Дайджест культурних подій (з 9 по 15 березня)

Спільний проєкт Bolt та Port of Culture пропонує познайомитися з українською культурою, як з речами, які можна взяти з собою у дорогу. Серед артефактів: саквояж композитора Станіслава Людкевича, блокноти письменника та співака Сергія Жадана, рукописи мисткині Параски Плитки-Горицвіт, ескіз фасаду Київського вокзалу архітектора Олександра Вербицького та інші предмети, що розповідають про літературу, музику й архітектуру через особисті історії. Кожному відвідувачу пропонують просту дію: запам’ятати хоча б одну історію про Україну — і розповісти її далі. 

Проєкт реалізовано у партнерстві з Укрзалізницею, Visa та Ajax Systems.

Резиденція збере 12 учасників/-иць, які зацікавлені у збереження архітектурної спадщини міста. Протягом 16 днів відбуватимуться дослідження пам’яток Києва імперської доби — кожен/-а обере свій об’єкт і візьме участь у його відновленні, а також відвідає лекції, екскурсії та зустрічі з експертами/-ками. Долучитися можуть дослідниці й дослідники, які вже працюють з темою спадщини, і ті, хто хоче підійти до неї з нового боку. Зареєструватися можна за посиланням. 

Детальніше — в інстаграмі.

Виставка, організована громадською організацією «Берегиня», показує реальні історії, що народилися під час спільних творчих зустрічей матерів, дружин і близьких зниклих безвісти військових. Експозиція розгортається у трьох залах: особисті артоб’єкти та цитати, відеоінсталяція з інтерв’ю, а також інтерактивний простір «Війна — це імена», де кожен може написати ім’я того, кого чекає або кого вже забрала війна. Поруч із роботами — прості фрази, які болять сильніше за будь-який художній текст: «картина не продається, бо вона для нього». 

Більше — в інстаграмі.

Ініціатива «Твій голос — твоя сила» від громадської організації «beYOUnd» втілюється в рамках проєкту Let’s NGO. Ця ініціатива об’єднала підлітків із досвідом переміщення та належності до національних спільнот і меншин — і запропонувала їм інструмент сторітелінгу як спосіб осмислити власний досвід і зробити його видимим. Результат — онлайн-буклет з одинадцятьма особистими історіями: про пошук ідентичності між двома культурами, про переселення з Бахмута, про рішення повернутися, про страх і силу починати з нуля. 

Прочитати тексти можна за посиланням.

Художниця і фотографка Руслана Ключко родом із Хутора-Михайлівського на Сумщині — міста за 10 кілометрів від кордону з Росією, куди вона продовжує повертатися попри ризики. З 2022 року мисткиня веде фотографічний щоденник: собаки, залишені тими, хто виїхав, коні, природа й ландшафт — усі вони стають свідками війни та тихими учасниками, а не просто тлом. Виставка поєднує фотопроєкт «Сіра зона» та живописний триптих «Про повернення» — про циклічність повернення до місця, яке може зникнути, і про страх втратити ландшафт, що живе лише в пам’яті. 

Детальніше — на сайті.

Подія стає приводом для розмови про мистецтво та слово Кобзаря як маніфест нашої стійкості. У програмі візьмуть участь Національний президентський оркестр під керівництвом Максима Гусака, Академічний камерний хор «Хрещатик» та дует сестер Галі й Лесі Тельнюк. За словами сестер Тельнюк, ця програма стає також спробою показати Шевченка ліричним, але не тужливим, пророчим, але не страшним. Особливо у час, коли ми вже дозріли, щоб співати поезію Кобзаря.

Більше на сайті.

The Ukrainians Media разом із Лук’янівським заповідником та Національним художнім музеєм України створили маршрут пам’яті про вісьмох видатних українських художників межі XIX–XX століть. Їхні твори прикрашають світові музеї — але місця їхнього поховання на Лук’янівському кладовищі залишаються маловідомими. Маршрут знайомить з авангардистами Олександром Богомазовим та Віктором Пальмовим, засновником першої Київської рисувальної школи Миколою Мурашком, найяскравішою постаттю української сецесії Олександром Мурашком, першим ректором Української академії мистецтв Федором Кричевським та іншими митцями. Маршрут представлений у вигляді мапи з аудіогідами та більш детальною інформацією про кожного митця.

Ознайомитися з маршрутом — на сайті.

Проєкт, який створили Радіо Культура спільно з Третім армійським корпусом, здобув премію BBC Audio Drama Awards у категорії «Найкраща європейська драма» — одну з ключових відзнак у сфері аудіовиробництва. В основі вистави «Ненароджені для війни» — реальні історії добровольців із передової: побут і будні бійців на нулі, розказані без героїзації, але з гідністю і навіть гумором. Голосом вистави став Євген Авдєєнко — актор, який сам пішов із театру на фронт. 

Це вже третя міжнародна відзнака проєкту: раніше вистава потрапила до шортлиста Prix Italia та отримала спеціальну відзнаку Prix Europa 2025. 

Послухати можна на сайті Радіо Культура.

Березень — Місяць жіночої історії, й онлайн-театр DRAMOX зібрав добірку з десяти вистав українських режисерок. Серед них — балет «Кассандра» Олесі Шляхтич за поемою Лесі Українки; «Погані дороги» Тамари Трунової про стосунки, спотворені війною; музично-документальна вистава Анастасії Косодій за свідченнями морпіха — від Майдану до Маріуполя; «Я повернусь» Анни Турло про підлітків із Херсонщини в російському таборі та опера “KAVKA” за Францом Кафкою. Жанри різні — від балету до трагікомедії та сучасної опери. 

На платформі доступна добірка з понад 25 вистав українських режисерок.

Карпати завжди були магнітом для художників — але митці середини ХХ століття вирушали в гори не лише заради природної краси. Вони тікали від гнітючої радянської дійсності, щоб подихати свободою в часи, коли незалежність народу була мрією. 

Виставка представляє живопис, графіку та декоративно-прикладне мистецтво 1950–1970-х років: роботи художників-шістдесятників, для яких Карпати стали духовною опорою, та майстрів закарпатської школи живопису — Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Антона Кашшая та інших. Окремий акцент — ілюстрації Георгія Якутовича до «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського. 

Детальніше — на сайті.

Розмову організовують Ukraïner та Інститут фронтиру у межах спільного проєкту «25 стратегічних питань для України». Це есеї-рефлексії українських діячів/-ок культури про виклики, які постають перед нами сьогодні. Подія стане продовженням цієї розмови: говоритимуть про досвіди, які стали нашою реальністю, і їх вплив на формування майбутнього країни. У розмові візьмуть участь письменниця, історикиня Олена Стяжкіна і культурна менеджерка, директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта. Модераторки —  культурна критикиня Катерина Ботанова і журналістка Юлія Тимошенко.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

Три автори — Євген Матвієнко, Євген Букет та Олексій Дєдуш — підготували 500-сторінкове генеалогічне дослідження про родовід Тараса Шевченка та його оточення. На презентації розкажуть, ким насправді були діди й прадіди Кобзаря, поділяться новими знахідками, зробленими вже після виходу книги, та обговорять, як то почуватися, коли виявляєш власну причетність до Шевченкового роду. У дискусії також візьмуть участь доктор філологічних наук Олександр Боронь, кандидатка філологічних наук Галина Карпінчук та кандидат історичних наук Олександр Алфьоров.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше інформації — на сайті.

До 165-ї роковини смерті Тараса Шевченка шевченкознавець Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь розповість про маловідомий бік життя Кобзаря: його військову службу, досвід заслання і про те, як армія вплинула на характер поета та його тексти. Мілітарні мотиви в поезії та живописі Шевченка — не найпомітніша тема в шкільних програмах, але саме вона дозволяє побачити людину за символом.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше інформації — в інстаграмі.

У межах Шевченківських днів КНУТКіТ імені Карпенка-Карого та Multiplex показують фільм «Сон» (1964) режисера Володимира Денисенка — біографічну кінодраму про Тараса Шевченка, що стала знаковим явищем українського поетичного кіно 1960-х. Стрічку обрано невипадково: це одна з перших кіноролей Івана Миколайчука — випускника КНУТКіТ. 

Після показу — панельна дискусія про те, як постать Шевченка звучить сьогодні, як її переосмислює молоде покоління і яку роль кіно відіграє у формуванні культурної пам’яті. У дискусії візьмуть участь кінознавець Володимир Войтенко та кінокритик Андрій Алфьоров.

Більше інформації — на сайті.

На лекції можна дізнатися, яким був Київ 60-70-х років ХХ століття як осередок нового творчого покоління, зазирнути у квартири культурних дієвців Івана Світличного, Алли Горської та до Клубу творчої молоді «Сучасник». Також поговорити про художні твори Василя Симоненка, Василя Стуса, Миколи Холодного та інших письменників як унікальні зразки літератури українського самвидаву. Як художнє слово перетворилося на справжню зброю спротиву? І як самвидав обороняв нашу ідентичність?

«Самвидавна література — це жива пам’ять про трагічні сторінки нашої історії. Самвидав як культурне явище є унікальною формою опору, яка боронила нашу ідентичність і зробила можливим національне відродження України в 1991 році», — анонсує подію лекторка Олеся Сівак. Цикл лекцій реалізовують студенти магістерської програми «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка у співпраці з книгарнею Сенс.

Більше в інстаграмі.

Мирослав Откович — український художник-аквареліст, сценограф і реставратор, чиї роботи експонувалися в Берліні, Лондоні, Торонто та прикрашають головний офіс Всесвітньої служби охорони здоров’я у Вашингтоні. На виставці у Львові представлять його акварельний доробок. Акварель не терпить помилок і не дозволяє їх виправляти — художник має лише одну спробу на чистому аркуші. Саме тому ця техніка вимагає особливої впевненості й майстерності, якими Откович володів сповна. 

Більше інформації — на сайті.

Український культурний фонд спільно з Благодійним фондом «МХП-Громаді» оголосили конкурс на підтримку культурно-пізнавальних маршрутів у громадах по всій Україні. Розмір гранту становить від 500 тис. грн до 1 млн грн. Маршрут тут розглядається як системний продукт із концепцією, картою, цифровими інструментами та сервісними елементами — не просто екскурсія, а інструмент розвитку території. 

До участі запрошуються органи місцевого самоврядування, юридичні особи та ФОПи з досвідом у сфері культури (крім обласних центрів і Києва). Окрема увага — громадам у прифронтових і деокупованих регіонах. Обов’язкове співфінансування — не менше 10% від бюджету проєкту.

Детальніше про можливість — на сайті.

Івано-франківський гурт Sad Novelist повертається після півторарічної паузи з синглом «лтл» (люблю тебе любити). Новий сингл демонструє трансформацію колективу: сміливіші структурні рішення, глибші текстуальні форми і — саксофон, що додає композиції кінематографічності та чуттєвої напруги. Партії грає новий анонімний учасник у масці черепа ворона — образ, що перегукується з попереднім альбомом «Смуток».

Послухати альбом можна на всіх стримінгових платформах.

Сонячна Італія 1980-х, 13-річний хлопець, батько з великими амбіціями та тренер-ексчемпіон із власним підходом до життя — «Маестро тенісу» режисера Андреа Ді Стефано розповідає про подорож узбережжям від матчу до матчу, яка виявляється важливішою за будь-яку перемогу. 

Ді Стефано — також актор, каже, що ця кінострічка автобіографічна: він сам був тим хлопчиком, а тренер, далекий від ідеалу, навчив його чомусь, що він проніс через усе життя. Фільм виходить за підтримки програми «Креативна Європа» та Посольства Італії в Україні.

Більше інформації  — на сайті.

Латвійська художниця Ієва Царук навчалася в Українській академії друкарства у Львові — і повертається сюди з виставкою, назва якої стає усвідомленим жестом: повернення до місця, де зароджувалася її художня мова. Виставка представляє великоформатний живопис, розписи керамічних ваз, текстильні об’єкти та мініатюри з алюзіями на епос «Калевала» — роботи, присвячені українським художницям та їхньому творчому духу в умовах війни. 

Окремий блок — твори 1980–1990-х років і діалог із львівськими вчителями Царук, Володимиром Лободою та Володимиром Патиком, чиї роботи також представлені в експозиції.

Детальніше — на сайті.

2026 рік постановою Сенату Польщі оголошено Роком Анджея Вайди  — одного з найвизначніших режисерів європейського кіно, лауреата почесного «Оскара» і Золотої пальмової гілки Канн. Тож Польський інститут у Києві представляє ретроспективу робіт митця. У програмі — фільми різних періодів: від маловідомих українській аудиторії «Невинних чародіїв» (1960) до «Валенси. Людини з надії» та останньої стрічки режисера «Післяобрази» (2016). 

Перед показами в Києві будуть короткі лекції кінознавиці Олени Бабій, а в «Кракові» — ще й джазовий концерт. Детальніше — на сайті.

Українська альт-поп артистка та саундпродюсерка Ann Kovtun презентує “Nobody” — театральний дарк-поп про «Цирк загублених душ». Трек будується навколо образу Трикстера: спокусливого, нігілістичного персонажа, що блукає в «пеклі власної голови». Глітчево-готичний електронний продакшн і грайливий вокал створюють атмосферу, з якої немає виходу. 

“Nobody” продовжує «Бібліотеку станів» — серію релізів, де кожна пісня є окремим персонажем і окремим емоційним станом.

Альбом можна послухати на всіх стримінгових платформах.

Національна опера України представляє «Весілля Фігаро» Моцарта в незвичному прочитанні: дія розгортається у світі коміксу, де знайомі персонажі набувають нових рис, а в намальованій реальності можна зупиняти час і керувати співрозмовниками. В основі сюжету — один шалений день, у якому камердинер Фігаро намагається одружитися зі своєю нареченою Сюзанною, попри те що граф переслідує її й робить усе, аби зірвати весілля. Хитрощі, пастки й непорозуміння лише множаться, коли до справи долучається графиня, боргові зобов’язання і нічні побачення в садку. Калейдоскоп хитрощів, пасток і непорозумінь одного шаленого дня — з питаннями, що залишаються актуальними: провчити чи пробачити? 

Диригент-постановниця — народна артистка України Алла Кульбаба, режисер-постановник — Віталій Пальчиков, сценографія — Пилип Нірод. Лібрето за п’єсою Бомарше в перекладі Максима Стріхи.

Детальніше — на сайті.

Культурний простір «В’ЯВА» об’єднує два проєкти в один день. Спершу — четверта церемонія незалежної музичної премії MUZVAR AWARDS із виступами LELÉKA, MamaRika, Хамерман Знищує Віруси та інших. А потім — масштабна дискотека «Its My Life» з Віталієм Козловським, Віктором Павліком, Іво Бобулом, EL Кравчуком, Марією Бурмакою та Анною Добриднєвою. 

Безперервне шоу з топовими діджеями, хореографічними постановками в естетиці 80-х–00-х.

Детальніше — на сайті.

Режисер Євген Лавренчук ставить танго-оперу Астора П’яццолли про Марію — Фатальну Жінку, народжену «в день, коли Бог був п’яний», чий шлях від передмістя до нічних вулиць стає дорогою самознищення й містичного переродження. Постановка за мотивами лібрето Орасіо Феррера, роману Юрія Винничука «Танго смерті», а також творів Євгена Наконечного та Ганни Арендт. Тут зливаються в єдиний простір Львів і Буенос-Айрес, міжвоєнна Латинська Америка і Європа. Глядацька зала перетворюється на ресторан-вар’єте у стилі Casino de Paris 1910–1930-х. 

Опера виконується іспанською мовою з українськими субтитрами. 

Більше інформації — на сайті.

Синоптикиня, телеведуча і письменниця Наталка Діденко презентує у Вінниці книжку «Тролейбус номер 15. Подорож у близьке минуле». Це розповідь про спогади, де кожна зупинка київського маршруту перетворюється на окрему історію про дорослішання, студентські роки й маленькі радощі, що з часом стають спільними для багатьох. 

На події говоритимуть про пам’ять і місто, про маршрути, що зшивають минуле й теперішнє. Модерує розмову співзасновниця книгарні Антоніна Люлька-Рачок.

Детальніше — в інстаграмі.

Вечір для тих, хто цінує в джазі і драйв великого оркестру, і здатність біг-бенду бути делікатним. Так біг-бенд Національного президентського оркестру будує програму на контрастах: від “Whiplash” Хенка Леві — культової композиції з несамовитим темпом і безкомпромісною складністю — до чуттєвої “Black Orpheus” Луїса Бонфи. Поряд зі свінгом Бадді Річа та фанком Артуро Сандоваля — спадщина джазових виконавців і композиторів Дюка Еллінгтона і Луї Пріми в сучасних аранжуваннях Гордона Гудвіна та Роя Харгроува. 

Детальніше — на сайті.

Мистецьке об’єднання «Хвиля» запрошує на три безплатні лекції про український театральний авангард початку ХХ століття. Перша, яка відбудеться цієї неділі — це умовна подорож театральними столицями Європи: Парижем, Берліном, Віднем, Дрезденом, де народжувалися дадаїзм, експресіонізм і конструктивізм. Лекторкою буде театрознавиця Софія Роса-Лаврентій.

Друга лекція від театрознавиці, письменниці Ганни Веселовської — про те, як Лесь Курбас змінив саму природу театру: переніс фокус з драми на візуальний образ, рух і простір. Третя — від лектора кандидата мистецтвознавства Романа Лаврентія — найбільш детально розповість про самого Курбаса як режисера і педагога, чиї ідеї сформували ціле покоління. 

Лекції є частиною публічної програми «Лабораторія Мімограмоти». 

Реєстрація за посиланням.

Режисер Дмитро Захоженко ставить п’єсу Вільяма Шекспіра в перекладі Юрія Андруховича — і це відверта історія про те, як влада засліплює, самовпевненість, притупляє пильність, а парад лестощів обертається катастрофою для цілої країни. Король Лір влаштовує конкурс любові між трьома доньками — і неусвідомлений вибір стає точкою неповернення для кожного.

Серед акторів: Олег Стефан, Анастасія Пустовіт, Андрій Ісаєнко, Олександр Піскунов та інші.

Більше інформації — на сайті.