Дайджест культурних подій (з 4 по 10 серпня)

Це спільний мистецький проєкт художниці Дарії Кузьмич та її мами, мисткині й майстрині з текстилю Світлани Селезньової. Через поєднання мозаїки та текстилю вони досліджують образ неба як символу свободи, утілюючи багаторівневу історичну та особисту рефлексію над війною, тілесністю й пам’яттю. 

У проєкт мисткині залучені рівноцінно, тож ця співтворчість якраз «зшиває» їхні досвіди, допомагаючи зробити щось нове й при цьому не обмежуватися певним мистецьким медіумом.

Більше на сайті і в інстаграмі.

Композиція київського інді-синті гурту «світанок блакитний» побудована на емоційній історії. У центрі умовного сюжету синглу — уявлення про те, що могли б «відчувати» зонди Voyager-1 та Voyager-2, які понад 45 років мандрують космосом у пошуках життя. Через ніжну електроніку, мелодії-арпеджіо та ефекти невагомості пісня передає відчуття самотності, надії та нескінченного руху в невідоме. 

Це друга композиція з майбутнього дебютного мініальбому «пастельна палітра».

Послухати можна онлайн. Про гурт — в інстаграмі.

Триває опенкол для письменників і письменниць.

CELA — це міжнародна програма для розвитку літературної кар’єри молодих українських авторів й авторок, які вже мають 1–3 прозові книги. Учасники проєкту отримають менторську підтримку, можливість перекладу уривку своєї книги на 10 європейських мов, участь у міжнародних майстеркласах, поїздку на літературний фестиваль у Європі, тиждень співпраці в Брюсселі, доступ до міжнародної мережі авторів і перекладачів. 

Програму координує Книжковий Арсенал за підтримки ЄС. Участь безплатна, всі витрати покриваються. Подати заявку з синопсисом й уривком до 2500 слів за посиланням.

Для участі потрібно подати заявку до 12 серпня 2025 року — із синопсисом та уривком до 2500 слів. 

Більше на сайті.

Програма для молодих кураторів і кураторок з усієї України, яка поєднує онлайн-навчання та офлайн-інтенсив у Києві. Програма створена для підтримки професійного розвитку молодих спеціалістів у сфері кураторства, а також обміну досвідом у культурному секторі.

Учасники пройдуть серію лекцій, воркшопів, відвідають інституції та працюватимуть над власними кураторськими ідеями з можливістю отримати мінігрант на реалізацію виставки у своєму місті. Програма зосереджена на кураторських підходах до вивчення соціальних, культурних і політичних тем через мистецтво.

Всі витрати на доїзд, проживання та харчування покриваються організаторами.

Заповнити заявку за посиланням. Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Виставку відкрили до дня пам’яті жертв геноциду ромів. Проєкт через історичні документи й архівні світлини розповідає про ромську ідентичність як про форму спротиву — від трагічних подій Другої світової війни до сучасних процесів видимості та активної участі ромської спільноти в житті країни. А художні роботи митців і мисткинь передають емоційний вимір цієї пам’яті та досвіду міжпоколінної травми. Завершальна частина виставки присвячена сьогоденню — тут представлені портрети та історії ромських військових, громадських і культурних діячів, які формують сучасний образ спільноти.

Більше у фейсбуці та інстаграмі.

Проєкт переосмислює творчу спадщину митця у деколоніальному контексті — це про дослідження ідентичності Івана Айвазовського, його зв’язки з вірменською, кримськотатарською та українською культурами. На виставці представлені як знакові морські пейзажі, так і маловідомі картини Криму та українського степу. Виставка також включає роботи, втрачені під час Другої світової війни — представлення через чорно-білі світлини, — та унікальні предмети декоративно-ужиткового мистецтва.

Більше в інстаграмі.

Доступний до перегляду документальний проєкт Театру імені Леся Курбаса, створений на основі щоденників і статей генія українського театру. Проєкт «Горизонти Курбаса» розкриває новаторські ідеї Леся Курбаса, його пошуки власної театральної мови та відмежування від імперських наративів. Перформативне читання у виконанні Андрія Водичева поєднується з аналітичними коментарями сучасних театрознавців.

Більше на сайті.

Проєкт пропонує поглянути на екслібрис не просто як позначку власності, а як мистецький об’єкт, візуальний текст, який може багато розповісти про людей епохи і манеру творчості авторів. Це й також і спосіб пов’язати кілька сторін мистецького діалогу: читачів—письменників—книжку.

В експозиції представлені екслібриси, зокрема, українських авторів й авторок Софії Караффи-Корбут, Стефанії Гебус-Баранецької, Петра Холодного, Богдана Сороки, Сергія Хижняка. Й також окремо: екслібриси львівських книгозбірень доби Австро-Угорщини й міжвоєнної Польщі.

Більше в інстаграмі.

Для всіх охочих, хто захоплюється письменництвом, організовують поетичну лабораторію, щоб учасники й учасниці дослідили, як творили свої тексти неокласики й футуристи 100 років, і спробували самостійно створити власні вірші-експерименти.

Модерує подію наукова співробітниця Літмузею і знавчиня періоду 1920-х Марина Куценко.

Більше в інстаграмі.

Це про діалог про кіно і завдяки кіно між різними країнами: Словаччиною, Угорщиною, Чехією, Австрією, Польщею та Румунією. У програмі подій заплановано 9 повнометражних фільмів, 4 тематичні блоки короткого метру та 2 ретроспективні стрічки у межах «Кіно морального неспокою»: це фільми, які розповідають про історичні події, суспільні виклики, культурні особливості та проблеми молодого покоління — «Провінційні актори» Аґнєшки Голланд та «Захисні кольори» Кшиштофа. Представлять також сімейні анімаційні фільми та документальну анімацію. 

Фестиваль включає й освітню програму з воркшопами і дискусіями. 

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації. 

Більше на сайті та в інстаграмі.

Колективна виставка п’яти українських мисткинь, які досліджують тишу як мову переживань, трансформацій та ідентичності. В експозиції представлені живопис, графіку та інсталяції, які працюють із темою «невимовного» — досвіду, який часто не має слів, але має глибоке емоційне й тілесне відлуння. Виставка запрошує до емпатії, саморефлексії та переосмислення власного досвіду через мистецтво.

Більше в інстаграмі.

Фільм «Ще одна шалена пʼятниця» — це продовження культової історії «Шалена пʼятниця» (2003) режисера Марка Вотерса за однойменним романом Мері Роджерс про обмін тілами між матір’ю та донькою. У новій частині Тесс і Анна стикаються з черговим магічним поворотом долі вже в нових родинних обставинах: тепер Анна сама — мама, яка готується до появи падчерки.

Весела та зворушлива комедія підійде для сімейного перегляду, а також усім, хто пам’ятає перший фільм із Ліндсі Логан та Джеймі Лі Кертіс.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

«Зброя» — це новий горор-трилер від режисера фільму «Варвар» Зака Креґґера. У центрі сюжету моторошне зникнення цілої шкільної групи дітей, за винятком однієї, тієї ж ночі. Громада охоплена жахом і нерозгаданими питаннями: що сталося і хто або що причетне до цього? У ролях — зірки Джош Бролін, Джулія Ґарнер, Олден Ейренрайк.

Більше в інстаграмі.

Міждисциплінарний проєкт-висловлювання, у межах якого п’ять кримськотатарських митців і мисткинь досліджують свій досвід перебування поза домом. Цей стан «постійного вигнання» вони розкривають через звернення до ключових тем історичної травми: депортації, колоніального насильства, ідентичності, яка формується поза «своїм» простором. 

Виставка постала як продовження-втілення однойменної резиденції, а учасники й учасниці: Юсуф Абібулаєв, Еміне Зіятдін, Рената Асанова, Севіля Наріман-кизи, Ельміра Шемседінова — через мистецтво витворюють багатоголосий образ сучасної кримської культури.

Проєкт організовує незалежна ініціатива Garage33.Gallery‑Shelter спільно з Helsinki International Artist Programme та Ukraine Solidarity Residencies за підтримки Європейського союзу за програмою House of Europe. Партнери проєкту: Офіс Кримської платформи, Українсько-данський молодіжний дім, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Дослідницька платформа PinchukArtCentre, Національний Художній Музей України.

Більше в інстаграмі та у фейсбуці.

Cepasa (Павло Ленченко) та підприємець Артем Бородатюк презентували нову електронну версію культової української пісні «Намалюй мені ніч», написаної композитором Мирославом Скориком на слова Миколи Петренка у 1963 році. Реліз присвячено 100-річчю поета та 60-річчю самої композиції.

Оновлена версія зберігає оригінальну атмосферу, доповнену сучасним електронним звучанням та фанковими ритмами. За словами виконавців, це — діалог поколінь, спроба відкрити музику 60-х новим слухачам і повернути її в актуальний культурний контекст.

Сингл — частина майбутнього мініальбому «Promin 25», присвяченого переосмисленню української музики 60–70-х років.

Слухати на YouTube Music.

У межах виставки «Дім постійного вигнання» Garage33 Gallery‑Shelter організовує паралельну освітню програму, у фокусі якої теми: вигнання, втрати дому та культурної ідентичності. Через мистецькі практики, лекції й дискусії досліджуватимуть досвід вигнанців, насамперед кримських татар, як частину ширшого дискурсу про колонізацію, пам’ять і повернення. Учасники розкривають контекст XXI століття — ремеморацію, творчість і активізм, що формують сучасну культурну репрезентацію вигнанців.

Першу лекцію «Як історії перетворювати на докази» проведе журналістка-міжнародниця, документалістка, співзасновниця та виконавча директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталія Гуменюк. Спікерка розповість детальніше про роль й особливості журналістики в умовах конфліктів, вигнання і військових трагедій, а також які можна виокремити важливі аспекти документування історії як іще одного способу збереження пам’яті. Зокрема, це формати інтерв’ю, репортажі як інструменти боротьби за справедливість і відновлення правди.

Для відвідин цієї та наступних лекцій — зареєструватися за посиланням. Більше про програму в інстаграмі і фейсбуці. 

«Вирій» — нова культурна подія, що поєднує етно, електронну музику, театр і візуальний сторітелінг — саме через зовнішнє вибудовуватиметься своєрідна історія. Відвідувачів очікує перетворення павільйону КИТ на міфічне українське село, театральні інсталяції, живі вистави, перформанси й виступи відомих артистів. У лайн-апі, зокрема: Бенджамін Клементайн, Jamala × Aniel Arin, DakhaBrakha, ONUKA, Марина Круть. 

Подія має обов’язковий дрескод у стилі етнофутуризму — це частина естетики «Вирію», яку формують Леся Патока (костюми) та режисер Іван Уривський.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Подія відбувається спільно з видавництвом POE:TRY project, а у просторі авторка Надія Косаревич і модераторка події Романія Строцька поговорять про «Мікрохимеризм» — збірку віршів, у якій Надя говорить-проживає свій досвід материнства, втрати дитини та прийняття. Ці твори — про те, як біль може перетворитися у пам’ять, а вона своєю чергою доповнює життя і співжиття з тими, хто залишається з нами у будь-які миті.

Більше в інстаграмі.

Літературний слем від харківської платформи LitSlamUa спільно зі львівським творчим об’єднанням «Плем’я Тверде» відбувається вже втретє. На події понад 15 українських поетів і поеток змагатимуться у мистецтві поетичного перформансу — декламації власних творів перед живою аудиторією. Особливість слему в тому, що читання віршів супроводжують певні елементи шоу: це і про зміст, і виконання авторів — уміння працювати з публікою через харизму й голос.

Вхід на подію платний, а щоб долучитися до конкурсу як учасники, потрібно також зареєструватися за посиланням.

Більше про захід в інстаграмі.

Подія, на якій обговорюватимуть любов, контроль і токсичність у житті і в книжках зокрема: як прочитувати і сприймати стосунки персонажів на прикладі романів «Двір шипів і троянд» Сари Дж. Маас, «Кохання» Ани Хван, «Покинь, якщо кохаєш» Коллін Гувер.

У розмові візьмуть участь практикуюча психологиня, психоедукаторка у методі КПТ і кризової терапії Ірина Колотило і книжкова блогерка, авторка каналу «Книжкова екосистема» Євгенія Дарменко.

Більше про події, які відбудуться протягом тижня у книгарнях Vivat — в інстаграмі.