Добірка об’єднала 80 виставкових проєктів з 13 міст України — Києва, Харкова, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Луцька, Дніпра, Хмельницького, Тернополя, Вінниці, Збаража, Дрогобича. Виставки тривають зараз або відкриються для відвідувачів у лютому. Представлені експозиції є різноплановими: живопис, графіка, скульптура, фотографія, історичні артефакти, інтерактивні експонати, аудіовізуальні інсталяції.

Виставка про людей, які стали героями, про те, ким вони були та що привело їх на Революцію Гідності. А також про їхні шляхи, які перетиналися в ключові для української історії моменти, та усвідомлені вибори, які вони робили.

Відвідувачі отримають змогу побачити велику кількість персональних речей Героїв Небесної Сотні, унікальних артефактів із різних куточків України, — речей, сповнених драматичних емоцій.

Детальніше про виставку в дописі музеїв-організаторів.

Виставка сучасного українського художника Бориса Єґіазаряна — не тільки ретроспектива його творчості, а й ода поєднанню культур в одній душі, адже автор присвячує її вірменсько-українському режисерові — Сергію Параджанову.

Виставка побудована за принципом поетичного кіно: вона має свій сценарій. Кожна зала — сцена з фільму про творчість автора, а тематика сцен варіюється від розуміння символізму його творів до розуміння самого митця.

Читайте більше про виставку в інстаграмі музею.

Виставка робіт, які метафорично розкривають дві теми воєнного буття українців: зустрічі (обійми) та прощання (прірви від вибухів). Так, простими засобами вираження митець досягає виняткової правдивості у змалюванні як людських взаємин, так і ран, спричинених війною.

Дізнавайтеся детальніше на сторінці галереї.

Ретроспективна виставка майстра, де представлені твори, які розкривають різні аспекти і цикли творчості Івана Марчука. Вона — спроба поглянути на його внесок з іншого ракурсу. Саме тому концепція побудована на протилежностях: політичне — аполітичне, свобода — неволя, сприйняття — несприйняття, відоме — невідоме.

Деталі — на сторінці галереї.

Картини з презентованого циклу не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого Івана Марчука, насамперед його історіософію. Роботи виконані митцем у техніці гризайлю, а тому їхній колорит дуже стриманий, майже монохромний і шляхетно-вишуканий.

Читайте більше на сторінці галереї.

Виставка, експонати якої переосмислюють міфологічні сюжети, розповідає про індивідуальний шлях до персонального Бога. Незалежно від віросповідання чи релігії, у складні часи ми шукаємо підтримки, що допомагає впоратися з випробуваннями, бо залишатися наодинці — страшно.

Більше — на сайті галереї.

Проєкт пропонує поринути в захопливі, а іноді жахливі світи снів та підсвідомості. Що сниться українцям щоночі в теперішній час? 

В експозиції представлені роботи 36 українських митців, які, використовуючи різні види мистецтва, а саме живопис, фотографію, інсталяцію, графіку, асамбляж, — покажуть тонку межу між реальністю та фантазією. 

Більше про виставку в інстаграмі музею.

Персональна виставка текстильного живопису художниці Олесі Ткаченко. 14 робіт великих форматів експонуються вперше. Вони розповідають про взаємозв’язок усього в житті людини й у житті самої авторки. В абстрактних композиціях Олесі переплітаються відчуття, події, долі людей із мріями, фантазіями, снами та реальністю. 

Читати про виставку в інстаграмі музею.

У межах проєкту представлені мультимедійні та аудіовізуальні інсталяції, перформанси, живопис та інші художні роботи. У роботах митці й мисткині рефлексують про майбутнє, у якому пережитий досвід блекаутів стає точкою відліку для роздумів про технології, солідарність і взаємодопомогу. Майбутнє, у якому футуристичні мрії про автономний простір для переживання катастрофи несвідомо нагадують «пункти незламності». Кураторська група — Антон Усанов та Наташа Чичасова.

Більше про виставку читайте на сайті простору.

Персональна виставка фотографа про незворотні наслідки війни, безпрецедентні воєнні злочини та нездоланний біль — як погляд у найтемніші кутки реальності. Висвітлювати — це також свідчити. А отже, фіксувати нестачу світла і зникомість подій. Михайло Палінчак фотографує зі спалахом, а отже, сповіщає про присутність фотографа там, де вже відбулося найстрашніше: у зруйнованих авіабомбами будинках, катівнях, місцях розстрілу, масових поховань.

Детальніше — в інстаграмі галереї.

Виставка присвячена 140-річчю від дня народження видатної української художниці Ганни Собачко-Шостак. Зібрано близько 50 робіт, створених у період з 1911 до 1964 року. Окрім картин із фантастичними квітами, представлено вишивку художниці, зразки традиційного українського мистецтва з музейної колекції та твори сучасних митців і мисткинь: Ніни Федорової, Оксани Грудзинської, Ольги Рапай, Петра Бевзи, Володимира Лободи та інших. 

Про подію в інстаграмі музею.

Міжмузейний виставковий проєкт презентує понад 150 пам’яток з колекції Національного музею декоративного мистецтва України, 8 творів з Національного музею історії України та 4 предмети з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Це старовинні вжиткові предмети — представлено форми з деревини, декоровані різьбою, та виконані за допомогою них самостійні художні твори: форми, вибійки, кахлі. 

Детальніше про виставку у фейсбуці.

Виставка знайомить з історією музею, який заснували у 1923 році при мистецькому об’єднанні «Березіль», з його дослідженнями, першими надходженнями, міжнародними виставковими проєктами від кінця 1980-х до сьогодення. 

Про подію в інстаграмі музею.

Виставка доводить, що Україна здавна була частиною європейського культурного простору. У фокусі її уваги — культура, освіта та політичні погляди української еліти доби козацької держави — Гетьманщини.

Відвідувачі можуть побачити особисті речі Івана Мазепи, митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, гетьманські скарби XVII століття та інші артефакти.

Читати про подію у фейсбуці.

Виставка-діалог двох мисткинь — Тамари Сафарової та Ренати Асанової. У своїх роботах авторки розмірковують про самовизначення та розуміння власних емоцій у контексті війни. Через експозицію мисткині прагнуть пробудити в глядача імпульс самопізнання, надихнути його на роздуми та дію.

Детальніше про подію.

В експозиції представлені роботи різних періодів творчості митця з 1972 до 2013 року. Для художника характерне лірико-поетичне бачення сторінок національної історії, відчуття того, що людина — це насамперед духовна особистість, а також ніжне, закохане ставлення до природи.

Деталі про подію у фейсбуці галереї.

Експозиція представляє понад 20 видатних українських митців-емігрантів І половини ХХ століття. Усі експоновані митці покинули домівки та вже не повернулися, однак деякі з них зробили вагомий внесок у розвиток світової культури. Серед презентованих авторів — Олександр Архипенко, Соня Делоне, Василь Кричевський, Давид Бурлюк та інші. 

Деталі про виставку у фейсбуці.

Виставка є творчим діалогом з метою знайти спільну мову між тими, хто на війні й тими, хто в тилу, тими, хто поїхав і тими, хто залишився.

Своїми роботами Богдана розповідає власну історію в тиловому місті під час повномасштабного вторгнення, з повітряними тривогами, переживаннями за близьких, за власне життя та водночас з надією та заняттям творчістю. Антон, який захищає нас у Збройних Силах, знаходив час на творчу роботу в перервах між тренуваннями і бойовими завданнями. За допомогою своїх робіт автори прагнуть прокласти місточок між нами, людьми.

Читати про виставку. 

Виставка об’єднує серію графічних робіт та мозаїчне панно. Експозиція пропонує глядачеві аудіовізуальну подорож, де кожна графічна робота є умовною зупинкою на запропонованому маршруті. Автобусна зупинка в цьому контексті стає ефемерним місцем очікування, розчиняючись у звуках та фрагментах подорожі на створеному шляху.

Деталі на сторінці галереї. 

Мисткиня прагне передати відчуття сакрального через ідею тіла в стражданні. Ніжність і навіть захоплення, з яким сприймається це тіло, попри його фатальну деформацію, — почуття, що охоплюють спостерігача творів художниці. Бо саме через досвід болю, страждання та відрази можна наблизитися до людяності. 

Про подію на сайті галереї.

Експозиція є результатом дослідження робіт із різних серій, що створювалися протягом 2023 року. Предметом дослідження є сам автор творів, що спостерігає процес самоусвідомлення себе як митця, темою — тіло моделі і процес позування, а засобом — графічне переосмислення академічного малюнка з натури.

Деталі в інстаграмі платформи.

Виставка приурочена до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 10-ліття Революції Гідності й складається з трьох частин, що спонукають авдиторію поміркувати про власну «територію свободи».

Учасники й учасниці — представники різних поколінь — або долучалися до Революції Гідності й були безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до цих подій у своїй художній практиці. Серед них і Тарас Шевченко — як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням Росії.

Деталі про виставку на сторінці музею.

Виставка малярських творів уманського художника присвячена українським народним святам річного обрядового кола та родинним звичаям, за якими впродовж віків вибудовували своє життя українці.

Виставку супроводжують авторські підписи та матеріали з етнографічних джерел — таким чином художник надає пояснення до дійств, зображених на його картинах.

Читати більше про виставку в інстаграмі музею.

На виставці представлені картини, підібрані в спектральній послідовності. Глядач може побачити, як змінюється простір під впливом кольору, а відтак трансформується сприйняття пейзажу.

Серія «Горизонти» є своєрідним мистецьким щоденником художниці, натхненним її рідним Києвом, а також подорожами до Стамбула, Нью-Йорка, Рима, Сараєва‚ Франкфурта, Дубровника та інших міст.

Більше про експозицію.

У проєкті представлено сім робіт митця, які він створив у Києві після репатріації з Англії в 1970-ті — 1980-ті роки. Ці твори є мистецькими спогадами Стахова-Шульдиженка про Лондон і мешканців, які його наповнювали.

Нове покоління художників британського повоєнного гуманізму відкидало сюрреалістичний пафос на користь піднесеної буденності. Цю філософію перейняв і Олександр Стахов-Шульдиженко.

Більше про виставку в інстаграмі музею.

На ювілейній виставці представлено живописні твори Івана Їжакевича. За своє довге, майже столітнє життя митець залишив у спадок понад 20 тисяч робіт, із них майже 200 — шевченкіана. Митця вважають чи не найкращим ілюстратором творів Тараса Шевченка. Не одне покоління українців сприймало життя і творчість Кобзаря саме через призму творів художника. 

Більше про експозицію

Видатний художник сучасності Олександр Міловзоров представляє свою колекцію віял. Експоновано чотири десятки виняткових творів досконалості європейських і азіатських виробників віял XIX–XX століть.

Деталі про виставку в інстаграмі музею.

Спільний проєкт сімейної пари, що багато років створює картини у співавторстві, передаючи на полотнах спільні історії, спільні емоції та поєднуючи власні авторські фундаментальні техніки.

Виставка має на меті дослідити український феномен світла-духу. Він поєднав роботи, створені протягом 2023 року, — року, коли темрява стала фізично осяжною, а світло отримало свою нову ціну і нове значення.

Читати більше на сторінці галереї.

Цей проєкт, як говорить сам митець, — про прославлення міста. Про його існування і тривання. Червоноград — одне із сотень невеликих індустріальних міст, про які не говорять, а можливо, навіть не знають. Мета художника — власне, сама філософія сказаного, озвученого. Ця інформація так чи інакше ненав’язливо існуватиме «на тлі» у глядача після перегляду експозиції. Це сама думка, що місто існує, воно є.

Деталі в інстаграмі центру.

У межах інтерактивної виставки авторка міркує над питанням «Що формує ідентичність українців?». Проєкт досліджує фактори, які впливають на формування нашої національної тожсамості. Це дослідження є мистецьким, адже його результатом стають не лише певні статистичні дані, а й арт-об’єкти, що розповідають історії героїнь проєкту. Через взаємодію з цими об’єктами глядач починає рефлексувати на тему власної ідентичності. 

Читати про виставку в інстаграмі закладу.

Натхненна грецькою культурою виставка презентує живопис і скульптуру Миколи Канєвського, що поєднує реалістичну манеру письма з експресивними пошуками. А графіка Катерини Прудкої — ілюстрації до творів грецьких письменників — демонструє сучасне мистецьке бачення текстового змісту, рефлексію навколо відомих міфів.

Деталі про виставку читайте на фесйбук-сторінці галереї. 

Насичена яскравим колоритом кримської землі виставка відбувається в рамках Міжнародного освітнього культурно-мистецького проєкту «Кримськотатарські студії». Експоновано декоративно-вжиткові предмети, створені кримськотатарськими митцями й оздоблені орнаментом орьнек, кримські пейзажі, мотанки тощо. 

Більше про виставку в фейсбуці музею.

Виставка про історію Львівського органного залу, що зібрала архівні документи, афіші, старі фотографії. Артефакти, які передають дух епохи, спогади про унікальні події, блиск славетних імен, миттєвості музичного життя, застиглі в історії.

Більше читайте у фейсбуці.

Історичні фото — це не лише про історію. Це про людей. Михайло Скоп aka #NEIVANMADE працює з історичними фото, перетворюючи їх на силуети, що зберегли самі лише емоції. Відвідувачі можуть ставати частиною інсталяції, доповнюючи твори власними тінями. Це пропонується сприймати як символічне окреслення власної присутності в глобальному історичному процесі.

Під час відкриття проєкту відбудеться музичне дійство із грою тіней у виконанні гурту NAZVA.

Дізнавайтеся більше на інстаграм-сторінці центру.

Фотовиставка від Школи концептуальної та артфотографії MYPH (Молода миколаївська фотографія) складається з двох частин: особистого та колективного. Усі грані підсвідомого фотографи і фотографки досліджуватимуть у своїх роботах, представлених у рамках експозиції, до якої увійшли фото 22 авторів та авторок. 

Деталі про виставку на сторінці центру.

В експозиції представлені роботи з різних періодів творчості мисткині: від ранніх, легких за жанровим наповненням і відомих багатьом штофів, тарілок, гальб, зразки яких вона створювала, до свіжих авангардних творінь останніх років.

У просторовому діалозі ці роботи поєднаються із творами графіка Богдана Сороки та художника Романа Безпалківа, чоловіка Ольги Безпалків.

Деталі — на сайті артцентру.

У просторах експозиції через поєднання колективного та особистого митці говорять про те, як змінюються наші соціальні структури, як трансформується відчуття близькості, емпатії та любові; якими загалом є міжлюдські стосунки під час війни. Кураторська група — Наталія Маценко, Борис Філоненко та Катерина Яковленко.

Більше інформації шукайте на сайті центру.

Перша цілісна виставка народної ікони на склі з колекції Остапа Лозинського. Художник зібрав одну з найбагатших сучасних колекцій ікони з Покуття, Гуцульщини та Буковини.

Важливо, що виставка експонується в Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. В останні роки життя Остап багато взаємодіяв зі Львівським скансеном, планував після хвороби долучитися до його команди і працювати над його розвитком.

Деталі про подію на сторінці музею.

Виставка є калейдоскопом вражень художниці від численних мандрівок світом і рідним краєм. Споглядання й спостереження за всім навколишнім відтворює її бачення та відчуття світу на своїх полотнах. Малярство мисткині часто виливається в абстрактні композиції, досить різкі за подачею та формою, що заповнять експозицію виставки. 

Більше про виставку в інстаграмі артцентру.

У межах персональної виставки автор міркує про горизонтальну лінію, що розділяє та поєднує. Пейзаж, у якому лишилися дві площини та світло за горизонтом. Простір, у якому об’єкти розтерті стихією часу. Про горизонт і про те, що ховається за ним. 

Деталі на сторінці артцентру.

Експозиція дипломних робіт випускників магістерських освітніх програм ЛНАМ 2023 р. Серед експонатів — живопис, скульптури, художнє скло, кераміка, текстиль, метал, твори сакрального мистецтва та зразки дизайну костюма. У мультимедійному форматі представлено окремі дипломні проєкти випускників кафедр реставрації творів мистецтва, дизайну середовища, графічного дизайну а також процес захистів цих робіт. 

Про подію на сторінці академії.

Фотопроєкт журналіста і дослідника Івана Станіславського про найефектніший жанр монументального мистецтва — вітражі. Це не лише фіксація крихкої краси, знищеної загарбниками, але й унікальна нагода познайомитися з різнобарв’ям маріупольських вітражів. Відкриття фотовиставки мало відбутися у березні 2022 року в Маріуполі, але вона стартує в зовсім інший час та в іншому місці.

Детальніше про виставку.

Виставка натюрмортів на гуцульську тематику про таємниці життя речей, разом з якими можна подорожувати в часі. 

Ужиткові речі часто існують як малі архітектурні форми — досконалі, вишукані. Їм надають національного значення, і вони часто стають нашим культурним надбанням. Речі часто живуть довше, ніж люди. А в час війни речі руйнуються, гинуть разом з людьми.

Деталі про експозицію в інстаграмі.

1940 року радянська влада ліквідувала Наукове товариство ім. Шевченка, а музейну збірку розформувала, передавши до Національного музею у Львові, Музею етнографії та художнього промислу та інших установ. На ювілейній виставці представлені експонати, які зібрали ентузіасти Наукового товариства ім. Шевченка і зберегли львівські музейники. 

Деталі про подію у фейсбуці.

На виставці представлено твори живопису та скульптури авторства дев’яти українських митців. У проєкті йдеться про духовність через перцепцію образу ангела. Вона особиста для кожного митця, проте спільна у загальнолюдському вимірі. Назагал, ця експозиція — про реальність і символізм, складність і простоту буття. Кураторка проєкту — Оксана Романів-Тріска

Читати про подію у фейсбуці музею.

Представлені фотографії було відзнято з листопада 2022-го по лютий 2023 року в Донецькій області. Це виставка про лінію фронту, таку живу, брудну, поламану й смертоносну. Але ця лінія є лише миттю, що зникає, коли помічаєш на сцені вічність, лінію горизонту. Виставка — про те, як схід захопив уяву і помістив автора світлин усередину дивного кіно, жанр якого несила визначити. 

Читати більше про виставку.

Виставка приурочена до 10-ї річниці окупації Криму й другої річниці героїчного опору українського народу повномасштабній агресії Росії.

Організатори запрошують пізнати наш Крим у діалозі минулого і сьогодення, єдності культур і традицій, а багатство кольорів, фактур, звуків та ароматів сприятиме зануренню в атмосферу півострова.

Деталі про виставку.

Цілковита свобода — основа творчості художника. Вона зросла на рафінованому інтелектуальному підґрунті, живилась егоїзмом, наповнювалась нарцисизмом. Проявилась в абсолютно непідробній творчій філософії, невпинних пошуках, ігноруванні модних тенденцій Заходу, сміливості зіставлень та осягненні народних традицій.

Деталі — на фейсбук-сторінці.

Виставка пропонує простежити трансформацію візуального образу вхідних квитків до Галереї у часовому зрізі 2008‒2023 років за посередництвом шрифтів, кольорів, графічних елементів тощо. Адже вхідний квиток — це не лише документ, що гарантує право особи на отримання послуг, а й чудова пам’ятка про перебування в бажаному місці.

Детальніше читайте у фейсбуці.

В експозиційному просторі сектору для огляду доступна відреставрована скульптура Скорботного Христа, що прикрашала лантерну купола пізньоренесансної Каплиці Боїмів.

Близько чотирьох століть вапнякова скульптура вагою 280 кг, розміщена на висоті 26 м, зазнавала руйнівного впливу часу. Над відновленням Христа працював колектив із 20 реставраторів, яким вдалося зберегти цілісність скульптурної композиції.

Деталі про подію на фейсбуці.

Виставка є спробою пов’язати українські музичні феномени останніх 40 років у єдину історію. Автори пропонують розглянути історію незалежної музики через призму спільнот, низових ініціатив та дослідити, як музика впливала на громадянське суспільство, віддзеркалювала та супроводжувала суспільні зміни й настрої. 

Більше — в інстаграмі центру.

Виставка, що складається з 46 полотен, як зазначають організатори, символізує колір любові. Оксана Одайник — авторка численних пейзажів, жанрових полотен, натюрмортів та портретів — створила їх під час війни українців з росіянами у 2022–2024 роках.

Деталі на сайті.

Виставка складається з 16 робіт: вишиті роботи та тексти, акварелі, живопис на дошці, графіка — різні матеріали та техніки, різні голоси ходожників та художниць, але всі вони звучать однією мелодією переживань, сповнені світлом, тихої любові до життя попри сум і втрати.

Деталі на сторінці закладу.

Це третя персональна виставка маріупольського митця у Львові. Усі роботи намальовані тут, давніші згоріли у майстерні або залишились в окупації. З улюблених мистецьких напрямків художника — авангард, кубізм, абстракція, тож і власні його роботи у пропонованій збірці створені у цьому руслі.

Читати більше про виставку.

У межах нового виставкового простору буде показано ретроспективу інтелектуального мистецтва України від початку XX століття і до сьогодні. Для першої експозиції відібрано понад 500 найкращих зразків інтелектуального мистецтва за останні сто років. У чотирьох залах шляхом експонування малярських картин, скульптур та інсталяцій куратори прагнуть розкрити історію креативних зрушень в мисленні українців. 

Стежте за новинам простору в інстаграмі.

Це вже шостий річний щоденниковий проєкт, що виконується художником з дня у день протягом усього року. На виставці будуть представлені 365 нарисів, відтворених художником на папері впродовж 2023 року.

Більше — на сторінці простору.

Митець Олександр Гладкий спробував зафіксувати та візуально відтворити звуки у полотнах. В експозиції представлено живопис, графіку та інтерактивну аудіовізуальну інсталяцію — рупорну акустичну систему, де відвідувачі зможуть слухати музику й порівнювати звук з різних носіїв. 

Організатори закликають відвідати виставку всіх, хто вважає, що музика прикрашає їхнє життя і додає позитивних емоцій.

Більше про виставку у фейсбуці.

Четверта виставка в межах програми OPEN CALL 2021 року. На виставці зібрано кілька відео-арт робіт, створених після початку повномасштабної війни. Авторка обігрує різні значення, рефлексує відчуття «патєряності» тимчасово переміщеної особи в іншій країні, неможливість повернення до колишнього життя і невиправдані очікування від самої себе. Також їй ідеться про усвідомлення вразливості тіла в контексті війни.

Читати більше про виставку.

Це проєкт, відправною точкою якого кураторки обирають втрачені роботи, втрачений архів та втрачені можливості. Неможливо відтворити втрачене мистецтво, але можна творити нове, спираюсь на (майже завжди міфологізовану) оповідь про втрачене. 

На виставці представлено дев’ять відеоробіт різного часу, знятих художницями з 2009 до 2023 року, а також один відеопереказ втраченої відеороботи 1993 року, створеної в змішаному колективі, але кураторки Анна Потьомкіна та Ксеня Погребенник обирають її умовною відправною точкою для виставки.

Деталі про виставку.

Художнє дослідження митців, засноване на факті, що саме на території України було знищено більше танків, ніж у будь-якій іншій країні світу. 

Митці відштовхнулися від назви, яку німецькі військові часів Другої світової війни дали радянським БТ-7 та Т-34-76 зразка 1942 року — «Мікі Мауси»: відкриті люки машин нагадували їм вуха диснеївського персонажа. 

Виставка складається з двох частин: архіву фотографій, доповнених химерними малюнками, та фільму, знятого у 2022 році в Харківській області. 

Деталі про виставку у фейсбуці.

Виставка одеського відеоарту та акціонізму про вплив соціальних та культурних розломів на сучасне суспільство. В рамках експозиції представлять роботи художників Дмитра Ерліха, Миколи Карабіновича, Олександра Ройтбурда, Альони Токовенко, Надії Шошиної та інших. Подію реалізують спільно з Одеським музеєм західного і східного мистецтва під кураторством Анни Мороховської та Андрія Сігунцова.

Читати детальніше про виставку на сайті музею.

Денис Кривий — український фотохудожник та військовослужбовець Сил спеціальних операцій ЗСУ, що загинув у Бахмуті в травні 2023 року. Виставка присвячена національному парку поблизу села Мигія Миколаївської області, що був одним з найулюбленіших місць Дениса. Саме там він сформувався як фотограф та як особистість.

Деталі у фейсбуці музею.

Кінетична інсталяція моделює умови лабораторного спостереження за соціальними емоціями в діапазоні «мобілізація — апатія». Примусовий рух цвяхів, які залишають на папері механічні сліди тертя, попіл та іржу, ніби фіксує згасання енергії соціальної мобілізації.

Митець працює з кінетичною скульптурою, знайденими обʼєктами, просторовими інсталяціями та ландшафтною скульптурою

Деталі на сторінці простору.

Мінімалістична виставка демонструє міркування щодо сутності слідів. Як зникають сліди, які вже відкарбувались? Чи зникають вони безслідно? Якщо сліди зникають, то за яким механізмом?

Кураторка обрала кілька робіт художника з 1999 по 2015 роки, аби й згадати про ці роботи, й подумати про природу (зникнення) слідів — поки в сусідній з Асортиментною кімнаті об’єкт Васі Дмитрика гуде та вібрує, аби ці сліди продукувати.

Про виставку в інстаграмі.

Художниця з Херсонщини в межах виставки досліджує роль донатів у суспільстві та в житті окремої людини. Це серія про те, як цей народний спільнокошт може змінювати події, долі людей або характер суспільної взаємодії.

Деталі — в інстаграмі.

Виставка-дослідження різноманітних і складних вимірів тіла як посередницької форми, яка існує між зовнішнім і внутрішнім світом. 

«Проєкт був створений завдяки сміливим і красивим жінкам, які довірилися мені й узяли участь у ньому», — зазначає авторка. 

Сторінка центру.

Персональна виставка левкасу присвячена жертвам геноцидів, які відбувалися у минулому і, що найстрашніше, відбуваються зараз на нашій рідній землі. Присвячена загиблим — і тим, що вижили, але втратили близьких, коханих, рідну домівку, щастя спокій і сон…

Про виставку в інстаграмі галереї.

Ця виставка є надбанням графічного мистецтва, що охоплює роботи, створені у львівській майстерні естампу впродовж 25 років. Тут можна побачити традиційні графічні техніки, такі як лінорит, монотипія, та техніка «сухої голки», а також їх злиття з інноваційними підходами.

Читати про експозицію. 

У межах молодіжної артплатформи «ENTER» у приміщенні музею мисткиня родом з Сєвєродонецька створювала стінопис-тетраптих щодня протягом тижня. На полотнах графіті-артистки зображено фантастичний світ, який настане після декількох кінців світу. 

Більше про триптих в інстаграмі.

На виставці представлено роботи 11 художників, художниць та мистецьких колективів, об’єднаних роздвоєним практичним і творчим досвідом. Назва експозиції — це сподівання на краще майбутнє та водночас безнадійне примирення з навколишньою дійсністю. Ці слова свідчать про стійкість і вірність обраному шляху, навіть якщо цей шлях буде важким і довгим. Куратори: Клеменс Пул та Катерина Русецька.

Про виставку в інстаграмі центру.

У межах виставки представлено художні роботи, фотографії й постери, які є частиною спільного самвидаву тих, хто долучилися до резиденції для молодих митців та мисткинь, яку минулого літа організовував Центр сучасної культури в Дніпрі. Це роздуми учасників та учасниць про освітній контекст резиденції, локальне середовище та власну творчу діяльність.

Деталі на сторінці центру. 

На виставці представлені найкращі зразки фотожурналістики та документальної фотографії за 2022 рік. Експоновано роботи всіх 24 регіональних переможців та переможниць з 23 країн світу. Вони відображають головні новини 2022 року, а також важливі події.

Деталі за посиланням на сайті галереї.

Це перша персональна виставка молодого дніпрянина, який працює в різних напрямках сучасного мистецтва, зокрема digital-art, аерографії, street-art, aніме тощо. Він прагне передати своє бачення буття міста в його повсякденних змінах. Символи, абстракції, реалістичні зображення, персонажі земного й космічного світу — те, чим послуговується художник.

Більше — на сторінці в інстаграмі.

У межах цієї виставки мистецтво постає як зброя масового ураження проти людського безпам’ятства та байдужості. Водночас з обстрілами росіян частина людей і досі відтворює нав’язані радянською владою наративи. Зокрема про цю дихотомію митець роздумує в експонованих серіях.

Деталі про виставку.

Цією експозицією організатори спробували дослідити один із аспектів збереження пам’яті, а саме − унаочнення важливості формування «місць пам’яті», в яких, за визначенням французького дослідника П’єра Нора, «пам’ять кристалізується і знаходить свій притулок».

Більше про виставку на фейсбук-сторінці музею.

Метою виставки є привернення уваги до культурної спадщини півдня України та мистецького спадку Нової Каховки, нині тимчасово окупованої. Проєкт присвятили українським художникам та архітекторам, що 70 років тому в складний повоєнний час натхненно творили місто для щасливого і мирного життя. 

Читати про подію на сторінці музею.

Виставка-прогулянка Вінницею поміж знайомих закутків та будівель, які в буденній метушні можуть залишатися непоміченими. Сам автор наголошує на тому, що практично ніхто не пише картин із зображенням вечірньої Вінниці. Картини Олександра Рожкова врешті заповнюють цю нішу.

Дізнатися більше на сторінці простору.

Виставка-життєпис етнічного українця з американським паспортом Маркіяна Паславського, відомого під позивним «Франко». Експозиція розповідає про дитинство, життя та боротьбу Маркіяна за свободу під час Революції Гідності й у перші місяці російсько-української війни 2014 року.

Деталі про виставку у фейсбуці музею.

Виставка графічних робіт-ілюстрацій, фантазій митця про життя в сутеринах (цокольних поверхах) як рефлексія на минуле та сучасне міського життя в умовах небезпеки. Автор працює з міфотворчістю, локальною історією, абсурдом, а також надихається доробком дрогобицького митця Бруно Шульца.

Більше — в інстарамі музею.

Виставка з понад 30 творів митця різних жанрів і серій відкривають гостям музею «Чумацький цикл» — одну із основних тем творчості художника. Можна побачити зокрема образи вертепу та зимові пейзажі — живописну візитівку Петра Сипняка.

Деталі — на сайті музею.