Як не загубитися на великому книжковому фестивалі

На тлі підвищеного попиту до української літератури книжкові фестивалі отримали свіжий виток інтересу. Хтось є досвідченими постійними відвідувачами, а хтось піде вперше. Вже ось-ось Книжковий арсенал, тож вирішили підсумувати свій досвід та зібрали кілька порад, як прожити фестиваль з мінімальним стресом.

Чому ми любимо книжкові фестивалі? Бо це можливість в одному місці і за дуже короткий час придбати книжки, отримати гарну консультацію чи пораду безпосередньо від видавців, побачити улюблених авторів і взяти автограф. А ще це час концентрованої інтелектуальної думки, щемких поетичних читань, різного штибу дискусій, та й, що гріха таїти, довколалітературних пліток на стільцях кав’ярень і курилок.

Книжкові фестивалі в Україні стали задавати ритм літературно-видавничому життю. Багато років поспіль найпомітнішим великим фестивалем був Львівський форум видавців (тепер Bookforum). У 2010 вперше провели міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, а у 2011 вже створили Книжковий арсенал. З 2014 року через зростання інтересу до своєї культури книжкові фестивалі стали набувати стрімкої популярності. Їх стало більше, вони мають свої регіональні відмінності — як дніпровський Book Space, запорізька Книжкова толока (поставлені на паузу через повномасштабне вторгнення) чи свіжостворена Книжкова країна на ВДНГ.

І фестивалі створюють рамку й сезонність для видавців та читачів. Умовно, осінь — це пора Bookforum і Львова, початок літа — київського Книжкового арсеналу. Ми готуємось до них заздалегідь: менеджери «бронюють» авторів і презентації наперед, видавці правдами і неправдами друкують наклади, читачі складають списки бажаного і прораховують бюджети витрат. А тег #підарсенал вже став давнім мемом у літературних колах — підхоплений у 2016 році книжковою оглядачкою Тетяною Трофименко на позначення всіх новинок, які видавці спішили видати до Книжкового Арсеналу.  

Останніми роками книжкові фестивалі набули більше емоційності. Спершу ізоляція від ковідних років і перерва у заходах, а далі повномасштабна війна загострили відчуття важливості не лише чути й споживати свою культуру, а й узагалі користатись можливостями зустрічей. Хочеться чути своє, бути серед своїх, обійматися, робити фото на згадку. Дискусії та презентації вщент заповнені людьми, спраглими живого спілкування…

Як встигнути все за кілька днів, не пропустити головного й не впасти з ніг — ось основне питання, якщо ви збираєтесь на книжковий фестиваль. Ми спробуємо полегшити вам це завдання і тому даємо кілька порад з орієнтування на локації, перебування у просторі з великою кількістю спокусливих пропозицій  та своєчасної підготовки до цієї події.

Починати варто саме з неї. Особливо якщо ви збираєтесь на фестиваль з іншого міста або/та робитимете це вперше. 

Подивіться, де розташоване місце проведення події, сплануйте заздалегідь транспортні та пішохідні маршрути, подивіться, де входи, як організовані під’їзди, паркінг, скільки йти від зупинки тощо. За можливості прийдіть на локацію заздалегідь, вивчіть територію, подивіться, де розташовані туалети, що з доступністю та безбар’єрністю.

Деякі фестивалі розміщують на сайтах або в соцмережах план приміщення чи мапу локації — вони дуже помічні під час самої події. Бо навіть у спільному просторі Мистецького арсеналу в натовпі можна збитися з курсу і заплутатися в залах у пошуку потрібної сцени. А якщо ви будете, наприклад, бігати між локаціями центром Львова на Bookforum, то без карти і плану шанси кружляти кварталами сильно зростають, адже подієві майданчики розкидані по різних місцях та закладах.

Якщо готової мапи немає, можна скласти свій маршрут — у програмах фестивалів позначені локації подій, і їх можна відмічати самостійно. Такі маленькі підготовчі кроки потім збережуть вам багато нервів, бо ви будете краще розуміти, як пересуватись та скільки часу це займатиме. Це важливо для фестивалів, які мають різні локації в міському просторі (як Bookforum чи Meridian Czernowitz) або просто обіймають велику територію (як Книжкова країна на ВДНГ чи KyivBookFest).

Переважно за певними залами або сценами закріплені події, об’єднані певною логікою. Це також робиться для полегшення орієнтації в програмі й на локації. Так, найбільші приміщення і головну сцену відводять під основну, фокусну тему фестивалю. Здебільшого на ній виступають запрошені «зірки» та міжнародні гості. Поетичні читання та камерні зустрічі або спецпрограми також мають свої зафіксовані місця. У Дніпрі на Book Space однією з таких локацій була баржа на воді, яку спершу не всі могли помітити за основними павільйонами — на ній проходили деякі літературні презентації та спецпрограма «Тандеми» (про співіснування та комунікацію між собою творчих людей).

Книжковий арсенал зазвичай розміщує біля входу велику схему розташування сцен та позначення залів, також вона є в друкованих буклетах з програмою. 

Зважайте, що натовпи на вході-виході збільшуються на «пікових» пообідніх годинах, а також під час відвідин події вищими державними посадовцями.

Це зазвичай найскладніший пункт. Перечитати все, обрати найцікавіше, понервувати через збіг у часі двох подій, на які хотілося піти. Зрештою не встигнути й на половину запланованого — знайомо? Нам теж. 

Добре, якщо ви приїхали на Meridian Czernowitz і програма дібрана так, щоб ви мали час послухати виступи, спокійно перейти між локаціями і встигнути випити кави дорогою.

А що робити, коли програма вміщує 150-200 подій за три дні й займає кілька сторінок тексту? 

Найперше радимо зайти на офіційний сайт/сторінки в соцмережах і ознайомитись з фокусною темою фестивалю. Це основна тема, яку будуть намагатись максимально розкрити події на головній сцені фестивалю та довкола якої «наростатимуть» інші програми. Зазвичай кожна тема та спецпрограма має своїх кураторів, які їх формують, координують події, запрошують спікерів. Куратори представляють та пояснюють свої ідеї, вони є цінним дороговказом, бо таким чином теж розповідають певну історію. 

Можна зібрати пул подій за власними зацікавленнями (історія, наукова фантастика, реінтеграція Криму, російсько-українська війна, перекладна чи українська література) або за типом подій (перформанс, поетичні читання, музична програма, презентації нових видань).

Подумайте, чого вам найбільше хочеться від книжкового фестивалю. Якщо розминки для мозку й нових думок — сфокусуйте увагу на презентаціях та дискусіях. Якщо вам кортить підписати книжки й зустрітися з улюбленими авторами — подбайте, щоб ви приходили загодяна місце заходу, встигали займати перші місця і мали при собі заряджений телефон та запасну ручку. 

Перевірте, чи інтегрується програма на сайті з гугл-календарем (переважно так) і легко додавайте події у свій розклад. Налаштуйте собі сповіщення й пріоритетності, щоб не перейматись, чи ви вже кудись не спізнюєтесь. 

Трапляється, що відвідуваний захід не влучає у ваше серденько. То спікери не сильно харизматичні, то звук погано налаштований, а можливо, в залі просто задуха. Фестивальне різноманіття тим і хороше, що можна майже одразу підібрати інше або дати собі шанс спробувати щось зовсім нове.

Напевне, найприємніша та найзахопливіша частина підготовки книголюбів — складання списків бажаних видань. 

Що ж робити, якщо ви тільки нещодавно відкрили для себе світ сучасного українського книжкового ринку і не знаєте, на що звернути свою увагу, а кураторські представлення вам не сильно очевидні чи зрозумілі?

Тоді час звернутись до книжкових оглядів. Так, Книжковий арсенал з 2015 року спільно з медіа «Читомо» готує «Вітрину новинок» — серію матеріалів, що знайомлять з найважливішими новинками книговидавничого ринку, на які рекомендують звернути увагу читачам. Є огляди в пресі та у книжкових блогерів, котрі роблять тематичні добірки книжок, а також перелік свіжовиданого на сайтах та у соцмережах самих видаництв. 

Також можна скористатись власними рейтингами видавців та книгарень. Деякі готують їх щомісячно або за результатами продажів після фестивалів.

Якщо ваша мета на фестивалі саме неспішна купівля книжок, мерчу і постерів від ілюстраторів, то найкраще приходити за цим у перші дні фестивалю і в першій половині дня. Так вам буде вільніше й свіжіше в залах, до розкладених книжок не потрібно пробиватись крізь інші спини і сумки, а якщо пощастить, то ще не втомлені видавці на ятках найкраще розкажуть про свій асортимент. 

Від надмірних та імпульсивних витрат може врятувати або встановлений ліміт на кредитці, або обмежений запас готівки, призначений на фестивальні витрати. Можна приблизно спрогнозувати бюджет витрат: середня вартість книжки 250-400 грн (якщо це не специфічне/лімітоване видання або артбук), постеру — 100-300 грн; півлітрова пляшка води обійдеться у 30 грн, чашка кави — близько 50 грн.

Для покупок краще прихопити полотняні торбочки та рюкзак — так ви менше втомитесь, бо звільните собі руки і позбавитесь необхідності носити незручні та ненадійні паперові пакети.

Ще один важливий, але неочевидний пункт відвідування книжкових фестивалів — як ви будете харчуватись. Так, на території є пункти з перекусами, кав’ярні і навіть фудкорти. Однак їжа там часто доволі специфічна, яка може не задовільнити ваших потреб. До того ж додаються довгі черги, а це час.

Якщо фестиваль на закритій території, віддалений від місць, де можна поїсти, або діє разовий вхід на територію фестивалю по квитку, то можна опинитися в ситуації, коли ви будете або голодні, або просто змушені піти. Тому, плануючи день на фестивальному просторі, подумайте, що можна взяти з собою на перекус. І не забувайте про питну воду.  

А якщо ви ходите на фестиваль пити винце, слухати поезію та обійматися з дорогими людьми, то зауважимо, що літературні фестивалі існують і для цього теж.