книжкові ігри та квести, майстерки, книжковий ярмарок.

Більше на сайті і фейсбуці.

Мета фестивалю — підтримка українського кіно, яке розвивається, набуває як нових форм, так і наповнюється сенсами: розкриває актуальні сьогодні теми, порушує соціальні питання, надихає і спонукає до змін.

У програмі 30 кінострічок у межах національного і міжнародного конкурсу, які розподілені за категоріями: повнометражний фільм, короткометражний фільм та соціальний ролик. А серед тем, які розкривають ці роботи: людські цінності, боротьба за справедливість, любов, добро і сила духу. Наприклад, фільмом-відкриттям стане спортивна драма «Пульс» про професійний та особистий шлях легкоатлетки Оксани Боторчук. 

А особливістю фестивалю 2025 стане те, що відвідувачі через голосування зможуть вибрати свого переможця в номінації глядацьких симпатій.

Більше на сайті, на сторінках в інстаграмі і фейсбуці.

Подія має на меті простежити, як через гастрономічний вимір формується ідентичність міста. Це про людей — шефи і шефині, ресторатори й рестораторки, стартапери і стартаперки, дослідники й дослідниці — і заклади, які відкривають як відповідь на ті чи ті потреби або вимоги часу і локального ритму. І разом усе це — про місто.

На відвідувачів чекатимуть майстер-класи й панельні дискусії з експертами сфери, поп-апи від шефів і закладів. А ще — перший кондитерський джем: це експериментальний формат, у межах якого можна буде дізнатися про міста через десерти та розповіді шефинь, які беруть участь.

Більше — на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

LIFF Wiz-Art — один із найстарших в Україні фестивалів короткого метру, який цього разу представить повнометражні фільми. Це для того, щоб показати певну панораму світового кіномистецтва і, зокрема, українських стрічок. У межах фестивалю відвідувачі побачать понад 55 фільмів: це стрічки міжнародної й української конкурсної програми, фільми поза конкурсом, а також зможуть долучитися тематичних лекції та обговорень.

Особливістю фестивалю 2025 стане і кінорезиденція, яку організатори Wiz-Art проведуть з America House. Вона відбудеться з 4 по 14 вересня для режисерів і режисерок, які з менторським супроводом зможуть зняти й завершити короткометражний фільм. Створені роботи покажуть під час фестивалю.

Слоган Wiz-Art 2025 — «Балкони часу». Балкон як символ платформи, з якої спостерігаємо горизонт. Ідеться і про пройдений шлях — досвід, історію, пам’ять, — і шлях для руху далі. Адже, щоб побачити, окреслити горизонт майбутнього, маємо зважити на знання минулого й теперішнього. 

Програма доповнюється й доступна за посиланням.

Слідкувати за новинами фестивалю в інстаграмі, а придбати квитки на покази — на сайті.

У цьому році тема подій — «Переклад як акт свободи» — стає як ніколи актуальною. Переклад як місток між різними країнами, складник культурної дипломатії, водночас це спосіб транслювати досвід, який українці проживають сьогодні. «Часто переклад виявляється актом свободи, що дає змогу націям і культурам говорити від свого імені, ламати тишу, накладену імперіями, і повертати собі право бути почутими», — обґрунтовує співзасновниця і програмна кураторка фестивалю Юлія Дідоха.

У програмі — дискусії, лекції з провідними перекладачами й перекладачками воркшопи про переклад. Зокрема, це ранкові зустрічі-розмови з перекладачем із Польщі Марціном Ґачковським та українською перекладачкою і літературознавицею Роксоляною Свято, яка працює з німецькою, англійською і польською мовами. Або розмова про переклад як інструмент пам’яті й травматичного досвіду з перекладачкою з української на кримськотатарську Мамурє Чабановою, перекладачкою з їдишу на українську Тетяною Непипенко. 

Також у межах фестивалю проведуть книжкові презентації, поетичні читання, мистецькі й музичні події.

Більше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Фестиваль розпочинався як подія пам’яті Івана Світличного — літературознавця, поета, перекладача, культурного активіста і спільнототворця, що мешкав за адресою Уманська, 35. Саме у цій квартирі свого часу збиралися провідні творці літературно-мистецького процесу, щоб дискутувати на актуальні теми й гуртуватися у затишну спільноту. Ця традиція продовжується дотепер і постає як мистецька акція, фестиваль пам’яті.

20 вересня відзначають день народження Івана Світличного, а відвідувачів запрошують долучитися до подій. Звʼязки та мережі взаємодії — тема, яка обʼєднує події цьогорічного «Світличника». 

Скоро програма подій — в інстаграмі.

Подія для дітей, їхніх батьків, молодих людей, вчителів і всіх охочих поринути у простір досліджень, бешкетування, творчості. Це фестиваль ненудної науки: події поєднують у собі різні складові, наприклад, культуру й науку, технології, а дізнатися про нове можна у форматі гри.

У програмі фестивалю: виставки і стенди з іграми, простори для експериментів та майстерень для найменших і для підлітків, ярмарок освітніх ігор і сцена, на якій виступатимуть запрошені музиканти.

Про програму — за посиланням.

Більше на сторінці в інстаграмі й у фейсбуці.

Подія для всіх охочих поділитися своїми думками про сьогодення: серед тем — дискусії про війну і її наслідки, культуру, освіту, роботи преси, роль і постаті жінок. 

Фокус цьогорічного фестивалю — «Незручне, невидиме і небезпечне», тож розмови висвітлюватимуть гострі питання, що турбують суспільство.

Для участі потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Подія стала візитівкою міста — це про зв’язки між тими, хто долучений до літературного процесу: від авторів і видавців до бібліотекарів, освітян, митців і всіх охочих дізнатися більше про українську культуру. Форум має стати майданчиком для розмов без бар’єрів і кордонів, простором для партнерств і нових ідей.

Більше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Фестиваль занурює у життя Середзем’я — світ, який у своїх романах, зокрема «Володар перснів» та «Гобіт, або Туди і звідти», витворив письменник Дж.Р.Р.Толкін. Організатори пропонують усім охочим відвідати події перевтілитися в ельфів, гномів, гобітів чи інших мешканців фантастичних земель, щоб долучитися до інтерактивів.

Протягом фестивалю можна буде спробувати тематичні страви й доєднатися до танцю, познайомитися з крафтовими виробами, взяти участь у майстер-класах, як-от вивчення мови чи створення мапи вигадливих королівств, зіграти у настільні ігри.

Детальніше про дрес-код та сам фестиваль — на сайті та інстаграмі.

Один із найбільших книжкових фестивалів відбувається вчетверте і цього разу тема — своєрідні підсумки третього кварталу 2025 року на українському книжковому ринку: які новинки українських авторів можна вже побачити на поличках, які світові хіти стали популярними серед читачів і читачок та які тенденції очікувати далі.

Протягом фестивалю відвідувачі зможуть познайомитися з українськими видавництвами, виробниками ігор та мерчу, побувавши на книжковому ярмарку, послухати письменників та блогерів, побувати на літературних читаннях, презентаціях і тематичних дискусіях.

Особливістю стає й локація, яка щоразу перетворюється на фантастичний простір для занурення у світ книжок. Так і цього разу центральна площа стане казковим місцем із гігантськими осінніми плодами.
Більше про фестиваль, а згодом і програму — на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

«Стійкість у нашій ДНК» — гасло цьогорічного фестивалю, яке втілилося як у програмі кінопоказів, так і візуально на постері події. Це про нашу Україну — вкриту ранами-тріщинами й водночас сильну, стійку.

Кінофестиваль має на меті ознайомити з сучасними кінострічками. Тож, наприклад, у програмі національного конкурсу — 8 робіт, які розповідають про життя України: від військових випробувань до подій у сфері культури чи особистих історій. Глядачі зможуть побачити інші стрічки у межах спеціальних програм. Одна з таких — «Мистецтво травми»: це фільми-дослідження наслідків війни для суспільства й особистостей, а також міркування про мистецтво як інструмент переживання болю. А у програмі «Німецький акцент» зберуть німецькі документальні фільми, у центрі яких — пам’ять, ідентичність.

Детальніше в інстаграмі і фейсбуці.

У центрі фестивалю — екслібрис: знаків, що маркує власника передусім видання. Водночас це мистецький твір, що багато розповідає як про творця, так і про того, кому він належить.

У просторі протягом трьох днів проведуть виставку екслібрисів, майстерки й лекції про книжкову графіку, розмови з митцями, дослідниками й колекціонерами, а також книжковий ярмарок.

Більше в інстаграмі.

Міжнародна подія барної культури, яка зосереджується на трендах барної індустрії й обміну досвідом. Подія перетворюється на своєрідний сенсор, що вловлює та оприявнює зміни та надає їм форми. Тема року — Unshaken: про стійкість попри все, про створення порядку, коли навколо може вирувати хаос, і про центр тяжіння, опори — простір для спільноти. 

Це подія для тих, хто змінює барну культуру зсередини: буде можливість почути досвід запрошених фахівців сфери, які поділяться своїми підходами, а ще почерпнути нові ідеї для власного розвитку та вибудувати зв’язки з тими, хто зацікавлений в індустрії.

Більше — на сайті та в інстаграмі. 

ProCheese Awards поєднує гастрокультуру і сучасне візуальне мистецтво. На подіях відвідувачі зможуть продегустувати сири, відвідати тематичні майстеркласи. А також у перший день фестивалю — побачити роботи українських дизайнерів. У межах конкурсу Cheese couture відбудеться фешн-показ на сирну тематику.

Більше — на сайті.

Основна мета фестивалю — розказувати й показувати українську авторську анімацію і створювати майданчик для розвитку анімаційної індустрії в Україні. 

У 2025 планують три конкурсні програми, зокрема, конкурс комерційної анімації. Це добірка-жанрова суміш робіт: від музичних кліпів, телевізійних заставок до навчальних роликів. Позаконкурсна програма ділиться на тематичні секції, а творці і творчині у своїх стрічках розкривають різні досвіди, експериментують з анімацією, розкриваючи абсолютно химерний аспект цього виду мистецтва.

Стрічки спеціальної програми заглибляться у дослідження й пошук відповідей на філософські питання.

Окремо буде добірка анімаційних робіт для дітей і молодих людей, а ще — лекції й майстер-класи. Так, наприклад, можна буде дізнатися більше про етапи створення анімаційних фільмів чи розібратися зі специфікою роботи спеціалістів у анімаційному кіно. 

Більше — на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Фокус-тема фестивалю — «Тривкість і тривалість» — це про дискусії і розмови про літературу як силу, що витримує час, кризу і забуття. Книга як літературний артефакт, текст митця, стає голосом, що повертається до нас сьогодні, відновлює чи навпаки продовжує нести пам’ять, історію і досвід поколінь. 

Крім зустрічей із поціновувачами літератури і творцями літературно-мистецького процесу у програмі фестивалю також книжковий ярмарок, музичні проєкти і перформанси, читання.

Більше — на сайті і в інстаграмі.

Назва фестивалю втілює ключові теми-предмети, які й будуть у центрі подій. Це свято кави — а йдеться про осінні кавові чемпіонати і представлені заклади, кожен із яких пропонує свій підхід до приготування і подачі кавових напоїв. Це свято книжок — літературні події і книжковий ярмарок стане місцем зустрічі для затятих книголюбів. І це свято вінтажних речей — від прикрас до інтер’єрних дрібниць.

Скоро — детальніша інформація на сайті і в інстаграмі.

Фестиваль, який знайомить глядачів із доробком польського кінематографа. Це нагода простежити, про які теми сьогодні говорять кінодіячі і кінодіячки Польщі, що у фокусі робіт сучасних митців і мисткинь.

У 2025 фестиваль мандруватиме різними містами України, а стрічки також будуть доступні онлайн. Серед фільмів, наприклад, «Селяни» Доротеї Кобєлєвої і Г’ю Велчмана та «Зелений кордон» Аґнєшки Голланд, прем’єри яких відбулися минулого року в українських кінотеатрах.

Більше — на сайті.

Фестиваль відбувається другий рік і цього разу також об’єднає всіх, хто дотичний до українського книжкового ринку: видавців і видавчинь, авторів й авторок, читачів і читачок. Це подія, щоб завдяки літературі вибудовувати діалог про культуру, спадщину і їх вплив на формування майбутнього.

У центрі заходів книжка як дороговказ в інтелектуальній подорожі. Це про маршрути реальними місцями України, які описані в історіях, та метафоричні стежки — мандрівки до самих себе. 

Про програму скоро в інстаграмі.

В основі фестивалю — перевідкрити Кривий Ріг як простір для культурних ініціатив і читацької спільноти. Це подія для утворення нових чи зміцнення вже створених зв’язків між мешканцями міста та між читачами й творцями літературно-мистецького процесу.

Культура й література стають тими важливими складниками, що формують міський простір і людей, які мешкають у місті і прагнуть його розвивати. Тож «КривБаз» перетворюється на своєрідний майданчик для зв’язку між різними людьми і сферами, а література — як місток для обговорень спільного руху і розвитку Кривого Рогу. 

У програмі фестивалю планують понад 13 освітніх подій — це лекції, майстер-класи та воркшопи, що розкажуть більше про літературу і міський простір як такий, що сприяє розвитку культури; публічні дискусії, у яких візьмуть участь письменники й інтелектуали. Також проведуть спеціальні культурні події, серед яких музичні концерти, книжкові стенди й виставки.

Скоро більше інформації про «КривБаз» на сторінках Криворізького Центру Сучасної Культури / KRCC в інстаграмі, фейсбуці та на сайті.

Фестиваль поезії, у межах якого протягом двох днів можна буде зустрітися з поетами й поетками, познайомитися ближче з їхньою творчістю. Також відвідувачі зможуть побувати на концертах, на яких звучатимуть композиції на вірші митців, і на перформансах. 

Поезія — формат тексту, що дедалі частіше звучить у літературному світі. Це спосіб швидко лаконічно і якісно донести думку, що в умовах швидкоплинності й непередбачуваності сьогодення дуже важливо й актуально. Водночас це і виклик для всіх, хто цікавиться літературою і хоче знайти свого автора чи авторку, чиї думки, манера їх формувати близькі. Тож фестиваль стає простором, який допомагає знайти своїх людей і свої слова.

Зовсім скоро — детальна програма на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.