Що об’єднує попспівачку Дуа Ліпу, актора Педро Паскаля та письменницю й нобелівську лауреатку Ольгу Токарчук? На початку 2025 року ці три імені виринають часто разом як цікаві інфоприводи, щоб поговорити про літературу: так книжка «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук несподівано об’єднала зірок і світову читацьку спільноту. Зокрема у соцмережі Х Педро Паскаль опублікував фото з відпочинку, на якому й читав роман польської авторки, а також цей твір став вибором січня 2025 у книжковому клубі Дуа Ліпи.
Література й популярні зірки музичного світу та кіно стають ближчими: книжка знову в моді, а відомі люди активно комунікують у соцмережах про своє прочитане або й організовують книжкові клуби. Навіть однією з тем для буктоку є скетчі й огляди на те, що читають зірки та з якими книжками можна побачити їх у публічних місцях, на знімальних майданчиках, репетиціях чи на відпочинку. За кордоном селебріті стають своєрідними трендсетерами книжкового ринку: зірковий вибір для читання підвищує продажі обраних творів, їх упізнаваність і популярність в інших куточках світу. Водночас досвід книжкових клубів, зокрема від знаменитостей, став чимось більшим ніж способом зануритися в текст і через обговорення з іншими пізнати книжку краще.
Про явище книжкових клубів і зірок, що читають, про те, як вони впливають на читацькі вподобання користувачів/-ок і сприйняття літератури загалом, розповідаємо в матеріалі.
Феномен книжкових клубів — чому це популярно
Коли говоримо про книжкові клуби, то найчастіше маємо на увазі спільноту, яка збирається регулярно, щоб обговорити довколалітературні теми або книжки, які разом вибирають для читання. Ця група людей для себе може визначити мету таких сходин, яка буде близькою для всіх і водночас закриватиме індивідуальні потреби: підтримати себе і своє ментальне здоров’я, провести дозвілля, дізнатися більше про книжку й відкрити для себе літературний світ, знайти однодумців і нові знайомства. І справді, у минулому книжкові клуби виконували певну функцію: наприклад, Жіночий читацький клуб у Маттуні, штаті Іллінойс (Women’s Reading Club of Mattoon) з 1877 року став простором для жінок, які бажали здобувати освіту й обговорювати прогресивні ідеї тогочасності — до речі, цей клуб вважається найдавнішим. А в Україні центром таких спільнот можна вважати культурних діячів, які збиралися разом, аби ділитися ідеями та через свою творчість брати активну участь у формуванні літературного процесу.
Тож книжкові клуби — це про спільноти, які гуртуються довкола літературного явища (тексту, творчості автора/-ки загалом), і про спільноти, яких гуртує тема або персоналія, чиї погляди відгукуються більшості. А якщо говорити про персоналії, то одними з таких сьогодні стають саме відомі люди — зірки кіно, телешоу, музичної індустрії, моди. Користувачам цікаво спостерігати саме за селебріті, їхньою діяльністю й повсякденням, тож те, що зірки діляться своїми читацькими рекомендаціями, може вплинути й на вибір пересічних книжкових спільнот, і на (повторну) популярність тих чи тих літературних творів. Цікавіше стає, коли відомі люди засновують власні зіркові книжкові клуби — як спосіб говорити й ділитися з ширшою аудиторією однодумців своїми уподобаннями.
Один із перших популярних зіркових книжкових клубів — Oprah Book Club. Це спільнота ведучої Опри Вінфрі, яку вона сформувала з 1996 року. У 2012 вона перезапустила свій книжковий клуб, щоб комунікувати про нього на різних медійних майданчиках: спершу через свою платформу OWN, а згодом на сайті Oprah Daily та на сторінці клубу в інстаграмі. Деякі випуски-розмови з авторами можна подивитися на Apple TV+ і Youtube. Клуб відомої ведучої вважається показовим ще й тим, що дав початок своєрідному «ефекту Опри»: коли книжка-вибір клубу Вінфрі відразу потрапляла до списку найпродаваніших. Із часом дія «ефекту» почала втрачатися, але як явище книжковий клуб Опри відіграє й досі одну з провідних ролей.
Серед тем і творів Опра зосереджується на текстах, у яких досліджують питання ідентичності, раси, пошуку власного місця у світі. Це, наприклад, «Мідноголовий демон» Барбари Кінгсолвер, «Дорога» Кормака Маккарті, «Середня стать» Джеффрі Євгенідіс, «Підземна залізниця» Колсона Вайтгеда. До клубу Опри можна приєднатися й у процесі читання: в інстаграмі вона періодично публікує свої враження від книжки, обговорюючи її частинами (умовно ділячи на 3-4 тематичні блоки), тож так і розповідає про вибір клубу, і залучає до ознайомлення з твором поза своєю спільнотою.
У 2012 році формат спільного читання також підхопила співачка Флоренс Велч. Для свого клубу Between Two Books вона добирає жанрові тексти, наприклад, готичну або фантастичну літературу чи химерну прозу: «Піранезі» Сюзанни Кларк, «Привиди дому на пагорбі» Ширлі Джексон, а також “Hagstone” Шинейд Глісон, “The Dance Tree” Кіран Мілвуд Гарґрейв.
Ще одна хвиля популярності книжкових клубів припала на 2015–2017 роки. У цей час свою спільноту заснувала акторка Емма Вотсон, тепер група стала окремою сторінкою на Goodreads. Our Shared Shelf — феміністичний книжковий клуб, у межах якого Вотсон ділиться рекомендаціями на тему. Серед перекладених українською — «У пошуках надії» Джейн Гудолл, «Персеполіс» Маржан Сатрапі; також мемуари авторки Heart Berries Терези Марі Мейлгот і My Life on the Road Ґлорії Стайнем. Тепер список та обговорення доповнюють усі охочі.
Сара Джесіка Паркер у співпраці з видавництвом Zando та Американською асоціацією бібліотек рекомендувала читацьким спільнотам сучасні англомовні твори These Days Люсі Колдвелл, The Story of the Forest Лінди Ґрант, Coleman Hill Кім Колман Фут, She Would Be King Вуєту Мур.
А Емма Робертс з подругою Карою Прайс у межах їхнього клубу Belletrist читають від художньої літератури до збірок оповідань і мемуарів. Це, наприклад, «Незриме життя Адді Лярю» В.Е.Шваб, «Дев’ять життів Роуз Наполітано» Донни Фрейтас, «Її тіло та інші сторони» Кармен Марії Мачадо й The Friday Afternoon Club Гріффіна Данна.
У клубі Різ Візерспун читають виключно тексти про жінок, це: «Жовтолика» Ребекки Кван, «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу, «Шлюбний портрет» Меґґі О’Фаррелл, «Список запрошених» Люсі Фолі.
Тема книжок і книжкових обговорень особливо в онлайн-форматі стали актуальними під час локдауну у зв’язку з пандемією. Для більшості література тоді була одним зі способів підтримки свого самопочуття та дозвіллям, якому можна присвятити час, не виходячи з дому.
Знову про книжкові клуби заговорили уже з 2022-го: це, наприклад, спільнота акторки Наталі Портман, яка читає романи Martyr! Каве Акбара, Crying in H Mart Мішель Завнер, The Family Roe Джошуа Преґера, а українською перекладений ще один вибір місяця клубу — «Дівчина, жінка, інакша» Бернардін Еварісто.
Фотомодель й акторка Кайя Гербер із редакторкою Еліссою Рідер розповідають про різні книжки і публікують інтерв’ю на платформі Library Science. Серед перекладених українською: «Моя темна Ванесса» Кейт Елізабет Расселл, «Нормальні люди» Саллі Руні, «Портрет Доріана Ґрея» Оскара Вайлда. Також спільнота Кайї Гербер обговорила The Overstory Річарда Поверса.
А для свого книжкового клубу співачка Дуа Ліпи обирає різножанрову літературу: «Лінкольн у бардо» Джорджа Сондерса, «Крізь темряву пливу» Томаша Єндровського, «Просто діти» Патті Сміт, а також The Bee Sting Пола Мюррея.
Читання й обговорення у книжкових клубах стало популярним через потребу збиратися разом або ж знайти однодумців, що мають схожі смаки в літературі. До того ж посприяла й різноманітність таких спільнот: усі вони мають свою ключову тему для обговорення чи конкретну ідею, за якою й вибирають тексти. Говорити про книжки стало популярно також у соцмережах: цьому посприяв гештег #BookClub в інстаграмі і тіктоці, а BookTok став повноцінним форматом, що впливає на тенденції книжкового ринку і зростання продажів книжок того чи того жанру.
Шукачка успішних проєктів — Різ Візерспун
Одним із найбільших і найвпливовіших зіркових книжкових клубів вважається спільнота акторки Різ Візерспун — Reese’s Book Club. На початку 2025 року сторінка в інстаграмі налічує вже 3 мільйони читачів. Книжковий клуб Різ став частиною її медіакомпанії Hello Sunshine, яка має на меті висвітлити історії про жінок на цифрових платформах: кіно й телебачення. Ця ідея лягла і в основу клубу та вибору книжок: щомісяця засновниця сама обирає текст, який написаний жінкою-авторкою чи розповідає про жіночий досвід. Водночас Різ Візерспун стає продюсеркою майбутніх проєктів-екранізацій творів, які читали у клубі. Серед них, наприклад, кінострічка «Там, де співають раки» за однойменним романом Олівії Овенс, серіали «Дейзі Джонс і The Six» за текстом письменниці Тейлор Дженкінс Рід й «Усюди жевріють пожежі» за Селесте Інґ. З 2020 року Reese’s Book Club також пропонує свій вибір young-adult твору для спільного читання.
Одна з причин, чому книжковий клуб Різ Візерспун устиг стати популярним, — це те, що про нього активно комунікує в інстаграмі сама засновниця. На початку місяця Різ Візерспун записує тематичне коротке відео, у якому розповідає про свій вибір. Протягом читання акторка взаємодіє з аудиторією: вона зачитує показові фрагменти або ж зупиняється на переломному епізоді, ділиться власними враженнями й пропонує читачам/-кам написати свої думки.
З 2023 року на сторінці клубу в інстаграмі почали активно ділитися матеріалами, пов’язаними з реалізацією проєктів-екранізацій творів, які читали до цього. Уже з 2024 року Reese’s Book Club зосередився на тому, щоб більше провзаємодіяти з авторками, яких вибирають для спільного обговорення, та розповісти про них. Так на сторінках з’являються вже відеорекомендації щодо письменництва чи добірок книжок, якими надихалися авторки для створення своїх текстів. Про книжку місяця також розповідають через аудіоверсію цього твору.
У лютому клуб обговорює вже 107 текст. Спільнота читає різножанрові сучасні твори: від трилерів і детективів до комедій, від історичних романів до оповідей про переживання й становлення жінки в різних реаліях та соціальних середовищах. Наліпка «Reese’s Book Club» на книжках стала маркером майбутнього успішного кінопроєкту чи серіалу-екранізації, а за читацькими рекомендаціями Різ Візерспун стежать користувачі майже всього світу.
Водночас приклад цього клубу ще раз нагадує, що для зовнішнього світу російська культура продовжує повноцінно існувати, адже навіть Різ Візерспун обирає текст про росіян. Ідеться про грудневу книжку — роман City of Night Birds корейської письменниці Juhea Kim, яка оповідає про російський балетний світ. Перший твір авторки Beasts of a Little Land має рейтинг 4,2 у сервісі Goodreads, там же зазначено, що за цей текст письменниця отримала нагороду «Ясная поляна», яку вручають у музеї-садибі Толстого.
Для американського видавництва HarperCollinsPublishers — це не перша книжка про росіян.
Трендсетерка читацьких вішлистів — Дуа Ліпа
Книжковий клуб Дуа Ліпи почався з платформи Service95, яку вона заснувала у 2022 році. Це сайт і водночас щотижневий вісник, на якому діляться добірками, що пов’язані з модою, культурою, подорожами, турботою про себе. Тут публікують тексти, що розкривають ті чи ті теми, рекомендації щодо книжок, на видання яких варто очікувати і чому, або список цікавих місць, закладів харчування чи мистецьких просторів, які можна відвідати. Авторкою деяких таких матеріалів-рекомендацій стає сама засновниця. Зокрема її особиста рубрика на платформі — це Dua Lipa: At Your Service, що містить інтерв’ю зірки з різними відомими людьми, наприклад, співачкою Біллі Айліш чи з кінорежисером Педро Альмодоваром.
Ще однією окремою культурною рубрикою на платформі став Service95 Book Club. Для читання Дуа Ліпа щомісяця вибирає книжки, які мають на меті представити множинність голосів і досвідів. У клубі вже ознайомилися з 15 творами, серед добірки, наприклад, роман-своєрідна сімейна сага лауреата Пулітцерівської премії «Довіра» Ернана Діаса, про долі людей у контексті подій у Ніґерії у 1960-х у «Половині жовтого сонця» Чімаманди Нґозі Адічі, про іммігрантів «Пачінко» Мін Джін Лі.
Хоча про свій книжковий клуб Дуа Ліпа активно комунікує в соцмережах і на токшоу — так на Late Night зі Стівеном Кольбером співачка розповіла про книжку місяця «Веди свій плуг понад кістками мертвих» Ольги Токарчук, — основним майданчиком залишається платформа Service95. На ній засновниця та редакція сайту пропонують усім охочим матеріали, що поглиблять знайомство з вибором місяця у книжковому клубі: це текст, у якому зібрані дані про книжку — її авторів, перекладачів, цитати критиків й обґрунтування Дуа Ліпи про свій вибір; розмова співачки-засновниці з запрошеними авторами/-ками про книжку місяця; їхні рекомендації до прочитання чи слухання. Також пропонують список питань до твору — і це може стати певним шаблоном-натхненником для інших книжкових клубів, які хотіли би обговорити твір-вибір Дуа Ліпи.
Тож засновниця облаштовує свій Service95 Book Club так, щоб він став не лише способом підглянути за її читацьким дозвіллям, але й простором для власного дослідження різних явищ — книжок, мистецьких просторів, фільмів, закладів для відвідин. Водночас Дуа Ліпа залишається впливовою зіркою рекомендацій, які розраховані на максимально різну аудиторію. Про це в межах клубу свідчить список книжок для читання, які абсолютно різняться за жанрами й темами: це фантастичні романи чи історії про представників/-иць ЛГБТКІА+ спільноти.
Look на book: погляд на роль книжкових клубів
Зіркові книжкові клуби наближують користувачів до селебріті, за якими вони хочуть спостерігати і чиїми рекомендаціями й матеріалами прагнули б надихатися. Водночас це спосіб розширити читацький простір і навіть безпосередня точка входу в сучасний літературний процес. Якщо колись літературний світ могли формувати здебільшого культурні діячі — наприклад, митці, критики, — то тепер книжкові клуби роблять це середовище доступнішим для людей із різним читацьким досвідом. Інтерпретуючи прочитане, опираючись на довідкові матеріали, учасники обговорень можуть впливати на тенденції книжкового ринку, а згодом і в літературі. Це вже спостерігаємо на прикладі буктоку.
У цьому плані зіркові книжкові клуби стають глобальнішим майданчиком такого взаємовпливу: для своїх читань селебріті вибирають книжку, яка через це стане популярною і навпаки, вони вибирають колись популярну книжку й так реактуалізовують її. А ще книжкові клуби для селебріті — це додатковий спосіб вийти зі звичного образу, розповісти й показати себе з книжкою як іще одного учасника/-цю літературного процесу: як читача/-ки або трендсетера/-ки трансформацій у культурному світі.
