Місяць: Березень 2026

Попри те, що ми дедалі живемо у віртуальному світі і не завжди цікавимося класичною чи загалом академічною музикою, вона продовжує розвиватися в Україні, набувати популярності та виходити на різні доступні для аудиторії майданчики. Все це відбувається завдяки зусиллям окремих людей та спільнот. Зокрема, це організація різноманітних фестивалів та подій, впровадження ініціатив, реалізація культурних проєктів та інша просвітницька діяльність.  

У матеріалі з’ясовуємо, яких зусиль докладають, аби підтримувати класику в Україні; які ініціативи існують та започатковуються, щоб сприяти її розвитку. Також розповідаємо про потужні проєкти, які своїм внеском довели потрібність та важливість культурного розвитку. Розбираємо успішні світові кейси, взоруємо на їхній досвід: чим вони відмінні та подібні до українських і що з того ми можемо запозичити. І зрештою підсумовуємо, чому культурна сфера, зокрема класична музика, варта підтримки.

Спільноту письменників, журналістів та інших діячів культури завжди цікавив професійний розвиток та організація подій, які б йому сприяли. Зазирнувши в історію, ми наштовхуємось на одну зі знакових подій, яка системно змінювала спільноту творців культури та споживачів: щорічний літній музичний фестиваль Salzburger Festspiele в австрійському Зальцбурзі, який бере свій початок ще в 1877 році та регулярно проходить з 1920. 

Напочатку в програмі були тільки камерні й симфонічні концерти здебільшого австро-німецьких композиторів. До прикладу в 1922 році публіка мала змогу споглядати чотири опери Моцарта. Сьогодні ж це і музичні концерти, й оперні вистави, і воркшопи для дітей, під час яких вони входять у ролі, розігрують сценки, слухають музику та співають. Наразі фестиваль пропонує також акторський табір для молодих любителів театру, які хочуть зануритися в його роботу та попрацювати з темами драматичних постановок.

Зальцбурзький музичний фестиваль існував завдяки фінансуванню та підтримці благодійної організації «Друзі Зальцбурзького музичного фестивалю», яка була заснована в 1926 році та стала вагомим елементом у забезпеченні підтримки події. Цим прикладом свого часу надихнувся засновник української громадської організації «Суспільство друзів філармонії Дніпра» Томас Брунер.

«Друзі філармонії Дніпра» — проєкт промоції класичної музики. Основною місією спільноти стала підтримка Дніпровської філармонії ім. Л. Когана: до 2022 року це й організація концертів, залучення всесвітньовідомих музикантів, оновлення самої філармонії, побудова кліматичної кімнати, проведення музичних фестивалів та подій, а згодом — започаткування нових активностей, зокрема програм для молодих музикантів. Тож ідеться не тільки про заходи, а й про їх організацію — щоб усі залучені, виконавці й гості могли не просто розділити досвід, а й поспілкуватися про класичну музику під час святкового фуршету.

Сьогодні більшість українських ініціатив та програм спрямовані на те, щоб розповісти українцям та світові більше про наше культурне надбання. Ідеться також про відкриття класичного доробку, зокрема й музичного. Наприклад, 2025 та початок 2026 року стали своєрідним часом Бориса Лятошинського (у 2025 відзначали 130-річчя композитора). Це і фестиваль Liatoshynsky Space 2026, і видання «Часи Задзеркалля. Вибір Бориса Лятошинського» музикознавиць Олени Корчової й Ірини Тукової, і підготовка та презентація видання з серії Антології української камерної музики: «Борис Лятошинський. Струнні квартети» упорядниці і програмної менеджерки напряму «Музика» в Українському Інституті Ольги Лозинської. Це перший збірник, який охоплює всі шість творів для струнних квартетів і містить виконавську редакцію, яку розробили музиканти ансамблю NоtaBene. Антологію видав Український інститут у співпраці з Фундацією Лятошинського.

Також у межах серії антологій Український інститут представив збірник 11 партитур від десяти композиторів: від умовно перших зачинателів українського симфонізму (Михайло Вербицький, Василь Барвінський) до сучасників (Євген Станкович, Леся Дичко, Ганна Гаврилець). Упорядниця — Любов Морозова, програмна менеджерка напряму «Музика» в Українському інституті. Ще один цікавий проєкт, спрямований на промоцію класичної української музики, — спільна ініціатива Українського інституту з Посольством України в Бразилії: у серпні 2025 року представили плейлист Música clássica ucraniana (Ukrainian classical music).

Українська фундація класичної музики перевідкриває відомі й маловідомі імена для українців і світової аудиторії. Організацію заснували у 2023 році музикознавиця Ольга Лозинська і громадська діячка Ната Болібрух. В основі діяльності фундації: повернути собі спадок і постатей, які були втрачені за часів радянської влади, та популяризувати їх.

У 2025 році проєкт представив альбом «Музика Харкова», до якого ввійшли 6 творів класичних композиторів: Валентин Бібік, Олександр Щетинський, Володимир Птушкін і Сергій Юшкевич. Кожна з цих постатей була дотична до мистецьких процесів у Харкові або своїм доробком доповнила спадщину української академічної музики. Тепер твори можна послухати у виконанні піаніста Максима Шадька, а сам альбом ретроспективи здобув премію II Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-класична музика 2025» як найкращий реліз року.

До того ж Українська фундація класичної музики фокусується на підтримці виконавців і музикантів. Наприклад, запустили відеопроєкт «Класика жанру». Це 6 випусків-розмов із експертами про виклики, з якими стикаються дієвці у сфері академічної музики. Серед спікерів, зокрема, — оперна співачка Наталія Степаняк, з якою поговорили про становище опери й виконавців; піаністка Марта Кузій — про особливості комунікації з аудиторією про класичну музику та події сфери; культурний менеджер Тарас Демко — про мистецькі установи як майданчик для діалогу.

Про класичну музику розповідають і в подкасті «Без експертів», який запустили восени 2024 року. Співзасновники й автори проєкту — скрипалька Христина Макух, піаністка Роксолана Кіт та поціновувач музики Ярослав Борисюк. Наразі подкаст має два сезони.

У першому рефлексують про тему і популярні стереотипи про класичну музику. Обговорили композиції як спосіб колонізувати культуру на прикладі опери «Аїда» Джузеппе Верді та композиції як спосіб, навпаки, утвердити свою ідентичність — «Щедрик» Миколи Леонтовича. Також пропонують додаткові матеріали для самостійного знайомства і добірку творів для слухання — зокрема, як тему любові вплітають у свої композиції Олег Безбородько («Симфонія бажань») чи Астор П’яццола («Зима в Буенос-Айресі»).

У другому сезоні до ведучих долучаються запрошені гості-експерти, і це стає можливістю розібрати питання й виклики, які, на перший погляд, тільки дотичні, а насправді впливають на розвиток музичної сфери. У випуску з заслуженою артисткою України, альтисткою, співзасновницею та художньою керівницею оркестру «Мрія» Катериною Супрун поспілкувалися про виховання й навчання академічних артистів та менеджмент у сфері класичної музики; а з етнографом, фешн-експертом та інфлюенсером Леонідом Мартинчиком — про дрес-код відвідин подій класичної музики і чому це важливо не тільки заради зовнішнього стилю, а й для формування простору для обміну досвідами й діалогу з мистецтвом.

Академічний симфонічний оркестр INSO-Lviv (International Symphony Orchestra) відомий своїми різносторонніми активностями. Серед них — гастролі за кордон, проведення подій у філармонії та на інших локаціях у Львові, долучення до культурних проєктів, як-от участь у лекціях. Одна з найважливіших подій спільноти — благодійні концерти у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Перші події відбулися узимку 2022–2023, відтоді щорічно проводять такі концерти у передріздвяний період.

У листопаді минулого року у храмі відбувся концерт композиторки Марія Яремак із програмою «Українське фентезі».

У межах подій класичної музики варто згадати і змішаний хор «Гомін» Львівського органного залу, у репертуарі якого поєдналися і доробок українського фольклору, і сучасні переосмислення, і хорова класика українських та світових композиторів. «Гомін» вдруге визнаний найкращим хором у рейтингу «Інфобум–Класична Музика 2025», а керівник Вадим Яценко став найкращим хоровим диригентом року. Це важлива нагорода, що відзначає дієвців і колективи у сфері класичної музики.

У 2026 колектив зі Львівським органним залом за партнерства Радіо Культура у межах стратегії розвитку української музики Ukrainian Live планують проєкт запису повного видання хорових творів Леонтовича.

Приклад музичної ініціативи, що стає повноцінним фестивалем — Bouquet Kyiv Stage. Його у 2018 році започаткував мистецький центр ДОМ Майстер Клас. Подружжя засновників — бізнесмен, громадський діяч Євген Уткін та освітянка Ірина Буданська — змогли об’єднати середовище та відчули, що новий проєкт повинен розгортатися на території святині та в місці сили українців — у заповіднику «Софія Київська».

Сам фестиваль високого мистецтва є мультидисциплінарним та багатошаровим, він включає музику, візуальне мистецтво, кіно, театр та літературу. Потужний акцент фестиваль робить, зокрема, на підтримку музики: його невіддільною частиною стали міжнародні воркшопи для професійних музикантів, музичні лекції, концерти барокової музики під керівництвом австрійського віолончеліста Йорга Цвікера, хоровий спів та ще багато різних активностей, які розвивають класичну музику. Головна ідея полягає в єдності та безперервності музичного досвіду, в передачі музичної майстерності від покоління до покоління.

З початком повномасштабного вторгнення фестиваль збирає митців з усієї України, які осмислюють війну та порушують питання вічних сенсів. Наприклад, у 2022 році Bouquet Kyiv Stage вперше відбувся за кордоном: в Оксфорді представили концертну програму до річниці композитора Валентина Сильвестрова. Окрім цього, провели музичні перформанси, дискусії, показ фотовиставки «Війна». У 2025 році ключова тема фестивалю — «Серце Європи б’ється в Україні» і йдеться як про роль України, так і про об’єднання українців довкола європейських цінностей, культури і боротьби за свободу та справедливість.

У 2023 році вперше відбувся ще один фестиваль Kyiv Baroque Fest. З 2024 року це міжнародна щорічна подія, спрямована на зміцнення зв’язків між українською та світовими культурами. Довкола організації об’єдналися Національна філармонія України, Open Opera Ukraine та Національний будинок музики. Фестиваль стає майданчиком, щоб поговорити про барокову музику як частину нашої сучасної ідентичності. У центрі опиняється постать Жана-Філіпа Рамо — композитор, музичний теоретик і викладач XVIII століття, чий доробок мав значний вплив на європейські музичні традиції. В українському контексті зосередилися на ще одній персоналії — Дмитрі Бортнянському. 

У 2025 році ключова тема — Take Five! — відсилає до найпопулярнішого джазового стандарту. Хоча йдеться про часом несподівані стильові музичні рішення й експерименти, зосередилися також і на постатях класики. Серед них композитори XVIII століття: Генріх Шютц, Георг Фрідріх Гендель, Доменіко Скарлатті, Йоганн Себастьян Бах, Максим Березовський.

В контексті українських фестивалів класичної музики важливим є і міжнародний KharkivMusicFest, який із 2018 року й дотепер попри війну проводить у місті музичні події та залучає всіх охочих до участі у межах позаконцертних просвітницьких проєктах. Президент фестивалю — Сергій Політучий, виконавча директорка — Марія Горбонос, організатор подій — Фонд громади Харкова «Толока», який об’єднує харківських меценатів навколо створення такого проєкту. Ключова відмінність KharkivMusicFest від схожих фестивалів — саме освітньо-просвітницький складник: фестиваль діє як майданчик, де відбувається професійне знайомство з поціновувачами класичної музики.

У межах лекторію, зокрема, створюють випуски про українських митців — «Гід по класичній музиці». Анімовані епізоди легко і доступно розповідають про світ музики, ключові постаті і явища. Перший сезон зосереджено на загальному знайомстві з класичною музикою: на провідних композиторах і тому, як слухати їхні твори, та на етикеті для відвідин концертів. Другий сезон знайомить із українським контекстом: це й розповідь про творців культури і виконавців (Микола Лисенко, Гнат Хоткевич, Соломія Крушельницька), і про народні пісні Слобожанщини або козацькі пісні, і про їх періодизацію.

Серед ініціатив від KharkivMusicFest також — встановлення у різних куточках міста розфарбованих піаніно з вільним доступом. Для молодших шанувальників класичної музики проводять інтерактивні концерти та конкурси молодих композиторів. Також ідеться про підтримку молодих виконавців: наприклад, минулоріч у межах фестивалю відбувся концерт Дитячого оркестру KharkivMusicFest і звучали твори Арканджело Кореллі, Антоніо Вівальді, Каміля Сен-Санса.

В Україні також набирає популярності тенденція, коли бізнес підтримує культурні проєкти та ініціативи, тож зараз існує безліч прикладів таких співпраць. Це, наприклад, «Академія української музики», засновником якої є Антон Артеменко  —  випускник Києво-Могилянської Бізнес-Школи (kmbs) 2017 року, представник бізнесу. Благодійний просвітницький проєкт активно підтримує українську музику в Чернігові. Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення культурне життя міста зазнало змін та призупинилося, тоді і з’явився проєкт, у жовтні 2022 року. Він став і певною відповіддю на виклики часу: коли треба було підтримувати національну ідентичність та продовжувати розвивати культурну сферу. Власне, ідея проєкту — популяризувати класичні твори, створені саме українськими митцями, а також залучити молоде покоління та прищепити йому любов до класичної музики. Події «Академії» сприяють не тільки розвитку музикантів та культури в цілому, а й підтримці Збройних Сил України, адже слухачі мали можливість задонатити. 

У першому сезоні проєкту відбулося вісім суботніх вечорів, які зібрали понад 2200 гостей. У 2023 році, частково переформатувавшись, провели другий сезон, — відбувалися вже сезонні вихідні, які пропонували дискусії, лекторії, зустрічі та прогулянки містом. Протягом третього сезону, який стартував у жовтні 2024 року, проєкт поставив собі за мету знайомити чернігівську публіку з мистецтвом різних регіонів України. Так, наприклад, розпочали сезон із мультимедійної події: концерту Полтавського академічного симфонічного оркестру і відкриття виставки фоторобіт «Під дідовими липами» полтавського художника Володимира Попова. Знаковою подією 2024 року стало також заснування спільно з громадською організацією «Північна культурна столиця» премії «Академія української музики», щоб відзначати дієвців у сфері мистецтва.

В інших країнах Європи бізнес відіграє значну роль у розвитку та підтримці класичної музики. Це відбувається, зокрема, через різні культурні ініціативи, меценатство та співпраці між мистецькими організаціями і компаніями. Серед основних форм підтримки — корпоративне спонсорство, яке передбачає фінансування бізнесом музичних фестивалів, а також підтримку опер, філармоній та концертних залів. Наприклад, Rolex є спонсором Зальцбурзького музичного фестивалю, а Deutsche Bank підтримує Берлінський філармонічний оркестр. Ще однією формою підтримки є культурні гранти від компаній. Так, Fondation Louis Vuitton у Франції відомий своїм фінансовим внеском у музичні концерти та програми для підтримки молодих музикантів. Або ж Fondazione Cariplo в Італії, що фінансує музичні школи та оркестри країни. Важливою формою є також підтримка молодих талантів через стипендії, різні конкурси та майстер-класи. До прикладу, у Великій Британії Royal Bank of Scotland співпрацює з музичними школами та організовує конкурси для молодих виконавців, забезпечуючи наставництво. 

З поміж іншого — організація фестивалів. Звернімо увагу і на цифрові ініціативи, зокрема онлайн-платформи для популяризації класичної музики: Google співпрацює з філармоніями для цифровізації концертів, а Apple Classical пропонує доступ до великої бібліотеки класичних творів.

Компанія BMW є ключовим спонсором Берлінської філармонії, підтримуючи її діяльність та вкладаючись у розвиток культурних проєктів. Однією з флагманських ініціатив є програма Opera for All — це безкоштовні трансляції концертів для абсолютно різних аудиторій, щоб зробити класичну музику доступною. Головна мета проєкту — популяризація класичної музики серед людей, які зазвичай не відвідують класичні концерти. Така співпраця бізнесу та культурної інституції сприяє розвитку та доступності класики, дозволяє створювати різні платформи, що її популяризують. BMW також підтримує інновації в музичній сфері, зокрема у створенні цифрових ініціатив, до прикладу Digital Concert Hall, яка транслює концерти по всьому світу.

За словами музикознавиці, музичної програмної менеджерки Українського інституту Ольги Лозинської: «Що більше підтримки для культурного середовища, то більше міцніємо ми (Україна) як суб’єктна країна». Тобто організації, які забезпечують сталу підтримку культурного обміну й розвитку мистецтва та культурних ініціатив, впливають не лише на зміни всередині країни, але й на видимість України за кордоном. 

Ініціативи меценатів та підприємців, які гуртуються навколо інституцій та фестивалів, важливі для сталої діяльності та розвитку музичної сфери. Адже вони фінансово підтримують музикантів, колективи, різні заходи, залучають аудиторію, популяризуючи класичну музику. Ба більше, коли йдеться про будь-які об’єднання, то це завжди про розбудову спільнотності, реалізації різних ініціатив, зокрема й програм для дітей та молоді, які в майбутньому будуть продовжувати розвивати класичну музику. Невід’ємною складовою є також розвиток інфраструктури, купівля інструментів чи покращення залів. Тобто такі об’єднання працюють дуже різносторонньо та покривають різні потреби: від базових до масштабних.