Цього тижня пропонуємо поринути в історію «Ленінопадів» та «Пушкінопадів», розібратися, чому експерти все ж корегують вибори громад щодо перейменування вулиць, дізнатися, чому станція метро «Тараса Шевченка» порушує правила найменування Києва, а повернення містам історичні назви — це насправді крок в майбутнє. А також, згадаємо українських композиторів, чиї імена могла б мати київська консерваторія замість меморіалізації Чайковського, зʼясуємо, навіщо взагалі потрібні памʼятники, та замислимося, чи не було часом русифіковане власне прізвище.
Дискусія про перейменування вулиць Харкова та Києва на каналі «Mystetskyi Arsenal»
Зміна назв вулиць — це завжди питання, яке має порушувати та розвʼязувати громада. А також це ще й простір для різних поглядів, позицій, а звідси і суперечок. Учасники дискусії поговорили, як доходити згоди у цих процесах, які механізми перейменування вулиць існують та чому це не лише культурна зміна, а в першу чергу політична. Чому не може бути однакової концепції перейменування в різних містах України? В яких випадках експерти втручаються і корегують вибір громади щодо нової назви? Та що може трапитися з назвою вулиці, яка не знайшла відгуку в мешканців?
Відео про перейменування Южноукраїнська та Первомайська на каналі «10 запитань історику»
Назви Южноукраїнська та Первомайська говорять радше про радянську традицію називання, ніж про історію цих міст. А вона в них була: Южноукраїнськ заснований на місці козацького Гарту, Первомайськ утворили директивно, обʼєднавши менші містечка Ольвіополь, Богопіль та Голта, а ще раніше на тій території було поселення Орлик. Історик Вʼячеслав Омельченко розповідає історію цієї місцевості, проговорює конфлікти, які зʼявляються в громаді під час процесів перейменування, та пояснює, чому повернення до історичних назв — це насправді крок вперед, а не назад.
Розмова з Владленом Мараєвим про радянську спадщину на каналі «Пороблено»
Міський простір, в якому виростає людина, неабияк впливає на те, кого вона вважає героєм та чиї імена памʼятає. Етнологиня Анна Ніколаєва та історик Владлен Мараєв поговорили про засилля радянської спадщини на вулицях українських міст, функції, які виконують памʼятники, та різницю у сприйнятті меморіалів Другої світової війни в різних частинах України. А також поміркували, чому памʼятників, присвячених Першій світовій війні настільки менше, ніж Другій, навіщо звертати більше уваги до спадщини інших культур на території України та які ще існують способи комеморації, крім памʼятників?
Відео про повалення символів імперії на каналі «Телебачення Торонто»
У 2014 році по всій країні масово тривав «Ленінопад» — міські простори звільнялися від памʼятників радянським діячам в межах декомунізації. Зараз триває вже наступний процес — деколонізація — і замість Леніна з постаментів знімають вже Пушкіна, Булгакова і навіть Єкатєріну ІІ. Скільки ще в України лишається маркерів імперії? Як тривав процес декомунізації міських просторів до 2014 року? Та чому чимала частка успішності очищення міста від памʼятників імперії лежить на очільниках цих населених пунктів?
Випуск про русифікацію українських прізвищ на каналі «Суспільне Культура»
Практика зросійщення прізвищ була свідомою політикою як СРСР, так і Російської імперії. Олеся Котубей-Геруцька поговорила з гостями випуску про досвіди їхніх родин, випадки, коли люди власноруч змінювали своє прізвище, інструменти, якими русифікували прізвища, та навіщо це взагалі робили. Як ця політика стосувалася інших народів СРСР? Чи були випадки, коли люди навпаки українізували свої прізвища? Та чи доцільно, на думку істориків, змінювати назад зросійщені прізвища зараз?
Випуск про (не)перейменування Київської консерваторії на каналі «Обличчя Незалежності»
Національна музична академія України досі має імʼя Петра Чайковського, а відмову перемарковувати заклад мотивують українським походження композитора. Дарка Гірна звернулася до листування Чайковського з меценаткою Надією Фон Мекк, в якому він не визнає себе українцем, та розповіла про тих українських композиторів, яких варто памʼятати самим та промотувати у світі, замість увіковічення росіян.
Епізод про перейменування станції метро «Звіринецька» на каналі «Куди прямуємо?»
Перші перейменування станцій київського метро відбулися ще в 1993 році, коли з карти зникли такі кричущо радянські назви як «Площа Жовтневої революції». А от, на перший погляд, нейтральніша «Дружба народів» проіснувала ще 30 років і тільки нещодавно стала «Звіринецькою». Тиміш Мартиненко-Кушлянський розповідає, навіщо було змінювати назву, чому обрали саме цей варіант, хоча він зібрав найменше голосів, та які взагалі існують правила у найменуваннях метрополітену.
