12 січня — день українського політв’язня

авторка Іванна Рубан - 12.01.2025 в Культура

12 січня — день українського політв’язня. У матеріалі розповідаємо про історію цього дня, організації, які інформують про незаконно ув’язнених, та ініціативу з підтримки, до якої можна долучитися.

Як виник цей день?

У ніч із 31 грудня на 1 січня 1972 року українська інтелігенція у Львові влаштувала вертеп. Не минуло й кількох тижнів по тому, як 12 січня розпочалися масові арешти. Серед затриманих опинилися Ірина Калинець, Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк та інші.

КДБ розпочав операцію «БЛОК». У наступні роки прокотилася низка обшуків та арештів. Звинувачували в антирадянській агітації і пропаганді, шпигунстві.

Серед близько сотні ув’язнених був і В’ячеслав Чорновіл. Саме з його ініціативи 12 січня 1975 року у Мордовських таборах почали відзначати день українського політв’язня задля консолідації дисидентів. Цей день обрано символічно — у пам’ять «генеральному погрому», що відбувся кількома роками раніше.

Вертеп української інтелігенції у Львові, 1972. В'ячеслав Чорновіл. Джерела: Електронний архів Українського визвольного руху, Wikimedia Commons

Хто вважається політв’язнем?

Це людина, яка перебуває в ув’язненні або іншому обмеженні прав і свобод через свої погляди або дії, які сприймаються як політичні.

У 2012 році Парламентська Асамблея Ради Європи встановила визначення «політичний в’язень». За резолюцією, є 5 критеріїв. Зокрема якщо позбавлення волі є результатом несправедливого судового розгляду, який може бути пов’язаним із політичними мотивами влади.

Лого Парламентської Асамблеї Ради Європи

Водночас визначення «політичного мотиву» було розмитим та мало простір для інтерпретацій. Тож згодом виникла міжнародна група правозахисників, які створили рекомендації з трактування. До групи входили голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров та голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. 

Визначили такі критерії політичних мотивів: 

  1.  влада зупиняє чиюсь публічну діяльність або змінює її характер
  2.  спроба утримати або посилити владу

Яка наразі кількість українських політв’язнів?

9 грудня 2024 року на брифінгу Кримськотатарського Ресурсного центру менеджерка з комунікацій Тетяна Савчук повідомила, що за весь період окупації Криму кількість політв’язнів та переслідуваних досягла 371 людини. Утім, точне число назвати неможливо. 

За всіма числами стоять імена та долі. І найперше, що ми можемо зробити для підтримки десятків українських політв’язнів — дізнаватися більше про їхні історії та поширювати інформацію.

Оксана Сенеджук, засуджена 26 грудня 2024 року до 15 років позбавлення волі за «держзраду»

Айше Куртамет, засуджений 20 квітня 2023 року до 7 років колонії за «фінансування тероризму» 

Валентин Вигівський, засуджений 15 грудня 2015 року до 11 років за «шпигунство»

За ким стежити?

Прицільно й регулярно інформують спеціалізовані організації, які спрямовують зусилля на підтримку ув’язнених, тих, хто повернувся, їхніх родин; вони привертають увагу до теми, адвокатують законодавчі зміни, анонсують акції. Серед них:

Центр прав людини та медіа «Зміна»

Сайт та інстаграм– і фейсбук-сторінка організації.

Центр громадянських свобод

Сайт, інстаграм і фейсбук організації.

Медійна ініціатива за права людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Сайт, інстаграм– та фейсбук-сторінки.

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Кримська правозахисна група

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

КримSOS

Кримськотатарський ресурсний центр

Як ще можна підтримати?

Акція з підтримки кримських політв’язнів «Листи до вільного Криму»

2023 року Представництво Президента в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН та «Зміна» розпочали акцію з підтримки кримських політв’язнів «Листи до вільного Криму».

Лист — знак, який нагадує, що про них пам’ятають і на них чекають. Окрім того, як зазначають у «Зміні», це і сигнал для адміністрацій в’язниць: листи свідчать про те, що політв’язень — у фокусі уваги громадськости.

У представництві повідомили, що акція триватиме і в 2025 році. Деталі та інструкції шукайте на сторінках організаторів.

«Кожен лист, кожне речення, яке ти там читаєш, рятує. Воно знову пов’язує тебе із зовнішнім світом, із друзями, з родиною. Ти ніби вириваєшся з цих стін і опиняєшся в іншому світі. Це корисно для психологічного стану людини. Тому пишіть листи нашим політв’язням», — Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Був у російському ув’язненні з 2021 року, звільнений 28 червня 2024 року.

З подкасту про політв’язнів та полонених «Звільніть наших рідних» від «Громадське радіо».

Ілюстрація — фото Wikimedia Commons

авторка
Іванна Рубан