Що подивитися на ютубі, щоб знати більше про Крим?

Літо — час, який раніше у багатьох українців асоціювався з Кримом: зупинкою на Чонгарі, нагрітою на сонці галькою, запахами ялівцю та шумом хвиль. Та Крим не лише про море, відпустку та спечені на пляжі плечі. Це місце зустрічі різних культур, територія з тривалою історією, про яку ми знаємо менше, ніж мали б, та простір, де колись жителі узбережжя та степу навіть каву пили по-різному. А для кримців півострів — це дім, з якого їх депортували, куди їм вдалося повернутися, а потім — знову довелося покинути.

Поки триває 10 літо, наповнене тільки спогадами про Крим, пропонуємо до них додати ще й нові точки на культурні та історичній мапі півострова, які варто знати, щоб краще розуміти кримців.

Ведучі епізоду поговорили про історію Криму: перші поселення, взаємодію на території півострова кількох культур, депортацію кримських татар та їхнє повернення додому. Режисер Наріман Алієв розповів детальніше про досвіди кримців під час примусового виселення та поділився історією власної родини. Чим депортація кримських татар відрізняється від виселення з півострова греків, вірмен, болгар? Яким чином радянська влада продовжувала стирати кримськотатарський етнос з карти СРСР? Та як кримці виборювали право повернутися додому?

Керівниця кримськотатарської редакції іномовлення України Халісе Зінєдін вдягається у святкове вбрання кримської татарки кінця ХІХ – початку XX століть. Важливим елементом народного строю є золотий чи срібний пояс Yipişli quşaq (їпишлі кушак), який використовували у весільному обряді. Пояс символізував перехід дівчини до нової родини, оскільки одягав його на наречену її батько, а знімав — батько чоловіка.

Для багатьох українців Крим асоціюється переважно з морем, горами та літнім відпочинком. А яким його памʼятають ті, хто у ньому народився, боролися за право повернутися до нього та тепер змушені знову був на відстані? Ахтем Сеітаблаєв, Мустафа Джамілєв, Олег Сенцов та Джамала діляться спогадами про «їхній» Крим. Значення яких кримськотатарських слів були зумисно змінені за посередництво російської мови? Які випробовування проходили родини кримців через радянську владу ще до депортації? Які запахи асоціюють з Кримом? Та з чим вже довелося звикнутися кримським татарам за роки окупації півострова?

17 квітня 1938 року більшовики розстріляли десятки кримськотатарських науковців, громадських діячів та письменників. Ситуація, багато в чому подібна своїми методами до сталінських репресій проти української інтелігенції. Судові справи були суто формальністю, діячів безпідставно звинуватили у шпигунстві та тероризмі, а потім знищили. Про події тих років та історію національної боротьби кримських татар розповідають історикиня Гульнара Абдулаєва та режисер Наріман Алієв.

В альбом увійшли 14 старовинних кримськотатарських пісень, які співачка збирала у селах та містах всього Криму. Тексти пісень повʼязані з історичними подіями та випробовуваннями, які проходили кримці протягом останніх двох століть. Над формулюванням значень пісень разом із Джамалою працювали також фахівці з кримськотатарської мови та історії Криму. «QIRIM» став першим прикладом поєднання кримськотатарських сенсів та мелодії з симфонічним оркестром.

Кримський бестіарій досліджений значно менше, ніж міфологія решти територій України. Євген Лір розповів про історичні та релігійні причини такого дисбалансу. А також поміркував про культурну ідентичність киримли: у що вони вірили, яких духів поважали, а від яких береглися та які були відмінності між демонологією кримців та інших народів ісламу.

За 10 років до окупації всього Криму, у 2003 році Росія пробувала захопити невеликий острів Тузла по середині Керченської протоки. Щоправда, тоді тільки будівельною технікою, нібито, щоб укріпити власне узбережжя. Тоді вони зустріли рішучий спротив української влади на всіх щаблях і відступили. От тільки після цього конфлікту Україна не зробила правильних висновків. Що росіяни хотіли цим продемонструвати? Як це вплинуло на російсько-українські відносини? Та яким тоді було становище України у світі?

Світлана Сліпченко розпитала постійну представницю Президента України в АР Крим про те, як відбувалася інформаційна окупація півострова, які стереотипи та ілюзії вона використовувала. А також про те, на кого розраховані проросійські наративи щодо кримських татар та які найбільші проблеми із механізмом обмінів кримських політвʼязнів. Чим відзначилася діяльність єдиного Президента Республіки Крим Юрія Мєшкова? Яка інформаційна політика України щодо жителів Криму? Та як Крим був (не)вписаним у національно-культурну ідентичність?

Режисер та виконавець головної ролі фільму «Додому» відповідають на питання глядачів про стрічку. Вони розповіли про процес фільмування, мотив обовʼязкового повернення, потребу проговорення досвідів кримських татар та сюжет фільму, який спершу народився через неможливість створювати її в Криму.