Дайджест культурних подій (з 23 по 29 березня)

Новий документальний проєкт від Суспільне Культура розповідає про митців і мисткинь, які працювали з монументальним мистецтвом у публічному просторі, — і про те, як їхні роботи зберігали щирість і свободу попри тиск ідеологій та репресії. Серед героїв — художниця Галина Севрук, мисткиня та правозахисниця Алла Горська, мистецьке подружжя Ада Рибачук та Володимир Мельніченко, скульпторка Теодозія Бриж та інші. 

На ютуб-каналі вже доступні серії про Івана-Валентина Задорожного, Ольгу Маркіш-Рапай, Аллу Горську та Аду Рибачук і Володимира Мельниченка.

Культурна аґенція «Терени» у партнерстві з Razom for Ukraine заснували нову щорічну літературну премію «Григір» — за найкращу українську книжку короткої прози. Премію названо на честь Григора Тютюнника, одного з найяскравіших прозаїків-шістдесятників і майстра короткої форми. Мета — заповнити прогалину: в Україні видається вкрай мало збірок оповідань, а жанр, що найточніше фіксує живий досвід, залишається в тіні. Цьогоріч приймаються книжки, видані протягом 2025–2026 років. Номінувати можуть видавництва, культурні та академічні інституції, медіа, творчі об’єднання та дипломатичні установи. Окрім грошової винагороди, лауреат/-ка отримає можливості для міжнародної промоції та перекладу. Також вручатиметься Спеціальна відзнака Радіо Культура — твори з відзначеної збірки прозвучать в ефірі. 

Детальніше — на сайті премії «Григір».

Національний центр «Український Дім» запрошує до співавторства фотовиставки про свій простір. Фасад, атріум, сходи, вітражі — архітектура будівлі кожного разу формує іншу оптику сприйняття. Організатори хочуть зібрати різні погляди на цей простір в одну спільну розмову. Свої фотографії можна надсилати на електронну пошту uahouse.adm@gmail.com із темою «Фотовиставка» та вказати ім’я, прізвище та номер телефону. Вихідний файл — обов’язково.

Детальніше — в інстаграмі.

Безплатна онлайн-група психологічної підтримки для підлітків 15–17 років, чиї батьки служать у війську, перебувають у зоні бойових дій, були поранені або загинули. Простір для тих, хто живе з тривогою за рідних, переживає розлуку або втрату. Програма розрахована на 12 зустрічей — раз на тиждень, у групі до 12 учасників. Веде професійна психологиня; у роботі поєднуються елементи арттерапії, тілесно-орієнтованих практик та травма-фокусованої терапії.

Реєстрація — за посиланням.

Стали відомі пісні всіх 35 країн-учасниць Євробачення-2026, яке пройде 12, 14 та 16 травня у Відні. Цьогорічна представниця України Leléka виступить із піснею “Ridnym” у другому півфіналі, 14 травня. До фіналу автоматично потрапляють країни «Великої п’ятірки»: Франція, Німеччина, Італія, Велика Британія та Австрія як торішня переможниця. Іспанія цього року вперше відмовилася від участі в конкурсі. Офіційні медіапартнери Євробачення в Україні — Суспільне Культура та Радіо Промінь.

Усі новини про Євробачення-2026 — на сайті Суспільне Мовлення та Суспільне Культура.

Агенція «АртПоле» представляє міждисциплінарну виставу-казку мультимедійної художниці Олі Михайлюк — про Херсон як місто під обстрілами і як культурний організм, що не припиняє існувати. В основі — реальні монологи дітей і дорослих, які живуть у прифронтовому місті або були змушені його залишити, поєднані з музикою, відео й анімацією. Проєкт виріс із багаторічної роботи художниці з херсонськими голосами: восьмирічна Емілія, яка робить добрих драконів, щоб заспокоїтися, художниця Оля Ольшанська, яка малює квіти з бабусиного подвір’я і зруйнований Антонівський міст. Команда вирушила з Херсона до Тернополя 15 березня — дорога теж стає частиною проєкту. «Планета Херсон» — це казка про здатність повертати собі колір навіть у темні часи. Проєкт реалізується за підтримки «Відродження» і Польського інституту в Києві.

Детальніше — на фейсбук-сторінці Польського інституту.

Фонд ІЗОЛЯЦІЯ (Україна), Malý Berlín (Словаччина) та Trans Europe Halles (Швеція) оголошують конкурс грантів для українських культурних і мистецьких організацій у межах проєкту ZMINA:Resilience. Підтримуються проєкти міжнародної співтворчості за участі щонайменше одного українського та одного європейського партнера — з рівноцінним творчим, управлінським або комунікаційним внеском кожної сторони. Допускаються всі творчі сектори, крім аудіовізуального. Тривалість реалізації — до 7 місяців, розмір гранту — до €25 000 на проєкт.

Детальніше — на сайті.

Українська співачка та авторка пісень LAVIDE (Олена Лавіде) презентує сингл «Відчуваю» — про моменти, коли почуття стають сильнішими за слова, а внутрішній голос важливіший за чужі очікування. Пісня народилася з особистих роздумів про те, як часто люди втрачають зв’язок із собою, намагаючись відповідати оточенню. Музика і текст — Олена Стратієвська, аранжування та зведення — Костянтин Леонтович.

Прослухати можна на стримінгових платформах.

Школа попкультури SKVOT представляє документальний фільм про українську моду: як народжуються колекції в бомбосховищах, як бренди евакуюються під обстрілами і як дизайнери повертаються до власного коріння — і водночас одягають Beyoncé та показують колекції на головних Тижнях моди. У фільмі — 18 героїв: Руслан Багінський, Лілія Літковська, Катя Сільченко, Світлана Бевза, Лілія Пустовіт, засновниці Gunia Project та інші. Режисерка — Тоня Ноябрьова, авторка фільму «Ти мене любиш?», представленого на Berlinale. Стрічку «Весна-Літо» можна буде переглянути на ютуб-каналі SKVOT.

Детальніше — в інстаграмі.

Письменник і військовий Павло Дерев’янко, боєць «Азову», представить повне видання козацького фентезі «Літопис Сірого Ордену» — трилогії, перша книга якої у 2022 році здобула The Chrysalis Award Європейського товариства наукової фантастики за найкращий дебют. В основі циклу — альтернативна історія України, козацька міфологія і магія характерників. На зустрічі говоритимуть про трансформацію dark fantasy під впливом великої війни, братерство в книгах і на службі та про те, що сьогодні означає статус автора українських бестселерів. Модерує — Анна Єкименко-Поліщук. Вхід за квиток-донат, безоплатний для військових, учасників/-иць бойових дій та дітей до 12 років.

Детальніше — в інстаграмі.

Платформа Kyiv Contemporary Music Days (KCMD) за підтримки Performing Arts Fund NL запускає нову хвилю грантової програми Per Forma. Підтримуються проєкти у сферах музики, танцю, театру, перформансу, циркового мистецтва, стендап-комедії та інших перформативних дисциплін. Передбачено два види грантів: малі (до €1000) та великі (до €8000). Кошти можна спрямувати на реалізацію проєкту, створення нового твору, освітніх чи кураторських програм або на професійні потреби. Реалізація проєктів — з 1 червня по 16 жовтня 2026 року. У першій хвилі 2024 програма підтримала 85 проєктів на суму 385 000 євро — серед них театральні резиденції, цифрова бібліотека семплів бандури та імерсивна аудіовистава про харківське метро.

Детальніше — на сайті.

У центрі сюжету Жорж Фахмі (якого зіграв Фарес Фарес), улюблений актор Єгипту, якого називають «фараоном екрана». Він отримує пропозицію: авторитарна влада змушує його зіграти головну роль у біографічному фільмі про диктатора. Опинившись серед керівної еліти, Жорж розуміє, що реальна драма куди небезпечніша за ту, що розгортається на екрані. «Орли республіки» — завершальна стрічка «Каїрської трилогії» шведського режисера єгипетського походження Таріка Салеха про механізми авторитаризму, що працюють однаково — від Близького Сходу до Східної Європи. Попередні частини циклу здобули нагороду за сценарій у Каннах і гран-прі журі Sundance. Музику написав лауреат «Оскара» Александр Деспла. Фільм виходить за підтримки програми «Креативна Європа».

Більше інформації — на сайті.

Docudays UA запрошує глядачів і глядачок на спільний перегляд й обговорення документального фільму Уляни Осовської. Стрічка розповідає про двох дуже різних жінок, яких об’єднує любов до української пісні: Надія Роздабара з Полтавщини — учасниця всесвітньо відомого ансамблю «Древо», де співає вже 58 років. Надія Тарнавська — українка з діаспори у США, для якої традиційний спів став джерелом сили для створення власної автобіографічної моновистави «Розбита». Через їхні історії режисерка досліджує, як народна пісня стає містком між континентами і поколіннями. Після перегляду — обговорення з модераторкою Інною Кондратьєвою.

Участь безплатна за попередньою реєстрацією — долучитися можуть усі охочі.

У другій частині комедійної горор-саги Ґрейс, яка дивом вижила після кривавого нападу родини Ле Домас, опиняється на новому рівні моторошної гри. Тепер поруч із нею — відчужена сестра Фейт, і вижити зможе лише одна. Щоб урятуватися, Ґрейс має здобути Верховне місце Ради, за яке борються ще чотири могутні родини. Починається смертельне полювання, де ставки вищі, ніж будь-коли. Метт Беттінеллі-Олпін і Тайлер Джиллетт знову виступили режисерами, як і першої стрічки. У ролях — Самара Вівінґ, Кетрін Ньютон, Сара Мішель Ґеллар та Елайджа Вуд.

Переглянути трейлер — за посиланням.

Щорічний Брюссельський книжковий ярмарок збирає письменників і видавців з усієї Європи — цьогоріч серед учасників Анджей Сапковський, Амелі Нотомб, Філіпп Бессон та інші. Україна бере участь вдруге — на колективному стенді Мережі європейських інститутів культури EUNIC, де будуть представлені українські видання. У п’ятницю 27 березня о 14:00 відбудеться публічна розмова «Traduire le présent, défier le futur» — про переклад у широкому сенсі: між військовими й цивільними, посттоталітарним Сходом і Заходом, пам’яттю й сучасністю. У дискусії візьмуть участь ветеран і письменник Павло Матюша, грузинська письменниця і журналістка Теа Топурія та дипломатка Мерилін Джозефсон. Модерує Микита Москалюк. Участь України організована спільно з Українським інститутом книги, Літературною платформою «Фронтера» та платформою «Алгоритм дій».

Київська опера представляє світову прем’єру мюзиклу «Піноккія» — версію цієї історії з дівчинкою-лялькою у головній ролі. Нерозважлива, бунтівниця й новаторка Піноккія вирушає у вир творчого зростання крізь спокуси й оману — у пошуках того, як ожити й стати собою. Режисер-постановник — Віталій Пальчиков, диригент-постановник — Євген Воронко, музика — Бориса Севастьянова, лібрето — Дмитра Тодорюка.

Більше інформації — на сайті.

Анатолій Лимарєв — уродженець Донеччини, майстер кольору та світла, представник неофіційного мистецтва, чиї роботи радянські худради методично відкидали як занадто сміливі: це був живопис-імпровізація, «джаз у фарбах». Мрія художника про велику виставку в Національному музеї здійснюється лише через 40 років після його смерті. Близько 100 творів живопису й графіки у п’яти залах — три з яких присвячені землі та людям Донеччини, яку художник щоліта повертався малювати. Поруч із полотнами — архівні фотографії, що ведуть особливо пронизливий діалог: степ, який Лимарєв писав із любов’ю, сьогодні перетворюється на руїни від російських бомбардувань. Мультимедійну інсталяцію для виставки створили художник Вітя Кравець і композитор Олексій Шмурак. Куратори — Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова.

Детальніше — на фейсбук-сторінці.

Виставка говорить про радість як сміливий прояв людяності в умовах війни. Відправною точкою виставки стали інтерв’ю з військовими та ветеранами ЗСУ про те, що приносить їм радість зараз.  Їхні свідчення, зібрані морським піхотинцем Глібом Стрижком, перетворилися на просторові об’єкти в експозиції — поруч із роботами українських і міжнародних художників/-иць. Алевтина Кахідзе відкриє тату-салон просто в залах центру — охочі зможуть буквально «поселити радість під шкіру». Серед інших учасників/-иць — Катерина Лисовенко, Тасіта Дін, Анна Звягінцева, Роман Хімей і Ярема Малащук та інші. Куратори — Бйорн Гельдхоф та Олександра Погребняк.

Детальніше — на сайті.

Виставка об’єднує роботи українських митців/-кинь 2004–2014 років — часу між двома революціями, коли тіло стало інструментом самовизначення та спротиву. Пьотр Армяновський перетворює власний голос і тіло на акт прямого спротиву проти корупції, Євгенія Бєлорусець документує життя ЛГБТКІА+ сімей, Леся Хоменко працює з повсякденним досвідом жіночої праці, Микола Рідний виходить на вулиці з акцією проти бюрократії. Митці й мисткині цього покоління руйнували стереотипи й осмислено будували горизонтальні зв’язки, що стали основою громадянського суспільства. Кураторка — Дар’я Шевцова.

Детальніше — на сайті.

«21» — побутова драма з елементами чорної комедії, або «підглянуте з життя». Це історія про Марину, волонтерку і дружину військового, яка чекає на звістку з фронту, виховує доньку в селі і продовжує жити. Коли гине квочка з насидженим яйцем, вона вирішує догріти його сама — селяни шепочуться про відьомство, але мотивація героїні інша. Назва має кілька значень одночасно: 21 день — щоб вилупилося курча, сформувалися нові нейронні зв’язки і з’явилося серце ембріона. Авторка тексту Ольга Мурашко, режисерка Катерина Вишнева та акторки — дружини військовослужбовців, а виконавиця головної ролі чекає на чоловіка, що зник безвісти.

Детальніше — в інстаграмі.

Конференція «Після Донбасу» відбувається вже вдруге. Проєкт досліджує культуру та мистецтво Луганської і Донецької областей — не як пам’ять про минуле, а як живу практику, що триває попри окупацію й переселення. У центрі — питання про те, чи можливо говорити про регіон, який фізично недосяжний, і в яких формах сьогодні існує мистецтво Сходу. Організатори — Андрій Борутя, Віталій Матухно, Володимир Прилуцький та Дмитро Чепурний. Проєкт реалізується у партнерстві з НХМУ в межах програми «KEY WORK: Мистецькі гранти» RIBBON International та Jam Factory Art Center.

Зареєструватися можна за посиланням. Більше інформації — в інстаграмі.

Тернопільська громадська організація «Інститут міської культури» випустила артбук про незалежні мистецькі осередки міста — з 1991 року і до сьогодні. До книги увійшли 20 текстів різних жанрів від місцевих авторів та відомих українських письменників: Василя Махна, Любка Дереша, Люсі Ничай та інших. Дизайн — Роман Воробйов, співзасновник видавництва «Сумна вівця».

На презентації виступлять автори та гурт «Лелека і папороть». Незалежні мистецькі осередки з інших міст можуть безплатно отримати друкований примірник — заявки за посиланням.

Режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко представить дебютну театральну роботу за мотивами п’єси Ясміни Рези «Божество різанини» — однієї з найвідоміших авторок європейської культурної спільноти. Дві подружні пари зустрічаються, щоб спокійно вирішити конфлікт між синами — і ввічлива розмова поступово перетворюється на вир емоцій і прихованих образ. Як каже сама режисерка, у кожному з нас живе дитина-дикун — і достатньо маленької курйозної ситуації, щоб тонкий шар цивілізації дав тріщину. У ролях — Андрій Ісаєнко, Катерина Варченко, Влад Писаренко та Наталі Бабенко. Вистава є частиною сезону театру, присвяченого темі сім’ї та родинних зв’язків.

Детальніше — в інстаграмі.

Національний академічний духовий оркестр України представляє концерт-діалог між українською та латвійською музичними традиціями. Перше відділення — українська класика: Лисенко, Бортнянський, Колодуб та «Запорізький марш» у сучасному аранжуванні. Друге — сучасна латвійська музика: Паулс, Карсонс, Альтманіс та інші, з кларнетовим соло як окремою родзинкою програми.

За диригентським пультом — четверо: латвійський професор Яніс Пуріньш, заслужений артист України Олексій Рощак, диригент Іван Стецький та магістриня Латвійської музичної академії Анастасія Тимощенко. 

Квитки та деталі — на сайті.

Йонас Мекас — литовсько-американський режисер, якого називають «батьком авангардного кіно». Книга збирає його спонтанні діалоги з Енді Ворголом, Аньєс Вардою, С’юзен Зонтаґ, Джоном Кассаветісом та іншими митцями й інтелектуалами — це зафіксований момент, коли нове кіно лише формувалося без правил і гарантій. «Йонас Мекас. Розмови з кінорежисерами» вийшли у видавництві ist publishing в перекладі Ірини Курганської та зі збереженням оригінального дизайну обкладинки.

У межах події покажуть документальний фільм «Fragments of Paradise», режисерки К. Д. Девісон, про життя і творчість Мекаса, опісля відбудеться дискусія англійською з українським перекладом. Модерує Дарія Бадьйор, серед учасників — син режисера Себастіан Мекас та Томас Іванаускас культурний аташе Посольства Литви в Україні. Реєстрація — за посиланням.

Детальніше — на сайті.

«Вихідні із Сенсом» — фестиваль про міста як простір, що формує особистість і спільноти. Цього разу тема — міська ідентичність: як міста звучать, смакують і залишаються в нас — через дитячі спогади, підліткові роки й дорослість. Два дні учасники досліджуватимуть це через літературу, музику, гастрономію та живі розмови. Разом розбиратимуть стереотипи, шукатимуть справжні історії і вчитимуться «читати» місто через його звуки, архітектуру та міфи.

Окрім програмних подій на фестивальному ярмарку будуть представлені локальні бренди та їхні вироби — ще один спосіб відчути характер міст через те, що створюють мешканці простору. 

Деталі програми — в інстаграмі.

Відбудеться концерт виконавця Івана Люленова. Наживо прозвучать «Шовковиця», «Віддаю», «То не ви» та інші пісні в новому виконанні, а також прем’єри, що відкриють іншу сторону творчості артиста. Назва програми народилась з рядка пісні «Теплих вечорів» Люленова — і на сцені перетворюється на ідею, що пронизує весь вечір.

Шоу створювали як цілісну драматургічну історію: над ним працювали режисер Максим Делієргієв та музичний продюсер Ігор Кириленко. Обіцяють і зіркових гостей — імена поки тримають у таємниці. 

Квитки — за посиланням.

Піаніст Роман Лопатинський та скрипалька Катерина Березникова представлять програму з трьох сонат — від романтизму до модерну. Відкривають вечір витонченим «Дуетом» Шуберта, де партії скрипки та фортепіано утворюють справжній камерний діалог. Соната Равеля, написана під впливом джазу та блюзу, зіштовхує «несумісні» тембри двох інструментів — кульмінацією стає знаменитий Blues із джазовими синкопами. Завершує вечір Третя соната Енеску «У народному румунському дусі» — одна з найскладніших партитур світового репертуару, де архаїчна енергія Карпат зливається з західноєвропейською формою.

Більше інформації — за посиланням.

Опен-кол на місячну резиденцію для дослідників, митців, авторів, урбаністів та архітекторів. Тема — ландшафт як простір пам’яті: як він формує спільноти, як змінюється під впливом війни, індустріалізації та екологічних катастроф і які відбитки залишає в нашому житті та історії. Куруватиме резиденцію Катерина Русецька — співкураторка Українського павільйону на Biennale Architettura 2025 у Венеції.

Подаватися можуть представники з Чернігівської, Сумської, Харківської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської областей — зокрема ті, хто вимушено переїхав. Відібраним 8 учасникам організатори нададуть гонорар 20 000 грн, покриють витрати на проїзд, проживання та харчування. Заявки — за посиланням.

Більше інформації — у фейсбуці.

Лекція про Леся Курбаса — режисера, який сміливо руйнував театральні постулати своїх попередників, і педагога, чиї ідеї стали орієнтиром для цілого покоління акторів і режисерів. Лектор Роман Лаврентій — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри театрознавства ЛНУ ім. Івана Франка та головний редактор журналу «Просценіум» — також розповість про найвідоміших учнів Курбаса та їхні сценічні роботи. Лекція є частиною публічної програми «Лабораторія Мімограмоти».

Реєстрація — за посиланням.

Харківський артист BRITVIN випустив новий сингл в електронному dark-стилі — про кохання, яке залишається живим попри війну, труднощі та нестабільність. Образ будується навколо простої і влучної метафори: жінка — вогонь, що надихає, чоловік — бензин, який миттєво спалахує від цього почуття. Це про бажання горіти — заради коханої людини і разом із нею.

Творчість BRITVIN змінюється разом із настроями і подіями — артист часто поєднує соціальні теми з особистими переживаннями. Для нього музика є способом втриматися на плаву, і водночас — підтримкою для слухачів, які проживають складні емоції. 

Послухати на усіх стримінгових платформах.