Протягом чотирьох місяців цього року тривав міжнародний проєкт «Connecting Cultures, Bridging Worlds: Unveiling Ukraine Through the Pages in Tyrol» за підтримки «Culture Helps», у рамках якого в 4 містах Австрії відбулися 10 презентацій 6 українських письменників, дитячі та сімейні заходи, запрацював перший українсько-австрійський книжковий клуб, а також вдалося укомплектувати українськими книжками 5 місцевих бібліотек.
Партнерами ініціативи стали: Hnizdo.Innsbruck (Тироль, Австрія), літературна платформа «Фронтера» (Луцьк) та «Книжки з дому» – проєкт книгарні «Сенс» і ГО «Трикутник Печерськ» (Кременчук-Київ).
Як реалізовувався австрійсько-український проєкт, з якими труднощами зіштовхувалися в процесі, що найбільше запам’яталося українським письменникам під час заходів в Австрії, а також чому сьогодні важливо, щоб голос України звучав за кордоном – у розмові з ініціаторкою проєкту, засновницею «Hnizdo.Innsbruck», політологинею Олександрою Терентьєвою.
Про ідею проєкту та враження партнерів і авторів
Українська бібліотека “Hnizdo.Innsbruck” була заснована влітку 2023 року. Ініціатива позиціонує себе як простір для відкриттів, «де зустрічаються книги і бесіди, аби повернути українцям, що проживають у Тиролі, відчуття дому і прийняття». Від початку свого існування команда активно включилася в громадську діяльність та реалізувала кілька проєктів. Утім, розуміли, що на цьому не варто зупинятися, і вирішили розширити діяльність від утримання бібліотеки до проведення заходів, пов’язаних із літературою та культурою загалом.
Відтак у них налагодилася співпраця відразу з двома майбутніми партнерами – літературною платформою «Фронтера» та «Книжки з дому», які спільно працювали над написанням грантової заявки, і згодом – реалізацією проєкту.
«Насправді, – говорить Олександра Терентьєва, – ми від початку розділили зони відповідальності, й кожен партнер займався своєю ділянкою роботи. Усі події відбувалися в Австрії, тож ми робили їх на місці, а партнери в Україні займалися підготовкою дистанційно. Так, «Фронтера» комунікувала з сучасними українськими письменниками. Спільно нам вдалося зробити зустрічі в чотирьох містах Австрії (Відні, Ґраці, Зальцбургу та Інсбруку). Участь у них взяли: Макс Кідрук, Ніна Кур’ята, Ореста Осійчук, Юлія Ілюха, Катерина Майковська та Андрій Любка. Деякі заходи тривали близько двох годин. Під час подій ми змогли зібрати донати для медиків в Україні, а це, зазвичай, не так легко на літературних заходах за кордоном».
Олександра Терентьєва та Ніна Кур’ята; Андрій Любка та Юлія Ілюха в Hnizdo.Innsbruck
За словами проєктної менеджерки літературної платформи «Фронтера» Анни Єкименко-Поліщук, для їхньої команди дуже важливо, щоби голос України звучав у світі через культуру.
«Такі проєкти — гарна можливість розповісти про себе іноземцям і показати, що, попри війну в Україні, ми створюємо конкурентноспроможний книжковий продукт. Також важливо проговорювати як з іноземцями, так й українцями за кордоном реалії, в яких нині перебуває наша країна. Тексти й література допомагають у цьому. Ми плануємо продовжувати міжнародну діяльність, а також організовувати заходи за участю українських інтелектуалів і закордонної авдиторії, аби інтегрувати українську літературу в світовий контекст», – міркує Анна Єкименко-Поліщук.
Письменниця Юлія Ілюха презентувала в Інсбруку свою збірку «Графоманські вірші» й читала уривки з нових книжок «Уроки ненависті та любові» та «Мої жінки». Під час події авторка також спілкувалася з присутніми про довоєнний волонтерський Харків, жіночі досвіди і прозу для дітей.
«Атмосфера заходу була дуже теплою, – пригадує Юлія Ілюха, – я навіть не помітила, як минули 2 години. Найбільше мені запам’ятався студент-австрієць, який вивчає українську мову. Він купив мої вірші для читання. Подібні заходи дозволяють відчути єдність, що ти не один у чужій країні – у вимушений чи добровільній імміграції. Це як ниточка моральної та духовної підтримки, що тягнеться із України».
Поповнення бібліотек, майстер-класи, перший читацький клуб
Завдяки проєкту вдалося збільшити книжкові каталоги п’ятьох українських бібліотек (у Зальцбургу, Ґраці, Клаґенфурті, Куфштайні та Інсбруку) загальною кількістю 800 книг.
Команда “Hnizdo.Innsbruck” уперше організувала дводенний сімейний фестиваль «Українсько-тирольське село», який мав на меті зблизити українські та австрійські сім’ї і створити для них простір спілкування, обміну досвідом та інтеграції.
«Протягом двох днів, – говорить Олександра Терентьєва, – ми мали більше 30 станцій дозвілля. Серед них: творчі майстер-класи, літературні заходи з українськими дитячими та підлітковими письменницями Катериною Єгорушкіною, Ольгою Купріян, Галиною Вдовиченко, Сашею Кочубей; лекції (про традицію хусткування, яку проводила українознавиця Людмила Зіневич (ХНУ ім. Каразіна), деколонізацію топонімії в Україні від професора HURI та Українського Вільного Університету (м. Мюнхен), геноцидознавця Генадя Побережного); спортивні змагання; нетворкінг-станції тощо. Загалом заходи відвідало більше 200 гостей. Для нашої маленької української громади в Тиролі – це перша подія такого масштабу, яка отримала надзвичайно позитивний відгук авдиторії».
Разом із «Книжками з дому» команда проєкту започаткувала перший читацький клуб «Австрійсько-український ф’южн». Його модераторкою стала літературознавиця Анастасія Євдокимова, яка займалася підбором літератури й розробкою читацьких щоденників. Ідея клубу полягала в тому, щоби прочитати книжки про австрійсько-українські відносини чи досвід життя за кордоном. Так, протягом п’яти зустрічей учасники обговорили книжки «Тридцятий рік» Інґеборґ Бахман, «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, «Забуття» Тані Малярчук тощо. Після закінчення проєкту засідання читацького клубу вирішили продовжувати.
Крім літературної складової, організатори проєкту також провели для сімей і підлітків серію походів тирольськими схилами. Зорема, вони відвідали водоспади, руїни й ущелини поблизу Інсбрука. За словами засновниці “Hnizdo.Innsbruck”, такі фізичні активності запланували для того, щоби познайомити гостей із ландшафтом їхнього нового дому.
Про труднощі в реалізації проєкту
Як зазначає Олександра Терентьєва, найбільш складним був менеджмент гранту й узгодження часових рамок і коштів, які потрібно було витратити. Зокрема, виникали форс-мажори, часто пов’язані або з логістикою – скасування рейсів чи автобусів, або з неможливістю письменників приїхати на захід. Це було зумовлено обмеженим часом на реалізацію проєкту. Команда мала близько двох місяців на підготовку і ще три на реалізацію всіх активностей.
Ще одним викликом стала комунікація проєкту з австрійською стороною – партнерами, що надавали різні послуги (оренду приміщення, транспорт, кейтеринг тощо).
«Австрійці, зазвичай, планують все завчасно (заходи можуть бути оголошені за 4-6 місяців), а, крім того, у Тиролі ставляться з деякою підозрою до заходів інтеграції від українців чи інших громад. У нашому випадку треба було працювати оперативно, й не всі місцеві партнери були готові до таких темпів роботи. Утім, всередині проєкту все було дуже злагоджено і, думаю, саме порозуміння між партнерами дало нам можливість завершити й перевиконати план», — розповідає Олександра.
Як проєкт об’єднав громаду та зацікавив українською літературою
Засновниця “Hnizdo.Innsbruck” переконана, що ця ініціатива мала для всіх її учасників важливе значення. Зокрема, вона продемонструвала, що подібні заходи діаспорних громад можуть набути структури, мати візію та менеджитися за рахунок грантових коштів.
«Протягом проєкту, – додає Олександра, – ми запартнерилися з низкою українських громадських ініціатив в інших містах Австрії та дали їм поштовх спробувати сили у більш структурному плануванні своїх активностей.
По-друге, ми з’ясували, яких заходів українцям Тиролю найбільше бракувало (зокрема, для дітей та підлітків, пов’язаних зі спортом й фізичними активностями).
По-третє, наша громада мала змогу зустрітися з українськими письменниками, які розповідали про досвід життя за кордоном, виховання білінгвальних дітей, переживання війни, волонтерство, роль письменника як візіонера та психотерапевта. Деякі дорослі читачі чи не вперше зацікавилися книгою й придбали щось для себе».
Загалом для “Hnizdo.Innsbruck” цей проєкт став можливістю перевірити власні сили, навчитись розподіляти ролі та налагодити волонтерську діяльність. Команда обʼєднала людей різних поколінь та професій з багатьох регіонів Україні. Олександра наголошує, що такі заходи – це ще й можливість нагадати австрійцям про Україну й стати помітними.
«А кооперація з українськими проєктами, – додає засновниця «Hnizdo.Innsbruck», – це, безперечно, можливість підтримувати тяглість нашого соціального капіталу в Україні та тримати зв’язок із культурним життям вдома».
«Culture Helps» – це проєкт, що співфінансується Європейським Союзом у межах спеціального конкурсу пропозицій для підтримки українських переміщених осіб та українського культурного та креативного секторів. Проєкт реалізовується Інша Освіта (UA) Інша Освіта / Insha Osvita та zusa (DE) zusa.
Фото — Оксана Яворська, Hnizdo.Innsbruck.
