Дайджест культурних подій (з 2 по 8 червня)

Виставка приурочена 100-річчю від дня народження Олександра Ворони — українського художника, монументаліста, графіка й плакатиста. В експозиції представлені близько тридцяти живописних творів, а також архівні матеріали, фотографії та плакати, що відображають ключові періоди творчої біографії митця. 

Олександр Ворона — автор понад шістдесяти кіноплакатів, також він створював монументальні твори, зокрема керамічне панно в підземному переході на Майдані Незалежності 1969 року. 

Більше на сайті.

«Ми знайдемо свого Марселя» — історія адвокатки та громадської діячки Інни Мірошниченко, у якій авторка розповідає про свій досвід материнства, всиновлення, професійного становлення й суспільної роботи у сфері захисту прав дітей-сиріт. У книзі зібрані фрагменти з особистого життя — від пошуку балансу між сім’єю і кар’єрою до переживань, пов’язаних із прийняттям дитини в родину. Видання також містить практичні поради щодо процедури всиновлення, зокрема юридичні аспекти та побутові виклики.

Модератор події — Тімур Мірошниченко.

Більше в інстаграмі.

Протягом двох місяців учасники — митці, дослідниці, студенти й активісти — вивчали практики деколонізації музейних інституцій, аналізували локальні наративи та пропонували нові інтерпретації експозиції. У програмі також брали участь українські фахівці в музейній справі та постколоніальних студіях, зокрема Світлана Бєдарєва, Леонід Марущак, Євгенія Буцикіна, Мілена Хомченко та Олена Жукова. 

Під час фінальної зустрічі представлять результати роботи учасників — мистецькі та аналітичні матеріали, а також відбудеться відкрита дискусія щодо подальших напрямів змін у музейному просторі міста.

Більше в інстаграмі.

Презентації двох взаємопов’язаних експозицій, присвячених пам’яті Ігоря Яновича, відбудуться одночасно у Львові та Києві. Виставка «Подорож» у Львові охоплює ключові етапи творчості митця — від кераміки 1960-х до пізнього абстрактного живопису й демонструє трансформацію його художнього методу. Київський проєкт «Жести» зосереджений на роботах, створених упродовж останніх років життя. 

Разом із куратором Павлом Гудімовим Янович формував концепцію, що мала стати підсумком його мистецького шляху. Раптова смерть митця у грудні того ж року перервала роботу над проєктом, однак представлені твори вже сьогодні складають цілісну виставку.

Більше на сайті.

Літературознавиця та авторка книжки Анастасія Євдокимова під час зустрічі розповість, як українська література існує поза межами шкільної програми — у своїй повноті, багатоголоссі й несподіваності. Учасники дізнаються, які історії приховані за класичними та сучасними творами, як жили, думали й відчували українські письменники. Видання знайомить із ключовими поняттями літератури на прикладах з української класики, пояснює, як влаштований детектив чи як читати комікс. Також авторка поділиться критичним поглядом на власну працю і покаже рукопис та перші ілюстрації, створені художницею Софією Мельник.

Більше в інстаграмі.

Авторка книги — Любов Відута, сучасна українська письменниця, яка працює у жанрах дитячої та дорослої прози. У її творчому доробку понад двадцять книжок, а за вагомий внесок у літературу вона удостоєна звання «Золота письменниця України». 

Сюжет нової книги розгортається навколо Марти — старшокласниці, яка з дитинства займається бальними танцями. Після несподіваного розриву партнерства з хлопцем, із яким вона довго виступала, дівчина змушена переосмислити своє оточення й власні рішення. Її внутрішня вразливість стає і поштовхом до змін, і викликом, який Марта долає завдяки наполегливим тренуванням, волонтерській діяльності та участі у фестивалях.

Розмову модеруватиме письменниця Наталя Гурницька.

Більше в інстаграмі.

Проєкт досліджує, що саме становить цінність для людини в умовах глибоких суспільних змін. В експозиції представлені живопис, графіка, скульптура, арттекстиль, відеоарт. Роботи охоплюють теми втрати, пам’яті, внутрішніх опор і щоденних практик, які формують особисту та колективну ідентичність. 

У проєкті взяли участь понад 20 українських митців і мисткинь з різних регіонів країни. Серед учасників — Роман Сірий, Міра Бачкур, Володимир Манжос (Waone), Ольга Заремба, Костянтин Зоркін, Марина Гандиш, Сергій Ясько. Деякі з митців є чинними військовослужбовцями, а частину робіт створено на фронті.

Більше в інстаграмі.

Ярослава Литвин — письменниця та упорядниця літературних збірок. Її роман «Вілла в Сан-Фурсиско», який з моменту виходу зібрав значну читацьку увагу та численні відгуки, розповідає про особистий досвід жінки, що намагається знайти своє місце під час війни та залишає місто заради життя в селі. Втім, мрії героїні швидко стикаються з повсякденними труднощами, несподіванками й абсурдними ситуаціями. 

Модераторка заходу: Ольга Карі — українська письменниця, журналістка, колумністка.

Більше в інстаграмі.

Опера Романа Григоріва та Іллі Разумейка GAIA-24 досліджує теми екологічної катастрофи та війни, поєднуючи в одному творі реп і академічну музику, фольклор і рейв, театр і відео. Вона складається з трьох частин — Songs of Mother Earth, Cabaret Metastasis, Dance for Mother Earth, а імпульсом до створення став підрив Каховської дамби 6 червня 2023 року. Відеоматеріали для вистави знімали на острові Хортиця. Опера апелює до давньогрецької богині Землі Гайї, а також до теорії Гайї, поширеної серед екологів та антропологів. Вона розглядає сукупність живого й неживого як єдиний взаємопов’язаний організм.

Після київської прем’єри у травні 2024 року GAIA-24 була представлена на провідних європейських фестивалях у Роттердамі, Відні, Венеції та Берліні. 14 травня 2025 року команда Opera Aperta, яка створила виставу, здобула міжнародну премію The Classical:NEXT Innovation Award за новаторство у сфері музичного театру.

Квитки за посиланням.

Це перший з чотирьох літніх відкритих мікрофонів, запланованих на сезон. Ця подія є місцем для вільного обміну текстами та думками, а також можливістю для авторів випробувати власні тексти вголос і познайомитися з творчістю інших учасників. Охочі зможуть прочитати своїі тексти, регламент виступу — до 15 хвилин, за умови попередньої реєстрації. Втім, частина програми відведена для читань без попереднього запису, тож ті, хто не встигли зареєструватися, також матимуть змогу виступити.

Більше в інстаграмі.

У межах зустрічей Олександр Красовицький — український письменник та видавець, засновник та генеральний директор видавництва «Фоліо» — презентує одразу дві свої книжкові новинки. У збірці «Харків. 20 розмов про незламність» зібрані інтерв’ю з тими, хто був безпосередньо залучений до подій у Харкові в перші місяці повномасштабного вторгнення. Серед співрозмовників — представники міської та обласної влади, правоохоронці, рятувальники, волонтери, культурні діячі. Книжка фіксує особисті свідчення про спротив і самоорганізацію мешканців міста.

А події книги «Післязавтра. Роман про великі гроші» розгортаються у 2025 році, після смерті Путіна й вивезення тіла Леніна з мавзолею. На тлі політичного хаосу в Росії автор простежує розпад вертикалі влади, зміну еліт і зростання сепаратистських рухів у регіонах.

Більше в інстаграмі.

У своїх роботах художниця досліджує теми зв’язку, близькості та пам’яті крізь досвід розлуки із сестрами під час війни. Проєкт об’єднує дві живописні серії, створені протягом останніх років на тлі повномасштабного вторгнення. Після 2022 року члени родини Софії опинилися в різних країнах, і тривала розлука стала поштовхом до роздумів про те, як формується й зберігається відчуття присутності. Серія «Стрибок» фіксує мить руху молодшої сестри — занурення у воду — як образ довіри та свободи. «Зв’язок» об’єднує живопис і звукові фрагменти, що апелюють до досвіду єднання та віддалення від сестри-близнючки. У фокусі виставки — тілесна пам’ять, жести й емоційна близькість, що зберігаються попри фізичну відстань.

Більше в інстаграмі. 

Ксенія Фукс — письменниця, авторка роману «По той бік сонця» та збірок новел «12 сезонів жінки» і «12 годин чоловіка». У своїх книгах авторка порушує теми психічного здоров’я, особистісних криз, пошуку ідентичності, стосунків між людьми та внутрішніх трансформацій. Її тексти звертаються до досвіду жінок і чоловіків у сучасному світі, зосереджуючись на переживаннях, що часто залишаються поза публічним простором: депресія, самотність, вразливість, потреба в близькості та розумінні. Захід модеруватиме Ігор Антонюк — письменник та літературний оглядач.

Більше в інстаграмі.

Захід проходить у межах проєкту «Техніка читання» та буде присвячений тому, як працює та формується літературний стиль. Під час зустрічі письменник та автор подкасту про літературу Олександр Демарьов розкаже, як розвивається індивідуальна манера письма, чим відрізняється добрий стиль від невдалого і чому загальні судження про стиль іноді радше заважають, аніж допомагають початківцям.

Більше в інстаграмі.

Сюжет роману розгортається довкола героїні на ім’я Надя Книжицька — блогерки, яка опиняється в ізоляції під час карантину. Звичне захоплення книжками більше не рятує її від самотності, допоки до рук не потрапляє таємниче видання, у якому описано подробиці її особистого життя. Пошуки пояснень повертають Надю до рідного містечка Соколяни, де на неї чекають нерозв’язані конфлікти, старі знайомства й нова небезпека. 

Презентація стане нагодою обговорити з автором теми, які порушуються в романі, а також дізнатися більше про процес його створення. Модеруватиме зустріч книжкова блогерка Надія Панченко.

Більше в інстаграмі.

Стрічку присвячено 100-річчю з дня народження Сергія Параджанова. Фільм поєднує архівні матеріали з візуальними сценами, створеними в техніці лялькової анімації. Через ці образи автори досліджують творчий шлях вірменського режисера, його зіткнення з радянською цензурою, ув’язнення та створення робіт у місцях несвободи. Значна частина стрічки присвячена роботі над фільмом «Тіні забутих предків» та обставинам, що супроводжували його появу. Після показу відбудеться зустріч із режисером стрічки Тарасом Томенком та Пилипом і Андрієм Іллєнками.

Більше в інстаграмі.

Третя, завершальна частина серії лабораторних виставок під кураторством Бориса Філоненка має назву «Я б не хотіла викопати кістку». Експозиція стала продовженням попередніх частин: «Я, щиро кажучи, про ящеротазових» та «Прогулянки з пластиковими динозаврами». Проєкт досліджує теми палеонтології, сучасного мистецтва, історіографії та екологічної думки. Зокрема, третя частина звертається до мотивів розкопок, залишків, каменю та слідів Великого вибуху, через які осмислюється поворот до історичності в художніх практиках. Серед учасників третьої частини виставки — Каріна Синиця, Нікіта Кадан, Макс Ходак, Любомир Тимків, Елена Субач. 

Більше в інстаграмі.

«Всі мої Ключі і Ґайя» — дилогія про чаклуна Іґніса та загадкову Ґайю. У першій книзі Іґніс уникає конфліктів між трьома могутніми родами чаклунів і тримається осторонь небезпечних магічних світів. Та несподівана зустріч із Ґайєю відкриває йому шлях до пригод, сповнених загадок і давніх легенд. Герой поступово розкриває таємниці власного походження й приймає відповідальність за нього. У продовженні життя Іґніса кардинально змінюється: його дім зруйновано, батьки зникли, а самого героя звинувачують у вбивстві спадкоємця одного з родів. 

Зустріч обіцяє бути захопливою для поціновувачів українського фентезі: говоритимуть не лише про сюжетні повороти, а й про цінності — захист рідного дому, силу родинних зв’язків і вагу особистого вибору.

Більше в інстаграмі.

ГО «Кожна Тварина» проводить ювілейний десятий фестиваль Веган Вікенд, темою якого стала «Ілюзія безпеки» — символ відстороненості суспільства від проблеми експлуатації тварин. Це відобразять у візуальному оформленні: напівпрозорі сітки та тюль створять образ крихкого бар’єру між людьми і світом тварин у неволі. 

У програмі — мультимедійна виставка студій u2203 і Photinus, фотовиставка від канадської фотожурналістки Джо-Енн МакАртур. Фестиваль матиме дві музичні сцени: Garden Stage з електронною, інструментальною та інді-музикою і Concert Hall Stage з експериментальною електронікою. Окрім музики, будуть імерсивні активності, маркет з фондом «Спілка», лекції, веганський фудмаркет, бар і тату- та портретні сесії за донат.

Більше в інстаграмі.

Етногурт «Легіт» запрошує на черговий книжковий клуб за психологічним трилером Ілларіона Павлюка. Цей роман розповідає про кримінального психолога з Києва Андрія Гайстера, який виїжджає у віддалене селище Буськів Сад, де зникла маленька дівчинка. Місцеві мешканці заплющують очі на інциденти й пошуки серійного вбивці, якого називають Звіром, і це ускладнює розслідування. Книга порушує тему внутрішньої темряви людини, страху перед правдою та важливості спокутування гріхів.

Більше в інстаграмі.

Саша Морозова — композиторка, піаністка й імпровізаторка, яка працює на межі мінімалізму, неокласики та інтуїтивної медитативності. Її музика — це особисті і колективні історії, відлуння сьогодення, в якому триває війна, і водночас віра в перемогу. Музика Саші звучала на сценах Франції та Італії, зокрема в паризькому Музеї д’Орсе, Пале де Токіо, у Massimo Teatro в Палермо, а також брала участь у таких культурних подіях, як GOGOLFEST, Koktebel Jazz Festival, Ніч поезії та музики на BookForum та Pitchfork Avant-Garde.

Більше на сайті.