Дайджест культурних подій тижня (з 15 по 21 вересня)

Музично-документальна постановка від Львівського театру імені Лесі Українки. Історія ґрунтується на свідченнях українського морпіха з позивним «Адлер», який пригадує ключові події: від Революції Гідності до оборони Маріуполя. Вистава поєднує документальну правду з художнім осмисленням досвіду війни, а живу музику — з глибокими емоціями та символізмом. Над музикою працювали Юрій Гуржи та Григорій Семенчук, сценографію й костюми розробила Тереза Барабаш. А режисерка та драматургиня Анастасія Косодій створила сценічну історію, що уникає пафосу, зберігаючи щирість і гідність. 

Виставу визнали «Культурною подією року» у Львові (2024), а ще вона ввійшла до лонглиста VII Фестивалю-премії ГРА в номінації «Найкраща вистава-рефлексія на події російсько-української війни». Тепер постановку можна побачити онлайн.

Більше на сайті DRAMOX.

Твори художниці Марії Примаченко продовжують надихати інших митців на створення власних робіт чи переосмислення спадку представниці наївного мистецтва. Так, наприклад, дует CHIAOZZA — Адам Фреза і Террі Чао — створили інсталяцію за мотивами творів Примаченко. Це сім пневматичних скульптур, кожна з яких символізує роботу чи художній образ мисткині. До інсталяції створили аудіогід, що пояснює символіку і сенс кожної фігури.

Проєкт створено у партнерстві Ukraine WOW, мережі «Аврора» та Prymachenko Family Foundation.

Більше в інстаграмі.

До участі у конкурсі для дизайнерів й архітекторів приймаються реалізовані та концептуальні інтер’єрні проєкти, які відображають український культурний код через креативність та професіоналізм. Цього року до конкурсу додано нову кураторську категорію — предметний дизайн (Faina Live Design), ініційовану дизайнеркою Вікторією Якушею, що фокусується на живих, наївних і диких концепціях.

Більше на сайті.

Можливість для письменників, перекладачів і культурних менеджерів. Це нагода через локальний контекст і творчість однієї з важливих постатей українського літературного процесу розширити власні проєкти. У межах резиденції учасники й учасниці зможуть долучитися до архівування спадщини Олега Лишеги, поїздки в міста, які були важливими для поета.

Подати заявку можна за посиланням.

Більше в інстаграмі.

Авторка досліджує процес взаємодії між мистецтвом і глядачем. Художниця порівнює сприйняття мистецтва з проростанням зерна: картини та інсталяції несуть потенціал, простір виставки створює сприятливий ґрунт, але саме глядач «вирощує» в собі нову ідею або емоцію. 

Відкриття супроводжуватиметься живою музикою у виконанні Іллі Богатчука.

Більше в інстаграмі.

Проєкт має на меті допомогти дітям краще пізнати своє коріння, знайти джерело внутрішньої сили у власній культурі та підтримати їх у складні часи через освіту. Раніше вже був презентований посібник для вчителів початкових та середніх шкіл в Україні, який впроваджує інноваційну методологію, що поєднує живу спадщину, освіту та науку – «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини в Україні». Це також один із способів зберегти і передавати далі знання про українську культуру, і це важливо плекати у сучасних школярів.

Під час заходу буде презентовано нові навчальні матеріали, розкрито плани та кроки другої фази, представлено досвід українських шкіл і виступи носіїв традицій. Також учасники дізнаються про європейські підходи до використання культурної спадщини в освітньому процесі.

Більше про діяльність на фейсбук-сторінці.

Urban Reform School — нова школа неформальної освіти у сфері просторового планування та розвитку міст, створена для підготовки агентів змін, які зможуть впливати на майбутнє українських громад. Це і відповідь на виклики відбудови та потребу у фаховій трансформації міського середовища після повномасштабної війни.

Під час першої публічної презентації засновниці школи — Олександра Нарижна та Марія Грищенко — розкажуть про цілі й місію проєкту, навчальні програми, можливості для студентів і поділяться планами на найближчий рік. У програмі — неформальне спілкування, знайомство з командою та партнерами, а також мережування серед гостей.

Щоб відвідати презентацію, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

Станіслав Сарцевич — луцький скульптор-наївіста, який творив у 1960–80-х роках. Його вважають одним із найяскравіших представників наївного мистецтва Волині. Тож цього разу митцеві присвятять розмову — лекція відбувається в межах проєкту, спрямованого на повернення імен місцевих митців, чиї роботи формували культурний ландшафт радянської доби.

У розмові візьме участь куратор, колекціонер і засновник артцентру «Я Галерея» Павло Гудімов і мистецтвознавиця Зоя Навроцька. Спікери поговорять про творчість Сарцевича, маловідомі факти з його життя, вплив радянської доби на митців і загалом — феномен наївного мистецтва Луцька.

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

На події літературознавиця, культурна менеджерка і засновниця медіа «Сенсор» Анастасія Євдокимова розкаже більше про процес створення й історії, пов’язані з виданням. Книжка «Що воно таке?» — це нагода познайомитися з легким і водночас глибоким путівником української літератури. Видання охоплює період від класичних творів до сучасної прози, легко й просто розповідає про провідні літературні жанри і явища. Книжку ілюструвала Софія Мельник.

Про цю і більше подій в інстаграмі книгарень Vivat.

Ця виставка — художня рефлексія мисткині Олени Придувалової на досвід життя під час війни. Через щоденне малювання вона намагається втримати відчуття людяності у світі насильства й руйнування. Її роботи — це діапазон почуттів: від гніву до ніжності, від крику до тиші бабусиного ринку, де любов — як рослина, «росте щодня». Так проєкту вдається поєднати особисту візуальну мову з сенсами, які можуть бути близькими кожному.

Більше в інстаграмі.

Це виставка відреставрованих шедеврів із музейної колекції: експозиція об’єднує понад 50 творів декоративного мистецтва — від кераміки та скла до тканин, дерева, металу, графіки та живопису. Окрему увагу приділено роботам, що були вивезені до Німеччини під час Другої світової війни й повернулися в Україну в повоєнні роки. Глядачі можуть побачити не лише самі предмети, а й архівні фото та документи, які ілюструють процес їхнього збереження та відродження.

Більше про проєкт у фейсбуці.

Валентина та Олена — художниці, перша працює з керамікою, друга — випускниця кафедри художнього текстилю. Разом мисткині пропонують відвідувачам поміркувати про порожнечу, але не як відсутність, а простір, який навпаки можна наповнити чимось: новими сенсами, розумінням реальності і сприйняттям себе.

В експозиції — обʼєкти з текстилю, скла, кераміки, а також інсталяції та відео-роботи.

Більше в інстаграмі.

Стрічка угорського режисера Балінта Сімлера вже здобула визнання на міжнародній арені: це і спеціальна відзнака журі на фестивалі в Локарно, і премія за режисуру та акторську гру. Фільм розповідає про 10-річного Палко, який після переїзду до Будапешта намагається адаптуватися до жорсткої та застарілої освітньої системи: зі шкільним булінгом, незручностями і строгими вчителями. Але він не лишається один — молода вчителька Ючі стає для нього точкою опори та спротиву.

Розклад сеансів на сайті.

Цього року у фокусі фестивалю — переклад як акт свободи. Упродовж трьох днів учасники — перекладачі, письменники, поети та культурні діячі — обговорюватимуть питання свободи, культурної пам’яті, політичного виміру літератури, а також виклики перекладу в умовах війни і еміграції. Фестиваль включає лекції, дискусії, воркшопи, поетичні читання, кінопокази та музичні події. 

Вхід — вільний, але з можливістю зробити донат на підтримку війська.

Більше на сайті та на сторінці в інстаграмі.

Songlines of Ukraine — мистецько-дослідницький проєкт про дослідження і переосмислення традиційної музики національних спільнот Півдня України. Команда подорожувала селами Буджака (історичний регіон на півдні Одеської області), щоб записати живу музику різних етнічних груп — зокрема гагаузів, болгар, албанців, молдован, румунів та ромів. На події проєкт поділиться результатами експедиції.

Глядачі зможуть зануритися у звукові ландшафти українського півдня через інтерактивну інсталяцію саунд-артиста Марка Медведєва, відео-документацію експедицій від Олени Місюри та виступи Мар’яни Садовської разом з музикантами з Буджака.

Щоб відвідати подію, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі простору.

Щорічна подія, під час якої учасники можуть обмінюватися ідеями та слухати різні думки. Цьогорічна тема — «Незручне, невидиме і небезпечне». У програмі: дискусії про війну, роль жінок, мобілізацію, пресу, освіту та інші важливі суспільні питання — власне те, що може бути незручним і невидимим, але від цього проблеми не припиняють існувати. Тож оприявлення робить ці питання не стільки небезпечними, скільки такими, на які варто звернути увагу й запропонувати шляхи до рішення. 

На фестивалі зберуться лідери думок, представники влади, громадських організацій та міжнародних партнерів. Гостей чекають панельні обговорення, «Алея думок» з організаціями, фотовиставка, аудіоподкасти, тренінг з першої психологічної допомоги, концерт гурту «Пристані» та дитяча зона з майстер-класами. 

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше у фейсбуці.

Перша подія нового формату від громадської організації «Кожна Тварина», що має на меті популяризувати рослинну кухню. У фокусі події — створення тут і зараз унікальних рослинних страв, які шефи і шефині спеціально розробляють до кожної події. Це гастрономічний захід і для веганів і веганок, і для людей, які хочуть дізнатися більше про рослинний раціон.

У програмі — страви від Eat me at KARMEKYЇV, ШОШО VEGAN, Noodes, тематичний маркет, а супроводжуватиме подію концерт від молодих виконавців від OCHII, Lostlojic, morekhvyli, ANTIN.

Більше в інстаграмі.