Як переосмислюють літературні тексти й постаті авторів у художніх серіях класики від сучасних українських видавництв

До Міжнародного дня боротьби за права жінок видавництво Vivat у межах своєї серії Vivat Класика проанонсувало 6 видань творів українських письменниць. Сам анонс виконаний у форматі рослинного коду, коли імена авторок, яких видаватимуть, зашифровані у ключових образах, що відсилають або до їхніх текстів, або до самих персоналій. Уже згодом оголосили імена, серед яких такі: Наталія Кобринська, а видання її доробку матиме назву «Омен», Олена Пчілка «Маскарад», Леся Українка «Сапфо», Уляна Кравченко «Хризантеми», Людмила Коваленко «Степові обрії» й Надія К.Кибальчич «Перша зустріч».

Тенденція перевидавати українську класику триває, і це не може не радувати: з одного боку, це важлива сходинка до повернення і перевідкриття свого доробку, виокремлення літературної тяглості, й культури, що формувалася вже давно. З іншого — це спосіб по-своєму переосмислити і показати українську класику: цікаву, багатошарову й варту того, щоб про неї продовжувати говорити.

Популярними стають серії класичних творів іноземних авторів та авторок. Наприклад, українською видають романи, що встигли стати гітами у світі: це класика — «Звіяні вітром» Марґарет Мітчелл, «Пані Боварі» Гюстава Флобера у межах «Золотої полиці» видавництва «#книголав»; твори «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте, «Кармілла» Джозефа Шерідана Ле Фаню у «суперкласиці» Nebo BookLab Publishing; романи-товстунці «Записки Піквікського клубу» Чарльза Дікенса, «Премудрий гідальґо Дон Кіхот з Ламанчі» Міґеля де Сервантеса Сааведри у «Подарунковій класиці» від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Це імена, які стали відомими: «Будденброки» Томаса Манна, перший том роману «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста у серії «Лабораторія класики» видавництва «Лабораторія»; «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, «Веселка тяжіння» Томаса Пінчона у серії «Майстри світової прози» Видавництва Жупанського, яке також має серію жанрової літератури «Майстри готичної прози». Це також спосіб поглянути по-новому на відомих авторів у літературній і географічній площинах — романи «Коли чоловік один» Джеймса Меттью Баррі, який відомий здебільшого як творець персонажа Пітера Пена, «Покійниця Брюгге. Карильйоніст» Жоржа Роденбаха серії «Галерея світової прози: європейська візія» від Yakaboo Publishing у рамках програми «Креативна Європа».

Це й актуальна тенденція у 2025 році, адже вийшло вже чотири романи у межах проєкту «Літературний безвіз» видавництва «Апріорі», серед них, наприклад, «Минуле — то лиш сон» Акселя Сандемусе, «Чотири вершники Апокаліпсиса» Вісенте Бласко Ібаньєса. Видавництво також заснувало кілька класичних серій, серед яких «Бібліотека античної літератури», «MAGNUM OPUS», «Класика української белетристики». Це також і умовно новітня класика: «Двері у літо» Роберта Гайнлайна, «Червоний дракон» Томаса Гарріса (перший роман про Ганнібала Лектера) у межах «КультRead» від КСД, романи «Коханці-поліглоти» Ліни Вулф, «Місячний камінь» Сйона, які видавництво «Видавництво» формує у комплект сучасної класики. 

Список можна продовжувати, адже це далеко не всі серії не всіх видавництв, проте тенденція свідчить про актуальність звертатися до текстів, читати й перечитувати їх. Разом із зацікавленням світовим контекстом зароджується інтерес і до українського: якою в цей час була наша література, у якому середовищі вона формувалася і про що писали в ті чи ті періоди?

Одним із перших видавництв, що почало знайомити читачів з українськими творами 1920-х через тематичні серії, стала «Темпора» з проєктом «Наші 20-ті», авторка якого — літературознавиця й дослідниця Ярина Цимбал. Книжки серії показують, якою була різноманітна література і за темами, і жанрами у першій половині ХХ століття: це антології жіночої, детективної, фантастичної, любовної прози, репортажистика, а також збірки текстів вибраних письменників — Гео Шкурупія, Олександра Мар’ямова, Майка Йогансена, Леоніда Чернова. А ще це одна з серій, що ознаменувала зацікавлення українською літературою: перша антологія «Постріл на сходах», яка зібрала детективні оповіді 20-30-х, вийшла друком у 2016 році.

Серії класики реактуалізувалися надалі — це спосіб згадати, повернути собі своє. У літературно-мистецькому контексті таким можна вважати проєкт «Історії українських митців» команд Projector Publishing, Projector Foundation та Фундації ЗМІН. Перше опубліковане видання авторства журналістки й дослідниці Анни Лодигіної (наукова рецензентка — заступниця генерального директора Національного художнього музею України (NAMU) з виставкової роботи й авторка окремих есеїв книжки Оксана Баршинова) розповідає про Олександру Екстер, а наступні зосередяться на постатях Ніла Хасевича (про якого писатиме дослідниця і шрифтова дизайнерка Марчела Можина), Михайла Бойчука, Анатоля Петрицького та Якова Гніздовського. 

У межах серії української літературної класики показовою стала, зокрема, «Своя класика» видавництва Pabulum, а літературним консультантом й автором передмов до видань став літературознавець, письменник і літературний критик Ростислав Семків. Дібрані твори мали «перезавантажити уявлення» про літературу і познайомити з уже знайомими іменами через інші тексти: «Царівна» Ольги Кобилянської, «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника, «Майстер корабля» Юрія Яновського, «Хмари» Івана Нечуя-Левицького, «Дівчина з ведмедиком. Доктор Серафікус» В. Домонтовича (до слова, романи цього автора видавало також видавництво «Комора»). У квітні 2024 року видавництво Pabulum оголосило про закриття.

До класичних текстів звертається видавництво «РМ». Серія «Відомі та незвідані» наразі містить по вісім видань світових та українських класичних авторів і авторок, а у 2025 році планують доповнити добірку українських текстів ще вісьмома: зокрема, на етапі передзамовлення перебувають видання «Для домашнього огнища. Вибрані твори» Івана Франка й «Людина. Вибрані твори» Ольги Кобилянської. Передмови до кожної книжки серії української класики пише кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України Олександр Скопенко.

Osnovy Publishing працює з серією українського літературного модернізму та видає її в оригінальному оформленні: зокрема, це ілюстрації Максима Павлюка, Поліни Дорошенко, Валерії Ляшенко (Lera Sxemka), Дениса Темного. Видання доповнюють післямови Ірини Цимбал і літературознавця й письменника Михайла Назаренка, а роман «Доктор Серафікус» В. Домонтовича, який готується до друку, міститиме передмови Соломії Павличко й коментарі сучасних дослідників творчості письменника Павла Крупи і Катажини Ґліняновіч.

Проєкт, що пов’язаний із літературою і певним простором — це «Третій Харків» видавництва «Урбіно», у межах якого готують до виходу книжки з текстами письменників, що жили, творили і видавалися в Харкові у 1920-ті – 1930-ті. Уже анонсували перші три видання, серед яких збірка есеїв «Третій Харків» Юрія Шевельова, збірка повістей та оповідань «Голубі ешелони» Петра Панча й роман «По той бік серця» Юрія Смолича. Надалі планують розширювати серію до двадцяти видань та імен. 

Перевидання класики — це шлях пізнати самих себе краще і вийти за межі того, що досі вивчали у школі. Зокрема через імена: Михайло Коцюбинський відомий як автор тексту «Тіні забутих предків», також його знають і за новелою про втому «Intermezzo», а доповнити знання й розуміння про письменника можуть збірки вибраного. Саме у форматі вибраних творів працюють видавництва: «Прометей», який у серії «Іскри» видав вибрані твори власне Коцюбинського, а ще Валер’яна Підмогильного й Миколи Хвильового; КСД у межах серії «Перлини української класики» із передмовою Романа Трифонова; Yakaboo Publishing у серії Yaka ШКОЛА; «Фоліо» з серією «Шкільна бібліотека української та світової літератури»; «Ще одну сторінку» у форматі вибраного в серії «Рядки з тіні», яку впорядковує співзасновниця видавництва Анастасія Бідонько; Видавничий центр «Академія» у серії «In crudo» про український модернізм із такими письменниками, як Леся Українка та Василь Стефаник — також має серію «Автографи часу», у межах якої вийшли три романи письменника Степана Процюка про Василя Стефаника, Архипа Тесленка й Володимира Винниченка.

Великим книжковим проєктом наприкінці 2024 року стало перевидання першого жіночого альманаху «Перший вінок» від Creative Women Publishing, яке доповнили передмовою, а також окремо збіркою есеїв про авторок, чиї тексти представленні: від Наталії Кобринської та Олени Пчілки (Ольги Драгоманової) до Климентини Попович та Уляни Кравченко. Упорядницею стала докторка філологічних наук Алла Швець. У видавництві вже працюють із наступними як нонфікшн-дослідженнями з історії українського фемінізму, так і з художніми текстами авторок, які досі не перевидавалися з часу виходу перших публікацій. До відкриття творчості зокрема письменниць звернеться також видавництво «#книголав» у серії «Жінки пишуть»: у 2025 році планують поки 6 збірок, а до видання готується перша, «Містянки», з текстами класикинь, що творили на межі ХІХ–ХХ століть. Упорядниця — літературознавиця, кураторка мистецьких проєктів і головна редакторка медіа «Сенсор» Анастасія Євдокимова.

Одним із цікавих прикладів, що звертаються до відомих імен, але через неканонічні тексти, є серія Vivat Класика, яку курує Ярина Цимбал. Видавництво Vivat поділилося добіркою 23 видань, 13 із яких уже доступні. При виборі постатей зосереджуються на письменниках і письменницях, що творили у ХІХ — на початку ХХ століття. Це, наприклад, збірка повістей «Маніпулянтка» Івана Франка, у яких автор постає зовсім інакшим, а його тексти дібрані тематично й оповідають про жінок й емансипацію; або роман «Над Чорним морем» Івана Нечуя Левицького, у якому письменник описує інтелігенцію, а також вибране з поетичного доробку Миколи Бажана.

До видань пропонують передмови фахівців, а на останніх сторінках додають примітки, щоб пояснити глибший контекст і відсилання, а ще тлумачний словник для пояснення лексики, що трапляється в текстах. Окремими виданнями серії стали тематичні антології «Різдвяна класика», яка зібрала коротку прозу від письменників-класиків, — як-от Микола Гоголь, Гнат Хоткевич, — до сучасників — Тараса Прохаська, Лариси Денисенко. У 2025 році вийшла «Великодня класика» із текстами авторів й авторок ХІХ — середини ХХ століття.

Ще одним прикладом роботи з класикою також є серія «Неканонічний канон» видавництва «Віхола», яку курує літературознавиця, літературна критикиня й дослідниця гендерних студій Віра Агєєва. До серії, проте, входять як твори знайомі — «Місто» Валер’яна Підмогильного, «Я (Романтика)» Миколи Хвильового (подається у виданні зі ще двома творами — «Повість про санаторійну зону» й «Сентиментальна історія»), «Поза межами болю» Осипа Турянського — так і власне неканонічні: збірки прози «Дрогобицький звіздар. Повісті. Новели» Ніни Бічуї, «Блискавиці. Горлиця. Новели» Михайла Яцківа, роман «Чорний ангел» Олекси Слісаренка.

Поєднання знайомих і (не)знайомих імен у серії — це також цікавий хід, своєрідна точка входу в глибше пізнання творчості українських письменників і письменниць. Саме через імена читачі або перечитують уже відомих для них класиків, або заохочуються до відкриття абсолютно нових для себе — зокрема це письменники, які творили вже ближче до другої половини ХХ століття. Видання також супроводжують фахові передмови.

А нішу поетичних текстів заповнює серія української поетичної антології від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», що звертається до митців ХХ століття, а саме: охоплюють доробок Павла Тичини, Василя Стуса, Ліни Костенко, Олега Лишеги — й так до сучасників, серед яких, наприклад, Галина Крук та Сергій Жадан. Серія налічує поки 27 збірок поетів і поеток, а також «Антологію української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана» і «Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання», які впорядкував поет і видавець Іван Малкович.

Серія видань — те, що об’єднує й допомагає упорядкувати свої знання про літературу того чи того літературного часопростору. Наприклад, «Новітня класика» від «Видавництва Старого Лева» об’єднує тексти, які реактуалізуються зараз, хоча були написані й видані 30–20 років тому. Серед них «Культ» Любки Дереша, «Воццек. Острів КРК. АМтм» Юрія Іздрика. До новітньої класики звертається платформа краудпаблішингу Komubook, яка на запити читачів запустила до публікації романи «Зелена Маргарита» Світлани Пиркало та «Щоденний жезл» Євгена Пашковського.