В український прокат виходить фільм «13 убивць» 2010 року: що про нього пишуть критики(-ні)

Уже кілька років поспіль дистрибʼюторська кінокомпанія «Артхаус Трафік» прокатує в обраних кінотеатрах країни класику кінематографа. Протягом цьогорічного весняного сезону ретроспективи вже виходили «І все ж Лоранс» Ксав’є Долана та «Сором» Стіва Макквіна. Тепер, перед літньою перервою у класиці в кіно, українські поціновувачі та поціновувачки побачать на великих екранах картину «13 убивць» Такасі Мііке 2010 року.

Старт обмеженого прокату вже 16 травня. Одну з найвідоміших робіт японського режисера в Україні покажуть уперше. За свою карʼєру, що стартувала в 1991 році, він зняв уже понад 100 фільмів, а його «13 убивць» часто порівнюють із культовою роботою Акіри Куросави «Сім самураїв».

Картина переносить глядача в часи кінця японської феодальної ери. Група відважних самураїв вирішує знищити лорда-садиста, щоб не дати йому зійти на престол та втягнути країну у війну. Але зробити це буде непросто, адже лиходія завжди охороняє півсотні вірних воїнів, які добре володіють мечем.

На сайті-агрегаторі Rotten Tomatoes фільм отримав 95% із відзнакою «Сертифікована свіжість», яка присуджується фільмам із найкращими рецензіями. На платформі IMDb оцінка стрічки на основі понад 69 тисяч рецензій — 7,5 з 10, а на Metacritic — 84 бали зі 100 з позначкою Must See.

Зібрали добірку відгуків кінокритиків і кінокритикинь про цей фільм.

Стів Роуз у 2011 році для видання The Guardian сміливо порівняв стрічку з класикою, до якої звертаються до сьогодні такі режисери, як, наприклад, Зак Снайдер («Бунтівний місяць»):

«Фільм “13 убивць” збирає майже вдвічі більше фехтувальників, ніж “Сім самураїв” Куросави — і приблизно на дві третини стрічка Мііке краща. Усі деталі його кінороботи працюють на гострі відчуття. Хоч такі виникають лише в останні катарсисні 45 хвилин фільму».

Критикиня Манола Дарґіс у рецензії для The New York Times звертає увагу на іншу лінію, яка йде паралельно із катарсисними боями — не менш гаряче кохання до кіно та кожного кадру. Зокрема, так вона описує одну зі сцен стрічки:

«Самурайський фільм “13 убивць” починається з гідного чоловіка, який сидить самотньо у великому дворі. Він у кадрі ідеально по центрі, нічого не говорить, а його обличчя — люта маска. Проте слова не мають значення, ми вже бачимо його розхристану сорочку та лезо в руці. Японський режисер Такасі Мііке не соромиться дозволяти червоному кольорові розтікатися по екрану. Однак у цій сцені замість того, щоб показати, як лезо занурюється в тіло, він дозволяє розігратися уяві. Сіре небо обрамляє обличчя персонажа, бо тільки його видно в кадрі, а вологі, поривчасті звуки ножа, який виконує свою жахливу роботу, наповнюють простір».

Урешті червона кров у фільмі, як підкреслює критикиня, виконує і свою метафоричну роль в історії Мііке:

«Коли тіла і кров вкривають кожен сантиметр землі, персонажі на екрані та глядачі розуміють, що шлях воїна — це не романтична чи дотепна вигадка, а символ жахливої, жорстокої реальності».

Фільм увійшов до 101 найкращих екшн-фільмів за версією сайту TimeOut та посідає 99 місце серед усіх світових фільмів до 2024 року. Зокрема Девід Дженкінс, автор рецензії для цього профільного видання, поставив «13 убивцям» пʼять зірок з пʼяти можливих і назвав режисера Такасі маестро:

«Тріумф фільму Мііке в тому, що він пропонує ретельно продумані декорації своєї історії, звертає увагу глядача на елегантне старовинне вбрання персонажів, гострі діалоги та океани насичено-червоної крові».

Американський кінокритик видання Screen Daily Лі Маршал не лише дав високу оцінку фільму, а й відзначив особливість його творця — попри те що режисер знімає від двох до трьох фільмів на рік, його «13 убивць» стали все ж таки вершиною кар’єри:

«Кінострічка про самурая — його впевнений і стильний ключ до успіху, у якому, проте, немає місця поспіхові. Глядачу потрібен деякий час, щоб подолати важкозрозумілу історичну експозицію надто гучних початкових сцен. Але коли група братів у стилі семи самураїв зібрана, “13 убивць” приносить суцільне задоволення. Усе завершується чудовою 45-хвилинною битвою, яка претендує стати найкращою фінальною сценою битв у кіно, принаймні поруч із “Вбити Білла”».

Ілюстрації — кадри з фільму.

Схожі новини