В Український прокат виходить деколонізаційний вестерн «Поселенці»: що про нього пишуть критики(-ні)

авторка Єлизавета Сушко - 25.07.2024 в Кіно

кадр з фільму «Поселенці» (The Settlers), 2024

25 липня в український прокат виходить деколонізаційний вестерн «Поселенці» (англ. The Settlers), що був висунутий на премію «Оскар» від Аргентини. Це історія про рідну країну режисера-дебютанта Феліпе Ґальвеса — Чилі на початку ХХ століття. А точніше про насильницьку та довгий час табуйовану її сторінку — геноцид Она (Селькнам). Щоби пролити світло на реальну криваву історію, Ґальвес обрав жанр ревізіоністського вестерну і довгий час добивався прокату в рідній країні після премʼєри в Каннах. Звідти критики та критикині багато писали про кіно. 

У центрі сюжету троє вершників — чилійський метис Сегундо, шотландський ветеран МакЛеннан та американський найманець Білл. Багатий землевласник Хосе Менендес відправляє їх в особливу експедицію, щоб вони розмістили кордони його володінь на Вогняній Землі. Але зовсім скоро ця подорож обертається кривавою бійнею, адже йдеться про винищення корінних жителів архіпелагу — індіанський народ Она (Селькнам).

На платформі IMDb оцінка фільму 7 з 10. На Letterboxd рейтинг становить 3,6 з 5, тоді як на Rotten Tomatoes — 93% та позначка «Сертифікована свіжість» (глядацький рейтинг — 77%). Оцінка на сайті Metacritic — 80 зі 100.

кадр з фільму «Поселенці» (The Settlers, 2024)

Кінокритикиня Variety Джессіка Кʼянг позитивно оцінює дебют Ґальвеса, зокрема те, як його фільм зображує епоху, середовище й на цьому фоні через цікаві операторські рішення розвиває ключову тему. Вона акцентує на тому, що фільм показує проблему колонізаторства та чоловічих амбіцій:

«Стрічку “Поселенці” можна класифікувати як вестерн-привид. Особливо через одну сцену різанини, яка раптом перетворюється на міфічну, її буквально огортає густий туман. Цей епізод символізує вражаючий дебют Ґалвеса, який і створює потужний образ геноцидного гніву колонізаторів та зводить це до найнижчих, звіриних основ — ідеться про жорстоких людей, що сп'яніли ідеєю своєї незаслуженої переваги і намагаються вбити один одного в тумані війни, у якій тільки вони і воюють».
кадр з фільму «Поселенці» (The Settlers), 2024

Девід Дженкінс для видання Little White Lies пише, що фільм, попри те, що для режисера це перша робота, займає сильну позицію серед класики:

«Приголомшливий дебют, що руйнує насильницькі колоніальні атрибути класичного вестерну. Але треба вирішити, чи є бароковий вестерн “Поселенці” відповіддю чи продовженням романтизованого колоніального насильства, яке колись було опорою класичної епохи цього жанру. Безсумнівно, це фільм, який був агресивно позбавлений барвистості коміксів і мачо-пави минулого, натомість представляє новий кордон, що характеризується убогим за своєю природою насильством».

Пітер Бредшоу, кінокритик у The Guardian, поставив фільму 4 зірки з 5 та назвав його трилером:

«Безжалісно кривава драма-трилер отримала в Каннах Приз Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) у програмі “Особливий погляд”. “Поселенці” справді викликають занепокоєння: спогади про насильство та колоніальну жорстокість, змішані з основами чилійської національної держави, які дали урок політичного насильства на майбутнє».
кадр з фільму «Поселенці» (The Settlers), 2024

Лаура Бабяк для видання Observer підкреслює важливість стрічки в розрізі історії:

«Фільм часто викликає тривогу, показуючи найгірше з людської природи та людської історії. Коли немає жодних правил, жодних директив, окрім “бери, вимагай і підробляй” в ім’я капіталу та зростаючої національної ідентичності, яка це дозволяє, а люди, відповідальні за це, шаленіють. Фільм стає караючим визнанням минулого, часто невблаганним і напруженим, але тим, що проливає вкрай необхідне світло на історію».

Ілюстрації — кадри з фільму.