Цього тижня пропонуємо згадати резонансні рекламні кампанії та скласти власну думку про них, дізнатися, як князь Володимир допоміг зупинити російський наступ на Київ навесні 2022, задуматися про походження власного прізвища та розібратися, чи можна зустріти вампірів у реальному житті. А також, помандруємо історією українського гумору, оберемо, яку книжку можна ще встигнути прочитати у липні, та замислимося, що нам не можна забувати.
Епізод про резонансні рекламні кампанії на каналі «SKVOT»
У третій серії проєкту про історію української реклами йшлося про кампанії, що викликали активну реакцію аудиторії: як позитивну, так і негативну. Креативники поділилися, як «продати» замовнику сміливі ідеї, чому гейт кращий за байдужість та чим, на їхню думку, є реклама: мистецтвом чи бізнесом. Чи знала креативна агенція Banda про «двозначність» їхньої версії позначення герба? Як вплинула оновлена рекламна кампанія «Карпатської джерельної» на продажі? Та де межа між «байрактарщиною» та залучення до брендингу контексту війни?
Обговорення роману «Катананхе» на каналі «The Ukrainians»
Літературознавиця Богдана Романцова та музикант Володимир Дантес діляться своїми думками про нову книжку Софії Андрухович, говорять про коротшання жанру роману, розбираються у міфології тексту і зʼясовують, чи варто взагалі запамʼятовувати всі ті імена. Чи можна назвати «Катананхе» київським текстом? Чим особливі персонажі Софії Андрухович? Та звідки ж там взявся той олень?
Випуск про вампірів на каналі «WAS: Популярна історія»
Вампіри — обовʼязковий образ сучасної горрорної культури: від привабливих графа Дракули та Едварда Каллена до жахаючих упирів та вурдалаків. Проте, такий образ формувався поволі, і чималу роль у цьому зіграли літературні тексти: «Кармілла» Джозефа Шерідана Ле Фаню та «Дракула» Брема Стокера. То чому ж пиття крові так бентежить людство вже не одне століття? Як виглядали вампіри у перших міфах про них? Та чи існують справжні вампіри серед нас?
Випуск про походження українських прізвищ на каналі «ідея олександрівна»
Потреба у прізвищах постала тоді, коли людей стало достатньо багато, щоб їхні імена треба було уточнювати. Закономірно, що вони могли утворюватися від діяльності роду, вдачі людини, місцевості або ж імені батька чи матері. Про особливості творення останніх і йдеться у відео. Чому від одного імені часто утворюється з десяток різних прізвищ? Чи можна за суфіксами визначити регіон, звідки походить людина? Та від яких словʼянських імен походять частотні українські прізвища?
Розмова з археологом Іваном Зоценком на каналі «10 запитань історику»
Євген Мочалов поговорив з Іваном Зоценком про археологічну унікальність Києва, памʼятки, що були знищені внаслідок російської агресії, та відкриття, які ще можна зробити. Археолог розповів, чому Поділ обов’язково має бути у всесвітній спадщині UNESCO, що було раніше на місці Гостинного двору на Контрактовій площі та як лінія оборони, побудована ще за часів князя Володимира зупинила російський наступ.
Випуск про «Простори спогаду» Аляйди Ассман на каналі «Шалені авторки»
Віра Агеєва та Ростислав Семків говорять про потребу памʼятати, особистісні та суспільні кризи, які виникають, коли певної памʼяті бракує, важливість роману у роботі зі спогадами та травми, які також потребують проговорення. Літературознавці міркують про ідеї, які пропонує Аляйда Ассман, теорії інших дослідників памʼяті та різницю у роботі зі спогадами в імперії і колонії. Чому саме німецькі дослідники почали досліджувати памʼять? З яких складників формується національна ідентичність? Та які спогади неможливо забути?
Історія українського гумору на каналі «Телебачення Торонто»
Олександра Гонтар разом зі стендап-коміками дослідили коріння українського гумору. Для цього вони звернулися до історії гумористичної періодики, що починається ще в 1816 році у Харкові з журналу «Демокрит». Після того почали зʼявлятися часописи і в інших регіонах, спеціалізовані журнали, як то військова гумористична преса, і навіть рукописні газети у таборах військовополонених. А поміж історією сатиричної періодики стендап-коміки зачитують дідівські гуморески зі згаданих журналів — така собі зустріч поколінь.
Розмова про «Московіаду» Юрія Андруховича на каналі «hromadske.зміст»
Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков говорять про роман Юрія Андруховича, тексти, з якими він перегукуються та які на нього вплинули, образ головного героя і критику від Оксани Забужко та Юрія Шевельова. Разом вони міркують про популярність «Московіади» зараз, еротизм роману та літературні діалоги, які веде Андрухович. Як на текст вплинув щоденник Тараса Шевченка? Що є показником доброї книжки? Та як змінилося сприйняття роману за 30 років?
