9 подій, які варто відвідати на фестивалі «Книжкова країна» 2025

З 24 до 27 квітня у Києві проведуть фестиваль «Книжкова країна». Ця подія відбувається втретє, тож у програмі вже традиційно книжковий ярмарок, а також довколалітературні івенти й зустрічі. Події проведуть запрошені спікери, серед яких українські культурні діячі й діячки, а також експерти сфери. Дискусії, лекції, публічні розмови і презентації видань — усі ці івенти присвячені українській сучасній літературі, її трансформації і тенденціям: це і про різноманіття жанрів і тем, і спостереження за тим, що сьогодні реактуалізовується, а що потребує додаткового переосмислення. У центрі фестивалю «Книжкова країна» 2025 також події проєкту #ФРОНТМЕНИ, у межах якого звучатиме проза й поезія від митців-військових і ветеранів.

Програма і справді насичена, тож підійде як для людей, що цікавляться конкретною темою професійно, так і для тих, хто тільки поринає у сучасний літературний процес і хоче відкрити для себе більше. Ми вже розповідали про те, як не загубитися на великих книжкових фестивалях і розпланувати своє дозвілля, а цього разу команда Сенсора ділиться добіркою 9 подій, які варто відвідати на фестивалі «Книжкова країна» 2025.

Осмислювати події, які з нами відбуваються зараз, можна через різні літературні жанри, зокрема передати через візуалізацію своїх переживань і доповнення їх текстом — створити мальопис воєнного часу. На українському ринку вже виходили мальописи, які переосмислюють як реалії, так і образ сучасних українських супергероїв чи українські вірування: журнал соціальних мальописів Inker авторів ідеї Богдана Кордоби і Сергія Колеснікова про події після 24 лютого, «Арідник» Люди Самусь і Нестора Лісовського як повернення до свого культурного надбання, «Іду на штурм» Володимира Кузнєцова й Дарці Зіроньки про життя бійців 3-ї ОШБр. 

Тож на оглядовій лекції про явище мальопису спікер, очільник видавництва UA Comix та «333» Богдан Кордоба поділиться спостереженнями про те, якими графічними інструментаріями можна послуговуватися, коли говоримо про війну, а також про втілення українців із різними досвідами через візуальне й текст.

У скрутні часи мистецтво могло завжди перетворитися на зброю, за допомогою якої захищаємо найважливіше: доносимо ключовий меседж у метафоричній формі й художньому образі, боронимо цілісність і незалежність. Один із найяскравіших прикладів в українській історії — художник-графік Ніл Хасевич, якого ще знають як підпільного дизайнера УПА під час Другої світової війни, адже він створював бофони, листівки й дереворити. Сьогодні також розуміємо, наскільки айдентика, плакати й навіть дизайни для зборів на потреби Сил оборони можуть стати промовистими, можуть захистити. 

На події поговорять про сучасну креативну спільноту й звернуться до прикладу Хасевича — розмова приурочена до підготовки видання про цю персоналію в межах проєкту «Історії українських митців» команд Projector Publishing, Projector Foundation та Фундації ЗМІН. Уже вийшло перше видання, що розповідає про українську культурну діячку Олександру Екстер.

У розмові візьмуть участь військовослужбовець та бренд-дизайнер Тарас Іщик; дизайнер та ілюстратор, засновник та креативний директор креативної лабораторії Gusev Art Lab Артем Гусєв; дизайнерка, операційна директорка ГО Azov One Марія Романова; ілюстраторка, коміксистка, співзасновниця студії Серi/граф Женя Полосіна; а модеруватиме головна редакторка видавництва Projector Publishing Анна Карнаух.

Одним із масштабних літературних проєктів про український фемінізм стало перевидання першого жіночого альманаху «Перший вінок» від Creative Women Publishing. Проєкт «Безстрашні: Вони творили фемінізм в Україні» і книжка Тамари Марценюк продовжують говорити на актуальну тему — видимість жінки, український феміністичний рух і виклики, що постають сьогодні.

На презентації видання учасниці: кандидатка соціологічних наук і дослідниця гендерних студій Тамара Марценюк; експертка з гендерних питань, радниця з питань жіночого лідерства у надзвичайних ситуаціях CARE Анна Довгопол; мисткиня й креативна директорка Creative Women Publishing Оксана Боровець; літературознавиця, літературна критикиня і головна редакторка Creative Women Publishing Ірина Ніколайчук — разом із модераторкою, журналісткою, співзасновницею й головною редакторкою Divoche media Оксаною Павленко поговорять про фемінізм в Україні. Зокрема, зачеплять тяглість традиції на прикладі взаємозв’язків між різними поколіннями жінок, а також про проєкти, що підтримують українських феміністичних активісток.

Тексти військових необов’язково про війну: ця тема стала невіддільною частиною не тільки нашого читання, а і сприйняття реальності й творів. Воєнліт — це також про тексти, що створюються сьогодні і містять актуальний для нас досвід: жанрова література, оповіді для дітей і підлітків. Усе це допомагає нам єднатися й ділитися своїми переживаннями. Тож актуально розібратися в тому, якою є сучасна українська література й зокрема комбатантські тексти.

Про нові видання, а також імена говоритимуть на події комерційна директорка видавництва «Білка», популяризаторка воєнної літератури й авторів-військових Ірина Білоцерковська, авторка проєкту #Книги_про_війну Ганна Скоріна, СЕО проєкту ФРОНТМЕНИ Анаід Агаджанова, кандидатка філологічних наук, викладачка Інституту філології КНУ ім. Шевченка, дослідниця воєнліту Марина Рябченко. Модератор — літературознавець Ілля Рудійко.

1920-ті як культурно-мистецька епоха привертають усе більше уваги: це й музичні проєкти, і кінострічки, і літературні відкриття, зокрема про діячів із харківського осередку, будинку «Слово». Також це й перегук наших 1920-х і наших 2020-х, часу, коли актуально робити ревізію свого, осмислити цей здобуток і те, як сприймати його сьогодні. 

Під час розмови літературознавець, письменник і директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків, літературознавиця й дослідниця гендерних студій Віра Агєєва, літературознавець і поет В’ячеслав Левицький, перекладачка і заступниця директора видавництва «Смолоскип» Ольга Погинайко і поет, прозаїк і журналіст Олег Коцарев поговорять про 1920-ті. Подія присвячена перевиданню антології «Розстріляне Відродження», яку уклав Юрій Лавріненко, тож на дискусії поділяться, як сприймали українську літературу цього періоду в різні часи, яким є культ Розстріляного Відродження, чи вдається оновити канон та які можуть бути нові шляхи дослідження, публікації і популяризації текстів 1920—1930-х.

«Ліричний бранч» — спільний проєкт телеведучої й культурної менеджерки Наді Ліри і Книгарні «Є», у межах якого відбуваються зустрічі з культурними діячами й діячками, щоб у невимушеній атмосфері поговорити про літературно-мистецький процес і творчість. Так, цього разу на фестивалі за фільтр-кавою та круасанами буде нагода зустрітися з українською письменницею, авторкою романів і прозових книжок, серед яких «Фелікс Австрія», «Амадока», «Катананхе», «Жінки їхніх чоловіків. Старі люди», перекладачкою Софією Андрухович.

Це публічне інтерв’ю — можливість відкрити для себе мисткиню, дізнатися більше про її творчість і теми, які вона порушує у своїх творах: про людські долі, тілесність і виписування персонажів через деталі й історичний контекст. А також це розмова про українську літературу сьогодні для всіх, хто цікавиться.

У різні епохи міста ставали осередками для натхнення: чи то для створення шедевру візуального мистецтва, чи для карбування величі у слові. Київ багатий на яскраві історії, письменників і персонажів, що стали культовими, тож щоразу можна відкривати столицю по-новому.

Розмова письменниці, авторки роману «Тінь за тобою», кандидатки історичних наук Лілії Черен; письменника, автора поетичних і прозових текстів, серед яких роман «Б-52», художника Анатолія Дністрового з культурною менеджеркою, маркетологинею Катериною Глущенко про те, як можна говорити про Київ через літературні тексти. Спікери поділяться, як вони переосмислюють місто у своїх творах — через жанрове різноманіття, історичні періоди й персоналії — та як столиця вплинула на їхню творчість загалом.

Зараз відбувається активне перевідкриття нашого культурного надбання, й один зі способів зробити це — ознайомитися чи самостійно створити історію на основі українських вірувань, легенд або ж переплести сучасність із вигадкою. Це також і про тенденції в українському літературному процесі — про те, як сучасні автори й авторки осмислюють себе і наш контекст і створюють міфологічне фентезі.

Про літературу й міфологію говоритимуть авторки: Катерина Самойленко, яка втілила вірування про двоєдушників у циклі «Двоповня»; Наталія Матолінець, яка у творчості неодноразово звертається до міфології і на її основі вибудовує свій всесвіт із його законами, як у романах «Всі мої Ключі і Ґайя», «Варта у грі»; Анастасія Нікуліна, яка в романі «Завірюха» переосмислює міфологічних персонажів. Модеруватиме розмову PR-менеджерка видавництва «КСД» Тетяна Рябченко.

Колись популярні музичні гіти отримують друге життя: це й повторна популярність пісень «Два кольори», «Червона рута», й відкриття пісенної творчості цього періоду через конкретні персоналії, як-от Назарія Яремчука. За всіма цими явищами й музичними композиціями ховається окрема історія. Ба більше — навіть термін, яким звично було маркувати пісні другої половини ХХ століття — естрада, — теж потребує нашого переосмислення. Це й пропонує дослідити у своїй книжці автор Філ Пухарєв — український журналіст і засновник телеграм-каналу «ПЛАЙ».

У розмові про книжку й музичний контекст візьмуть участь випускова редакторка видавництва «Лабораторія» Дзвінка Завалій, музикант, засновник музичного лейблу ГРАЙ Олексій Alexjazz Кириченко й історик Едуард Андрющенко. На події на прикладі видання «Це вам не естрада» розглянуть музичний та історичний контекст цього періоду.