Цього тижня пропонуємо відправитися у подорож Рівненщиною та дослідити детальніше менталітет японців, дізнатися, кого і чому називають «найгіршим режисером усіх часів», зʼясувати, як це — екзотизувати власну гастрономічну культуру та який шлях пройшла українська реклама від 1990-х до сьогодні. А також — познайомитися ближче із творчістю Білі Айліш, учасниками гурту «ХЗВ», українськими перекладачами зламу ХІХ–ХХ століть та документальними фільмами, що фіксують війну.
Випуск про історію української реклами на каналі «SKVOT»
У першій серії проєкту «Три в одному» маркетологи, засновники креативних агенцій, представники культури та державні діячі розповіли про початки українського бізнесу і реклами та шлях, який пройшла галузь за 30 років. Як виглядала реклама в 1990-ті та де її можна було знайти? Які рекламні кампанії спонукали до пошуків національної самоідентифікації? Та що стало поштовхом до створення перших незалежних креативних агенцій?
Відеоесей про «найгіршого» режисера в історії на каналі «Мої думки про кіно»
Режисер Антоніо Лукіч поміркував про Еда Вуда, якого критики за життя визнали «найгіршим режисером усіх часів». Згодом його фільми набули до певної міри культового значення, а про нього самого Тім Бертон зняв біографічну стрічку. А заразом і про природу творчості, сумніви на цьому шляху та «невдах» фаху, які насправді ними не є.
Відеоподорож Рівненщиною на каналі «Маша Себова»
Марія Себова досліджує туристичні та маловідомі місця Рівненської області. Мандрівка починається із села Клесів — столиці копання бурштину в Україні, а потім рухається на південь: до тунелю кохання, у Дубно, Остріг, Тараканівський форт та зрештою в село Зелений Дуб аж на кордоні з Тернопільською областю. Можна вважати це відео путівником на довгий літній вікенд.
Розмова про український переклад межі століть на каналі «Український тиждень»
Перекладачі Максим Стріха та Максим Нестелєєв і літературознавиця Богдана Романцова міркують про переклад межі ХІХ–ХХ століть. Це був період, коли українські перекладачі поступово почали переходити від перекладацтва як місії до професійної, часом навіть оплачуваної, діяльності. Як на перекладах тих часів відбилася криза народництва? Хто був адресатом тодішніх перекладів? Та якою була роль часописів на той час?
Випуск про феномен Білі Айліш на каналі «Звучить!»
Солістка гурту Tember Blanche Саша Ганапольська розповіла музичний шлях Білі Айліш: від перших записів до 9 Ґреммі та звання наймолодшої дворазової лауреатки Оскара у лише 22 роки. У чому секрет успішності творчого дуету Білі Айліш із її братом Фіннеасом ОʼКоннеллом? Як вони писали перший альбом співачки? Та чим виконавиця привертає до себе слухачів та слухачок?
Розмова про українську гастрономічну культуру на каналі «Пороблено»
Антропологиня Дарʼя Анцибор розпитала історикиню, засновницю проєкту «Їжакультура» Олену Брайченко про українську кухню сьогодні, гастрономічні досвіди українців у минулому, проблему екзотизації власної культури та сучасні тревел-проєкти. Що сталося з нашими смаками за часи СРСР? Як антирелігійна боротьба вплинула на сакральні страви? У чому проявляється колоніальний погляд на власну культуру та як його позбутися?
Випуск про документальне кіно як свідчення війни на каналі «Суспільне Культура»
Кінокритикиня Альона Шилова разом з Максимом Щербиною з Телебачення Торонто та кінопродюсеркою Дарʼєю Бассель міркують про українські документальні фільми про війну. Чи можна буде їх використати як документальні свідчення воєнних злочинів росіян? Чим відрізняється авторський документальний фільм від свідчень, які можна використати в суді? Та як саме тоді стрічки висвітлюють російські злочини у цій війні?
Подорож Японією на каналі «Однією Правою»
Владислав Хільченко подорожує Японією та розповідає, чим ця країна може бути незвичною для українців та українок. Забігаючи наперед скажемо, що людьми: тим, як вони комунікують один з одним, працюють, вчаться, ставляться до іноземців. Хто такі гайджіни і чому повноцінно влитися у японське середовище іноземцям доволі складно? Чому японська підтримка України — це безпрецедентне явище? Та чим корпоративна культура японців відрізняється від європейської?
Розмова Альберта Цукренка з Вовою Пахолюком на каналі «hromadske.зміст»
Двоє учасників гурту ХЗВ зібралися з нагоди 50-річчя Вови Пахолюка та поговорили про культурні маски, повʼязані із віком, стигматизацію старіння, неприязнь до повної форми імені «Володимир» та свободу, яке дає коротка форма «Вова». А також поміркували про самоцензуру та зміну словесних сенсів, зумовлені часом, і хейт, з яким стикалися. У чому секрет довговічності гурту «ХЗВ»? За що Вова Пахолюк як православний християнин критикує православʼя? Та які помилки у житті він згадує?
