Про що з нами говорять національні символи України

авторка кінокритикиня Яна Дудко - 07.01.2025 в Культура

Національна ідентичність будується на багатьох соціальних, політичних та культурних аспектах. Один із них — національні символи. Символіка допомагає нам ідентифікувати себе як частину спільноти за національною приналежністю, відчувати зв’язок із минулими поколіннями та відповідальність за майбутні. Тому символи відображають прагнення нації, її цінності та історію. Для символу характерна багатозначність змісту, але в колективній національній свідомості його сенс має конкретне визначення.

Національна та народна символіка

До офіційної державної символіки України належать Герб, Прапор та Гімн. Вони символізують становлення української державності і затверджені Конституцією. Саме ці візуальні та словесні символи репрезентують державний суверенітет.

Ширшою категорією символів є традиційні, або народні, культурні символи. До них відносять національний одяг, страви, музичні інструменти, флоральні, зоологічні образи та багато іншого. Будь-яка асоціація на тему національних символів, яка виникає в голові, — від калини з борщем до Марусі Чурай та Запорізької Січі — найімовірніше, правильна.

«Серед розмаїття реалій культури символ займає особливе місце. Як інтегратор людського досвіду, він охоплює своїм смисловим полем усі культурні феномени й елементи, являючи найзавершенішу й найуніверсальнішу форму вираження людського смислу й людських стосунків. Культура є символічною посутньо», — пояснює взаємовплив культури та символів філософиня Стелла Гатальська у своїй праці «Філософія культури».

Символіка національного костюма: вишиванка

Символ може мати багато значень та трактувань, які різняться залежно від групи, де його використано. Наприклад, вишита сорочка як елемент національного костюма присутня в багатьох країнах, але лише в Україні має сакральне значення. Вишиванка є оберегом і візуально передає специфічну символіку різних регіонів.

Джерела ілюстрації — Despositphotos, magiavizerynky.com

Виділяють три роди орнаментів вишивки: геометричні, рослинні та зооморфні (тваринні). Усі вони відображають стародавню символіку, пов’язану з уявленнями українців про світобудову: хрести, кола, трикутники, лінії тощо, а також різні природні символи. У кожному регіоні України вишиванки відрізняються типом вишивки, домінуванням певного типу орнаменту чи колірною гамою. Тобто у візерунку закодовані глибші сенси, а кожну вишиванку потрібно розглядати й декодувати окремо.

Сьогодні вишиванка стала маркером національної ідентичності українців, часто її вдягають іноземці, щоб підтримати Україну. У СРСР періоду застою носіння вишиванки було неформальним протестом проти влади та символом дисидентства, а після відновлення незалежності України — способом національної самоідентифікації. Популярність вишиванки зросла після 2014 року: відтоді національний одяг переосмислюється.

Флоральна символіка: соняшник

Якщо символи мають необмежену кількість трактувань і є доволі універсальними, то значення символу може трансформуватися внаслідок змін у суспільстві. Соняшник завжди символізував рідну землю, родинні зв’язки, вдячність та відданість. Після російського вторгнення на територію України соняшник як символ отримав додаткове значення.

29 серпня відзначають День пам’яті українських захисників. Цього дня у 2014 році відбувся масовий розстріл українських воїнів, які виходили з оточення під Іловайськом. У соняшникових полях Донеччини склали голови 366 захисників, а суцвіття соняха згодом стало символом скорботи за загиблими героями.

Квіти соняшника також символізують трагедію збитого біля Донецька російськими військовими пасажирського літака Boeing 777. Соняшник є частиною національного монумента MH17 у пам’ять про загиблих у Нідерландах. Квіти як символ донецьких полів ростуть поруч із 298 деревами — саме стільки людей загинуло під час катастрофи.

Джерело фото — Укрінформ

Наші предки використовували цілющі властивості рослин і вірили, що вони зможуть принести щастя, добробут та гарний урожай. Саме тому категорія ботанічних символів така широка й багатозначна. До неї належать такі найвпізнаваніші символи, як

  • верба — прадерево життя, символ родючості, весни, але водночас і вдівства;
  • калина — символ вогню, сонця, неперервності життя, плодючості та стійкості; плоди рослини символізували дівочу вроду, кохання та вірність;
  • жито — символ життя, достатку та добробуту;
  • мальва — символ любові до рідного дому, землі;
  • барвінок — символ незгасного життя.

Зоологічна символіка: лелека

Кажуть, що як лелека звив гніздо на хаті, то в родині буде лад. Птах приносить на своїх крилах весну, добрі вісті, щастя та сімейний добробут. «Журавель приніс» — кажуть про народження дитини, тож чорногуз також символізує продовження роду. Лелека віщує щастя, вважали пращури і вкорінили це уявлення у приказках: «лелека до двору — щастя в хату», «де лелека водиться, там щастя родиться».

Чорногуза вважали оберегом сільського двору, майна та мешканців будинку, над яким він гніздує. Образити чи, ще гірше, вбити птаха означало вчинити великий гріх.

Вторгнення Росії вплинуло на значення слова «пташка», адже військові часто використовують його для позначення дронів, безпілотних летальних апаратів та гвинтокрилів. Це мовне явище філологи називають неосемантизмом. Неосемантизми утворюється, коли питоме слово отримує нове значення.

У травні 2021 року на озброєння української армії прийняли БпЛА «Лелека-100». Війна та мілітаризація суспільства змінили форму, але зберегли зміст оберега. «Лелеку» використовують для розвідки, картографування місцевості та патрулювання.

Символіка національної кухні: борщ

Борщ — це перша страва, яка є надбанням української кухні та об’єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Знання про страву, рецептура приготування та тяглість традиції перебувають під захистом організації так само, як і культурні пам’ятки чи природні об’єкти. Міжнародне визнання культури приготування українського борщу відбулось у 2022 році. Український шеф-кухар Євген Клопотенко організував «борщову експедицію», під час якої зібрав рецепти та технології приготування борщу в різних куточках України, щоб документально довести належність борщу до української традиції й зупинити гастрономічну експансію північного сусіда.

Джерело фото — klopotenko.com

До списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО з 2013 року увійшли петриківський декоративний розпис, козацькі пісні Дніпропетровщини, традиція косівської мальованої кераміки, орнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього.

Борщ — символ достатку і ключова страва української обрядової та ритуальної трапези: різні його варіанти подають на Різдво, Святвечір, Великдень та поминальні вечері. На популярність борщу вказує велика кількість топонімів у різних регіонах України: історична місцевість Борщагівка, села Борщів на Київщині та Житомирщині, місто Борщовичі на Львівщині. 

Наразі відомо понад 150 приказок зі згадкою борщу, які свідчать про особливий статус страви: «борщ усьому голова», «каша — наша, батьків — борщ», «кукурудзу посієш до дощу — матимеш сало до борщу», «борщ та капуста — хата не пуста».

Символіка запорізького козацтва

Козацтво — ключовий символ боротьби за незалежність, найбільший прояв волі, мужності, героїзму та національної гідності. На різних етапах історії українське козацтво брало участь у визвольних змаганнях українського народу за відновлення державності, дотримання релігійних традицій. Запорізька Січ стала осередком демократії, тож не дивно, що сучасних захисників називають козаками.

Козацтво оспівується в багатьох народних піснях («Чи не той то хміль», «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче») та прислів’ях: «козацькому роду нема переводу», «степ та воля — козацька доля». Образ козака стає одним із ключових романтичних образів у творчості Тараса Шевченка, а Пантелеймон Куліш присвячує темі Руїни перший в Україні історичний роман.

Козацька символіка активно використовується в емблемах різних підрозділів Збройних Сил України. Основою для емблем ЗСУ, ДСНС, Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України став козацький хрест. Цей символ раніше зображували на прапорах, печатках та хоругвах різних козацьких утворень. Поширення символу пов’язують зі вступом козаків до ордену християнських лицарів за гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Головний прообраз символу — тамплієрський лапчастий хрест.

На головній емблемі Міністерства оборони України зображено козацький хрест, меч та дві схрещені булави — козацькі клейноди. Атрибути влади тут використовують для позначення вищого керівного органа. Багато козацьких атрибутів бачимо також у геральдиці українських міст.

Булава Президента України, яку підносять під час інавгурації, наслідує козацьку традицію. Вона є символом влади українських гетьманів, кошових отаманів Запорозької Січі, січових і реєстрових козацьких полковників. Нині ж церемоніальна булава засвідчує тривалу історію української державності.

авторка кінокритикиня
Яна Дудко

Дайджест культурних подій цього тижня (з 6 по 12 січня)

авторка Анастасія Клименко - 07.01.2025 в Події

6 січня, понеділок

«Співоча коза | хода»

Київ, Office Repair together та Squat 17b
Початок о 18:30

Колядування від волонтерської спільноти Repair together та музичної школи Тоніка. Захід почнеться біля офісу громадської організації, далі біля Національної опери й закінчиться біля вогнища на подвір’ї київського бару Squat 17b. Усі охочі можуть стати свідками виконання улюблених колядок та долучитися до співочої ходи.

Усі зібрані кошти під час колядування будуть передані на поточні потреби взводу безпілотних авіаційних комплексів 47 ОМБр.

Більш детально на сторінці інстаграму.

Сольний концерт рок-гурту Мертвий півень

Київ, Atlas
Початок о 18:00

Сольний концерт легендарного рок-гурту зі Львова «Мертвий півень». Перший концерт всеукраїнського туру «Холодно», з новим та вже знайомим матеріялом. На київському концерті до «Мертвого півня» долучиться солістка рок-гурту «Крихітка», аби заспівати вечір, який всі зможуть випити до кінця.

Більше на офіційній сторінці гурту в інстаграмі.

Різдвяний вертеп від Лесі Квартиринки

Слов’янськ, Краматорськ
Триває до 8 січня

Мистецьке об’єднання «Леся Квартиринка» влаштовує Вертеп на Сході. Вже відвідавши з народними піснями Харківщину, молоді митці вирушають на Донеччину, аби принести дух Різдва навіть в ті українські міста, у яких свята проходять під безупинні звуки вибухів.

Більше про проєкт в інстаграмі Лесі Квартиринки.

7 січня, вівторок

«Формули витривалості»

Київ, ЦСМ М17
Графік роботи: вівторок — неділя, з 11:00 до 20:00
Триває до 28 лютого

Виставковий проєкт, присвячений роботам сучасних українських митців. Адаптація до воєнних умов, неминучі зміни в суспільстві, котрі 40 творців намагаються зобразити у своїх роботах. 

Більше про виставку на сайті артпростору та на сторінці в інстаграмі.

Вистава «Ніч перед Різдвом»

Київ, МЦКМ «Жовтневий палац»
Початок о 18:00

Переосмислення Гоголівської повісті про різдвяний фольклор, вигаданих істот та кохання на Полтавщині в ніч перед Різдвом. Вистава від Сумського національного театру ім. Щепкіна занурить в різдвяну атмосферу через фольклор Слобожанщини, яскраві костюми та влучний гоголівський гумор.

Більше про подію у фейсбуці.

8 січня, середа

Олена Турянська. «Агапе. Абсолютна любов»

Київ, Мистецький Арсенал
Графік роботи: середа — неділя, з 12:00 до 19:00
Триває до 2 лютого

«Помирають люди, а не любов» — головне гасло нової виставки мисткині Олени Турянської. Агапе з давньогрецької перекладається як безумовна любов — та, яку не можливо скасувати чи забути. Увесь виставковий простір працює саме з цієї темою — фіксація любові та пам’яті в часи війни, коли це робити найважче. Але й найбільше за все потрібно.

Більше про виставку — на сайті Мистецького Арсеналу.

Вистава «№13»

Київ, Національний академічний театр ім. Лесі Українки
Початок о 18:00

Комедія ситуацій про службовий роман, таємниці та вбивства. Глядачі зможуть побачити відому п’єсу британського драматурга Рея Куні в українській, сповненій політичної сатири, адаптації.

Більше на фейсбук-сторінці театру.

Вистава «Величне століття. Веселе»

Чернівці, Театр ім. Ольги Кобилянської
Початок о 18:00

Подія вистави відбуваються в післявоєнній Україні в селі Веселе. Голова села Толік робить неочікувану заяву, через яку життя їхнього села назавжди змінюється. Вистава, у якій життя межує зі смертю, комедія з трагедією на тлі по-справжньому Величного століття.

Більше на сайті театру.

9 січня, четвер

«Сліди». Максим Паленко та Соломія Гороб’юк

Київ, Squat 17b
Графік роботи: понеділок — неділя з 11:00 до 23:00
Триває до 4 лютого

Виставка про присутність та «сліди», які лишаються після чогось вагомого. Сучасна українська скульпторка та художниця Соломія Гороб’юк та  відомий книжковий графік Максим Паленко представлять серію ліноритів, створених як ознака свідчень — часу та пам’яті. Під час виставки можна буде задонатити на три Mavic 3T та EcoFlow Delta 2 Max для підрозділу розвідки на Донецькому напрямку.  

Більше на інстаграм-сторінці.

«Ілюзія безпеки». Відкриття виставки живопису Олени Папки

Львів, Дім Франка
Початок о 17:00

Серія картин молодої української художниці Олени Папки про фемінність в умовах війни та те, як повномасштабне вторгнення вплинуло на українських жінок та їхні досвіди. Роботи мисткині є в приватних колекціях Чехії, США, Польщі та багатьох інших країнах.

Більше про виставку у фейсбуці.

10 січня, п’ятниця

Концерт сумського рок-гурту «СКВЕР»

Київ, клуб «Теплий Ламповий»
Початок о 17:30

Сольний концерт до п’ятиріччя сумського рок-колективу «СКВЕР» разом з іншими молодими андеграундними артистами, — «туди-сюди і смерть», «Дисиденти» — які міцно тримаються в топах українського року.

Більше про подію на інстаграм-сторінці «СКВЕР».

Лекція «Антропоцен, капіталоцен, медіоцен: Роздуми про культуру та екологію в буремні часи»

Київ, PinchukArtCentre
Початок о 18:30

Під час лекції керівник кафедри гуманітарних наук Університету Саймона Фрейзера Адріян Івахів поділиться основними засадами екологічної гуманітаристики — площини, що поєднує в собі культуру та екологію. На прикладі мистецьких творів в артцентрі спікер розповість про філософські теорії провідних інтелектуалів Бруно Латура, Ґрема Гармана й Тімоті Мортона.

Більше про подію на інстаграм-сторінці простору.

Вечір джазових імпровізацій

Київ, Культмотив
Початок о 19:00

Подія, на якій можна насолодитися не тільки вечірнім Подолом, а й почути імпровізації сучасних молодих джазових виконавців, таких як Роман Корчевський (саксофон), Алекс Павлечко (духові) та Дам’ян Шинкарук (фортепіано). 

Більше на інстаграм-сторінці простору.

Концерт гурту ТНМК

Київ, Origin stage
Початок о 19:00

Легендарний харківський хіп-хоп гурт «Танок на майдані Конго» приїжджає в Київ із цілим вертепом. Будуть як культові пісні про Котопса та гранули, так і колядки й щедрівки під реп-біти. Різдвяна атмосфера, фірмовий гумор та багато музики — експериментальної, нестандартної.

Більше на інстаграм-сторінці гурту.

Концерт гурту Stolen Moments Band

Харків, Art Area ДК
Початок о 19:00

Переосмислення класичних джазових композицій, а також нестримний музичний джем, у моменті якого народжується щось особливе. Гурт Stolen Moments Bands буде вражати своєю винахідливістю, мультиінструментальністю та експериментальністю на своєму сольному концерті.

Більше в інстаграмі артпростору.

11 січня, субота

Лекція «Нецке — історії на долоні»

Київ, Музей Ханенків
Початок о 15:00

На події у межах циклу лекцій у просторі Музею Ханенків дослідниця мистецтва Японії Катерина Барановська розкаже про мініатюрні вироби нецке, та як вони допомагали японцям у повсякденному житті.

Більше на сайті Музею Ханенків.

Екскурсія виставкою «Шиття-2»

Київ, Dymchuk Gallery
Початок о 16:00

Авторська екскурсія виставкою текстильних робіт Анастасії Подерев’янської. Сама ж виставка буде тривати до 12 січня і завершиться спеціальним заходом, що розповість про особливості експозиції та підіб’є підсумок проєкту.

Більше деталей на інстаграм-сторінці галереї.

Вистава «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»

Харків, Art Area ДК
Початок о 16:00

Культовий твір Амадея Гофмана про дурного й негарного Цахеса, який мав здатність зачаровувати всіх людей навколо. Хоч вистава й має казковий флер, але насамперед це казка для дорослих. Для тих, хто готовий подивитися роботу харківського режисера Олександра Ковшуна та театру «Березіль» і «подивитися в дзеркало на свого внутрішнього Цахеса».

Більше про виставу у фейсбуці.

Лекція «130 років кінематографу»

Київ, ЯГалерея
Початок о 18:00

«Абсолютно неможлива» лекція, під час якої кіномен Станіслав Тарасенко спробує охопити все, чим був кінематограф за останні 130 років — визначні режисери, стрічки, інновації.

Більше на інстаграм-сторінці галереї.

12 січня, неділя

Джазовий концерт тріо Петра Балоги та Олексія Петухова

Львів, Jam Factory Art Center
Початок о 19:00

Відомий саксофоніст Петро Балога, який відомий своєю участю в гуртах Паліндром, Groove Syndicate, робить сольний концерт разом з піаністом Олексієм Петуховим, аби показати безмежність світу українського джазу.

Більше в інстаграмі простору.

Вистава «Бик, віслюк та Зірка»

Харків, Art Area ДК
Початок о 12.00

Різдвяний сюжет за біблійною притчею французького письменника Жуля Суперв’єля у виконанні ляльок-акторів Харківського театру ляльок.

Більше про подію на сторінці артпростору.

Перформанс «Калинова сопілка»

Харків, Art Area ДК
Початок о 17.00

Переосмислення повісті Оксани Забужко про дорослішання двох сестер у вигляді справжнього українського горору — готично, моторошно, містично. Історія про те, як у людині зароджується справжнє зло по всіх біблійних канонах — слідах Каїна та Авеля — у поєднанні з гіпнотичними піснями харківської поетки та художниці Діни Чмуж.

Більше про подію в інстаграмі простору.