Дайджест культурних подій тижня (з 8 по 14 грудня)

«Будинок Української Книги» оголосив Великий Різдвяний збір україномовної літератури для сільських бібліотек. Ініціатива має на меті підтримати близько 300 бібліотек у селах, що втратили фонди через війну, окупацію, недофінансування та списання застарілої літератури. До збору можуть долучитися українці з будь-якої точки країни, оскільки логістичним партнером стала Укрпошта, яка надає 50% знижку на відправлення книжок за промокодом.

Проєкт дозволяє кожному стати «таємним Сантою» для бібліотек: надсилати нові або прочитані (у хорошому стані) книжки, формувати власні міні-збори в офісах або приносити літературу на офлайн точки в Києві — book.ua.space на ВДНГ та локації книгарні book.ua.

Цей різдвяний збір — продовження першої успішної акції у вересні 2025 року, коли вдалося зібрати 740 книг, що поповнили фонди бібліотек у Чернігівській, Харківській, Миколаївській та Тернопільській областях.

Більше в інстаграмі.

Animalism від UAnimals презентував символічний брелок, створений зі 100% переробленого пластику, який волонтери зібрали на острові Хортиця під час масштабного прибирання. Це екосвідома інтерпретація традиційної української іграшки, що водночас нагадує: використані матеріали можуть отримати друге життя.

Проєкт має благодійну мету — увесь прибуток від продажу спрямовується UAnimals на порятунок тварин від війни. «Коник з Хортиці» стане теплим подарунком і щоденним нагадуванням про важливість відповідального ставлення до природи та підтримки гуманних ініціатив.

«Коник з Хортиці» стає також продовженням благодійної колекцію іграшок Animalism, створених за мотивами реальних історій порятунку тварин. До кожної іграшки додається казка про порятунок, яку озвучує акторка Ірмою Вітовською-Ванца.

Більше в інстаграмі.

«Ерік XIV» — перша українська постановка п’єси Августа Стріндберга, що поєднує історичну драму XVI століття зі сучасними сенсами. Спектакль досліджує природу влади, її руйнівний вплив на людину та крихкість держави перед амбіціями правителя. Режисер Станіслав Мойсеєв переносить інтелектуальний текст у політичну метафору сучасності, а Євген Нищук у ролі Еріка створює глибокий психологічний образ монарха, який втрачає контроль над собою й країною.

Більше на сайті.

Перший документальний короткометражний фільм харківського медіа «Люк», що досліджує, чим є культура для прифронтового Харкова. Стрічка розповідає історії митців, музейників і військових, які продовжують творити, зберігати спадок і підтримувати життя культури навіть під обстрілами. Герої фільму — художниця Валентина Гук, актор та військовий Дмитро Третяк і директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук — показують, як мистецтво стає опорою в часи руйнації.

Більше за посиланням на ютуб-каналі медіа. Про проєкт в інстаграмі.

Масштабний виставковий проєкт «Хліб» — дослідження одного з найдавніших і найпотужніших символів української культури. Виставка показує хліб як соціокультурне явище: від утилітарного повсякдення до ритуалів, свят, мистецтва та історичних драм. Експозиція об’єднує археологічні знахідки, трипільську кераміку, знаряддя давньої Русі, матеріали про хліб у контексті боротьби за свободу та трагедій голоду. Окремий розділ присвячений календарно-обрядовому циклу та ролі печі як серця традиційного українського побуту.

Серед кураторів: Олексій Ананов, Олена Брайченко, Тетяна Гаук, Аліса Гришанова, Анна Гудімова.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Виставка робіт одного з найвиразніших представників української «Нової хвилі» — Андрія Сагайдаковського. Митець працює з інтелектуальними, інтертекстуальними образами, позначеними постмодерністською іронією. 

У проєкті «Заповнення пустот» художник розмірковує над людським страхом порожнечі й прагненням наповнити сенсом усе, що здається відсутнім чи невизначеним. Роботи Сагайдаковського виступають своєрідними «згустками буттєвої повноти», у яких глядач може знайти власні інтерпретації та відповіді.

Більше в інстаграмі.

Проєкт говорить про видимість, прийняття та сміливість бути собою у світі, що часто вимагає «не виділятися». В експозиції — автопортрети незрячих авторів й авторок, які самостійно працювали з камерами миттєвої фотографії. Усі роботи мають тактильні версії та аудіодоповнення з інтерв’ю з авторами — чотирма незрячими гідами Музею в темряві «03:00»: Тетяною Антоненко, Аґнєшкою Мокшицькою, Остапом Нестеровським й Анастасією Гурин.

Виставка складається з двох частин — галереї автопортретів й інтерактивної зони Work in progress, де відвідувачі залишають власні історії «інакшості».

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Музей Івана Гончара та гурт «ЩукаРиба» запрошують на майстерню української новорічної традиції — обряду водіння кози, що символізує достаток, відродження природи та зв’язок із предками. Учасники дізнаються про історію та структуру обряду, вивчать пісню, розберуть традиційний сценарій із персонажами та дізнаються, як адаптувати давню традицію до сучасного міського середовища. 

До участі запрошують відвідувачів від 14 років.

Більше в інстаграмі.

Персональна виставка Леоніда Нагірняка — це символічний творчий жест, приурочений до 50-ліття митця. Проєкт осмислює межу, яка водночас є новим стартом: півстоліття досвіду та половина шляху вперед. 

Експозиція об’єднує традиційну українську кераміку та сучасні експериментальні підходи — зміну фактур, кольору, температурних режимів і матеріалів. Роботи утверджують кераміку як повноцінне сучасне мистецтво, здатне говорити про людину, час та історію.

Більше у фейсбуці.

Подія відбувається щороку і цього разу вже всьоме провідні культурні діячі та діячки зберуться разом, щоб поспілкуватися про нову концепцію в світі літератури та глобалізації, культурну деколонізацію та самобутність у мистецтві. Фестиваль відбудеться в межах Премії імені Юрія Шевельова. Кураторка цьогорічних зустрічей — перекладачка, культурна менеджерка Анна Вовченко.

Більше про програму подій в інстаграмі.

Нова робота режисера Пак Чхан Ука, автора «Олдбоя» (2003) та «Служниці» (2016). Стрічка, що вже стала фестивальним хітом Венеційського кінофестивалю та отримала 100% свіжості на Rotten Tomatoes, критики називають майбутнім фаворитом нагородного сезону. 

Це екранізація роману Дональда І. Вестлейка «Сокира», над яким режисер працював понад 17 років. У центрі сюжету — Ман Су, звільнений із роботи чоловік, який заради порятунку сім’ї розробляє небезпечний план усунення конкурентів.

Дивитися трейлер.

Презентація ювілейного п’ятого випуску артбуку Telegraf, який зараз на передзамовленні. Номер присвячений темі сили та свободи бути собою. Видання містить розділи «Бачу», «Чую», «Торкаюся» та «Думаю», які досліджують візуальні, аудіальні та текстові аспекти сучасного українського досвіду.

Відвідувачі зможуть ознайомитися з варіантами обкладинками випуску, переглянути виставку артефактів часу нульових, відчути атмосферу вечірки тих років та поспілкуватися з командою та іншими гостями. Щоб відвідати подію, потрібно зареєструватися.

Більше про артбук на сайті, а про презентацію — в інстаграмі.

Promprylad Art Center відкривається своєю першою великою виставкою митців Романа Хімея та Яреми Малащука. Експозиція досліджує історію простору артцентру, який виріс із колишнього радянського заводу «Промприлад», і порушує теми переосмислення індустріальної спадщини та втрати культурного надбання під час війни. 

На виставці покажуть артефакти з заводу та три ключові роботи дуету — від постіндустріального відео «Як це зроблено?» до фільму про зруйнований росіянами музей у Херсоні та нової роботи «Чотири сезони». Відкриття супроводжуватиметься кураторською екскурсією від Ксенії Малих та неформальним спілкуванням. Щоб відвідати відкриття, потрібно зареєструватися.

Проект реалізовують у співпраці з Goethe-Institut в Україні та Фондом Промприладу за меценатської підтримки Єгора Гребеннікова.

Більше в інстаграмі.

«Колекція. Ігор Гусєв» продовжує серію проєктів, присвячених роботам із колекції галереї. Експозиція включає живописні твори 2010–2014 років одеського художника Нової хвилі українського сучасного мистецтва. Ігор Гуєв також поет, автор перформансів, фільмів, об’єктів та інсталяцій, учасник і організатор безлічі мистецьких акцій та руху. 

Роботи, представлені на виставці, створювалися в період активного формування критичного стилю Гусєва, який поєднує іронію, гротеск та кінематографічну образність. Він висвітлює теми влади, особистих міфів, страхів і суспільних настроїв напередодні подій, що змінили країну. Виставка не є ретроспективою, а радше акцентує один важливий зріз творчості Гусєва, збережений у колекції Анатолія Димчука.

Більше у фейсбуці.

П’єсу створила українська військовослужбовиця, драматургиня Аліна Сарнацька, а постановка Микити Полякова. Це емоційно насичена й водночас тонка вистава про життя після війни, про пам’ять, втрати, тишу та сміх, що проривається крізь сльози. Постановка поєднує документальність, чорний гумор і психологічну глибину. У виставі є емоційно складні сцени.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Інтерактивний формат work in progress Георгія Гогатадзе My Friend From Nowhereland — це партисипативний перформанс з мультимедійною інсталяцією, який досліджує спільність досвідів людей із різних культур та територій. У центрі проєкту — листування двох друзів: одного з Буджаку та одного з Белуджистану. Через обмін спогадами та медіа художник створює умовний простір Nowhereland — новий вимір спільного досвіду, що виникає між людьми, які ніколи не зустрічались фізично. Розвиток перформансу визначають дії глядачів: вони стають частиною процесу та можуть впливати на хід події. 

Більше в інстаграмі.

Щорічний Різдвяний Кураж цього разу буде ще більш родинним, теплим і сповненим атмосферою зимових чудес. На гостей чекає велике святкове містечко зі стінами, що дзвенять колядками, ярмарок подарунків ручної роботи, майстер-класи, лекторій, зустріч із маланкарями, косівськими майстрами та різдвяними традиціями.

Проєкт створює простір для спогадів і нової магії — коли знайома колядка раптом повертає в дитинство, коли ялинкові прикраси пахнуть домом, а створені власноруч речі стають подарунками для найближчих.

Більше на інстаграм-сторінці.

Цього року угорський письменник Ласло Краснагоркаї став лауреатом Нобелівської премії з літератури й цього року видавництво «Комора» поділилося новиною про український переклад одного з найцікавіших текстів автора. На презентації обговорять особливості письма Краснагоркаї, процес перекладу й художнє оформлення, а також як відгукнеться українським читачам «Меланхолія опору». У розмові візьмуть участь художниця, авторка дизайну обкладинки та ілюстрацій до українського видання Ілона Сільваші, літературознавець, перекладач, автор українського перекладу книжки «Меланхолія опору» Олександр Вешелені й літературознавиця, літературна оглядачка «УП. Культура», літературна редакторка Аріна Кравченко, яка модеруватиме подію.

Щоб відвідати захід, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.