Місяць: Січень 2026

Проєкт побудований як емоційне занурення й особистий ритуал підбиття підсумків року, очищення від зайвих спогадів, емоційних і соціальних прив’язок. Для того щоб зануритися в експериментальний формат, глядачеві потрібні лише навушники, близько 40 хвилин часу та простір для руханки.

Вистава працює з голосом, атмосферою та тілесними й емоційними практиками, використовуючи елементи театральних тренінгів, технік зосередження та розслаблення. Проєкт створила режисерка Наталка Сиваненко, а курує проєкт директорка «Дикого театру» Ярослава Кравченко.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Подкаст, який говорить про загрожені мови. У кожному випуску ведуча — літературознавиця Богдана Романцова разом із запрошеними експертами: перекладачами, представниками громад та лінгвістами — розкриває тему мови як частину національної спадщини, яка також потребує захисту від нас.  

Поки вийшло три епізоди: можна дізнатися більше про роль мови з лінгвістом, мовознавцем й автором книжки «Лінгвістика на карті світу» Рустамом Гаджієвим, дослідити про гагаузів та гагаузьку мову з українською гагаузкою, кандидаткою філологічних наук, перекладачкою на турецьку й гагаузьку мови Тудорою Арнаут та почути також про білоруську мову через міркування білоруського поета, лідера музично-поетичних проєктів Sož та Baisan Алеся Плотка.

Подкаст створює Ukraïner спільно з програмою House of Europe за підтримки Європейського Союзу.

Дивитися і слухати подкаст на ютуб-каналі.

До виходу романтичної комедії «Випробувальний термін» robota.ua та 1+1 media об’єдналися у креативному проєкті, що переосмислює сам формат вакансії як інструменту спілкування з аудиторією. У межах ініціативи вакансія стає не способом відбору, а точкою старту діалогу — живого, відкритого та позбавленого жорстких вимог.

Проєкт ґрунтується на ідеї, що перший крок до роботи не завжди починається з резюме, а з цікавості й готовності спробувати новий досвід. Учасники можуть долучитися до креативної взаємодії з брендом, взяти участь у розіграші 10 квитків на фільм, відчути ігровий формат занурення в тему роботи та стати частиною культурної події. Дедлайн для участі в розіграші — 7 січня.

Більше за посиланням.

Різдвяна документальна історія про українських дисидентів, для яких коляда стала формою культурного спротиву радянській тоталітарній системі. У центрі фільму: Іван і Надія Світличні, Стефанія Шабатура, Ірина та Ігор Калинці — представники покоління шістдесятників, які зберігали свободу думки та ідентичність попри переслідування КДБ. Стрічка поєднує документальні матеріали з художніми реконструкціями та анімацією. А структура нагадує вертеп: провідник історії — анімований Вертепний Чорт. Це метафоричний персонаж, який веде глядача крізь цензуру, арешти та памʼять покоління. Історії дисидентів втілили Ірма Вітовська, Наталка Галаневич (Dakh Daughters), Владислав Михальчук (Schmalgauzen), Віталій Ажнов, а роль Вертепного Чорта виконав Василь Байдак.

Проєкт реалізували Суспільне Мовлення та MIR AND CO PRODUCTION. Режисерка фільму — Станіслава Доронченко.

Дивитися на ютуб-каналі «Суспільне Документалістика».

Більше в інстаграмі.

Креативний проєкт від онлайн-сервісу замовлення авто Uklon у співпраці з комунікаційною агенцією Senate та музичним лейблом Pomitni. У форматі вечірника переосмислюють знайомі з дитинства новорічні свята — з кумедними костюмами, сценічними номерами та легкою ностальгією. 

Українські артисти OTOY, KLER, Ліза Бібікова, Пилип Коляденко, Курган & Агрегат і Андрій Бармалій відтворюють атмосферу дитячого ранку: готуються до виступів дорогою в авто, жартують, перевдягаються, а на сцені виконують власні номери та спільну композицію, граючи з впізнаваними інсайтами дитячих свят. Режисер — Слава Кедр.

Дивитися в ютубі.

Артпроєкт про різдвяну традицію як символ світла, пам’яті та віри, що зберігалася попри заборони, репресії, війни та історичні злами. Це дослідження незнищенності Різдва і його здатності залишатися опорою для людей у найтемніші періоди історії.

Експозиція складається з двох часових блоків. Перший охоплює період від 1920-х років до здобуття Незалежності України. Через свідчення жертв терору, артефакти, фотографії святкувань у засланні, родинні реліквії та твори митців — Якова Гніздовського, Олени Кульчицької, Богдана Сороки, Михайла Дзиндри — показують різдвяну традицію, що жевріла в умовах радянських переслідувань. Другий блок — від Незалежності до сьогодення і розкриває повернення Різдва в публічний простір. Представлені матеріали про перші міські вертепи, святкування Різдва під час революцій і на фронті, а також сучасні мистецькі інтерпретації, зокрема Тіберія Сільваші, Ольги Кузюри. Частина робіт створена спеціально для цього проєкту.

Більше на сайті та в дописах інстаграм-сторінки простору.

Масштабна виставка з музейних фондів об’єднує 170 творів представників 35 відомих українських художніх родин. Проєкт досліджує феномен мистецької спадковості: як передається художня мова, світогляд і професійна майстерність від покоління до покоління, а також як традиція поєднується з новаторством. В експозиції представлені роботи від 1930-х років до сьогодення, переважно київської мистецької школи, а також митців Одеси й Закарпаття.

Керівниця проєкту — Оксана Підсуха, а кураторки виставки — Олена Боримська та Мар’яна Кружкова.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Ватага друзів «Вільний вертеп» уже сьомий рік поспіль створюють власні дійства, поєднуючи традиційні коляди з авторськими сценаріями та живою театральною формою. Ідеться про символічну мандрівку до Різдва з образами мудреців, тварин з печери, Ірода, Ангела та Смерті. Дійство пропонує глядачам замислитися над шляхом світла й темряви, вибором і зустрічами, які формують людину. 

Частина зібраних під час коляди коштів буде передана на підтримку Збройних Сил України.

Більше в інстаграмі.

Мета проєкту — спростувати стереотип про те, що Україна лише нещодавно почала свій шлях до Європи. На прикладі колекції Хмельницького обласного художнього музею виставка демонструє, що вже у ХІХ–ХХ століттях українські митці активно навчалися за кордоном, були залучені до європейських мистецьких процесів і робили вагомий внесок у розвиток світової культури. Зокрема українські художники досліджували і творили імпресіонізм, постімпресіонізм, кубізм, фовізм, футуризм (стиль, що зародився серед французьких митців, які зосереджувалися у своїх роботах на декоративних аспектах, ніж на сюжеті — ред.), дадаїзм. А повертаючись в Україну, вони поєднували європейські новації з національною традицією та локальними особливостями, формуючи унікальні авторські стилі.

В експозиції представлені твори з колекції ХОХМ авторства Володимира Орловського, Олександра Мурашка, Миколи Бурачека, Сергія Васильківського, Федора Манайла, Леопольда Левицького, Романа Сельського, Йосипа Бокшая, Олени Кульчицької.

Більше в інстаграмі.

Вечір авторської музики з виконавцем Співун (Роман Власюк). Музикант представить власні композиції, у яких поєднуються джазові інтонації, андерграундне звучання та мотиви, натхненні класичною музикою.

Концерт має важливу волонтерський складник: під час події збирають кошти на інструменти, запчастини та матеріали для ремонту автівок 110-ї окремої механізованої бригади, у складі якої на Запорізькому напрямку служить батько музиканта.

Більше в інстаграмі.

У березні 2025 року відбувся тематичний вечір музики Девіда Боуї, на якому київський гурт The Sonic Temple презентував кавер-версію культової композиції виконавця — “Moonage Daydream”. Пісню вибрали тому, що вона перегукується з творчими пошуками самого гурту. 

Символічно в день народження Девіда Боуї — 8 січня — композиція у виконанні The Sonic Temple доступна онлайн.

Більше в інстаграмі, фейсбуці, а також в Apple Podcasts, Spotify, YouTube Music.

Виставковий проєкт французької художниці Caroline Dahyot, яка працює з текстилем, інсталяціями та об’єктами. У цій серії художниця осмислює події в Україні та Лівані, розглядаючи трагедії сучасного світу як спільний людський досвід. Через образи людей-тварин вона говорить про емпатію, вразливість і відповідальність, що об’єднує всіх живих істот. Ключовою для прочитання експозиції стає фраза «це могли бути ми».

Окремою частиною виставки є дует, створений у співпраці з українською керамісткою Надією Ла Ганза. Це художнє «листування» між французькою та українською мисткинями, яке перетворює мистецтво на простір діалогу, підтримки та співпереживання.

Відкриття виставки відбудеться у межах мультипростірного проєкту «Інший поруч», який зосереджується на взаєминах між людиною і твариною.

Більше в інстаграмі.

Проєкт присвячений воєнним злочинам Росії, які скоїли під час окупації Харківщини. Водночас це про збереження пам’яті про ці події: виставка розповідає про зруйновані міста, десятки катівень і тисячі свідчень, що не дозволяють цим злочинам зникнути в небутті.

Проєкт поєднує документальні матеріали із сучасними технологіями фіксації, і так створює ефект присутності та дозволяє побачити цілісну картину воєнних злочинів. Це історія болю та втрат, але й історія української стійкості, яка народжує світло навіть у найтемніші часи.

Реалізували команда Skeiron у співпраці з Головним управлінням Національної поліції Харківської області, Платформою памʼяті «Меморіал» та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні за фінансової підтримки Фонду Говарда Баффета.

Більше в інстаграмі.

До дня народження режисера Сергія Параджанова можна буде побачити одну з найвідоміших стрічок митця. «Колір граната» можна назвати представником поетичного кіно, а точніше — поетичною кінопритчею. Ідеться про життя вірменського поета Саят-Нова, а кожен алегоричний епізод поступово розкриває його дитинство, юність, зрілість і старість та врешті смерть митця. У стрічці також міркують про духовний шлях, напрацювання та внутрішні конфлікти поета, що зробили його майстром любовної лірики.  

Реставрацією стрічки опікувався фонд Мартіна Скорсезе спільно з Cineteca di Bologna.  

Більше в інстаграмі.

Виставка мисткині Дарії Бедернічек розповідає про дружин і партнерок військовослужбовців, які зараз на реабілітації. Це про шлях, який проходять разом, про підтримку, а також про історії кожної жінки, яку висвітлюють через побутові сюжети або символічні елементи.

Проєкт реалізують у співпраці з Національним реабілітаційним центром UNBROKEN / НЕЗЛАМНІ. До створення образів також долучилися дизайнерка календаря Ася Кравчук і художниця костюмів Ярина Андрушко. До створення костюмів також доклалися Театр Леся Курбаса, Микола Макогон із Клуб середньовічного бою та фехтування Айна Бера та Олексію Вишневський із Військово-історичного клубу «Ротсі».

Більше в інстаграмі.

Подія відбудеться в межах проєкту Post-Industrial Memory Lab: Деколонізація Кривого Рогу, який реалізує Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC. Лекторка — культурна дослідниця, мисткиня та кураторка з Берліна Стелла Крістофоліні, яка багато років працює з темами індустріальної спадщини, трансформації регіонів і ролі культури у суспільних змінах.

У фокусі розмови — процеси трансформації індустріальних зон, роль місцевих спільнот і громадянського суспільства, зміна ідентичності регіонів після деіндустріалізації, джерела ресурсів для сталих змін, а також значення культури та мистецтва в цих процесах. Під час лекції спікерка представить приклади з Ессена та Рурського регіону — індустріальних територій, що втратили своє первинне виробниче призначення та були переосмислені як простори культури, соціальної взаємодії й нових форм економіки. 

Подія відбудеться англійською мовою з послідовним перекладом і стане простором для спільного аналізу та відкритої дискусії, зокрема в контексті українських постіндустріальних міст і процесів деколонізації пам’яті. Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі та в телеграмі.

Сучасне сценічне прочитання класичної притчі Бертольта Брехта у постановці одного з найвідоміших режисерів Сакартвело Дати Тавадзе. Вистава поєднує епічну драму, живу музику, спів і потужну акторську гру, розмірковуючи про війну, вибір, людяність і свободу в часи руйнування звичного світу. У центрі сюжету — героїня, чий особистий вибір змінює не лише її долю, а й простір довкола.

Прем’єра в Києві має особливу культурну й політичну вагу, адже вистава звучить у воєнному контексті та стає діалогом між Україною та Сакартвело — країнами, що протистоять імперському тиску. Київська версія відрізняється гострим сучасним резонансом, живою іронією та особливою емоційною інтонацією.

Більше на сайті.

Подія для всієї родини, яка стане певним підсумком різдвяних свят. У просторі звучатимуть традиційні давні колядки, а ще можна побачити експозицію стародавніх ікон. Також діятиме різдвяний ярмарок.

Більше в інстаграмі.