Дайджест культурних подій (з 7 по 13 квітня)

Роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу» — історія про любов, самопізнання та пошук свого місця у світі. Боббі та Джонатан з дитинства мають особливий зв’язок, що виходить за межі звичної дружби. Їхнє життя змінює Клер — незалежна й відважна жінка, яка завжди прагне більшого. Разом вони намагаються побудувати власну модель стосунків, не зважаючи на сумніви та суспільні упередження. Роман запрошує до роздумів про важливість самовизначення та пошук справжнього зв’язку з іншими людьми.

Більше в інстаграмі.

Джо Макфі — одна з найвпливовіших постатей сучасного джазу, відомий своїм новаторським внеском у джазову музику, зокрема на чиказькому Tentet Пітера Бротцманна. Саксофоніст виступить із єдиним концертом в Україні в рамках свого європейського туру разом із тріо: Стівом Свеллою (тромбон), Марком Токарем (контрабас) та Клаусом Кугелем (ударні), — чий альбом FOR THE PEOPLE OF THE OPEN HEART визнали одним з найкращих джазових альбомів 2023 року.

Більше на сайті.

Уже більше століття глядачі не можуть однозначно визначити, хто є справжнім героєм і антигероєм і хто насправді зайвий у трикутнику кохання. Вистава розкриває складні людські стосунки, зокрема через призму взаємин між Михайлом, Анною та Миколою. Історія персонажів стає полем для дослідження душевної рівноваги, гармонії та самопізнання. Глядач має змогу побачити знайому історію в новому світлі завдяки оригінальному підходу режисера Євгена Храмцова.

Більше на сайті.

Цей роман увійшов до короткого списку Літературної премії Європейського союзу. Це історія про кохання, втрати та пошуки гармонії у часи, коли життя ставить перед людьми важкі випробування. Сюжет розгортається навколо стосунків двох харківських музикантів, скрипаля Семена Штейнгарта та піаністки Інни Холодіної. Книга охоплює події від кінця 1990-х до початку повномасштабної війни і через музичні мотиви передає драму і внутрішній світ героїв.

Під час презентації авторка поділиться історією написання роману, розкриє його приховані смисли та відповість на запитання відвідувачів. 

Більше в інстаграмі.

Інсталяція «Patrix» Василя Дмитрика увійшла до виставки номінантів Премії PinchukArtCentre 2025. Художник працює із соціальними та екологічними явищами, використовуючи знайдені об’єкти та перевтілюючи їх у мистецькі форми. У своїй творчості він досліджує питання, що стосуються майбутнього України після війни, зміщуючи акценти від індивідуальних наративів до великих соціальних і політичних трансформацій. 

Модераторкою події стане Дар’я Шевцова, яка разом із художником обговорить його попередні мистецькі проєкти, художню практику і, зокрема, роботу «Patrix». Ця інсталяція включає сотні фігурок військових, які є художньою рефлексією на давньокитайську Теракотову армію. Через цей образ Дмитрик досліджує спільність досвідів людей різних часів і культур у контексті війни.

Більше в інстаграмі.

Показ культового фільму Олександра Довженка «Звенигора» (1928) відбудеться в рамках ретроспективної програми «Поетичне кіно. Витоки». Стрічка стала важливим кроком у розвитку національного кінематографу, закріпила за Довженком статус провідного українського режисера та отримала статус «першого українського фільму» в багатьох відгуках та рецензіях. Показ буде супроводжуватися сучасним музичним акомпанементом від україно-польського етно-джазового проєкту FuTUREthno, що додасть нового виміру класичному кіно.

Більше на сайті.

Збірка розповідає про шістнадцять політвʼязнів-журналістів, більшість із яких є кримськими татарами, і їхню безупинну боротьбу проти репресивної російської системи на півострові. Книга включає вибрані листи, уривки зі щоденників та виступи в судах цих журналістів. Вона дає читачам можливість зрозуміти історичний контекст і глибину опору корінного народу Криму. Ідея створення видання належить Тетяні Терен, яка разом із Центром прав людини ZMINA започаткувала кампанію #SolidarityWords, аби висвітлити реалії життя політв’язнів та підтримати їх у їхній боротьбі.

Після презентації відбудеться автограф-сесія та неформальне спілкування з авторами. Також на заході можна буде придбати книжку українською мовою.

Більше на сайті.

«Тиждень австрійського кіно» втринадцяте у Києві. На фестивалі можна буде побачити добірку найкращих австрійських фільмів, які отримали визнання на міжнародних кінофестивалях, зокрема на Берлінале, Венеційському кінофестивалі та Локарно.

Програма фестивалю включає різноманітні жанри: від комедій до драм і документальних стрічок. Одними з перших глядачі зможуть побачити комедійно-драматичний фільм «Павич» Бернгарда Венґера, який був представлений на Венеційському кінофестивалі. Це історія про Маттіаса — чоловіка, який має дар уживатися в будь-яку роль, але, зрештою, найскладніше для нього — бути самим собою. Також програма включає кримінальну комедію «Тушкована свинина» режисера Андреаса Шмідта, драму «Як бути нормальним і химерності іншого світу» Флоріана Похлатка, документальний фільм «Любі Прекрасні Кохані» Юрія Речинського.

Більше на сайті.

Зафільмована театральна постановка відбудеться в рамках допрем’єрного промотуру фільму за участі представників творчої команди — серед них зокрема учасники колективу МУР Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко, Микола Шмундир, Марія ОʼРайлі, Олександр Заїка. Мюзикл розповідає історію створення будинку «Слово» в Харкові й відтворює трагічні події й наслідки радянського режиму початку ХХ століття.

Фільм дає можливість побачити українських письменників минулого століття не лише як імена з підручників, а і як живих людей, що переживали боротьбу та репресії. Візуальна динаміка та кінематографічні техніки — крупні плани, зміна ракурсів та фокусування на деталях — посилюють емоційний вплив, створюючи атмосферу живої театральної вистави на великому екрані.

Більше в інстаграмі.

Видавництво Старого Лева організовує поетичний вечір у співпраці з об’єднанням «Культурний десант». Вірші читатимуть поети-військові Артур Дронь, Олена Герасим’юк та Ігор Мітров. Модераторка, журналістка та блогерка Олександра Гонтар, розпитає учасників про їхній досвід військової служби і про те, як війна вплинула на їхню поезію. Вечір стане можливістю дізнатися, як змінилась українська сучасна поезія з початком війни — як вона стала глибшою, болючішою, а іноді й страшнішою, але водночас є важливим свідченням нашого часу.

Більше на сайті.

Перша книга серії збірок «Жінки пишуть» під назвою «Містянки» об’єднує маловідомі твори українських письменниць кінця ХІХ – початку ХХ століття. Ці твори розповідають про жіночу долю в умовах міського життя: про прагнення жінок змінити своє життя, знайти кохання чи кар’єру, а також про пошук особистої свободи. 

На заході обговорюватимуть, чому ці твори є важливими й актуальними сьогодні, навіть якщо висвітлюють реалії минулого часу, і що вони можуть дати сучасному поколінню. Участь у дискусії візьмуть літературознавиця Анастасія Євдокимова, яка упорядкувала серію, літературна критикиня Богдана Романцова, а також редакторки видавництва «#книголав» Дарина Важинська та Вікторія Беркут. 

Більше в інстаграмі.

Обговорення книги Бет О’Лірі відбудеться за участі перекладачки Аліни Савіцької. «Неявка» — історія трьох жінок, які не знають одна про одну, а єдиний, хто їх пов’язує, — Джозеф Картер, який раптово покинув їх в один день — День святого Валентина. 

Книжкові блогерки Лея Тетіс (Івано-Франківськ) і Юлія Гречух (Львів) поговорять з перекладачкою про сюжет і персонажів, теми довіри, вибору та особистісного зростання, а також розкриють виклики, з якими зіткнулася Аліна під час роботи з текстом.

Більше в інстаграмі.

«Я не знаю, як про це писати» — книга про досвід війни, переосмислений у формі оповідань та есеїв, створених учасницями курсу «Терапевтичне письмо» під керівництвом письменниці Ірени Карпи.

Ці історії — голоси звичайних жінок, які опинилися в надзвичайних обставинах. Вони розповідають про втрати, біль, пошуки себе й сили жити далі. На зустрічі співавторки збірки поділяться своїми переживаннями, розкажуть про те, як письмо допомагає впоратися з емоціями.

Більше в інстаграмі.

Літературознавиця та знавчиня сучасного письменства Богдана Романцова у своїй лекції для Літературної платформи «Фронтера» розкаже про книжки останніх 25 років, що найточніше відображають культурні злами, технологічні прориви та історичні тіні, що падають на сьогодення. Чому історичний роман із жанру для широких мас перетворився на вишукану літературну форму? Як автори говорять про біль, не озираючись на цензуру й очікування? Ця лекція для тих, хто бачить у книжках більше, ніж просто текст.

Більше в інстаграмі.

Кураторська екскурсія проєктом, який ставить незручні запитання: що залишається після зникнення і як минуле проривається в сьогодення? Виставка під кураторством арткритика й дослідника Бориса Філоненка прослідковує, як сучасне мистецтво взаємодіє з темами палеонтології, екологічних змін і трансформації соціуму, а також і те, як мистецькі практики можуть допомогти переосмислити ці процеси й запропонувати рішення. 

Протягом десяти тижнів простір виставки змінюватиметься та поповнюматиметься новими експозиціями, відбуватимуться кураторські екскурсії, обговорення, читання та дискусії, які допоможуть інакше поглянути на залишки світу, що щезає. Відвідати виставку можна щосуботи або за попереднім записом у будні дні.

Більше в інстаграмі.

Виставка відображає присутність жінок у різних соціальних, професійних і культурних контекстах через мистецтво. Роботи, зібрані у просторі, не просто фіксують окремі історії, а й досліджують, як на жінок накладаються різні чинники: місце проживання, зайнятість у промисловості, стереотипи, нав’язані суспільством, або ж навпаки — бажання їх позбутися. Саме тут перехрещуються різні жіночі досвіди: ті, що пов’язані з важкою фізичною працею, професіями, які традиційно вважалися чоловічими, чи сферами, де жінки змушені щоразу доводити свою компетентність. Віднайти баланс між зовнішніми очікуваннями і власним вибором, розповісти про себе мовою мистецтва — ця виставка про те, як можна подолати межі й зробити свій голос почутим.

Більше на сайті.

Це подія для тих, хто любить книжки й хоче зробити їх ще більш особливими. Учасники заходу зануряться у світ творчості, щоб оздобити улюблене видання, а також щоб обговорювати літературу. Книжковий декор — це не просто прикраса, а спосіб залишити в історії читання власний слід. Кожен штрих, кожен елемент оформлення стане візуальним відображенням емоцій, які подарувала книга.

Більше в інстаграмі.

Виставка Нікіти Кадана про вплив війни та політики на мистецтво через призму історії і сучасності. Експозиція включає близько 15 творів, серед них графіка, живопис і відео, що акцентують на втраті культурної спадщини, політичних лакунах у художньому наративі та важливості музею як інституції, що формує історію.

У першій залі підготовлена інсталяція «Тривога (Сирени та Щогла)», що розглядає контрасти життя і смерті, любові й ненависті, краси й потворності. У наступній — художник звертається до зниклих творів і монументів, поєднуючи авангардні та класичні образи. Остання зала досліджує знання як зв’язок між минулим і майбутнім, підкреслюючи роль усної історії у відновленні того, що було знищено.

Більше на сайті.

На відвідувачів чекають гаївки та веснянки, розповідь від дослідниці гастрономічної культури Олени Брайченко про обрядовий хліб, майстеркласи з декорування кошиків, створення малюнків у техніці гратаж (метод малювання, коли зображення видряпують на залитій тушшю поверхні). Усі охочі зможуть поринути у творчий процес і власноруч створити унікальні вироби. Для дітей підготували квест із пошуку великодніх яєць, а також благодійну акцію, під час якої можна виготовити листівки для захисників. 

На фестивалі відбудуться екскурсії виставкою, яка триває у просторі, «Анна Звягінцева. Світлячок», а виступи фольклорних гуртів «Правиці», «ЯсноКрасно», «Роксоланії», «Щебіту», «Станції Сиваш» і «ДваТри» подарують атмосферу весняних обрядів.

Більше на сайті.