Дайджест культурних події (з 9 по 15 червня)

Бойова медикиня евакуації Марія «Літа» Кравчук прочитає уривки зі своєї нової книги «Поховальне бюро “Епітафія”» — чорної комедії з елементами містики, дія якої розгортається в Бірмінгемі XIX століття. У цьому химерному світі переплітаються привиди, окультні секти, опіумні війни, динозаври, радіоактивні ліки та інші дива вікторіанської Англії.

Книга вийде друком восени, а поки всі охочі зможуть почути її фрагменти наживо та долучитися до збору коштів на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) для медичних екіпажів. Збір триває в пам’ять про загиблу побратимку Марії — «Майк», Олександру Мулькевич.

Більше в інстаграмі.

Центр сучасної культури у Дніпрі спільно з з медіа про Дніпро та навколо ПОМІЖ запускають програму «Дніпро та навколо», яка зосереджується на темах міста й ідентичності, зокрема, локальної, яка такої що формує контекст конкретного простору і загалом усієї країни. Йдеться про потребу українських міст у самовизначенні, особливо у час війни. У програмі — тематичні лекції з запрошеними експертами й експертками про Дніпро сьогодні, досвіди містян і пам’ять.

Під час лекції про літераторів-дисидентів разом із аналітикинею «Вчися.Медіа», блогеркою, кандидаткою філологічних наук Іриною Пасько відвідувачі поговорять про міф русифікованого міста та про національно-культурний рух у Дніпрі, а також безпосередньо про постаті письменників Придніпров’я.

Вхід за реєстрацією.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

«Сніжний Ізюм» — це сучасне українське урбаністичне фентезі авторки Аліни Дихман, події якого розгортаються в Слобожанському регіоні. У центрі сюжету дівчина, яка не любить книжки, але рятує їх зі зруйнованих бібліотек деокупованої Харківщини. Роман порушує теми втрат, дружби, пошуків себе, сили слів і тиші, що лікує. А сама ж книжка створена під враженням від новини про знищення Ізюмського лісу влітку 2022 року.

Більше в інстаграмі.

Фестиваль пройде вдруге у співпраці з чеським Фестивалем оголених форм (FNAF) — платформою, що досліджує тіло та його виразність. Цьогорічною темою обрано «Адаптацію» — як мистецький відгук на постійні зміни, невизначеність і досвід життя у країні, де війна триває вже понад десять років. 

Протягом п’яти днів учасники й учасниці працюватимуть із власним тілом, переживаннями та середовищем, шукаючи способи відреагувати на щоденні виклики. Програма включає перформанси митців і мисткинь з Чехії, Фінляндії, Італії та України, а також воркшопи Школи перформансу, підсумком яких стануть покази напрацювань 14 червня. Протягом усього фестивалю в мистецькому центрі також буде представлено виставковий проєкт мисткині Ленки Клодової «Межі людських емоцій».

Більше в інстаграмі.

Юлія Антонюк — режисерка, письменниця та дружина офіцера ЗСУ. Сама родом з Донеччини, її дім перебуває під окупацією з 2022 року. З початком повномасштабної війни Юлії довелося емігрувати, пристосовуватися до життя в новій країні, справлятися з мовним бар’єром, самотністю та тривогою. Усе це стало фоном для особистих роздумів. 

У межах події авторка представить уривки зі своєї ще не виданої книги, яку вона планує опублікувати восени. Книга постала зі щоденникових записів, які Юлія почала вести, аби зберегти внутрішню рівновагу. У тексті переплітаються досвід війни, еміграції, адаптації, а також особисте становлення у нових обставинах.

Більше в інстаграмі.

«Історії українських митців. Ніл Хасевич» — друге видання серії, що знайомить з життям і творчістю визначних українських художників. Ця книга розповідає про художника-графіка, який працював у підпіллі як «головний дизайнер» Української повстанської армії. 

Через архівні матеріали, мистецтво, спогади друзів авторка Марчела Можина відтворює життєвий шлях митця. Видання включає не опубліковані раніше роботи, світлини та есе про суспільно-політичні події середини ХХ століття. 

Під час презентації відбудеться розмова про значення мистецтва і дизайну в умовах війни, пролунають повстанські пісні у виконанні Олександра Лозовського, а ще відкриється виставка робіт митців із ЗСУ, серед яких: Сашка Ком’яхова, Олександра Шатохіна, Миколи Леоновича і Кирила Ткачова.

Більше в інстаграмі.

«… якщо не тепер?» — збірка поезій Ольги Ольхової про досвід життя в часи невизначеності та змін. Це тексти, в яких відлуння війни, пам’ять про втрачене й водночас прагнення триматися за любов, радість, тишу. У п’яти розділах збірки — особисті історії, фіксація моментів, пошуки стійкості, що постають з усвідомлення плинності часу. 

Під час зустрічі Ольга читатиме вірші та говоритиме з модератором Олексієм Рафаловичем про поезію як спосіб промовляти про важливе, вразливість та витривалість, радість та відчай.

Більше на сайті.

«Земля Бога» Глінура Палмасона — драма про зіткнення віри з реальністю, події якої розгортаються наприкінці ХІХ століття. Молодий данський священник Лукас вирушає до віддаленого куточка Ісландії. Його мета — звести церкву й зафіксувати життя місцевих мешканців на світлинах. Проте мандрівка перетворюється на внутрішнє випробування через сумніви про правильність місії та власну віру. 

Фільм уперше показали в конкурсній програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю 2022 року, згодом він отримав нагороду Zabaltegi-Tabakalera у Сан-Себастьяні.

Більше на сайті.

У межах платформи «Місто на Лінії» відбудуться дискусії про поранення, реабілітацію, ментальне здоров’я, безбар’єрність і роль мистецтва у проживанні досвіду війни. У розмовах візьмуть участь дослідниці, правозахисниці, громадські діячки й мисткині, які поділяться власними спостереженнями та практиками зцілення. Серед них: Юлія Шукан — соціологиня, професорка EHESS, Ніна Мацюк — експертка з інклюзивності та безбар’єрності, Аюна Морозова — голова Федерації плавання Харківщини, засновниця проєкту «Плавання рятує». 

Перша зустріч буде присвячена фізичним і ментальним наслідкам війни — від ампутацій та евакуації до посттравматичних розладів і шляхів повернення до щоденного життя. Друга зосередиться на пам’яті, культурній рефлексії, інклюзивності та мистецтві як способі осмислити травматичний досвід.

Більше в інстаграмі.

Новий роман Юлії Чернінької — це психологічний трилер про журналістку Віру, яка залишає Україну через війну та несподівано опиняється в небезпечній близькості до зірки світового кіно Класа Баєра. Знайомство з людиною, яку вона досі знала лише з екрана, спершу здається подарунком долі, але за зовнішнім шармом таїться небезпека. Межа між пристрастю та контролем стирається, а Віра поступово занурюється в моторошну гру, де важко зрозуміти, хто мисливець, а хто — здобич. 

Авторка Юлія Чернінька — лавреатка літературних премій і відома своїми романами «Барні 613» та «Спадок на кістках». Модераторка розмови — письменниця і журналістка Любов Загоровська.

Більше на сайті.

Проєкт Мацея Здановича — експериментальне site-specific дослідження пам’яті, що поєднує колективні й індивідуальні історії в історико-культурній топографії Дніпра. Тут переплітаються шари політичних і економічних трансформацій та процеси переосмислення міської ідентичності. Виставка базується на психоаналітичній концепції Жака Лакана і розкриває місто через три фази: Уявне, Символічне і Реальне. Відвідувачі побачать інсталяцію, що поєднує аудіоархів, відео та скульптури — різні способи зберегти й осмислити пам’ять міста. Звуки Дніпра — вуличний шум, транспорт, натовп, тиша покинутих місць — доповнюють усні історії очевидців змін. Окремий пласт виставки — матеріальне архівування пам’яті, представлене фрагментами міста з крихких і нестійких матеріалів.

Більше в інстаграмі.

Чергова зустріч із циклу «Ще одні листи з України» присвячена книзі Анатоля Свидницького. «Люборацькі» — перший реалістичний роман на побутовому тлі, за оцінкою Івана Франка. Події розгортаються на Поділлі ХІХ століття, у маленькому містечку, де відбуваються «тихі окупації» мови, освіти, родини, самосвідомості. Роман-хроніка, написаний у 1861—1862 роках, але виданий лише через 25 років, описує трагічний занепад священницького роду Люборацьких. Через цю сімейну драму автор порушує гострі соціальні проблеми: виховання, денаціоналізацію, руйнування сім’ї та деградацію особистості.

Більше в інстаграмі.

Протягом травня відвідувачі приносили книги, які всі охочі зможуть придбати на благодійному ярмарку. Кошти з продажів передадуть на потреби військових, а книги, які не знайдуть нових читачів,  — до бібліотеки в селі Бобрин на Рівненщині. Ініціаторами акції стали простір «ШИПЕЛИК», ГО «Фронтера» та БФ «Ангар.Україна».

Більше в інстаграмі.

Інтерактивна хореографічна вистава Тетяни Тізенберг пропонує особливий простір, де кожен глядач стає не просто спостерігачем, а активним учасником події і сам обирає маршрут та власне сприйняття того, що відбувається. А кожна зустріч із простором, рухом, світлом, музикою, текстом і тишею створює особливу атмосферу. 

Показ розрахований лише на 64 глядачів — тому кожен досвід унікальний і неповторний. Перед виставою учасники отримають путівник, який допоможе орієнтуватися серед десяти окремих сцен.

Більше в інстаграмі.

На відвідувачів з нагоди відкриття чекають колесо фортуни з гарантованими призами, розіграші, ексклюзивні кавові дріпи та фірмові стікери. Протягом двох днів у книгарні відбудуться презентації книжкових новинок. Зокрема, «Усі мої тривожні дзвіночки» Євгенії Бабенко про дорослішання, тривогу й прийняття себе; «Відьма вмирає втретє» Юлії Нагорнюк — історія про магію, гумор і жіночу силу. Разом із блогерками Катериною Беберіною та Юлею Проліт говоритимуть про «Маленьке життя», «Славетне життя Ей-Джея Фікрі» та «Вони обидва помруть у кінці». А Анастасія Нікуліна розкаже про створення міфологічного фентезі «Завірюха» й особливості жанру. 

Більше в інстаграмі.

Під час заходу кожен зможе обмінятися своїми книжками з іншими учасниками та взяти участь у тематичних інтерактивах. Це нагода провести день серед книг і завести нові знайомства. На буксвопі будуть присутні українські письменниці Ірина Кацімон, Олександра Черепан, Наталя Кош, Олена Кузьміна та книжкова блогерка, засновниця проєкту «Буксвоп» Анастасія Піскова.

Більше в інстаграмі.

Майстер-клас дає змогу власноруч розмалювати краї сторінок книжок і перетворити їх на справжні маленькі витвори мистецтва. Тут навчать різним технікам і допоможуть зробити звичайний книжковий зріз унікальним і яскравим. Цей захід — чудова нагода провести час із задоволенням, розвинути свою фантазію та отримати нові враження, об’єднавши любов до книжок і творчості.

Більше в інстаграмі.

Русалії — старовинне українське свято, що символізує весняне пробудження природи і шанується різними звичаями. На гостей чекає традиційна русальна хода Подолом з гори Дитинки, музика, співи, народні танці, а також лекторій, майстер-класи і ворожіння. Так, Анна Гайова, дизайнерка та реконструкторка одягу, майстриня бренду «Одежа ВидимоНевидимо», проведе лекцію про дослідницько-реконструкторський проєкт «Окупована спадщина», в межах якого українські майстри відтворили традиційні жіночі та чоловічі строї з тимчасово окупованих територій. А співачка, бандуристка та хорова диригентка Богдана Онопчук проведе майстерку з традиційного співу. 

Більше в інстаграмі.

Роман Наталії Довгопол — чаклунське романтичне фентезі, у якому переплітаються українська міфологія, історія та магія. Події розгортаються в часи монголо-татарської навали, а в центрі сюжету — купець-гульвіса, який вирішує стати витязем, дівчина, що здатна перекидатися сизокрилою вірлицею, заговорені на кохання нерозлучники та прадавній Дубовий Гай, сповнений таємниць. Роман насичений символікою й атмосферою українських билин. Авторка майстерно поєднує міфічне й історичне, вплітає в давньоруський контекст нові захопливі події. 

Більше в інстаграмі.

Вистава «Відпусти!» Альони Ковтун створена за мотивами оповідання Володимира Винниченка «Краса і сила». Це психологічна драма про трьох людей, які заплутались у власних почуттях, провинах та залежностях. Події розгортаються в місті Сонгороді, де за спокійним плином буденності ховається напружений любовний трикутник. Мотря, Андрій та Ілько — троє, між якими виникає глибокий внутрішній конфлікт, що з часом перетворюється на пастку. Ця вистава про те, як любов може ранити, про прощення, залежність, відповідальність, якої намагаємось уникнути, і про свободу, яка завжди має ціну.

Більше в інстаграмі.