Дайджест культурних подій (з 14 по 20 липня)

Виставка присвячена родині Бушенів, творчість і здобутки яких припадає на кінець ХІХ – початок ХХ століття. Йдеться про художника Всеволода, який досліджував Софійський собор, а також давні архітектурні деталі, хатній стінопис, й мисткиню Аллу, яка працювала з вишивкою, ткацтвом. В експозиції представлено їхній внесок у збереження і популяризацію української архітектури, декоративного мистецтва: демонструватимуть замальовки Софійського собору, ескізи вишивок, архівні матеріали. У межах проєкту Національний заповідник «Софія Київська» покаже частину підлоги з Десятинної церкви Х ст.. 

До виставки також долучилися Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного, Національний музей декоративного мистецтва України, Центральний державний архів-музею літератури і мистецтва України.  

Більше у фейсбуці.

З липня на платформі доступний документальний фільм Антона Штуки про деокупований Ізюм. У стрічці поєднані особистий мистецький процес створення стріт-арту харківського митця Гамлета Зіньківського та спогади місцевих про окупацію. Гамлет використовує вуличне мистецтво як спосіб донести ключові меседжі у просторі міста, тож цей фільм також про силу мистецтва, пам’яті й опору.

Більше на сайті й в інстаграмі.

Драмедія на одну дію про перевізника, який рятує людей у перші дні повномасштабної війни між лініями фронту на півдні України. Постановку створили у співпраці Херсонського та Миколаївського театрів, авторка тексту — Ніна Захоженко, а режисер — Сергій Павлюк. Це художнє свідчення про окупацію, ризик, страх, солідарність та людяність, з елементами гумору, що допомагає пережити важке.

Більше на сайті.

В експозиції українське мистецтво від останніх років СРСР до перших років незалежності України — це про час руйнації ідеологічних меж і відкриття простору для експериментів. На виставці представлені роботи художників того часу, які шукали свій мистецький голос, осмислювали глибокі соціальні та культурні зрушення, фіксували через метафору й сюрреалізм відбиток тієї доби. Серед таких майстрів, наприклад, живописець Ярослав Бурда, пейзажист Віктор Гайдук.

Більше на сайті, в інстаграмі і фейсбуці.

Проєкт до 160-річчя народження художниці Ольги Бознанської, яка здобула міжнародне визнання завдяки своїм портретам, що немов наповнені психологізмом. Усе це мисткиня передає через власну манеру, якій притаманні елегантність, меланхолія, приглушена палітра кольорів. Представлять колекцію її творів, що зберігається у Галереї: це роботи, що передають епоху межі XIX–XX століть, а також і такі, що допомагають простежити її творчий шлях і мистецьку трансформацію.

Більше на сайті й в інстаграмі.

З липня виходитиме освітньо-розважальне наукове шоу для підлітків, у якому вчитель фізики Руслан Ігорович разом із двома школярами проводить експерименти та пояснює природничі закони з фізики, хімії, астрономії, біології та географії. Мета проєкту — показати, що наука може бути цікавою, інтерактивною і доступною. Заплановано дванадцять основних епізодів і короткі відео для соцмереж. Проєкт створено в межах платформи «Колайдер» — зухвалої школи майбутнього, що формує критичне мислення та цікавість до пізнання.

Випуски виходитимуть щочетверга. Цього тижня відбудеться прем’єра другого епізоду.

Більше на сайті. Випуски на ютубі.

Це стрічка режисера Олега Кібальника, який переміг у національному конкурсі короткометражних фільмів на фестивалі Mykolaichuk OPEN 2025. Іронічний мок’юментарі розповідає про залаштунки кіновиробництва очима молодого режисера. Фільм створювали під час справжніх зйомок, коли Олег працював над стрічкою «Добре, що мама не знає» режисера Олександра Литвиненка. Серед виконавців ролей Слава Бабенков, Анастасія Дем’яненко, Олександр Чорний.

Більше про фільм на сайті, в інстаграмі.

Фільм режисера Майком Фленаґаном — це екранізація однойменної новели Стівена Кінга. Стрічка розповідає про три етапи життя звичайного чоловіка Чарльза «Чака» Кранца, який виявляється ключовою фігурою для всього світу. Фільм поєднує фантастику, філософію й глибоку емоційність, і вже здобув схвальні відгуки критиків та нагороду глядацьких симпатій на кінофестивалі TIFF.

Більше на сайті.

Відкриття проєкту українсько-американської мисткині Моллі Гочман. Це дослідження теми вимушеного переселення, культурної ідентичності та єдності. Інсталяція втручається в міський простір як художнє висловлювання, спонукаючи до рефлексії, емпатії та діалогу про суверенітет і втрати, пов’язані з переміщенням. Після відкриття відбудеться розмова з куратором і директором Українського музею в Нью-Йорку Пітером Дорошенком.

Більше в інстаграмі.

Персональна виставка Михайла Красника, де представлено його живопис, графіку, колажі та асамбляжі (техніка схожа на колаж, а для роботи використовують об’ємні деталі чи предмети). Для своїх робіт художник використовує також побутові матеріали, серед яких, наприклад, обгортки, кухонне приладдя, газети, листівки. 

Ця виставка — дослідження сутності буття через гру з матеріалом, кольором і фактурою.

Більше на сайті й інстаграмі.

Виставка художника та дослідника Олександра Ляпіна, у межах якої він переосмислює українське наївне мистецтво. Митець аналізує документальні матеріали, виокремлює візуальні патерни і пропонує інший підхід до створення ключових образів і символів, надаючи їм щирості й автентичної виразності. 

Більше на сайті й інстаграмі.

Подія відбудеться за участі художниці, фотографки й авторки артбуку I love you Каті Лесів, яка ознайомить усіх охочих зі створенням книжки: від обговорення особливостей процесу, вибору макетів й безпосередньо роботи з необхідними матеріалами. Також на майстерні можна буде поспілкуватися у форматі Q&A сесії про власні проєкти і роботу з книжками, а саме: журналами, артбуками, зінами. Ця подія — чудове занурення або й навіть перше знайомство з ремеслом.

Більше про подію, а також квитки на сайті.

Виставка європейської сакральної скульптури, яка охоплює період з XV по XIX століття. Основну частину експозиції складають плакети, які раніше не виставлялися, а також роботи відомих майстрів, наприклад, італійський художник-срібляр Ґалеаццо Монделла.

Більше на сайті й інстаграмі.

У квітні 2024 джазові музиканти: литовці Liudas Mockūnas (кларнет, саксофон) і Arnas Mikalkėnas (піаніно, ударні), а також український контрабасист Марк Токар, який зараз служить у ЗСУ — провели концерт-імпровізацію у просторі Jam Factory Art Center. Композиції записали й зараз вони ввійшли до першої джазової платівки виконавців. Цього разу на гостей також чекає концерт-презентація наживо, а також можливість першими придбати вініл, підтримати сучасну джазову сцену. Подія відбувається за підтримки Посольства Литви в Україні.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.