Мистецтво у всіх своїх проявах розширює діапазон розвитку особистості. Споглядання творів мистецтва, прослуховування симфонічної музики, відвідування театру, читання книжок — це створює широку гаму взаємозвʼязків у нашому мозку, даючи нам можливість швидше і якісніше розв’язувати задачі, які перед нами щодня ставить життя. І якщо читати книжки та споглядати візуальне мистецтво людина починає у більш усвідомленому віці, то музика безперервно супроводжує нас протягом усього життя: мелодія маминого серцебиття, перша колискова, перші пісні малечі в дитячому садочку, мелодія першого поцілунку, музика, з якою ти переживав нерозділене кохання, спільні сімейні радості — усе наше життя — це один великий саундтрек. Без піднесеного хорового співу неможливо уявити недільне богослужіння, за кожним успішним фільмом стоїть не лише режисер та сценарист, але й талановитий композитор, а нашим імпульсивним покупкам обов’язково передують музичні враження від реклами. Останнім часом музика, а особливо класична, набирає популярності в Україні. Чому це відбувається зараз та як пояснюють користь музики науковці?
Вплив музики (мистецтва) на роботу мозку
Мистецтво працює з емоційним інтелектом, поглиблює візуальне мислення, формуючи в кожного з нас свої унікальні уявні картини світу. Коли ми слухаємо музику, наш організм реагує буквально на хімічному рівні, виробляючи комплекс гормонів, що відповідає за мотивацію, нарівні з ефектом від досягнення бажаної цілі. Процеси в мозку створюють нові комбінації нейронних звʼязків, які кожен з нас використовує по-своєму.
Музика — це саме той особливий вид мистецтва, який працює з організацією звуків у потік краси, створюючи гармонію. Це розуміння прийшло до мене з часом і лише коли я познайомилась з роботою музичного колективу зсередини. Спостерігаючи за взаємодією учасників великого симфонічного оркестру під час відтворення партитури, ми знаходимо підтвердження грецького значення терміну «гармонія» (αρμονία) — зв’язок, порядок, лад, злагодженість, відповідність. Симфонічний оркестр складається з 13-15 груп, а це зазвичай 50-80 музикантів, де кожен має свою унікальну роль в загальному звучанні. Саме разом з цим спостереженням я задумалась про паралелі з роботою управлінської команди в бізнесі й аналогії між роллю диригента в оркестрі та СЕО в компанії.
А що ж таке «симфонічна музика»? Класична, академічна та симфонічна музика часом сприймаються як синоніми, що взаємозамінюють одне одного. Симфонічна музика ж охоплює твори, написані для симфонічного оркестру. Це симфонії, увертюри, симфонічні поеми, оркестрові п’єси тощо.
Захоплення викликає і той факт, що кожен композитор, пишучи свою самобутню симфонію, в інструментарії має лише сім основних нот, які міксує в особливий спосіб і підпорядковує своєму унікальному глибокому задуму. Ми й сьогодні знаємо про Моцарта та Баха завдяки вічним шедеврам, які вони залишили по собі. Ця музика, створена кілька століть тому за законами гармонії, жива й актуальна і сьогодні. Створені мелодії не лише підносять нас до вищих вібрацій, а й ніби підносять над проблемами, гармонізують, дарують умиротворення. Разом з тим вона відкриває потаємне у нас самих, даючи нам невичерпне джерело енергії та ресурсів для того, щоб подивитися на теперішні реалії під іншим кутом. Мова класичної музики, подібно до інших мистецьких напрямів, промовляє до нас споконвічними символами та ідеями, невидимими зв’язками об’єднуючи минуле і майбутнє.
У Каліфорнійському університеті дослідили, що прослуховування сонат Моцарта підвищує когнітивну діяльність — це називають «ефектом Моцарта». Експеримент був таким: трьом групам студентів потрібно було протягом десяти хвилин очікувати проходження IQ-тесту. Одна група очікувала в тиші, інша — під розслаблювальні композиції і третя група — під сонати Моцарта. Результати IQ-тесту третьої групи були найвищими. Згідно з однією з концепцій, музика активізує роботу правої частини головного мозку, дозволяючи їй більш ефективно обробляти інформацію. Журналісти зробили з цього відкриття таку сенсацію, що невдовзі в США в деяких штатах було важко знайти диски з композиціями Моцарта. Батьки масово хотіли занурити своїх дітей у світ класичної музики, щоб підвищити їхній рівень IQ. Дослідники ж наголосили, що хоча експерименти і підтвердили позитивний вплив музики Моцарта на мислення, навряд чи це в силах підвищити рівень інтелекту. Але факт залишається фактом: перед іспитом або важливою співбесідою, де необхідна концентрація та активні процеси мислення, прослухати Моцарта не завадить.
Що ж до інтеграції музики у шкільну навчальну програму — це завше гарна ідея. Як класична музика, так і сучасна можуть вивчатися у різні цікаві способи. Наприклад, у мережі наших шкіл є практика вивчення іноземної мови та певних тем з української мови через музику, пісні відомих виконавців. Так, нещодавно учні отримали завдання представити в командах улюблену музичну групу на уроці англійської. Троє однокласників вирішили прямо виконати на гітарах пісню обраного гурту. Хтось грав на соло-гітарі, хто на басу, інший на ритм-гітарі.
Музика лікує душу
Навряд чи ріст інтересу українців до симфонічної музики пов’язаний з масовим бажанням покращити когнітивні здібності. Нас інтуїтивно тягне до музики як до чудового інструменту зцілення. А симфонічна музика, яка поєднує в собі величезну кількість тембрів, частот і тональностей у надширокому діапазоні, безвідмовно знаходить відгук у серці кожного. Спочатку ти просто насолоджуєшся нею, потім відчуваєш, як вона проходить крізь твоє тіло фізично. А далі відбувається дещо фантастичне: вона пробуджує несвідоме, резонує з невидимим, виштовхуючи на поверхню усвідомлення того, що знаходить нарешті розуміння. Ця мить називається катарсис (з грец. «очищення»). Ми реагуємо на це по-різному: хтось не може стримати сліз, по шкірі «бігають мурахи», хтось втрачає відчуття часу і простору. Кожне наше таке пережиття — це крок на шляху до кращої версії себе. Причому музику для прослуховування нам слід обирати відповідно до нашого емоційного стану — тоді вона спрацює найкраще.
А сьогодні, коли всі українці живуть у стані хронічного стресу, саме симфонічна музика дає можливість відрефлексувати стрес, очиститися та енергетично наповнитися. Здавалось би, як так, що в країні, де вирує страшна війна, люди стоять у довжелезних чергах, щоб потрапити на симфонічний концерт чи театральну виставу? Це не лише про інтерес — це гостра потреба.
Як навчитися сприймати симфонічну музику
Прослуховування симфонічної музики не потребує додаткової підготовки, ви можете почати у будь-якому віці. Поступово, сторінка за сторінкою, відкриваючи для себе різні стилі, епохи, постаті композиторів, ви збагачуєте світогляд і самого себе. Прийшовши до концертної зали, відкладіть гаджети й докладіть трохи зусиль, аби повністю зануритися у мить зустрічі з музикою. Не бійтеся чогось не зрозуміти, у будь-якому випадку музика ніколи не залишить вас байдужими, а зробить свою справу, плоди якої ви збиратимете у майбутньому, можливо, навіть не підозрюючи, що це музика проявила свій вплив. А ще краще — зробіть симфонічну музику частиною свого повсякденного життя, нехай вона супроводжує вас в автомобілі, під час домашніх справ, під час готування їжі, прогулянки парком чи навіть читанні. Нехай замість навколишнього шуму вас оточують шедеври Бетховена, Моцарта, Мендельсона чи українських митців — Скорика, Сильвестрова чи Станковича.
Як би ми не називали симфонічну музику — наукою чи магією — вона є тим, що стовідсотково підтримує в критичний момент, звільняє від важких думок, надихає на нові звершення і лікує душу. Ветерани новітньої української війни після концертів симфонічної музики засвідчують її цілющий ефект, повертаючись до концертного залу знову й знову.
Прочитайте біографію композитора, музику якого ви збираєтесь слухати. Ознайомтесь з тим, в які етапи життя та за яких обставин митець створив ту чи іншу композицію: епоха, країна, обставини життя автора, що він писав у цей час. Ця інформація ще більше доповнює, а часом буквально пояснює, що хотів сказати митець. Адже він теж насамперед людина зі своїми думками та почуттями, радостями та потрясіннями, розчаруванням та пошуками.
Послухайте вдома симфонію та відчуйте, що вам до вподоби найбільше. Немає правильної чи неправильної відповіді, коли йдеться про взаємодію з мистецтвом. Є те, що відгукується і те, що залишить байдужим.
Не соромтесь заплющити очі під час концерту, щоб глибше відчути музику. Зосередьтесь на відчуттях всередині. Що саме відбувається в вашому тілі, коли ви слухаєте симфонію, які струни зачіпає композиція, від чого «мурахи»?
Не забудьте взяти додому програмку з репертуаром, зазначте, які композиції вразили вас найбільше і додайте їх до вашого списку прослуховування в машині, під час тренувань або прогулянок. Якщо вашій душі відгукнулась якась композиція, можливо, це ваші душевні ліки і вам потрібно частіше до неї звертатися. Паралельно ви можете більше дізнатись про історію створення твору та те, де ще його можна прослухати в інших виконаннях.
Що більшою є ваша наслуханість, тобто присутність музики у вашому житті, то глибше ви почнете розумітись на нюансах класичної музики і визначатись з уподобаннями. Від одного концерту до іншого, ваш музичний смак буде розвиватись і зростатиме бажання отримувати більше.
