Дайджест культурних подій (з 16 по 22 березня)

Це конференція педагогів про виклики викладання української мови в Європі. Запрошені спікери — науковці, освітяни, мовознавці, дослідники та представники освітніх інституцій — поговорять про нові підходи викладання, про українську мову як ключовий складник ідентичності та про освітні практики, що формуються в умовах війни та вимушеної міграції. Окрему увагу приділять практичним інструментам викладання української мови: новим підручникам, цифровим ресурсам.

У програмі: пленарні виступи, панельні дискусії. Конференція проходить у змішаному форматі: частина секцій відбудеться у Варшаві офлайн, частина — онлайн.

Захід проходить за підтримки Посольства України в Республіці Польща та Фундації Пилипа Орлика. Ініціатор і голова організаційного комітету конференції — мовознавець, дослідник української мови в Польщі, науковий співробітник Інституту славістики Польської академії наук, доктор Павло Левчук.

Ознайомитися з програмою конференції.

Міжнародна резиденційна програма Waves of Creativity запрошує українських фотохудожників і фотографок взяти участь у творчій резиденції. Програма пропонує безпечний і стабільний простір для роботи, міжнародного обміну та особистого відновлення. Учасники працюватимуть у невеликих групах по троє, а кожну групу супроводжуватиме місцевий хост-художник. Митці зможуть створювати нові роботи або продовжувати поточні проєкти. Результати резиденції представлять на відкритих студіях, публічних подіях та фінальній виставці в Таллінні.

Програма покриває витрати на проживання, проїзд і виробництво, надає робочі місця у студіях, гонорар і психологічну підтримку через онлайн-сесії та індивідуальні консультації.

Програму реалізують OKAPI Gallery (Естонія), Haihatus Art Center (Фінляндія) та Kunstverein Wagenhalle (Німеччина) у співпраці з Odesa Photo Days (Україна).

Деталі на сайті. Подати заявку на участь.

Запустили нову культурну організацію KЇ PLATFORMA, яка має на меті популяризувати український театр в Україні та за кордоном і створювати простір для суспільного діалогу через мистецтво. Засновницею ініціативи стала незалежна театральна продюсерка Крістіна Кісєльовайте. Платформа працюватиме з темами, які є важливими для сучасного українського суспільства: наслідки війни, реінтеграція ветеранів, гендерна рівність, екологічні проблеми та колективні травми. Ідея проєкту — показати, що театр може бути не лише мистецтвом, а й інструментом для обговорення складних суспільних питань.

Першим проєктом платформи стане театральний фестиваль KЇ FEST. У програмі — покази вистав українських режисерок, частина з яких уже існує, а деякі постановки представлять уперше. Окрім вистав, на фестивалі планують зустрічі з авторами, обговорення та панельні дискусії. Закриє подію світова прем’єра вистави MŌDRANIHT: Songs of Winter War від Opera Aperta. Фестиваль також відвідають куратори, продюсери і театральні критики з різних країн.

Слідкуйте за новинами події в соцмережах.

До Всесвітнього дня слуху в Україні стартувала соціальна кампанія, що привертає увагу до однієї з найменш помітних травм війни — втрати слуху серед військових. Кампанія побудована навколо феномену earworm — коли знайомі рядки пісні автоматично відтворюють мелодію в голові. У соцмережах публікують плакати з текстами популярних українських пісень, які легко впізнати й продовжити подумки. Для військових, які отримали травму слуху, музика часто існує лише в пам’яті та уяві: вони пам’ятають, як звучать улюблені мелодії, але фізично не можуть почути їх повноцінно. Так автори хочуть нагадати про важливість донатів та підтримки слуховідновлювальних операцій.

До кампанії вже долучилися українські артисти, зокрема Без Обмежень із піснею «Зорі запалали», TVORCHI з треком «Мила моя», Артем Пивоваров із піснею «Маніфест», ADAM з композицією «Повільно», Воплі Відоплясова з піснею «Весна» та інші артисти, чиї пісні використані у візуалах кампанії.

Ініціативу запустила креативна агенція Vandog разом із благодійним фондом БФ «Півник». У 2024 році команда фонду відновила слух 30 захисникам України, вже у 2025 році — 114 успішних операцій. Благодійний фонд організовує діагностику, слуховідновлювальні операції та післяопераційну реабілітацію для військових. У межах кампанії триває збір коштів: мета — зібрати 6 мільйонів гривень, щоб профінансувати ще 100 операцій для захисників.

Більше про кампанію в інстаграмі та на сайті. 

Як долучитися до збору коштів читайте в пості.

У празькому кінотеатрі Kino Pilotů відбудеться благодійний показ українського балетно-симфонічного перформансу DOMUM, а також онлайн-прем’єра вистави на платформі DRAMOX. Назва постановки походить від латинського domum — «дім», і саме тема дому, любові та вибору під час війни стала її центральною ідеєю.

Вистава складається з двох актів. У першому дім постає як джерело життя — простір дитинства, пам’яті, кохання і зв’язку з рідною землею. Через кілька історій героїв перформанс показує, як війна змінює людські почуття і змушує робити складні моральні вибори. Другий акт зосереджується на темі відповідальності: герої проходять шлях від мирного життя до військового братерства, переживаючи страх, внутрішні конфлікти та усвідомлення спільної боротьби.

У постановці поєднані музика, хореографія та хорове виконання — участь у проєкті взяли оркестр, хор і балет Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки. Показ у Празі присвячений річниці трагедії Маріупольського драматичного театру — будівлі, на якій було написано «ДІТИ», але яка все одно стала ціллю російського удару. Зібрані кошти з показу спрямують на підтримку українського OSDC Dance Theatre.

Більше в соцмережах. Подивитись перформанс можна на платформі DRAMOX.

Квитки у кінотеатр за цим посиланням.

Благодійний фонд KSE Foundation продовжує прийом заявок на третій етап грантової програми, яка існує з 2022 року за фінанси міжнародних благодійників. Talents for Ukraine підтримує нове покоління лідерів — талановитих, креативних та нестандартних у мисленні. Новий етап ініціативи зосереджений на сфері науки й технологій: близько 60% грантового бюджету спрямовано на розвиток напряму STEM. Водночас ще 40% фінансування передбачено для представників інших сфер — зокрема культури, освіти, медіа чи соціальних ініціатив.

Грант надається безпосередньо на розвиток особистості — реалізацію ідей, навчання або нові проєкти. Програма не вимагає підготовки бізнес-плану чи фінансової звітності. Розмір індивідуальної підтримки визначає журі, у середньому він становить близько 5000 доларів. Заявки можна подавати доти, поки не буде використаний увесь бюджет проєкту.

Більше про програму на сайті. Подати заявку на грант.

Видання DIVOCHE.MEDIA запустило новий сезон подкасту «На її плечах», присвячений темі гендерної рівності та ролі жінок у системі вищої освіти. Проєкт створено у межах програми British Council «Gender Equality Partnerships».

Подкаст розповідає про труднощі, з якими стикаються жінки, котрі працюють або будують кар’єру в університетах. Йдеться про нерівні можливості, обмеження в кар’єрному зростанні, доступ до ресурсів або управлінських посад. Через розмови з експертками й керівницями університетів автори намагаються показати, якою є ситуація зсередини та які зміни можуть допомогти зробити академічне середовище кращим, зокрема для жінок. Ведуча подкасту — журналістка Ірина Славінська. Серед гостей сезону — керівниці українських вишів, зокрема Олена Хаджинова, Ірина Вахович та Ксенія Семенова.

Окрім особистих історій у подкасті обговорюють питання: як змінюється система освіти під час війни, чому гендерна рівність важлива для розвитку університетів і які практичні інструменти можуть допомогти подолати бар’єри.

Подкаст створено в межах медійного проєкту «Жінки у вищій освіті», який досліджує вплив жінок на зміни в українських університетах і об’єднує аналітичні матеріали, інтерв’ю, дослідження та публічні обговорення.

Більше про медійний проєкт від DIVOCHE.MEDIA. Послухати подкаст.

Письменник і військовослужбовець Павло Дерев’янко вирушає у всеукраїнський тур із презентацією своєї фентезійної трилогії «Літопис Сірого Ордену». У межах події автор зустрічатиметься з читачами, розповідатиме про створення книжкового світу та ділитиметься історіями про роботу над серією. Учасники подій зможуть поспілкуватися з автором, поставити запитання про книжки та придбати видання з автографом.

До трилогії входять романи «Аркан вовків», «Тенета війни» та «Пісня дібров». У книгах поєднуються елементи альтернативної історії Гетьманату, козацька міфологія та мотиви магії характерників. Сюжет розгортається у похмурому, але захопливому світі, де герої ведуть боротьбу за честь і свободу. 

Вхід на події здійснюється за донатом від 100 гривень. Усі зібрані кошти спрямують на підтримку Азов — зокрема на закупівлю засобів протидії повітряним атакам та обладнання для бойових підрозділів. Безплатно відвідати подію можуть учасники бойових дій, військовослужбовці Сил безпеки й оборони України, люди з інвалідністю внаслідок війни, а також діти військових і діти до 12 років.

Більше про подію у соцмережах. Квитки за посиланням.

Виставка об’єднує творчість батька і доньки — архітектора Володимира Куцевича та художниці Валентини Куцевич. Експозиція продовжує проєкт «Сімейні цінності — Родинні зв’язки» і показує особливий мистецький діалог двох поколінь. На виставці представлені акварельні роботи Володимира Куцевича, де гармонійно поєднуються точність архітектурної форми й простору, а також живопис і графіка Валентини Куцевич — емоційні твори, що передають атмосферу Києва та відчуття від європейських міст.

Проєкт пропонує зануритися у світ родинної творчості, побачити, як різного віку митці по-своєму розкривають красу та сенс мистецтва, а також відчути зв’язок часу, традицій у кожному творі.

БІльше про подію на сайті.

Виставка присвячена 90-річчю українського художника Івана Марчука — одного з визначних митців сучасності та автора унікальної художньої техніки «пльонтанізм». 

Експозиція об’єднує майже 250 робіт і розгортається на всіх виставкових поверхах музею. Кожен із них має власну концепцію та представляє різні етапи творчості Марчука, зокрема ранні пошуки, знакові цикли та філософські роботи. Особливе місце займають твори з особистої колекції художника: живописи, портрети, студентські роботи, ескізи та керамічні панно, більшість із яких раніше не демонструвалися широкій публіці. 

Роботи для виставки надали 11 музеїв України та понад 30 приватних колекціонерів, що дозволило зібрати масштабну репрезентацію мистецтва митця різних років. 

Більше — у соцмережах музею.

У межах лекторію Наталі Тихолоз «Династія творців: Іван Франко та його родина в українській історії і культурі» відбудеться розмова про Тараса Франка — середнього сина Івана Франка, чия творчість тривалий час залишалася в тіні батька. Подія проходитиме в 244 аудиторії корпусу Львівського університету, де Іван Франко виголосив свою габілітаційну лекцію та відбувалися студентські дискусії за український університет. 

На лекції розглянуть життєвий шлях Тараса, його діяльність як філолога, письменника, франкознавця, директора Франкового музею і зберігача родинної культурної спадщини. А також про життя українського інтелектуала в умовах радянського тоталітаризму та драму другого покоління франківської родини.

Більше про лекцію у соцмережах.

Це вечір живої музики, де слухачі та музиканти можуть послухати нові треки, познайомитися з колегами та знайти натхнення для творчості. На сцені можна буде почути Sunday-17, Verità nuda, Imager, «Відлік часу», «Жовта Собака», MaryNad та osinniy — молоді гурти та сольні виконавці, які прагнуть заявити про себе й обмінятися досвідом з іншими учасниками музичної спільноти.

Подія реалізується завдяки проєкту Porichka, який заснували Іра Лобанок та Дара Вінарська у Львові. Наприкінці 2022 року, коли культура в Україні через війну опинилася на другому плані, вони хотіли створити безпечний простір для музикантів, де можна зберігати креативність, обмінюватися ідеями та отримувати підтримку. Назва Porichka символізує єдність і взаємопідтримку — як ягоди, що тримаються на гілці, так і музиканти, що разом формують українську музичну спільноту.

З того часу спільнота органічно розвивалася через живі виступи, лекції, відкриті мікрофони та нетворкінг. 

Більше про подію у соцмережах.

Виставка досліджує, як через спогади, повернення до місць і повторення досвіду формується пам’ять та самоідентичність людини. Представлені 12 українських митців і мисткинь, серед яких — Богдан Бунчак, Сергій Грех, Опанас Заливаха, Павло Ковач (молодший), Анастасія Лелюк, Олександр Лень, Віктор Покиданць, Віталій Протосеня, Антон Саєнко, Елена Субач, Сана Шахмурадова-Танська, Ельміра Шемсенідова. У роботах  вони поєднують різні форми повернення: фізичні, емоційні та символічні, що допомагають осмислити власне минуле й рухатися далі.

Подія відбувається у межах Школи культурних компетенцій — освітньої онлайн-програми від Promprylad Art Center, що готує нове покоління кураторів, артменеджерів і критиків. Під час навчання учасники обирають напрям, відвідують лекції та практичні заняття про сучасне українське мистецтво, філософію мистецтва та культурну комунікацію, отримують поради від художників, критиків і музейних фахівців, а наприкінці створюють власні проєкти.

«Полином поле поросло» — один із таких проєктів, що демонструє, як знання і практика поєднуються у реальному мистецькому просторі. У день відкриття відбудеться кураторська екскурсія, яку проведуть випускниці та випускники школи — Поліна Гоч, Віталій Грех, Сія Кіт, Анастасія Пасєка та Ріна Храмцова. А після цього — неформальне спілкування з командою проєкту.

Щоб відвідати подію в день відкриття, потрібно зареєструватися. Більше в інстаграмі.

Відкривається друга частина масштабного міжінституційного проєкту «Хмарне сховище», що відбувається в межах 17-ї Платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування». Проєкт реалізують спільно Національна академія мистецтв України, M17 Contemporary Art Center та Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України.

Виставка досліджує тему колективної пам’яті в цифрову епоху: як мистецтво допомагає осмислювати минуле, зберігати культурну спадщину та формувати нову пам’ять під час війни. Назва проєкту відсилає до ідеї «хмарного» зберігання даних, однак куратори наголошують, що людський досвід і пам’ять неможливо повністю оцифрувати. Експозиція об’єднує роботи понад п’ятдесяти українських і міжнародних митців, відібраних через відкритий опен-кол, на який подали понад 600 заявок. Проєкт став продовженням серії міжінституційних виставок, що раніше включала ініціативи «Концентрація волі» (2023) та «Формула стійкості» (2024–2025), присвячені досвіду війни та витривалості українського суспільства.

Деталі — на сайті. Зареєструватися на відкриття можна за посиланням.

Емма Андієвська — поетка, письменниця та художниця, одна з найяскравіших постатей української культури. До 95-річчя мисткині МСУМК підготував спеціальну програму, присвячену її творчості та культурному впливу. Протягом дня відвідувачі зможуть долучитися до майстер-класів, натхненних роботами Андієвської, відвідати лекцію «Феномен Емми Андієвської» від дослідниці Зої Навроцької, переглянути відеоінтерв’ю про мисткиню від Ukraïner та послухати живе читання її поезії у виконанні студентів ВНУ. 

Подія завершиться кураторською екскурсією виставковим проєктом художниці, яку проведе керуюча партнерка Музею Леся Корсак. Відвідувачі зможуть ближче познайомитися з експозицією та символічним світом образів Андієвської.

Більше про подію у соцмережах музею.

Київський камерний оркестр запрошує слухачів до рефлексії через музику камерно-симфонічного жанру ХХ–ХХІ століть. Вечір об’єднує твори, що досліджують внутрішній світ людини, її роздуми про час, долю та сенс існування.

У першій частині прозвучать дві камерні симфонії Євгена Станковича. Зокрема Камерна симфонія №11 «Дотик Янгола» для скрипки та камерного оркестру — ліричний і філософський твір, сповнений тонкої емоційності. Їй протиставлена Камерна симфонія №10 Dictum для фортепіано і камерного оркестру — драматичний музичний діалог, у якому фортепіано взаємодіє зі струнними, створюючи відчуття напруженої розмови людини з власною долею. У другій частині концерту прозвучить один із визначних творів світового модернізму — Концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та ударних чеського композитора Bohuslav Martinů. Написаний напередодні Другої світової війни, цей твір передає атмосферу тривоги й напруження епохи через протиставлення двох оркестрових груп і потужну ритміку фортепіано та ударних.

Програма поєднає інтимність камерної музики з масштабними філософськими образами, створюючи простір для глибокого емоційного переживання та медитативного слухання. Диригентка — заслужена діячка мистецтв України Наталія Пономарчук.

Більше про подію на сайті. Квитки за посиланням.

Чорний комедійний трилер режисера Джона Паттона розповідає історію життя заради однієї мети — грошей. Головний герой стрічки Беккет хоче отримати статки величної родини Редфеллоу, на які, проте, не може претендувати. Родичі, що стоять на заваді його новому багатому життю, навіть не здогадуються про його існування. Тож у рішучого Беккета назріває план — прибрати сім спадкоємців.

Сценарій стрічки нагадує британський фільм «Добрі серця та корони» Роберта Хамера та Джона Дайтона, проте у сучасній інтерпретації режисера. Спільна їхня риса, окрім основного задуму, — це нелінійна оповідь: фільм побудований як розповідь-сповідь зі спогадів головного героя. 

Де межа моралі, людських цінностей та бажання отримати усе? Чи справді гроші можуть зробити людину щасливою? Ці питання розкриває для глядачів головний герой стрічки. 

Більше інформації в інстаграмі.

Спеціальний показ міжнародної добірки короткометражних фільмів SUPERGIRLS, який організовує Wiz-Art. Подію присвячено Міжнародному дню боротьби за права жінок.

До програми увійшло п’ять анімаційних та ігрових короткометражок із різних країн, зокрема Франції, Нідерландів та Іспанії. Фільми зосереджені на жіночих історіях і досвідах — вони порушують теми стосунків із собою та іншими, тілесності, самоідентифікації й особистих переживань. Стрічки демонструватимуть мовою оригіналу з українськими та англійськими субтитрами.

Фестиваль Wiz-Art проходить у Львові з 2008 року та знайомить глядачів із новими голосами у короткометражному кіно. Свого часу саме тут показували ранні роботи режисерів Антоніо Лукіч, Наріман Алієвта Катерина Горностай. Також фестиваль входить до мережі Європейської кіноакадемії, яка об’єднує провідні події короткометражного кіно.

Більше про показ у соцмережах. Квитки за посиланням.

Виставка розкриває питання батьківщини, пам’яті та культурної ідентичності Криму після тимчасової окупації півострова у 2014 році. Українські художники і художниці, зокрема кримськотатарського походження, через свої роботи передають особисті та культурні втрати. І показують, що Крим — не тільки брама між великими цивілізаціями, а й дім для його людей, їхня історія та сучасна культура. Експозиція об’єднує роботи Олексія Борисова, Юрія Єфанова, Еміне Зіятдін, Влодка Кауфмана, Віталія Кохана, Павла Макова, Романа Михайлова, Севілі Наріман-кизи, Рустема Скибіна, Олега Тістола, Халіла Халілова, Антона Шебетка, Ельміри Шемседінової, а дизайн простору створив Олександр Бурлака.

Куратори проєкту — Катерина Семенюк, Оксана Довгополова та Алім Алієв — відзначають, що виставка поєднує в собі відчуття розірваності та втрати з унікальністю півострова і сучасної кримськотатарської культури, яка продовжує жити та розвиватися. Публічна програма допоможе зануритися у теми культурної деокупації, корінних народів і дослідити польські рефлексії кримської історії. Протягом виставки відбудуться кураторські екскурсії, зустрічі з художниками та дискусії академічного характеру.

Виставка організована платформою культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво» на замовлення Українського інституту за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну».

Більше про виставку читайте на сайті та в інстаграмі.

Виставка присвячена осмисленню ролі мистецтва в умовах війни, кризи та насильства. Вона досліджує, як воєнний досвід змінює художню мову, теми та спосіб сприйняття мистецтва. 

Назва проєкту навмисно звучить просто, але містить кілька значень. Вона відсилає до фрази французького художника Рене Магрітта: Ceci n’est pas une pipe («Це не люлька»), яка нагадує, що зображення не є самою реальністю. У цьому випадку йдеться не стільки про кота, скільки про спосіб, у який мистецтво говорить про досвід війни. Художниця Катя Лібкінд, чиї слова дали назву виставці, підкреслює: під час війни будь-яке мистецтво неминуче існує в її контексті.

Експозиція об’єднує роботи митців і мисткинь з різних країн, серед яких — Пеггі Бут (Німеччина), Катя Бучацька (Україна), Збіґнєв Варпеховський (Польща). Вони звертаються до тем досвіду війни, європейської ідентичності, деколонізації, прав жінок і ролі мистецтва у публічній дискусії. Виставка також порушує питання, чи може мистецтво впливати на суспільство під час кризи та допомагати інакше уявляти реальність.

Більше про виставку читайте на сайті.

Постановка пропонує сучасне прочитання різдвяної історії за мотивами казки Ернста Теодора Амадея Гофмана, а поєднання знайомого сюжету та неокласичної хореографії дозволяє переосмислити історію про Марі, Лускунчика та світ дитячої уяви. 

Музику до балету створив український композитор Іван Небесний, а лібрето та хореографію — Артем Шошин. Автори прагнули зберегти атмосферу казки, водночас запропонувавши сучасну сценічну мову та нові художні акценти. Постановка з’явилася після того, як театр відмовився від попередньої версії «Лускунчика» на музику Петра Чайковський після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Нова вистава пропонує оригінальну музичну інтерпретацію казки Гофмана, підкреслюючи її європейське походження та водночас формуючи сучасне українське сценічне прочитання.

Події балету перенесені в іншу історичну епоху. У постановці беруть участь артисти балету театру, а також учні Київського державного фахового хореографічного коледжу.

Квитки можна знайти на сайті.

Виставка Марії Примаченко та робіт фіналістів конкурсу «Поліська Казка» відкриває діалог між поколіннями українських митців. В експозиції — фантастичні звірі талановитої художниці, яскраві барви та казкові образи, народжені з глибини української традиції, які стали частиною культурної спадщини. Поряд із ними глядачі можуть побачити твори фіналістів національного конкурсу народного мистецтва — молодих художників, які продовжують і водночас переосмислюють традиції народного мистецтва. У їхніх роботах поєднуються сучасне бачення та казкова символічна мова. 

Під час події відкривається другий етап конкурсу народного мистецтва — народне голосування. Відвідувачі можуть оцінити роботи молодих художників та підтримати ті, що найбільше вразили. За результатами оберуть переможців у професійній та аматорській категоріях. Лауреати отримають річні стипендії від 15 до 25 тисяч гривень.

Виставка реалізована Всеукраїнською культурною платформою у партнерстві з Національною академією образотворчого мистецтва й архітектури та є частиною проєкту, що популяризує українське народне мистецтво й підтримує молодих талантів.

Більше про другий етап конкурсу та виставку у соцмережах.

Інсталяція архітектурно-художньої групи «МНПЛ». Виставка пропонує подивитися на традиційну українську хату як на сенсовий простір — особливий архітектурний об’єкт, де утилітарне тісно пов’язане із символічним. У проєкті митці досліджують, як спадщина традиційної архітектури може взаємодіяти з сучасністю. Вони працюють із темами історичної пам’яті, заборон української культури в різні періоди та спроб її збереження. Через художні та архітектурні експерименти автори намагаються знайти нову мову розмови про традицію та показати, як образ української хати може набувати нових значень сьогодні.

Група «МНПЛ», заснована в Одесі у 2009 році, працює на перетині концептуальної архітектури та сучасного мистецтва, поєднуючи дослідження середовища з художніми практиками.

Детальніше — в соцмережах музею.

Постановка п’єси Генріка Ібсена. У центрі сюжету архітектор Гальвард Сольнес. Наразі він успішний, але через те, що не має формальної освіти, Сольнес раз у раз переймається про своє майбутнє: з’являється покоління молодих архітекторів, яке може перевершити чоловіка. Також не все гаразд у родинному житті Сольнеса.

Одного разу до майстерні чоловіка приходить молода жінка Гільда Ванґель, яка буцім знала Сольнеса ще 10 років тому. Разом вони згадують минуле і намагаються розібратися в тому, як їм бути у теперішньому та вибудовувати майбутнє.

Режисер постановки Дмитро Богомазов і художник-сценограф Петро Богомазов пропонують перепрочитати знайому історію норвезького класика, а саме — через сучасний сценічний формат відкрити нові сенси п’єси.

Більше на сайті театру.

Книжка «Облога Маріуполя» фотожурналіста Євгена Малолєтки — це свідчення про перші тижні повномасштабного вторгнення. Видання містить світлини й нотатки автора, який з лютого працював у місті разом із командою журналістів.

Події 20 і 21 березня — це дві розмови і два погляди на книжку. Першу подію присвятять міркуванням про відповідальність документаліста. У розмові візьмуть участь письменник і воєнний документаліст Мирослав Лаюк та автор, фотожурналіст Євген Малолєтка. Модератор — репортер, фотограф, засновник і головний редактор Frontliner медіа Андрій Дубчак. Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Друга подія — розмова про спогади та пам’ять про Маріуполь. Поговорять про роботу журналістів в оточеному місті і про роль фіксації подій у документуванні злочинів російської армії. На події автор говоритиме з фотожурналісткою Василисою Степаненко, а модеруватиме ветеран, морський піхотинець, Chief Veterans Partner у Starlight Media Гліб Стрижко. Для відвідин потрібно зареєструватися.

Відбудеться перша презентація, яка ознайомить всіх охочих — архітекторів, міждисциплінарні команди, кураторів та дослідників — із положеннями відкритого конкурсу. Йдеться про відбір проєктів для Українського павільйону на 20-ту Міжнародну архітектурну виставку La Biennale di Venezia 2027 — вона відбудеться з 6–7 травня по 21 листопада наступного року. З 2025 Український інститут призначений як комісар Українського павільйону. 

На події поговорять про особливості конкурсних процедур і це дасть можливість командам краще зрозуміти фокус при підготовці й подачі своїх пропозицій. Опісля можна буде поставити запитання. Подію проведуть креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська й заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца. Модераторка — журналістка й письменниця Мирослава Макаревич.

Пряма трансляція відбудеться в ютубі.

Гамлет Зіньківський продовжує свій щорічний графічний експеримент: протягом 2025 року художник створював по одному малюнку щодня, і цей цикл тепер представлено на виставці «Час не потрібен». Ключова ідея проєкту 365 — дослідження часу як ресурсу, що втрачає вагу, якщо день прожитий повністю і нічого не залишено на потім. 

На відміну від попередніх презентацій серії в інших містах, цього разу експозиція демонструє новий підхід до взаємодії з відвідувачем: малюнки об’єднані у просторовий ритм, що дає змогу відчути рік як послідовність моментів, але водночас залишається відкритим до будь-якого сприйняття — можна йти по серії послідовно або обирати окремі роботи.

Особливий акцент виставки — взаємодія слова і графіки. Зіньківський поєднує короткі спостереження, фрази та образи, створюючи ефект щоденника часу, де глядач стає активним учасником. Також новим для цього показу є організаційне рішення Музею Ханенків: експозиція розпочинається у портику будівлі, де вже розміщено цитату Сенеки-стоїка, а далі чорна смуга перетинає й поєднує зали особняка, перериваючись на 365 зафіксованих миттєвостях року Гамлета. 

Більше про виставку на сайті.

Ініціатива «Цех обробки плівки» організовує показ й обговорення архівних студентських фільмів. Куратори програми — кінознавці Володимир Прилуцький та Алік Дарман.

До програми увійдуть студентські фільми з архіву Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Частину цих робіт демонстрували лише один раз — під час їхнього захисту перед університетською комісією — після чого вони десятиліттями залишалися в архівах. Цех сформувався на базі колишнього виробничого підрозділу студії «Укркінохроніка», де з 1938 року здійснювали повний цикл роботи з кіноплівкою — від видачі матеріалу для зйомок до проявлення, монтажу та озвучення. Після переходу університету на цифрові формати у 2014 році фонд перестав поповнюватися новими плівковими роботами й фактично перетворився на архів, що зберігає унікальний масив студентського кіно кількох десятиліть.

Ініціатива, заснована у 2025 році, працює з цими матеріалами: досліджує, відновлює та повертає їх у сучасний культурний обіг. Покази покликані відкрити маловідомий пласт української кінематографії та простежити, як формувалася мова українського кіно через студентські роботи різних років.

Більше про подію у соцмережах. Зареєструватися можна за посиланням.

Це психологічна драма про дві родини, чиї долі розгортаються у паралельних реальностях часів Другої світової війни. У центрі сюжету — німецька родина військового, для якої кар’єра і вірність ідеології поступово стають важливішими за мораль; та єврейська родина, чий звичний світ руйнується і перетворюється на  боротьбу за виживання. Через історії двох сімей вистава досліджує парадокс людяності у часи тоталітаризму: як людина може залишатися турботливим батьком удома і водночас ставати частиною системи насильства. Автори показують, як механізм терору змушує одних ставати його інструментами, а інших — беззахисними жертвами.

Режисер вистави — Мірес Пенюшкевич. Проєкт є першою в історії України масштабною співпрацею українських митців з американською театральною компанією Transversal Theater Company (TTC).

Більше про виставу у соцмережах. Квитки можна придбати за посиланням.

Презентація електронної версії унікального видання — єдиного збереженого примірника журналу «Вільні думки», де вперше були опубліковані вірші Володимира Сосюри. Журнал вийшов у Бахмуті в січні 1918 року. У ньому надруковано вірш Сосюри «Чи вже не пора…», а також ліричну мініатюру «Вечір». Журнал був виданий гуртком Бахмутської української молоді під редакцією Гната Побігайла, а на сьогодні зберігся лише один примірник, переданий до бібліотеки видатним бібліографом Федором Максименком.

Під час презентації можна буде ознайомитися зі збереженим примірником, його перевиданням, дізнатися про історію журналу та творчість Сосюри, а також першими переглянути та завантажити електронну копію видання. Вона буде доступна на сайті бібліотеки в онлайн-бібліотеці «Історична спадщина України».

Деталі на сайті бібліотеки.

Перформанс, у якому рух і жести стають основним способом взаємодії між виконавицями та глядачами. П’ять мисткинь через танець і гру досліджують, як у турбулентні часи формується колективне тіло суспільства і як погляд іншого впливає на те, якими ми стаємо. У виставі немає класичної відточеної хореографії — рух народжується зі звичних жестів і повсякденних дій. Через них перформерки передають досвід, емоції та внутрішні переживання, показуючи, як тіло здатне фіксувати події й транслювати те, що іноді важко сформулювати словами. Перформанс запрошує глядачів прожити разом із виконавицями особисті історії, що ховаються за простими рухами і взаємодією.

Режисеркою постановки є Ніна Хижна — лауреатка Премії імені Леся Курбаса 2026 року. Музику для перформансу створила композиторка Альона Коваленко (Кома), використавши звуки людського тіла. Над сценічним простором і образами працювала художниця Даша Чечушкова, а відеоряд створив Дмитро Пашко.

Дізнатись більше про подію — на сайті. Придбати квиток. 

Реєстрація для пільгових категорій за цим посиланням.

Інститут документування і взаємодії (INDEX) оголосив набір на Стипендіальну програму з довкіллєвої гуманітаристики. Програма присвячена темі «Ландшафти війни та екоциду» та реалізується за підтримки ERSTE Foundation.

Ініціатива передбачає тримісячну резиденцію для двох учасників — одного з України та одного з-за кордону. Учасники працюватимуть над мистецькими або дослідницькими проєктами, що осмислюють вплив російського вторгнення на українські ландшафти, довкілля та суспільство. Програма зосереджується на темах політичної екології, екстрактивізму, кліматичних змін, ядерного колоніалізму та різних форм насильства, що залишають слід у природному й соціальному середовищі України.

Резиденція проходитиме. Учасники отримають житло, робочий простір, щомісячну стипендію у розмірі 1050 євро та компенсацію логістичних витрат. Програма також передбачає дослідницькі семінари, експедиції до екологічно важливих місць України, зустрічі з екологічними організаціями та співпрацю з культурними інституціями. До участі запрошують митців, дослідників, письменників, режисерів, фотографів та представників інших творчих професій, які працюють на перетині мистецтва, екології та гуманітарних досліджень. Кандидати мають подати опис проєкту, CV, мотиваційний лист і портфоліо.

Детальні умови участі можна знайти на офіційному сайті INDEX. 

Форма для подання заявки.

Концерт присвячений 341-й річниці з дня народження Йоганна Себастьяна Баха — одного з найвпливовіших композиторів в історії музики. Подія об’єднує шанувальників барокової традиції та стане нагодою знову почути музику митця, чия творчість визначила розвиток європейської музики наступних століть. 

Святкову програму готують Національний будинок музики, Національна філармонія України та Open Opera Ukraine. У межах концерту прозвучать твори Баха, а також хорові концерти українського композитора Максима Березовського, видані в межах проєкту «Внемлите людіє: Рачинський / Березовський». Подія відбудеться до Дня давньої музики разом із міжнародною спільнотою Réseau Européen de Musique Ancienne. Для української сцени це також особливий момент, адже країна приєдналася до цієї європейської мережі завдяки участі Open Opera Ukraine. Вечір стане й своєрідним передсловом до майбутнього Kyiv Baroque Fest: організатори поділяться деталями програми та концепцією фестивалю, що відбудеться восени.

Більше про концерт на сайті. Квитки придбати за посиланням.