Дайджест культурних подій (з 20 по 26 жовтня)

Це нагода для тих, хто потребує простір для проведення регулярних подій. До участі запрошують спільноти і формації, що працюють з візуальним мистецтвом, кіно, етнографією, літературою, експериментальною і мультижанровою музикою, перформансом, а також темами демократії, урбанізму і громадянської освіти. 

В основі пропозиції — підтримка сміливих, незалежних мистецьких проєктів, які часто не мають можливості працювати в традиційних інституціях. Учасники отримають можливість реалізувати свої події у просторі Культурного Центру, отримають підтримку з медіа, менеджменту та технічне забезпечення. Ініціативи отримуватимуть 50% прибутку від заходів.

Ознайомитися можна за посиланням.

Це перший в Україні публічний простір, що створений спеціально для емоційної підтримки та реабілітації ветеранів, військових, а також усіх, хто пережив травматичний досвід. Простір включає зони садівництва, тілесних практик, адаптивний спортмайданчик, дитячу територію та місця для спокійного відпочинку. 

Унікальність проєкту — в системі освітлення від митця Миколи Каблуки, що відтворює ефекти природного заходу сонця, підтримуючи емоційне відновлення через зорове сприйняття. Сад безбар’єрний і враховує потреби людей з інвалідністю. Ідея та реалізація відповідають міжнародній практиці створення терапевтичних ландшафтів і є частиною Національної стратегії безбар’єрності.

Більше в інстаграмі.

Містична вистава Харківського театру ляльок імені В. Афанасьєва за мотивами повісті Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». Керівниця проєкту — режисерка Оксана Дмітрієва. 

У центрі оповіді дорослішання і стосунки двох сестер, через які втілюється історія про Каїна та Авеля. Постановка поєднує український горор, театр ляльок для дорослих і гіпнотичні пісні та переосмислює народні вірування у контексті сучасної війни, створюючи атмосферу загадковості та містики. Музику до постановки створили Вікторія Міщенко і Лілія Осєйчук, а за лірику відповідає Діна Чмуж.

Побачити трейлер.

Побачити виставу онлайн на сайті.

Вистава-рефлексія від Театру Драматургів за п’єсою Анни Галас «Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі». Режисерка Альона Аль Юсеф створила багатошарову сценічну інтерпретацію, що стала результатом конкурсу «Шоукейс української драматургії». В основі історії — поєднання військової прози й романтичної лірики, які занурюють глядачів у глибокі переживання й роздуми про війну, тіло та душу.

Подивитися трейлер.

Більше на сайті.

Драматична стрічка режисерки Жанни Озірної розповідає історію випробувань подружжя Тараса і Олі, які опинилися в пастці у квартирі під час воєнного вторгнення. Фільм зосереджується на людських почуттях, страхах і надіях у кризовій ситуації. У головних ролях — відомі українські актори Ірина Нірша, Роман Луцький та Олександр Рудинський.

Більше на сайті.

На виставці Ukraine WOW показали новий експонат — подушку, на якій вишита одна з перших супрематичних робіт Казимира Малевича. Її відтворили громадська організація Ukraine WOW разом із брендом Etnodim за участі дослідниці творчості Малевича Тетяни Філевської, мистецтвознавці Тетяни Кари‑Васильєвої та майстрині художньої вишивки Валентини Костюкової. Оригінал подушки 1915 року не зберігся, тому її відтворили за фотознімком американського фотографа Олівера Сейла.

Це про те, як важливо говорити про зв’язок Малевича з Україною та вплив українського народного мистецтва на його творчість.

Більше на сайті.

Новий український мальопис від художника Сашка Даниленка та видавництва UA Comix міститиме 12 випусків, у жовтні презентують перший. Це емоційна й іронічна історія про стрільця Борчука, який іде на війну і після важких поранень стає кіборгом — але зберігає людяність. Порушуючи теми тілесних трансформацій, протезування та ментальної реабілітації, проєкт відкрито говорить про травми українських воїнів та силу підтримки.

Мальопис став частиною масштабного соціального і мистецького проєкту, що включає також анімаційний фільм, мерч, медіаконтент і співпрацю з реабілітаційним центром UNBROKEN, куди передаються 10% прибутку від продажів.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Перший кураторський проєкт Петра Чекаля та Юрія Рассохи, що досліджує документ не як формальність, а культурний і символічний артефакт. Документація стає сучасним ритуалом, у якому приховано особистісне, емоційне, навіть сакральне. Через фотографію, живопис, колаж, текст і перформанс митці демонструють, як бюрократичні форми можуть ставати засобом самовираження, актом пам’яті та способом залишити слід у часі.

Проєкт реалізовують спільно ЄрміловЦентр та Харківський національний університет імені В.Каразіна, громадська організація «Символ». 

Більше в інстаграмі.

Це про культурні зв’язки між Україною та Іспанією через сакральні й світські твори мистецтва XVI–XX століть із колекцій Львівської національної галереї мистецтв, зокрема спадщину галереї князів Любомирських і Леона Пінінського. Відвідувачі зможуть відчути іспанський дух у художніх формах і темах, представлених у розділах «Sacrum» та «Profanum».

Більше в інстаграмі.

Ведучий, актор, інфлюенсер Євген Янович і режисер-текстовик, засновник

МУР Олександр Хоменко запускають ютуб-проєкт, який поєднує гумор, історичні факти та творчі батли. Формат шоу інтелектуально-розважальний, і знайомить з історією України та її видатними особистостями. Випуски відбуватимуться з секретними зірковими гостями. Відвідувачі зможуть долучитися як глядачі у залі та взяти участь у записі перших епізодів.

Більше на сайті.

Фестиваль відбувається другий рік і цього разу також об’єднає всіх, хто дотичний до українського книжкового ринку: видавців і видавчинь, авторів й авторок, читачів і читачок. Це подія, щоб завдяки літературі вибудовувати діалог про культуру, спадщину і їх вплив на формування майбутнього.

У центрі заходів книжка як дороговказ в інтелектуальній подорожі. Це про маршрути реальними місцями України, які описані в історіях, та метафоричні стежки — мандрівки до самих себе.

Про програму в інстаграмі.

Проєкт досліджує, як архіви формуються, зберігаються та впливають на колективну пам’ять — особливо у контексті війни, втрат і міграції. У центрі — роботи фотографки Френкі Раффлз та фотокореспондента Миколи Білоконя, переплетені з роботами сучасних митців і мисткинь, які працюють із дотичними темами. Виставка створює простір для рефлексії над тим, хто має право зберігати та розповідати історії — і для кого вони створюються. 

Проєкт відбудеться в рамках Київської бієнале 2025. 

Більше на сайті та в інстаграмі.

Це екранізація однойменного бестселера Андрія Куркова: історія про двох чоловіків, які залишились жити в «сірій зоні» Донеччини під час війни. Віддалені від цивілізації, без електрики і в постійній небезпеці, герої намагаються зберегти людяність, побут і зв’язок з рідною землею. 

Світова прем’єра фільму режисера Дмитра Мойсєєва відбулася на престижному кінофестивалі в Роттердамі, а в Україні його вже відзначено нагородами «Золотий Дюк» на цьогорічному Одеському кінофестивалі і спеціальною відзнакою «Молодості» та премією кінокритиків «Кіноколо».

Дивитися трейлер.

Це горор-трилер з елементами чорної комедії від режисера Макса Мінґелли. Історія досліджує темну сторону нав’язаної гонитви за молодістю та ідеалом. У недалекому майбутньому технології дозволяють відновити молодість через наукові методи і пластичну хірургію. Колись зіркова акторка Саманта Лейк намагається повернути кар’єру, погоджуючись на інноваційну процедуру. Проте цікаво, що інші жінки, які пройшли ту ж трансформацію, починають зникати.

Дивитися трейлер.

У другому сезоні подкасту «Деколонізаторки» ведучі — літературознавиця Валентина Сотникова й культурологиня Маріам Найем — досліджують, як популярна культура (фільми, серіали, книги, відеоігри) формує наше мислення, світогляд і уявлення про процес деколонізації: від впливу античної міфології в сучасному кіно до критики образів монархії у серіалах. Авторки розбирають глибокі й складні теми у зрозумілому та доступному форматі, що робить подкаст актуальним як для гуманітаріїв, так і для широкої аудиторії, яка цікавиться культурою, історією та медіаграмотністю.

Більше на сайті та на ютуб-каналі.

На події спікерка Ольга Гаян поділиться про творчі здобутки учнів відомого художника, серед яких: Борис Аронсон, Ісак Рабинович, Нісон Шифрін. Їхня діяльність також ґрунтується довкола художньої секції Культур-Ліги — організації всебічного розвитку культури єврейського народу мовою їдиш.

Лекція відбудеться в межах виставки «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції». Проєкт відкритий до 150-річчя від дня народження видатного українського художника, а в експозиції — понад 50 живописних і графічних творів зі збірки NAMU, які охоплюють усі етапи творчості Олександра Мурашка. Виставка має на меті продемонструвати еволюцію колористичних рішень митця — від стриманих тонів ранніх робіт до експресивної палітри пізнього періоду. Особливу увагу приділено маловідомим творам, що допомагають по-новому осмислити творчість Мурашка.

Більше в інстаграмі.

Проєкт режисерки Ніни Хижної досліджує властивості колективного тіла суспільства в турбулентні часи через танець і гру п’яти мисткинь. Вони розкривають, як погляд формує образ того, на кого дивляться, роблячи його реальним. Йдеться і про потребу визнання та свідчення досвідів один одного, а також на важливості спільного проживання. Унікальна музика з використанням звуків тіл, чуттєвий відеоряд і сценографія доповнюють містичну атмосферу перформансу.

Цей проєкт є результатом роботи українсько-фінської лабораторії Lab for Ukraine за підтримки Українського культурного фонду.

Більше на сайті.

Виставка відбувається в межах шостої Київської бієнале і присвячена феномену українського поетичного кіно. Проєкт у незвичному для кіноархіву форматі танцювального дослідження відкриває чуттєвий і тілесний вимір цієї кіномови, де танець виступає метафорою пам’яті, травми, свободи й національної ідентичності. Виставка включає відеофрагменти, афіші, світлини, музику Мар’яни Клочко, радіовиставу та спеціальний артоб’єкт художника Максима Ходака.

Цікаво, що назва виставки відсилає до вірша «Протуберанці серця» Івана Драча, митця і дисидента, який долучився до створення фільмів-представників українського поетичного кіно: він сценарист стрічок «Криниця для спраглих» режисера Юрія Іллєнка, «Камінний хрест» Леоніда Осики, «Пропала грамота» Бориса Івченка.

Більше на сайті.

Книгу літературознавиці та есеїстки Ольги Петренко-Цеунової поєднує літературу, мистецтво, історію та політику, досліджуючи ідентичність української нації. Авторка пише про безперервність української культури від козацької спадщини і барокової доби до ідей Української революції, випробувань ХХ століття та сучасної війни. Книга поєднує літературу, мистецтво, історію та політику, досліджуючи ідентичність української нації.

Презентація відбудеться в межах фестивалю «Фундамент» і є чудовою нагодою познайомитися з авторкою та її творчістю.

Книжка «По кишені» Джона Берджера продовжує теми, які автор порушив у попередніх своїх текстах, а саме: розмову про мистецтво й політику. У виданні йтиметься про твори Босха, Рембрандта, Деґа, Кало, фаюмський портрет і наскельні малюнки, завдяки яким можна відрефлексувати сьогодення: економічну нерівність та клаустрофобію глобалізованого світу.

Презентація відбудеться в межах фестивалю «Фундамент» і є чудовою нагодою познайомитися з авторкою та її творчістю.

Це проєкт харківського незалежного альтернативного театру «Нафта» й ініціативи підтримки та творчої реабілітації «Театру Ветеранів» і є учасником когорти «Культура і права людини» в межах програмиʼ UNESCO Art-Lab for Human Rights and Dialogue. На події у форматі театральних читок представлять пʼєси ветеранів та ветеранок. Це розмова про війну і мистецтво, про творчість тих, хто побував у вирі подій і має що розповісти.

У програмі: 4 твори, створені учасників та учасниць двох покликів Театру Ветеранів: так у суботу представлять п’єси Аліни Сарнацької «Баланс» у прочитанні Артема Вусика та Геннадія Удовенка «Удар дракона» в прочитанні Софії Оніщенко, а в неділю — тексти Ольги Мурашко «21» у прочитанні Ніни Хижної та Юрія Мацарського «Ахмед» в прочитанні Театру Ветеранів. Опісля читань відбуваються обговорення з творчими командами.

Щоб відвідати подію, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

Подія, в якій беруть участь і музиканти, і поети та поетки. Виступатимуть гурт українських художників «KIMNATA222», Олександр Дудченко, Лілія Пантазі й Данило Смирнов. Спеціальною гостею вечора стане інді-виконавиця Анастимоза, яка вперше презентує свої вірші.

«Скажи ці слова» — це про чесність із собою і про те, як усе набуває своїх неповторних сенсів.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Подія відбудеться в межах фестивалю Immer Wieder Aufbruch. Songlines of Ukraine — це проєкт команди Культура Медіальна, який зосереджується на дослідженні й документуванні традиційних музичних практик національних спільнот Буджака. На заході в суботу презентуватимуть результати експедиції селами Бессарабії на півдні України, щоб познайомити слухачів із музичними традиціями.

У програмі також інтерактивна звукова інсталяція саундартиста Марка Медведєва, відеодокументація експедицій Олени Місюри та виступи Мар’яни Садовської спільно з музикантами Буджака.