Виставки і музеї Києва, які варто відвідати у вересні 2024

Краєвиди Києва, золото Криму, фантастичні образи Івана Марчука, світ очима журналістки й військовослужбовиці Алли «Рути» Пушкарчук, виставки-вшанування пам’яті загиблих захисників — у дайджесті зібрали 30 найактуальніших виставок, які можна відвідати в Києві цього вересня.

Тандем митців Олександра Левіча й Михайла Шаповаленка пропонує зануритись у мариністичну естетику. Це як конкретні кримські пейзажі, так і просто образи природи чи натюрморти. Виставка передає настрій відпочинку біля моря, показує будні приморських містечок, зосереджується на всіх проявах водної стихії, пробуджує приємні ностальгійні спогади, втім, поступово переходячи від ліричності до драматизму.

Деталі на сайті й у фейсбуці.

Графічні роботи Олега Перковського з проєкту «Малюйквітиводи» присвячені періоду російсько-української війни 2023-24 років. Основна тема — криза. Художник звертається не лише до візуального та образного вияву, а й до культурного та економічного аспекту, зокрема говорить про це явище на Закарпатті. 

Детальніше на сайті та в інстаграмі.

Тема анексії Криму, утисків кримських татар, знищення важливих історичних пам’яток не перестає боліти, і «Qirim. 10 років надії» нагадує про це. Ця виставка — синтез візуальних образів, створених дніпровським художником Сергієм Бурбелом, та пісень із музичного альбому Джамали Qirim.

Деталі на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Продовження музейного проєкту «Мистецькі школи України» втілилося у понад сотні картин митців із Закарпаття. Ця школа дуже відрізняється від, скажімо, Київської чи Львівської і показує унікальне явище — «Закарпатський Барбізон». Виставка виразно демонструє данину традиції (це А. Коцката, Ф. Манайло, Е. Контратович) та нові творчі пошуки художників (картини П. Бедзіра, Є. Кремницької, Ф. Семана винесені в окрему експозицію). Кураторка — Олена Боримська.

Детальніше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Виставка канадсько-української художниці Лесі Марущак присвячена українським дітям, які стали жертвами й свідками насильницького переселення, викрадення, дискримінації й геноциду у XX столітті та в наш час. Проєкт складається з 12 портретів та текстильної інсталяції. Загальну картину доповнює відеоробота-згусток колективного болю та трансгенераційної травми.

Деталі в інстаграмі і фейсбуці.

Виставка художниці-графіка Надії Харт присвячена шістдесятникам та «Червоному Ренесансу». Це серія портретів визначних постатей, як-от Михайль Семенко, Алла Горська, Василь Стус, з описами, згенерованими штучним інтелектом. Назва апелює до вірша Василя Симоненка «Україні», там є такий рядок: «Я твоїм ім’ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм». Портрети виконані в техніці аналогової графіки — авторське винайдення майстрині.

Детальніше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

У вересні цього року Київському експериментальному кераміко-художньому заводу виповнюється 100 років. Це не просто підприємство, а майданчик для експериментів, місце, де розвивались талановиті митці, чий вплив на сучасне мистецтво досі відчутний. До цієї дати створили виставку, де зібрали твори найбільш знакових художників-керамістів: майстринь петриківського розпису Віри Клименко-Жукової, Марфи Тимченко, Ганни Павленко-Черниченко та Віри Павленко, а також Олександра Сорокіна, Григорія Молдавана, Владислава Щербини, Світлани Голембовської та інших.

Деталі у фейсбуці.

Валентина та Ернест Коткові — знані київські митці. Ернест Котков, митець-монументаліст 1960-1980-х років, причетний до створення таких відомих мистецьких пам’яток як декоративні панно в інтер’єрах Київського річкового вокзалу та аеропорту «Бориспіль». Після здобуття незалежності він почав творити в жанрі нефігуративного живопису, а Валентина захопилася фактурними гобеленами — основою виставки «Дотик».

Деталі на сайті, в інстаграмі та фейсбуці.

У виставці зібрані роботи митців Національної академії мистецтва України. «Життя переможе» — таким гаслом можна охарактеризувати загальний настрій. Академія прагне відродити традицію щорічного показу напрацювань членів-кореспондентів та академіків України. Представлені різні техніки та жанри.

Деталі на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Фотовиставка до роковин Іловайської трагедії. Це фотохронологія подій від битви за Іловайськ 10 серпня до «зеленого коридору смерті» 29 серпня. Історичні світлини, зроблені в найгарячіших точках у серпні 2014 Максимом Дондюком, Олександром Глядєловим, Маркіяном Лисейком та Максимом Левіним. 

Деталі у фейсбуці.

Виставка художника і графіка Владислав Шерешевського спонукає глядача до роздумів. Трохи сатирична, іронічна, вдавано легковажна, проте насправді порушує серйозні питання й теми, раптово, наче поворот лабіринту, змінюючи напрям думки. Символічно, що вона представлена в історичних залах, знаних як «музейний лабіринт».

Деталі в інстаграмі і фейсбуці.

Це друга частина проєкту «Практики розпізнавання» від Лабораторії сучасного мистецтва «Мала Галерея Мистецького арсеналу». Перша розповідала про львівську виставку «Дефлорація». Ця експозиція присвячена переосмисленню знакових одеських виставок 90-х: «Синдром Кандинського» (Одеський історико-краєзнавчий музей, 1995 р.), «Кабінет доктора Франкенштейна. Неохимеризм» (Будинок вчених, 1995 р.) та «Фантом-опера» (Театр ляльок і Мала сцена Театру опери та балету, 1996 р.). Як знайти себе у вирі подій, образів, людей? Якщо життя — це вічний маскарад образів, людей та обставин, то хто ми в ньому? Кураторки — Анастасія Гаразд і Наташа Чичасова. Запрошені митці та мисткині — Сана Шахмурадова-Танська, Лука Басов, Вася Дмитрик, Даша Чечушкова.

Детальніше в інстаграмі і фейсбуці.

На виставці представлені творчі пошуки чернігівського художника Олексія Потапенка від 1960-х років до сьогодення. У живописі та графіці митця відображені його трансформація крізь роки, віднайдення власного «Я» та культурної ідентичності. Роботи Потапенка яскраві й насичені, а за простими формами і впізнаваними сюжетами глядач знайде чимало прихованих сторін.

Деталі на сайті, в інстаграмі та фейсбуці.

Експозиція робіт українських та закордонних митців і мисткинь порушує теми співіснування людини і штучного інтелекту, стрімкого розвитку технологій, віртуальної реальності та меж людської уяви. До виставки залучені популярна китайська мисткиня Чао Фей, турецький медіахудожник Рефік Анадол, митець-біоїст Aljoscha, Анатолій Ганкевич, відомий завдяки унікальній техніці імітації мозаїки, Меґумі Охата — митці, що творять зі штучної шкіри, яка має текстуру їх власної, німецький художник Вольфганг Стіллер та Анна Миронова, українська художниця, яка у 2016 році була включена до списку Forbes як одна з найуспішніших сучасних мисткинь.

Деталі на сайті та в інстаграмі і фейсбуці.

Виставка-ретроспектива творчого шляху Івана Марчука. Тут представлені роботи від раннього періоду 1960-х до створених за останні два роки, загалом 15 циклів і понад 180 картин — пейзажів, натюрмортів, абстрактних замальовок. А також зліпки історії, що розповідають про життя митця — фотографії, особисті речі, афіші виставок.

Деталі на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Виставка художниці Лариси Горошко та її матері Людмили Горошко, яка почала малювати вже у зрілому віці, надихнувшись творчістю доньки. У роботах олією та аквареллю оживає Київ — сучасний і той, яким ми ніколи його не побачимо. Незабудований «старий» Поділ, відомі пам’ятки, київські краєвиди. 

Деталі у фейсбуці. 

Ізмаїльський митець Стефан Стойков запрошує зануритись у сюрреалістичну візію буденності у своїй новій виставці «Екстремальне фантазування». У серії робіт зіткнулися сучасність і класика, фантазія та дійсність, які, поєднуючись, спонукають глядача витворювати нові й нові інтерпретації.

Детальніше у інстаграмі та фейсбуці галереї.

Це проєкт чотирьох молодих художниць — Інни Харчук, Наталі Брічук, Міри Бачкур та Лізи Жданової. У своїх роботах вони шукають джерело, звідки сучасна жінка може черпати волю до життя в найширшому розумінні цього слова. 

Деталі в інстаграмі і фейсбуці.

У пам’ять Алли «Рути» Пушкарчук — журналістки, театрознавиці, редакторки, військової — PEN Ukraine створили виставку її фото- та поетичних робіт. Крім них представлені також пам’ятні речі — зокрема традиційні намиста, які Алла носила поверх військової форми. Це не лише данина пам’яті, а й можливість поглянути на світ очима надзвичайно світлої та творчої особистості.

Деталі у фейсбуці.

Воля — дуже містке й вагоме поняття, яке останнім часом набуло ще більшої важливості. На виставці представлені роботи понад 20 українських митців та мисткинь, які втілюють їхнє бачення свободи. Серед них Аліса Гоц, Сергій Грех, Маша Шубіна, Костянтин Зоркін, Lisova 3 art group та інші.

Деталі в інстаграмі і фейсбуці.

Перша персональна виставка київського скульптора Олексія Абрамова. Митець представляє напрям Нової львівської школи скульптури, проте одночасно він також пориває з традицією і творить своє й нове. Ця історія — про тілесність і пошуки себе.

Детальніше сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Усі прояви осінньої столиці в одному місці. Митців різних епох від ХІХ до ХХІ століття та представників різних технік об’єднали, аби показати одну спільну рису — любов до зображення міста восени. Куратор — Микола Петриченко. Виставка налаштовує на приємний ліричний настрій і породжує бажання піти в парк пошурхотіти опалим листям. 

Деталі на сайті, в інстаграмі та фейсбуці.

Створена Асоціацією родин захисників «Азовсталі» у співпраці з Національним музеєм Революції Гідності, виставка нагадує про одне з цинічних і жорстоких масових вбивств, які скоїла РФ. У ніч на 29 липня 2022 року в бараці Оленівської колонії було влаштовано вибух, внаслідок якого загинули 54 полонених захисники «Азовсталі», а понад 130 зазнали поранень. 

На стендах розміщені свідчення очевидців, фотодокази, реконструйовані події та процес розслідування. Також це нагадування, що понад 900 азовців досі перебувають у полоні.

Вулична виставка розповідає про спадок, який Україна отримала від Русі. Це символіка, традиції, збережені артефакти, які доводять, що наша історія давня. Організують виставку Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України.

Детальніше на сайті.

Виставка присвячена 90-й річниці повернення столиці України з Харкова до Києва. Проєкт показує жорстокий час у історії нашої країни з «людського» боку — як жили люди, з чого вони сміялися й чому сумували, занурює в атмосферу Києва початку 1935 року.  

Деталі в інстаграмі та фейсбуці. 

Музей історії міста Києва у співпраці з Музеєм історії моди Марини Іванової представляють колекцію світського одягу, аксесуарів і предметів побуту 1770–1920-х років. Показані зв’язки української та світової моди, побут та життя заможних містян, вплив тодішньої моди на сьогодення. В експозиції — унікальний дизайнерський одяг, прикраси та аксесуари, які були у власності відомих киян.

Детальніше в інстаграмі і фейсбуці.

Це — виставка-подяка естонському народу за підтримку та допомогу в захисті кордонів та культурної сфери. Попри несхожість культур та мов, розташування на далеких одне від одного морях — Чорному та Балтійському, — Україна та Естонія мають спільну проблему — багаторічні намагання великих держав поневолити та підкорити. На виставці представлені артефакти, повернуті в Україну з Естонії, а також свідчення культурних зв’язків двох народів через літературу та взаємодопомогу. 

Детальніше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Виставка розповідає довгу історію українців, які покинули батьківщину: від перших переселенців, які поїхали в Америку наприкінці ХIХ століття, до людей, які втікали за межі України під час Другої світової. Унікальні артефакти та фотографії висвітлюють життя українських біженців у таборах ДіПі, діяльність Світового конгресу українців і організації «Пласт», роботу Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця.

Детальніше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Ця виставка — спроба охопити й осмислити події Другої світової та російсько-української війн через художні образи. Понад 150 об’єктів зібрані всередині постаменту скульптури «Батьківщина-мати». Серед художників є і класики, такі як Марія Примаченко чи Олександр Ройтбурд, і молоді митці — Роман Мінін, Антон Логов, Рустем Скибін, Назар Білик, Альбіна Ялоза та багато інших.

Деталі в інстаграмі та фейсбуці.

«Скарби Криму. Повернення» — виставка, яка утверджує перемогу справедливості. Після 10 років судової тяганини між Україною та музеями на тимчасово окупованих територіях понад 500 експонатів та більш ніж 2000 музейних предметів нарешті в руках наших фахівців. Це захопливе свідчення багатогранності та давності української історії.

Деталі в інстаграмі та фейсбуці.