Дайджест культурних подій тижня (з 8 по 14 вересня)

Продовжується Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів у Києві, який знайомить із роботами світових і українських кіномитців і кіномисткинь. У програмі — понад 300 короткометражних стрічок, ретроспективи, окремі тематичні секції, відеоарт. Окремою цікавинкою стане освітня програма — цьогоріч говоритимуть про гендерну рівність, фандрейзинг і можливості для молодих кінематографістів та кінематографісток.

Іще однією особливістю цьогорічного фестивалю стане спеціальна секція «Жінки* в кіно», яка знайомить із роботами українських кіномисткинь Кіри Муратової і Світлани Зінов’євої.

Більше — на сайті, в інстаграмі та фейсбуці.

Мультимедійна виставка поєднує історію, культуру та сучасні технології. У центрі експозиції — 3D-моделі знакових архітектурних об’єктів України: зруйновані Донецький драмтеатр у Маріуполі та музей Григорія Сковороди; Софійський собор у Києві, Собор Святого Юра у Львові, Івано-Франківський драмтеатр, готель «Україна» у Луганську.

Відвідувачі зможуть побачити не тільки мінімоделі, а й ознайомитися з історією тих чи тих споруд завдяки VR-турам; почути музичні твори українських композиторів; ознайомитися зі спеціальними відеоінсталяціями.
Вхід за загальним квитком до Заповідника.

Більше в інстаграмі.

Подію презентують як спонтанну аудіовізуальна взаємодію. У центрі — модифіковане піаніно «Україна». Інструмент, створений одеськими митцями Дімою Ерліхом та Іллею Петровим, доповнений електромоторами, пружинами та іншими елементами, що генерують непередбачуване звукове поле.

Цю звукову інсталяцію доповнять і візуально і, врешті, музично. Наприклад, на події транслюватимуть відеоряд Олі Михайлюк — це про подорож Україною через футажі з моря, гір і степу. А на сцені імпровізуватимуть контрабасист Марк Токар та саксофоніст Томаш Гадецкі.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Культурно-мистецький проєкт, присвячений історіям харківських волонтерок, які з перших днів повномасштабної війни стали невидимим, але потужним тилом для міста. В експозиції: фотографії, відеоінтерв’ю, документальні матеріали та мистецькі інсталяції. Це про те, як важливо зберегти пам’ять про волонтерський рух Харкова, а також підсвітити жіночий досвід проживання війни.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

У центрі обговорення — як уникнути помилок і й осмислити непередбачувані результати у цифровому мистецтві.

У лекції візьмуть участь дослідницький колектив митців Сільвії Рибак, Марко Вінтера, Улі Сови Пшибильської; мистецький колектив із Парижа і Марселя RYBN.ORG, який спеціалізується на дослідженні взаємодії технологій та економіки; юрист і дослідник впливу ШІ на мистецтво і суспільство Артем Тарановський. Спікери поміркують, як часом алгоритмічні помилки можуть ставати джерелом натхнення чи навпаки викликом на перетині етики і творчості.

Щоб долучитися до події, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Експозиція включає живопис, графіку та скульптуру художника, що досліджують тему віддзеркалення як внутрішнього і зовнішнього діалогу. Віддзеркалення стає способом дослідити щось досі невідоме у самому собі, а кожна лінія і форма твору наштовхне на глибші рефлексії У центрі опиняються офорти (такий різновид гравюри, що виконується на металевій пластині, відтиснене зображення можна перенести і на пергамент) з серії, яку Роман створив у 2025 році.

Більше про виставку на сайті і в інстаграмі.

Це проєкт нідерландського фотографа-документаліста Едді ван Вессела, який фіксує життя українців у війні: як військових, так і цивільних. Виставка складається з чорно-білих знімків, зроблених на передовій та у тилу, які передають моменти напруги, турботи, людських зв’язків і гідності в умовах щоденної небезпеки. В експозиції також представлені особисті артефакти, що стали символами пережитого — зокрема, пуанти балерини з Маріуполя Мар’яни Голік та скрипка харківського музиканта Ігоря Чернявського.

Більше в інстаграмі.

Виставковий проєкт тайванської художниці Іси Хо та української кураторки Марти Троцюк, що розповідає про п’ятнадцять українських мисткинь, які працюють і творять в умовах війни. Експозиція поєднує фотографічні портрети та особисті історії, формуючи простір колективного переживання, жіночої ідентичності та внутрішньої сили. Серед героїнь проєкту: Алевтина Кахідзе, Ганна Друль, Марина Талютто, Уляна Нищук.

Більше в інстаграмі.

Виставковий проєкт Дмитра Красного та Максима-Стефана презентує порцелянові роботи, створені спеціально для фільму «Медовий місяць» режисерки Жанни Озірної. Ці скульптури, зібрані з уламків радянської порцеляни, осмислюють теми пам’яті, ідентичності та втрати. Це і про парадоксальну красу та кітч порцеляни як матеріалу й культурного явища, особливо в українському контексті. 

Виставка поєднує кінематограф, сучасне мистецтво й благодійність — дві з представлених робіт, скульптури «Не любить» Дмитра Красного та «Травнева ніч» Максима-Стефана,  будуть продані на аукціоні на підтримку медслужби бригади «Азов». 

До слова, сама кінострічка «Медовий місяць» Жанни Озірної виходить в український прокат з 11 вересня.

Більше в інстаграмі.

Це виставка-хроніка художника й військового Олександра Леня, створена у співпраці з кураторкою Анастасією Кузьменко та мистецько-волонтерським об’єднанням «беззвучно до глухоти». Проєкт — глибоко особиста розповідь митця про три роки служби на війні: без пафосу, чесно і прямо.
Експозиція побудована як щоденник, що через мистецькі твори, артефакти, фото, аудіо й уламки документує досвід фронту — поранення, втрати, побут, пейзажі та пам’ять.

Більше в інстаграмі.

Подія-пам’яті поета Володимира Свіндзінського. Про нього можна буде дізнатися зі спогадів його колеги і знайомої Олени Чілінгарової, які зачитає на вечорі кураторка колекції 1920-х у музеї Марина Куценко. А також — через тематичний поетичний перформанс, у якому візьмуть участь сучасні митці й мисткині: Діна Чмуж, Євгеній Володченко та Олександра Шевченко.

Вхід від 100 грн. Потрібно також зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

«Малевич» режисерки Дар’ї Онищенко — це біографічна драма про видатного українського художника Казимира Малевича (виконує Віталій Ажнов), який створив один із найвідоміших творів світового модернізму — «Чорний квадрат». Фільм розкриває ключові моменти його життя, складні стосунки з радянською владою, кохання, трагедії та боротьбу за ідентичність. 

У стрічці історичні події та час Малевича перегукується з сьогочасною російсько-українською війною, адже знову йдеться про знищення української культури.

Більше на сторінці в інстаграмі.

У межах показів відвідувачі зможуть познайомитися з добіркою найкращих іспанських фільмів. Наприклад, фестиваль відкриє мелодрама про материнство «Глуха» Еви Лібертад. Стрічка здобула тріумф на кінофестивалі в Малазі. 

У програмі також: яскрава комедія «Сусіди зверху» Сеск Ґая, науково-фантастична комедія «Стрибок у часі» Ольґи Озоріо, кримінальний трилер «Під прикриттям» Арантші Ечеваррії та історична драма «Полонений» від оскароносного режисера Алехандро Аменабара.

Більше в інстаграмі.

Премія імені Василя Стуса — одна з найавторитетніших українських нагород. Її вручають за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. Серед лауреатів минулих років: Сергій Жадан, Тетяна Пилипчук, Влад Троїцький, Святослав Вакарчук, Ахтем Сеітаблаєв, Олександра Коваль.

Цього року дізнаємося нового лауреата. А церемонію вестиме журналіст і ведучий Вадим Карп’як.
Більше в інстаграмі.

До 31-річчя Довженко-Центр запрошує на кіноперформанс — показ фільму «Василина» режисера Фавста Лопатинського з живим музичним супроводом від дослідників танцювальної музики «ДваТри» та саундпродюсера електронної музики, виконавця Symonenko (Віталій Симоненко). Поєднання традиційної музики й електроніки надасть і нове звучання екранізації твору «Бурлачка» Івана Нечуя-Левицького.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Персональна виставка робіт Антона Саєнка, експозиція поєднує два провідні образи його творчості останніх років — абстрактні «голови» та мінімалістичні «горизонти». Виставка відзначає новий етап у творчості митця, повернення до витоків і пошук сенсів у межовому стані між фігуративним і абстрактним. «Голови» — не портрети, а узагальнені, символічні обличчя-стани, через яких можна говорити про присутність. Ідеться також і про повернення до початку — саме зі змалювання голів Саєнко зробив перші кроки у мистецтві. 

«Горизонти» — це теж про повернення до початку. Цього разу художник міркує про саме поняття живопису. Його роботи монохромні, мінімалістичні, а зображувані краєвиди можна назвати навіть спустошеними. 

Більше на сайті й в інстаграмі.

Виставка народної художниці України Марії Левитської присвячена темі знищення культурної спадщини. Йдеться про занепад давніх козацьких хрестів, кам’яних баб степової зони та татарських кладовищ у Криму як символ втрати колективної пам’яті. Основою експозиції є особисті візуальні та емоційні спогади художниці. Проєкт є не лише мистецьким висловлюванням, а й формою спротиву історичному витісненню. Актуальність виставки підсилюється контекстом війни, яка загрожує існуванню унікальних пам’яток культури України.

Більше в інстаграмі.

День відкритих дверей у Goethe-Institut — просторі для знайомства з німецькою мовою і культурою. У програмі — заходи для дорослих і дітей: квест з призами, пробні уроки з німецької мови, презентації можливостей програми House of Europe, а також аудіопрогулянка містом, яку організовує Міський театр. 

Вечір завершиться атмосферним показом німого кіно просто неба з живим музичним супроводом від Yevhenii Dubovyk Project та Алли Загайкевич.

Більше в інстаграмі.

Ця виставка є продовженням мистецького діалогу між Івано-Франківськом та Хемніцем: у травні цього року в німецькому місті відбулася виставка «З чого ми зроблені» і в центрі проєкту була матеріальність як свідок минулого і завдяки матеріальності ми свідчимо минуле у теперішньому. Цього разу «Куди це все йде» досліджує теми солідарності, крихкості та стійкості у контексті сьогодення — глобальної нестабільності. Це про боротьбу за майбутнє, яку починаємо у теперішньому.

У виставці беруть участь 14 митців і мисткинь з України та Німеччини, четверо з них створили нові роботи спеціально для проєкту. Відвідувачі побачать твори, які торкаються колективної памʼяті, матеріальності, особистого досвіду..

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Відкриття виставки всесвітньо відомого китайського художника й активіста Ай Вейвея. Його нова масштабна інсталяція осмислює тему збройних конфліктів, ідеологічного маскування та гуманітарних викликів сучасності. 

Подія включає відкриту розмову митця з правозахисником Максимом Буткевичем 13 вересня, а також дискусію про свободу слова за участі журналістки Мирослави Гонгадзе 14 вересня. Щоб відвідати розмови, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

«Гемінґвей нічого не знає» — збірка коротких текстів як свідчень сучасної російсько-української війни. Це історії про віру, братерство, страх, надію, смерть і любов. написаних після фронту і поранення, у яких безпосередньо й чесно описується досвід великої війни. Без пафосу, через особисті історії, автор осмислює війну, культуру, релігію та людську витривалість. 

На події автор, сучасний поет і письменник, ветеран та івент-менеджер «Видавництва Старого Лева» Артур Дронь розповість більше про книжку. А модеруватиме засновниця Літературної платформи «Фронтера» Елла Яцута.

Щоб відвідати презентацію, потрібно зареєструватися.

Більше про подію в інстаграмі.

Це фестиваль-підтримка українського кіно, його розвитку. У програмі — 30 кінострічок у межах національного і міжнародного конкурсу. Ключові теми фільмів, які ввійшли до добірок: людські цінності, боротьба за справедливість, любов, добро і сила духу. Особливістю фестивалю 2025 стане те, що відвідувачі через голосування зможуть вибрати свого переможця в номінації глядацьких симпатій.

Більше на сайті, на сторінках в інстаграмі і фейсбуці.