Добірка короткометражних фільмів на кінофестивалі Wiz-Art

Між історіями, що простягаються від Атлантичного океану до Північного моря, пролягає тонка нитка зв’язку: обмежений часопростір, національне кодування та присутність у програмі міжнародного кінофестивалю Wiz-Art, що відбудеться з 17 по 21 вересня у Львові.

У рамках цього фестивалю проходить головна премія для творців короткометражного кіно — European Short Film Audience Award. Щорічно 10 країн-учасниць з усієї Європи проводять свої національні конкурси, де обирають фільм, який далі буде представлений у загальноєвропейському турі і показаний в 10 різних країнах. ESFAA — глядацька премія, а отже кожен відвідувач фестивалю-партнера, зокрема відвідувачі Wiz-Art 2025, мають змогу проголосувати за найкращий короткий метр.

Цього року у двох добірках буде представлено 8 короткометражних стрічок з восьми різних країн-учасниць премії ESFAA. Режисер\-ки-фіналісти працюють з темами національної та сімейної пам’ятей, сексуальної ідентичності, життя в споживацькому суспільстві та боротьби з домашнім насиллям. Себто з темами, що болять незалежно від регіону поширення — з тим самим стикається й українська буденність, хіба що під іншим кутом зором.

Режисерський дебют бельгійської акторки Інґрід Гайдершайдт — історія 45-річної жінки Клодін, життя якої — полярність. Ведуча церемоній у крематорії та мажоретка. Жінка, яку оточують смерть і життя, люди і самотність, а ще бажання знайти своє кохання попри все.

Демірель у документальному фільмі досліджує свої сімейні альбоми — світлини рук, облич та їх приховані історії. З пензля художника можна намагатися прочитати агресивність та жорстокість, а з вишивки — алфавіт ніжності. А між ними — спогади, які були стерті, але які проявилися в кадрах кіно.

У рибному відділі місцевого супермаркету головні герої і водночас головні жертви споживацького суспільства — продукти — нарешті отримують голос. В анімаційному фільмі фінської режисерки риби розмірковують про проблеми капіталістичного світу та сенс життя — звісно ж під акомпанемент невеличкої пісні.

Абсурдистська трагікомедія про антиутопічний світ, де поцілунки караються смертю. Анжін намагається «купити» своє щастя в місцевому супермаркеті, але замість цього захоплюється продавчинею — попри всі заборони, загрози та пластикові бар’єри капіталістичного світу.

Дві сестри, Джесіка та Альма, із самого дитинства переживають домашнє насилля. У ніч святого Хуана дівчата їдуть за харчовими талонами від благодійної організації «Карітас». Для Іспанії цей день — свято надії, і разом з усім містом головні героїні намагаються її віднайти — якщо не вдома, то в любові одне до одного.

Роза — жінка похилого віку, яка вирішує передивитися свої старі відео, які вони з чоловіком знімали на плівку Super8. Але до перегляду сімейних архівів долучається і її онука — німецька режисерка Анніка Маєр, яка досліджує тему домашнього насилля серед ідеальних картинок своєї сім’ї.

Роберт разом зі своєю мамою опікується невеликою пекарнею та намагається втекти від свого батька-насильника, закохуючись у свого власного секс-робота. Батько повертається, а Роберт має обрати — реальне життя з токсичною сім’єю чи уявне — з його коханим роботом.

Анімаційний фільм про повний цикл життя особливого виду молюска, що водиться на узбережжі Алгарве. Режисер розкриває історії корінних жителів цього міста — їхні традиції, ставлення до масового туризму та збереження пам’яті у природному середовищі, що вирує навколо.

У програмі цьогорічного Wiz-Art також будуть представлені різні українські стрічки та позаконкурсна міжнародна програма. І кожен фільм — гра з деконструюванням нібито й досліджених тем, але через свої національні оптики, які також можуть відгукнутися.

Іноді тільки варто спробувати подивитися через інші лінзи.