Дайджест культурних подій (з 6 по 12 квітня)

Подія присвячена історії маріупольця В’ячеслава Долженка. Чоловік понад 20 років створював унікальний приватний музей пам’яті Маріуполя, але втратив його під час облоги міста у 2022 році — будинок згорів разом із музеєм. Колекція розташовувалася у підвалі дому, згодом там ховалися люди, а сам В’ячеслав рятував свою матір через це приміщення. Видання «Славік. Музей в підвалі» якраз фіксує ці досвіди. 

Презентація поєднає особисту історію героя з панельною дискусією «Жити попри все: люди, пам’ять і досвід окупації», де йтиметься про життя на тимчасово окупованих територіях, витривалість, роль пам’яті та підтримку спільнот. Серед учасників: директорка Національного музею історії України Олена Земляна, директорка Маріупольського краєзнавчого музею Марія Сльота, психологиня Наталя Яковенко, фотограф Євген Сосновський та поетка з Маріуполя Оксана Стоміна.

Більше на сайті.

Персональна виставка майстра витинанок Дмитра Власійчука. В експозиції — близько сорока робіт, у яких поєднуються традиційне народне мистецтво, пам’ять і віра. 

Майстер звертається до класичних технік, ажурних витинанок, а також створює багатошарові кольорові композиції, у центрі яких рослинні, тваринні орнаменти, постаті людей.

Більше в інстаграмі.

Благодійний фонд «Клуб Добродіїв» відкриває набір для підлітків із сімей військовослужбовців і ветеранів. У програмі — 12 безплатних зустрічей для груп до 12 осіб.

Події відбуватимуться у форматі групової терапії з кваліфікованими спеціалістами: дитячими та підлітковими психологами, психотерапевтами — та включатимуть сучасні підходи: арттерапію, тілесно-орієнтовану, когнітивно-поведінкову та травма-фокусовану терапію. У безпечному середовищі учасники зможуть пропрацювати складні емоції та відновити відчуття опори.

Більше на сайті. Щоб долучитися, потрібно зареєструватися.

Запустили тур Подільським шляхом святого Якова (Camino Podolico), який охоплює 200 панорам східного Поділля у форматі 360° та високій роздільній здатності для перегляду у VR-шоломах, окулярах чи на екранах гаджетів онлайн. Тур проходить маршрутом від Вінниці до Кам’янця-Подільського з продовженням до Панівців, включає 252 км, 20 зупинок та 42 мальовничі локації. До кожної панорами надають текстовий опис об’єктів. Мета — ознайомити з сакральною та культурною спадщиною Вінницької та Хмельницької областей.

Зйомки відбулися влітку 2025 року, і серед локацій: Замкова гора у Вінниці, Кам’янець-Подільська Фортеця, печера «Атлантида». Унікальність туру ще й у тому, що з’являється можливість побачити місця, які не завжди доступні під час фізичної подорожі. VR-тур розробила студія TravelboxVR за підтримки GPG Givine Circle та департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.

Більше на сайті.

Наприкінці березня гурт МОВА випустив джаз-вальсову композицію. В основі — естрадний марш «Козачка», для написання якого авторка тексту Надія Галковська надихалася постаттю козацького полковника Івана Богуна.

Ідея для синглу належить гітаристу гурту МОВА Вадиму Королюку, який наразі служить у ЗСУ. Композиція стала повільнішою, м’якшою та ліричнішою завдяки змінам у структурі мелодії. В основі також — джазове вокальне соло, інтро у стилі латино-джаз та барабанне соло. Версія зберігає оригінальний задум, водночас гурт оновлює звучання відомої пісні.

Слухати за посиланням.

Повноформатний альбом композитора й електронного музиканта Cepasa (Павла Ленченка) слугує саундтреком до документального фільму «Замки на піску» про українських митців та їхні роботи на міжнародному фестивалі Burning Man у США.

Треки поєднують у собі різні звучання: від ембієнт, органік-хаус, брейкбіт до українських фольклорних мотивів. Усе це для того, щоб передати атмосферу пустелі Black Rock. 

Слухати на ютубі і платформі Spotify.

Нова композиція музиканта і сонграйтера макса пташника. Митець говорить про стан невизначеності в сьогочасних українських реаліях. Пісню створили частково під час поїздок у зону бойових дій разом з іноземними медіа. А кліп зняли в домашній студії артиста за один вечір — при цьому використовували ретро-об’єктив, і це додало відео сатиричного, немов викривленого відчуття реальності.

Трек «лінію не видно поміж днів» поєднує жвавий грув із рефлексивним текстом про життя в умовах постійного стресу, де «світ щодня збиває з ніг», але водночас з’являється прийняття і рух далі. Пісня і кліп стають певним підсумком складної зими.

Слухати за посиланням і дивитися кліп.

Проєкт до 140-річчя від дня народження Соні Делоне — художниці світового масштабу, яка народилася в Одесі та стала однією з ключових постатей європейського авангарду. Мисткиня відома тим, що розвинула принципи симультанізму. Це художній підхід, в основі якого взаємодія різних кольорів і форм, а разом вони формують певну візуальну оповідь. 

Мета виставки — вибудувати діалог із постаттю Делоне, якою її бачать в українському і світовому контекстах. А також — розповісти про Одесу, де зростала Соня, і про Одесу сучасності. Окрім робіт Делоне, представлені твори сучасних митців, зокрема: Дмитра Ерліха, Валерії Єрьоменко, Олени Жернової, Яни Кушнір, Олександри Луценко, Вікторії Моргунов, Тетяни Нестеренко, Франсуази Оз, Іллі Петрова, Михайла Реви, Анни Руснак, Володимира Уманенка та Єлизавети Широкової. Куратори проєкту — Андрій Сігунцов та Анна Мороховська.

Більше в інстаграмі.

Виставка грузинського художника Автанділа Гургенідзе. Роботи митця цікаві тим, що у своїй творчості він часто звертається до національних культурних кодів, поєднує різні матеріали й техніки. 

Зв’язок з Україною можна простежити через участь Гургенідзе у міжкультурних проєктах. Зокрема, у колаборації з українською компанією BUDZIRKA та австрійською компанією Fundermax він створив унікальне артпанно для Тренінгового центру прокурорів України; розписав український БПЛА та пасажирський літак АН-24 вручну.

Більше в інстаграмі.

Відкрита лекція від CDTO Campus присвячена ролі довіри як ключового фактора ефективності державних рішень — від формування політик до їх реалізації. 

Лекторка — експертка з репутаційного менеджменту, організаційної культури та стратегічних комунікацій, керуюча партнерка TLFRD Марина Стародубська — розповість, як інституційна та міжособистісна довіра впливають на сприйняття реформ і поведінку громадян. Учасники дізнаються про практичні підходи до врахування культурних і поведінкових чинників, побудови взаємодії з громадянами. 

Після лекції відбудеться сесія запитань і відповідей.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Благодійна організація «Щире Серце» за підтримки стратегічного партнера Ukraine Children’s Action Project (UCAP) проводить набір на безплатне навчання для психологів, педагогів і волонтерів. Програма базується на досвіді понад 300 таборів Recovery Camp, у яких взяли участь понад 23 000 дітей та матерів з прифронтових і деокупованих територій. Координаторка програми — Христина Дудашвілі.

Заплановані два потоки навчання, у квітні і травні, на які вже можна зареєструватися. Навчання триває чотири тижні й робить акцент на практичних навичках: створення безпечних просторів, психоемоційна стабілізація та системний підхід до роботи з травмою війни. Після завершення учасники отримують сертифікат і доступ до професійної спільноти.

Зареєтруватися. Більше на сайті та в інстаграмі.

До участі у події запрошують архітекторів, реставраторів, урбаністів, музейників, культурних менеджерів і дослідників спадщини, щоб поспілкуватися про: роль музеїв сьогодні і в майбутньому (на прикладі проєкту Українського музею сучасного мистецтва (UMCA)); робота з архітектурною спадщиною, її вплив на формування ідентичності міста. Конференція ознаменує старт відкритого архітектурного конкурсу, в основі якого — переосмислити будівлю кінотеатру Коцюбинського, майбутнього першого осередку UMCA.

Конференцію та конкурс організовують Вінницька міська рада, ГО «Музей сучасного мистецтва», ГО «Мистецьке об’єднання “Плай”» у співпраці з партнерами. 

Більше в інстаграмі.

Виставка присвячена 40-й річниці Чорнобильської катастрофи. Зібрали твори з музейної колекції — це роботи українських митців, створені в різні періоди, але об’єднані темою трагедії 26 квітня 1986 року. 

У центрі експозиції — гобелен «Чорний ліс» за ескізом Олега Машкевича, виконаний майстрами Решетилівки. Також представлені картини народної художниці Марії Примаченко, наприклад: «Отаким снився четвертий блок…», «Квіти в дар тому, хто на атомній працює», «Галочка літає свого хазяїна шукає…». Ще — триптих Людмили Жоголь «І буде день…», керамічні скульптури Олександра Міловзорова, гаряча емаль Віталія Хоменка та дерев’яні скульптури Олега Пєтухова.

Більше на сайті та в інстаграмі.

До Великодня проєкт «Витоки» від Zagoriy Foundation спільно з партнерами презентує журнал. Це гайд, який містить п’ять розділів із рекомендаціями про те, як створити святкову атмосферу, інтегрувати традиції у повсякденне життя та сформувати нові ритуали. Серед авторів і учасників, які поділилися своїм досвідом — співачка Юля Юріна (весняний плейлист), художниця Олександра Ільницька (декор), шеф-кухар Євген Клопотенко (рецепти пасок й формування святкового кошика), співзасновниця бренду byme Аліна Сердюк (великодні образи) та арт-менеджерка Марина Сенчило (ідеї майстер-класів).

Ознайомитися з гайдом за посиланням.

Також до Великодня «Витоки» презентували дослідження про свята серед українців: про те, як мешканці 8 регіонів — Сіверщини та Слобожанщини, Поділля, Придніпровʼя, Причорноморʼя, Запоріжжя, Прикарпаття, Волині та Західного Полісся, міста Київ — святкують Великдень і які мають ритуали. Більше про це за посиланням.

До Великодня бренд PAVUK разом із писанкаркою у п’ятому поколінні Ярославою Стадник створили набір «Покуття», який поєднує дві українські традиції — писанкарство та плетіння солом’яного павука. Набір містить матеріали і покрокові інструкції, щоб самостійно створити великодню композицію: писанку в покутській традиції (авторка орнаментів — Ярослава Страдник) та солом’яного павука з нею як центральним елементом (авторка павука — Тетяна Поддубна, засновниця бренду PAVUK).

Йдеться не лише про результат, а й процес. У центрі покутська писанка як система знаків із глибокими значеннями, а солом’яний павук — традиційний оберіг, що символізує гармонію та впорядкованість світу.

Про проєкт на сайті. Також дізнатися більше можна з відео-інструкцій на ютубі.

Персональний проєкт художниці Катерини Покори. Мисткиня працює з інсталяцією, фотографією та графікою. В експозиції проєкту — роботи, що досліджують взаємозалежність людини та довкілля через річкові ландшафти Дніпра. У час, коли у фокусі найчастіше суспільство, а природу розглядають як ресурси, авторка надає ландшафту агентності і розкриває безліч можливостей для співіснування цих двох світів.

Водночас проєкт розповідає про взаємини самої мисткині з водоймою: від дитинства і співмешкання у Кременчуці до відчуття особистої втрати під час навчання у Львові, яка спонукала ретельніше вдивлятися в довкілля, щоб помічати і висвітлювати ці історії. Куратор проєкту — Ілля Туригін.

Більше на сайті.

Персональна виставка художниці Інги Леві. В експозиції — живописні роботи різних серій 2020–2026 років, у яких авторка досліджує трансформацію пейзажу в умовах повномасштабної війни. Ліс перестає бути простором для усамітнення чи відновлення. Тепер це середовище тактики, навчання, адаптації та виживання.

Тема «третьої природи» (від поняття штучно створеного середовища, яке поєднує природу, технології й культуру) — ключова у творчості Інги Леві з 2020 року. Виставка дає змогу простежити, як авторка переосмислює задум та як образи її ранішніх робіт (наприклад, зелені сітки спортмайданчиків у серії «Районна хонтологія» (2021)) перегукуються з майбутніми серіями (зокрема — сітки стають антидроновими сітками у пейзажах 2025 року).

Більше в інстаграмі.

Концерт присвячений відродженню музики українського композитора ХХ століття Валерія Польового, чиє ім’я тривалий час залишалося маловідомим через історичні обставини. Його твори знову звучать зі сцени, відкриваючи слухачам глибоку й драматичну музичну спадщину митця, який пережив сталінські репресії. Водночас відвідувачі почують і музику доньки Польового — сучасної композиторки Вікторії Польової. У програмі зокрема: Струнний квартет №2 і Концерт для двох скрипок з оркестром (Валерія Польового), Missa brevis і «Осяяна печаль» (Вікторії Польової). 

Подія відбувається в межах проєкту «Звільнена музика», який має на меті повернути в український культурний простір імена і твори, що були витіснені з історичної пам’яті. 

Більше на сайті.

Перша персональна виставка мисткині Насті Щербань. Це дослідження індивідуальності та вразливості, яка може бути схованою за безликою меморіалізацією. Мисткиня створює артефакти, шукає речові докази, які свідчать про саму людину, а не її статус у суспільстві.

Виставка відбувається за підтримки програми «KEY WORK: Мистецькі гранти» RIBBON International у партнерстві з Jam Factory Art Center.

Більше в інстаграмі.

Персональна виставка творів українського художника Віктора Романщака. Митець працює, зокрема: з гобеленами (серед відомих — «Запорожці», «Київ» і «Київ XVII століття»); з живописом, а в центрі опиняється Крим, Київ та інші європейські міста; з мозаїками («Природа і люди», робота була втрачена в наслідок Чорнобильської аварії) і вітражами.

В експозиції — ескізи до гобеленів, вітражів і монументальних робіт, створені у 1970–1990-х роках. Частина з них стала основою для вже реалізованих проєктів, інші існують як самостійні твори. Усе це дозволяє простежити процес зародження і роботи з художнім задумом.

Більше на сайті.

Продовження серії ексклюзивних радіоконцертів, присвячених сучасній українській симфонічній музиці та переосмисленій класиці. У програмі — прем’єрні записи нових творів українських композиторів, а також виконання класики у новому звучанні. Проєкт реалізують Радіо Культура у партнерстві з Львівським органним залом. До участі запрошують українських провідних музикантів, колективи, симфонічні оркестри. 

Наприклад, цього тижня можна буде почути ансамбль DUO Formula: Назарій Стець (контрабас) і Тетяна Павлінчук-Тишкевич (фортепіано) виконають програму за творами сучасних авторів. Наступного тижня прозвучить «Українська сюїта» Олександра Саратського на народні музичні мотиви, виконає Національний симфонічний оркестр України під орудою Володимира Сіренка. А далі у квітні — прем’єра Симфонії №1 Володимира Богатирьова у виконанні Симфонічного оркестру Луганської філармонії.

Більше на сайті. Слухати — за посиланням на Радіо Культура.

До Великодня у Музеї проводять тематичні події й серед них — розмова про давньоруські керамічні вироби у формі яєць. Їх вважають першими писанками, а сьогодні можемо говорити і про тяглість писанкарства. Дослідження виробів, їх опис та класифікація триває й досі. Форма й узори, до яких вдавалися майстри давнини, свідчать про важливість символу у нашій культурі, яку плекаємо і дотепер.

На події лекторка — заступниця генерального директора з наукової роботи Музею історії Києва, кандидатка історичних наук Аліна Сушко — поділиться власними спостереженнями щодо унікальності таких експонатів.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

У репертуарі фольклорного гурту — обрядові, родинно-побутові, ліричні пісні різних етнографічних регіонів Україні. На події можна буде почути їх автентичне звучання у поєднанні з театралізованою подачею. Особливістю стане й відкритий майстер-клас із традиційних танців, тож глядачі зможуть долучитися до спільного руху. Так витворюватимуть місточок між культурою наших предків і сучасним міським контекстом.

Опісля виступу на 20:00 можна буде поспілкуватися з учасниками гурту «ЩукаРиба» неформально. Бесіда відбудеться у просторі The Spiceroom, ТРЦ «Поштовий». Організовує подію Криворізький Центр Сучасної Культури (KRCC).

Більше на сайті та в інстаграмі.

Класичний балет «Жізель» (повна назва «Жізель, або Віліси») на музику Адольфа Шарля Адана — одна з найвідоміших постановок у світовій історії хореографії. Понад 180 років вона залишається еталоном романтичного балету. В основі сюжету — легенда про віліс, духів дівчат, які померли до весілля й приречені щоночі танцювати.

Актуалізує постановку у Київській опері балетмейстерка, народна артистка України Тетяна Боровик. Основний акцент в історії — любов завжди сильніша за час. У постановці задіяні також провідні артисти балету, серед яких Оксана Бондаренко, Катерина Миклуха, Емілія Лєгостаєва, Євген Логвиненко.

Більше на сайті.

Це серія зустрічей про те, як навчитися сприймати мистецтво та розуміти його мову. Програма охоплює три напрями: іконопис, реалізм і сучасне мистецтво. Учасники зможуть дізнатися більше про те, як працюють символи й образи в іконописі, чому реалізм не лише відображає, а й формує реальність. Також — як інсталяція, перформанс і відеоарт змінюють взаємодію глядача з твором. 

Як зазначають автори курсу, лекторій може не дати готових відповідей, але спонукатиме до власних пошуків. Окрему увагу приділять ролі контексту та особистого сприйняття у мистецтві. Лекторами стануть наукові співробітники музею та дослідники, які працюють із колекцією та сучасними мистецькими практиками.

Більше в інстаграмі.

Щорічна подія, яка відбудеться вже втретє. Paska Club поєднує гастрономію, локальні бренди, декор і святкову атмосферу. Це можливість переосмислити свято разом із учасниками: на маркеті будуть представлені понад 30 київських пекарень і брендів. Серед них, наприклад, «100 років тому» Bakehouse, «Завертайло», Milk Bar, Make My Cake, Cheesecake Family. Тож можна буде придбати класичні паски та їх сучасні інтерпретації ексклюзивно від брендів.

Формат маркету передбачає й інтерактивний досвід — від дегустацій до створення власного великоднього кошика. Частина коштів із продажу квитків буде передана на підтримку військових. Для родин передбачені дитячі зони. 

Більше в інстаграмі.

Подія об’єднає двох яскравих представників сучасної європейської джазової сцени. Гітарист Том Форд відомий участю у провідних британських джазових проєктах та співпрацею з міжнародними артистами. Саксофоніст Карло Мускат — автор кількох альбомів, а його платівка Hymns увійшла до списку «Найкращих альбомів 2023 року».

До дуету також приєднається українська ритм-секція: Костянтин Іоненко (бас) та Данило Корінь (ударні).

Більше на сайті.

Організатори події звертаються до європейської музичної традиції: у центрі опиняється орган — інструмент, звучання якого супроводжує великодні богослужіння і святкові концерти. Тож зараз ця подія має на меті передати атмосферу Великодня, поєднавши драматизм і світло, спогади про Страсті та відчуття оновлення й торжества.

Програма об’єднує твори різних епох — від барокової поліфонії до музики XIX–XX століть. Виступлять солісти Національного будинку музики Валерія Балаховська та Максим Сидоренко. 

Більше на сайті.