Дайджест культурних подій (з 12 по 18 травня)

Конкурс молодих акторів імені Івана Франка — щорічна подія, яка відкриває нові імена в українському театрі. Організатор — Національна спілка театральних діячів України. Для читання в першому турі учасники обирали твори українських авторів, зокрема Лесі Українки, Сергія Жадана, Ліни Костенко, Юрія Іздрика і Тетяни Власової. Після перегляду відеозаписів журі обрало 20 конкурсантів, які продовжать участь у другому турі. У межах цього етапу вони представлять уривки з української класичної літератури. До третього туру, присвяченого сучасній українській і світовій драматургії, відберуть до 12 фіналістів.

Оцінює виступи журі з досвідчених режисерів, акторів і кастинг-директорів. Серед них — Алла Самойленко, Тамара Трунова, Дмитро Захоженко, Сергій Калантай і Тетяна Міхіна.

Більше у фейсбуці.

Мемуари Тари Вестовер «Освічена» — історія, що розповідає про шлях авторки від повної ізоляції від цивілізації до здобуття докторського ступеня. Книга описує дитинство Вестовер у релігійній мормонській родині на заході США, де діти не ходили до школи, не зверталися до лікарів і не мали офіційних документів. Авторка вперше потрапила до школи в 17 років, а до того навчалась самостійно. Це історія про внутрішню трансформацію, відокремлення від сімейних переконань та формування ідентичності. Видання потрапило до списку найкращих книг року за версією The New York Times у 2018-му.

Більше в телеграмі.

На платформі онлайн-кінотеатру Takflix можна побачити три вистави незалежного харківського театру «Нафта», які зараз уже не ставляться наживо, оскільки більшість акторів мобілізувалися до лав ЗСУ. Тож тепер творців можна підтримати онлайн, придбавши квиток на перегляд.

У добірці: «ЩУР» — це комедійна детективна історія про пана Чепєленка, який випадково знаходить валізку. Проте він іще не знає, у яку кримінальну історію вплутується, прихопивши її з собою. Тим часом справу валізки ведуть детективи, в агенції яких заводиться несподіваний нишпорка. 

Постдокументальна перформативна вистава «ЛЮТИЙ» через театральне вираження розповідає історії українських волонтерів і військовослужбовців, а також містить рефлексії самих акторів й акторок. Постановку створили в колаборації з театром «Варта».

«Альтернатива» міркує про культуру споживання крізь призму апокаліптичного зображення майбутнього 2054. У фантастичній виставі-антиутопії головна героїня поетка Альбіна і її найкращі друзі зібралися разом, щоб поміркувати, чи здатне мистецтво говорити про суспільні й екологічні проблеми.

Ознайомитися з добіркою на сайті.

Стрічка розповідає історію трьох молодих мешканців Західного Белфаста, які перетворюють музику на інструмент спротиву.

Головний герой — дрібний правопорушник Ліам разом із другом Наойзом починає писати треки ірландською мовою. Їхні перші спроби привертають увагу вчителя музики О Дочарта, який долучається до створення гурту. Тріо швидко здобуває популярність, але водночас стикається з тиском британської влади через радикальні меседжі у своїх текстах.

Фільм був представлений на фестивалі Sundance у 2024 році, де отримав схвальні відгуки та статус одного з найобговорюваніших релізів року.

Більше в інстаграмі.

Проєкт «Ніхто не острів» стартував у 2021 році на Херсонщині як спроба мистецького наближення до Криму. У селищі Хорли, за 30 км від півострова, художниця Оля Михайлюк та саундартист SK.EIN створили аудіовізуальну інтерпретацію регіону. Після початку повномасштабного вторгнення ці території стали окупованими, як і Маріуполь — рідне місто музиканта Сурена Восканяна. У Дніпрі Михайлюк записала з ним інтерв’ю, що лягло в основу другої частини проєкту. Її створено разом із польським саундартистом Томашем Сікорою. Нині над завершальною частиною «Ніхто не острів» працюють музиканти польського лейблу Coastline Northern Cuts. Вона присвячена трьом морям — Азовському, Чорному та Балтійському; її фрагменти вперше покажуть у форматі work-in-progress.

Більше на сайті.

«Мільйон перший» — це книжка, в якій поєднано особисту й політичну історію. Алла Дудаєва розповідає про життя поруч із Джохаром Дудаєвим — першою особою незалежної Ічкерії. Вона художниця, яка продовжувала працювати в умовах війни, і жінка, яка пережила особисту втрату. У книжці — її погляд на події, які формували історію Ічкерії, і водночас — на виклики, що стояли перед нею як перед жінкою, громадянкою, мисткинею.

Захід передбачає живу розмову за участі редакторської команди, представників чеченської діаспори, а також онлайн-включення самої авторки.

Більше в інстаграмі. 

Подія від Криворізького Центру Сучасної Культури, яка відбувається в межах проєкту «Переосмислення музею». Під час лекції докторка мистецтвознавства, дослідниця сучасного українського мистецтва й упорядниця видань про мистецтвознавство Світлана Бєдарєва розгляне зокрема поняття деколонізації. Сьогочасне українське мистецтво можна окреслити таким, що позбувається імперських наративів і долає їх, тож як приклади спікерка проаналізує практики митців і мисткинь, які сприяють деколонізації у мистецтві.

Щоб відвідати подію, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

Наталія Матолінець — авторка фентезійних циклів «Варта у грі» та «Керамічні серця», лауреатка премій «Коронація слова» і Barabooka. Під час зустрічі письменниця поділиться досвідом роботи над книжками, розповість про участь у міжнародних резиденціях і програмах у Польщі, Чехії, Латвії та Хорватії. Також у ході розмови йтиметься про можливості для українських авторів за кордоном, процес літературного перекладу та особливості організації письма. 

Більше в інстаграмі.

Сольний виступ Дмитра Радзецького, композитора та виконавця, який працює з авторськими інструментами власної розробки: 8-ми та 10-ти струнними MIDI Радз-гітарами. Ці інструменти поєднують у собі елементи гітари, бас-гітари й синтезатора. Радзецький є засновником і диригентом «Українського Імпровізаційного Оркестру» — єдиного колективу в країні, що поєднує академічну музику з вільною імпровізацією та джазом. Музикант виступав на сценах України, Польщі, Німеччини, США, Ізраїлю, Франції, співпрацював із виконавцями світового рівня, зокрема учасниками гуртів King Crimson, Frank Zappa Band, Genesis та Pink Floyd.

Більше в інстаграмі.

У рамках інтенсиву «EcoLab 2.0» відбудуться читання, присвячені темі війни та її наслідків, особливо екологічних. Прозвучать вірші сучасних українських авторів, зокрема Максима Кривцова та Вікторії Амеліної — поетів, які загинули внаслідок російської агресії. Також лунатимуть твори Юлії Мусаковської, Остапа Сливинського, Катерини Міхаліциної, Олега Каданова та Артура Дроня. Вірші читатимуть поети Юлія Федорчук та Адам Дікінсо й актори луцького театру «Гармидер» спільно з танцювальною студією Castle Studio.

Більше в інстаграмі.

Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві — наймасштабніша книжкова подія у Польщі та один із найдавніших ярмарків такого формату в Європі. З української сторони до участі долучились понад двадцять видавництв, зокрема «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Віват», «Богдан», «Чорні вівці». На Українському національному стенді (№136) та в рамках фестивалю «Сила слова» відбудуться презентації, розмови з авторами та літературознавцями, серед них зустріч з поетесою Ією Ківою, обговорення мальопису «Коротка історія довгої війни», презентація роману «Не вагітна» Каріни Савариної. 

Більше в інстаграмі. 

«Мій музей» — проєкт, присвячений щоденному життю музейників та закуліссю виставкової справи. Автор світлин — фотограф і експозиційний дизайнер Національного художнього музею Литви Вадим Шамков. Експозиція складається з двох циклів: «Люди працюють» та «Клуб борід і вусів». Перший зосереджений на етапах створення виставок — від ідеї до реалізації. Світлини демонструють роботу кураторів, реставраторів, зберігачів та інших музейних фахівців, зафіксованих у процесі підготовки експозицій. А цикл «Клуб борід і вусів» присвячено взаєминам з експонатами. 

Більше в фейсбуці.

Програма фестивалю охоплює не лише кінопокази, а й освітні заходи. Відвідувачі зможуть долучитися до майстер-класів зі створення звукоописів і субтитрів, а також обговорити питання доступності культури на панельних дискусіях. Усі покази фільмів супроводжуватимуться звукоописом і розширеними субтитрами, що робить їх доступними для глядачів із порушеннями зору й слуху. Серед фільмів, які будуть показані: «Проєкт “Бабця”» Балінта Ревеса, «Юний Платон» Наса Ні Хінаана, «Чоботи в ґрунті, руки в землі» Кароліни Ускакович і анімаційна стрічка Taki pejzaż Дани Кавеліної. Після кожного показу відбудеться зустріч із режисерами.

Більше в інстаграмі.

У центрі фільму — історія пари, що прожила разом понад шість десятиліть. Іван Дзюба був активним учасником дисидентського руху та одним з ініціаторів публічного протесту проти масових арештів інтелігенції під час прем’єри стрічки «Тіні забутих предків». Упродовж десятиліть, сповнених тиску й переслідувань, поруч з Іваном незмінно залишалася дружина Марта, з якою він прожив 62 роки. Стрічка Сергія Буковського розкриває взаємини подружжя, яке трималося одне за одного навіть тоді, коли навколо все хиталося.

Більше в телеграмі.

Роман Ірини Тишкевич зачіпає теми, близькі багатьом українцям сьогодні: досвід еміграції, переосмислення родинних стосунків і пошук себе в умовах війни. Центральна сюжетна лінія розгортається довкола Анни — жінки, яка з дитиною опиняється в Парижі після початку повномасштабного вторгнення. Паралельно розвиваються історії її сестер, кожна з яких також проходить шлях внутрішніх змін і непростих виборів. 

Під час презентації Ірина Тишкевич поділиться історією створення книги, розповість про роботу над персонажами та сенси, які прагнула передати в тексті.

Більше в інстаграмі.

«Ліниві та ніжні» — це історія про стосунки, розказана без зайвого пафосу, але з великою увагою до почуттів. Десять віршів Юрія Іздрика стануть основою для музики, пісень і руху, що разом утворюють цілісну драму. На сцені — чоловік і жінка. Між ними — все, що буває між близькими людьми: перше захоплення, ніжність, пристрасть, мовчання, ревнощі й спроби порозумітись. Глядачі стають не просто свідками, а співучасниками — бо те, що відбувається в залі, відгукується особисто.

Більше в інстаграмі.

Відвідувачі зможуть ознайомитись з асортиментом книжок від видавництв, книгарень і проєктів «КСД», «Книголенд», «Книгарня Є», «Ранок», «Читай українською», «АССА», «Коти-Вояки», Valliza. Заплановані також автограф-сесії, презентації і зустрічі з українськими письменниками, серед яких Василь Шкляр, Люко Дашвар, Віталій Запека, Андрій Кокотюха, Катерина Самойленко, Тетяна Рубан. 

Більше в інстаграмі.

Літературний музей долучиться до міжнародної акції, попри те, що його будівля наразі на ремонті після пошкодження внаслідок обстрілу. Цьогорічна тема Ночі  — «Змінні музеї у змінних спільнотах». Захід включає 4 події: «Його іменем названо вулицю» — присвячена шістьом українським діячам, чиїми іменами нещодавно назвали вулиці в центрі Харкова;  книжковий клуб за романом Кейт Аткінсон «За лаштунками в музеї»; Майстерня «Березоля» — імерсивний формат, натхненний роботою театру Леся Курбаса, де учасники спробують виконати вправи з архівів «Березоля»; квартирник за участі «Чистий Четвер» — музично-поетичного проєку музиканта й художника, лідера гурту «Пиріг і Батіг» Мар’яна Пирожка.

Більше в інстаграмі.

Книжка Т. Кінгфішер розповідає про ветерана Алекса Істона, який намагається розгадати, що відбувається з його подругою дитинства Меделін Ашер. Атмосфера — гнітюча й абсурдна: щось дивне коїться з мешканцями будинку, повітря насичене вологістю і напругою, а навколо — кролики, про яких не варто знати більше, ніж задумано. 

Розібратися в історії допоможе модераторка клубу — Ната Гриценко, письменниця, перекладачка й редакторка, яка добре розуміється на жанрі горору. 

Більше в інстаграмі.

Криворізький Центр Сучасної Культури запускає «Літератусу» — відкритий книжковий клуб у форматі Book&Talk. Це новий простір для читачів, які шукають не лише книжки, а й живе спілкування навколо них. Ідея ініціативи — створити неформальне середовище для розмов про літературу без обмежень: тут однаково доречні згадки про фанфіки, нон-фікшн і філософські тексти. Жодної необхідності «правильно» аналізувати книжки — лише щирість, діалог і обмін досвідом.

Більше в інстаграмі.

Фестиваль стане майданчиком для обговорення ролі письменниць у формуванні українського літературного канону. Під час панельних дискусій та розмов зосередяться на питаннях: як і чому в історії літератури закріпилися певні жіночі імена, чому одні авторки присутні в освітньому та медійному просторі, а інші залишаються маловідомими або забутими. Спікери — відомі українські літературознавці, редактори, видавці, серед яких Дарина Важинська, Оксана Павленко, Ростислав Семків. 

Більше на сайті.

Це видання позиціонує себе як доступний і дотепний провідник у світ класичної літератури. Автор розглядає твори Александра Дюма, Еміля Золя, Вірджинії Вулф та Джона Толкіна, демонструючи, як класика може не лише навчати, а й приносити задоволення. Семків пропонує читачам формувати власні підходи до прочитання складних текстів і заново відкривати знайомі імена. Під час зустрічі учасники поговорять про те, як зробити читання класики захопливим, а не обтяжливим. Дискусію модеруватимуть літературознавець і науковець Сергій Михида та ведуча заходу Тетяна Левицька.

Більше в інстаграмі.

У книгу Сергія «Колоса» Мартинюка увійшли вірші, написані протягом кількох непростих років — від початку пандемії до завершення 2024-го. Це не просто збірка віршів, а фрагменти прожитого: від тиші карантину до передової, від втрат до народження нового життя. 

Модеруватиме зустріч Марина Данилюк-Єрмолаєва — журналістка та блогерка. 

Більше в інстаграмі.

Опера пропонує глядачеві подивитися на Шевченка не лише як на символ епохи ХІХ століття, а як на людину, чия присутність залишається актуальною і сьогодні. На сцені поєднується традиційне і нове: з одного боку — впізнавані шевченківські теми й образи, з іншого — сучасна музична мова. Режисером постановки став Армен Калоян, а музику написав Золтан Алмаші, сучасний український композитор. 

Більше на сайті.

Євген Сивокінь працює в анімації і належить до її найвиразніших майстрів в Україні. За своє життя він створював твори переважно «ручними техніками» — серед них рисована анімація, живопис по целулоїду, перекладка, тотальна анімація та робота із сипучими матеріалами. Виставка об’єднала різні грані його творчості,тож серед експонатів — анімаційні стрічки, кадри з виробництва, малюнки, робочі матеріали, а також створені останніми роками колажі.

Більше на сайті.