Поради для вивчення і покращення української мови

У перші місяці великої війни 57% українців повністю перейшли на українську мову чи почали більше нею спілкуватись. Про це свідчать результати опитування, здійсненого на замовлення Суспільного. Когось змінити мову спілкування спонукали воєнні злочини росіян, а хтось не хоче, аби влада країни-агресора посилалася на «захист російськомовного населення».

Українська зараз — не лише про гордість і поціновування свого, а й про почуття безпеки. Про шиболет «паляниця» — мовне розпізнання «своїх», яким послуговувалися тероборонівці для ідентифікації диверсантів. Про тригер, яким російська може стати для звільнених з полону. 

Однак хтось досі не розмовляє українською через брак знань і досвіду, а когось зупиняє страх помилок. Через трьохсотлітній лінгвоцид українська може не бути мовою батьків. Але нам обирати, чи буде вона нашою мовою та мовою наших дітей, адже помилятися не соромно, а досвід можна здобути.

Українська мова як система почала існувати наприкінці XI — в середині XII століть. У Київській Русі послуговувалися двома видами писемної мови: тією, що обслуговувала церкву, — церковнослов’янською, та тією, якою написані «Руська правда» і «Слово о полку Ігоревім», — давньоруською чи давньокиївською. Відтоді маємо закінчення «-ть» у дієсловах (як «любить») та м’яке «ць» (наприклад, «пшеницю»).  А от визначальні риси протоукраїнської, успадковані від праслов’янської, — закінчення «-мо» у дієсловах (як-от «їмо» або «робимо») чи кличний відмінок іменників, як-то «княже», — сформувалися ще впродовж VI-XI століть. Тоді ж зародились і деякі виняткові ознаки, приміром, заміна «е» на «о» після деяких звуків — «пшено» змінилось на «пшоно».

Однак вже на початку XIII століття, під час окупації України Російською імперією, почалися перші утиски — Петро I видав указ про заборону друку церковнослов’янською мовою української редакції, а Петро ІІ взагалі зобов’язав переписати з української на російську всі державні постанови й розпорядження.

У другій половині ХІХ — на початку XX століть видали пів тисячі заборонних указів щодо української. Серед них і Валуєвський циркуляр, який забороняв книгодрукування  українською, і його наступник — Емський указ — заборона української в театрах, церквах, літературі, науці, побуті.

Позірної свободи українській мові вдалося хапнути під час коренізації. Українізація, якій сприяла влада українськомовних селян, зачепила й етнічні землі, які не входили до складу УРСР: Кубань, Курщину, Вороніжчину та Зелений Клин. Утім, і затверджений того часу правопис-скрипниківку і три російсько-українські словники питомої української лексики редакції філолога й мовознавця Агатангела Кримського та літературного критика, історика літератури й публіциста Сергія Єфремова (четвертий до друку не допустили) вже незабаром визнали буржуазно-націоналістичними. 

Українських мовознавців, митців, науковців масово репресовували, а мову зросійщили шляхом заборони деяких окремих слів і граматичних конструкцій та укладанням нових словників зі скалькованим вмістом. А трохи згодом Міносвіти СРСР видало наказ про написання та захист дисертацій лише російською мовою, чим «ударили по науковцях».

Навіть відновлена в 1991 році Незалежність не дорівнювала українізації. Попри відкриття нових українських видавництв, попитом користувалася дешевші через високі тиражі російські книжки. Теле-, радіоконтент були переважно російськомовними. Шоубіз — теж.

Поштовхом до змін стали запроваджені після Помаранчевої революції квоти на мовлення та музику в етерах на радіо та телебаченні. Тоді ж запровадили програму «Українська книга», у межах якої здійснювали бібліотечні закупівлі, проводили книжкові ярмарки в областях. Програму закрив уряд премʼєр-міністерки Юлії Тимошенко.

Очевидно, що російська реакція на політику Віктора Ющенка не забарилася — російський президент звинуватив українського в бажанні витіснити російську мову з медіа, науки, освіти, культури. Тож за Віктора Януковича відбувся відкат назад:  постанову про обов’язкове дублювання фільмів українською змінила постанова про дозвіл дублювати фільми будь-якою мовою за субтитрування українською. Тоді ухвалили так званий закон Ківалова-Колесніченка, яким розширили сферу вживання інших мов на території України.

До позитивних змін у мововжитку спонукала Революція Гідності. Впродовж 2014-2019 років випустили понад 100  фільмів українського виробництва, більшість яких — українською мовою. У 2020 ухвалили Закон «Про повну загальну середню освіту», за яким викладання у відповідних закладах освіти має бути українською, а всі випускники повинні вільно володіти державною мовою.

У 2019-му нарешті ухвалили закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». На додачу до зростання вжитку української в державній сфері та органах місцевого самоврядування змінилася також, поступово почала змінюватися сфера надання послуг. Утім, того-таки 2019-го українською розмовляли лише 45% громадян, а під час пошуку роботи часто виринали мовні суперечки. Російськомовні жінки в середньому заробляли більше на 25%, ніж українськомовні. Чоловіки — більше на 60%. Такі цифри озвучила Оксана Забужко в одному зі своїх інтерв’ю, згадуючи обговорення «мовного питання».

Точкою неповернення для багатьох громадян, творців контенту і бізнесів стало 24 лютого 2022 року.

Любите обговорити з друзями «найбільш цікавіші» фільми року? Чи, може, «самі цікаві»? Обидва варіанти неправильні. Натомість варто вживати форму «найцікавіші» або «найбільш цікаві». Якщо часто припускаєтеся граматичних помилок, тобто тих, що стосуються утворення форм слів, словосполучень чи речень, — робіть вправи. Це допоможе «наростити» мовні м’язи, закарбувавши в пам’яті правила, які ви з часом почнете застосовувати в комунікації, не задумуючись.

Якщо ж щось часто «попадає на очі», а не «падає у вічі»; ви дискутуєте «на рахунок чогось», а не «щодо чогось», чи готові «прийняти міри в  любий день» замість «вжити заходів у будь-який день», варто більше уваги приділити лексиці. Помилкові конструкції з попереднього речення — суржик, найпомітніший відбиток зросійщення. Суржик (змішування мов) та росіянізми (калька або запозичення) — невіддільний  етап переходу з російської на українську.

Ця порада також допоможе побороти тавтологію, тобто недоречне повторення слова чи спільнокореневих йому у словосполученні або реченні (чи сусідніх реченнях). Стилісти часто радять «тренувати надивленість», аби розуміти, що з чим краще поєднувати. Це спрацює і з мовою: ви навчитесь вирізняти помилки та добирати правильні слова.

Поки я на Поділлі їду до тітки на деруни, мою подругу із Закарпаття вуйна пригощає кремзликами — в українській розрізняють північне, південно-західне та південно-східне наріччя. Три наріччя вміщають у себе 15 говорів, а ті своєю чергою — безліч говірок. Адже мова не формується у вакуумі. Деякі діалектні слова запозичені з сусідніх мов, зокрема з польської, угорської, румунської. Є й інші випадки. Наприклад, словом послуговувались на певному ареалі, де тепер різні держави. У мову однієї перейшла ця форма як літературна норма, а в іншій країні за літературне вважають інше слово, а переднє зберігається як діалект.

Літературна мова походить із діалектів. Так, говір Тоскани, яким Данте написав «Божественну комедію», став основою літературної італійської. Українська ж базується на києво-полтавському. Звісно, із впливом інших.

Важливо розуміти, що суржик не є діалектом, хоч окремі слова, як-то «лікарство» чи «перший», можна вважати діалектизмами. Втім, суржик не має норми, яка притаманна діалектам. Суржик же — хаотичне єднання слів то з однієї, то з іншої мови.

Для того, щоб вивчити українську мову самостійно, удосконалити її та/чи навчитися грамотної вимови, достатньо мати бажання та інтернет. Пропонуємо добірку ресурсів, серед яких ви зможете обрати те, що потрібно і підходить вам за темою, подачею та способом сприйняття інформації.

• Почати вивчати українську можна з курсу елементарного рівня А1-А2 «Українська мова за 27 уроків» на Prometeus, який розробили освітня платформа «Є-мова» та волонтерська ініціатива «Безкоштовні курси української мови» (ГО «Український світ»).
• Продовженням попереднього є курс «22 уроки для мовної впевненості» для рівня В2. Його також можна пройти на сайті «Є-мови». Крім цього, платформа пропонує різні варіанти для покращення знання української, серед яких курси професійної мови, як-то «Українська для фізиків та лікарів» чи «Бізнес говорить українською».

• Курс «Українська мова» від української студії онлайн-освіти EdEra вміщає лекції з фонетики, лексикології, морфології та орфографії.
• EdEra з громадською спілкою «Освіторія», яка сприяє реформації та розвитку освіти в Україні, розробили також «Лайфхаки з української мови». Курс містить робочі аркуші для практики та інтерактивний конспект на платформі.
• Для тих, хто ще вагається, переходити на українську чи ні, або ж тих, хто вже вирішив, але боїться помилятись, EdEra розробили курс «МовиТи: онлайн-курс про те, як залюбитись в українську мову». Знайти аргументи на користь самобутності та унікальності української, почерпнути цікаві та влучні фрази можна, пройшовши курс «Мовити. Мотиви».

• Оновлений «Український правопис» за редакцією 2019 року.
• «Неправильно-правильно» — довідник зі слововживання — те, що треба, для прокачки лексики.
• На «Словотворі» можна обговорити та/чи обрати відповідник до запозиченого слова.
• «Амбасадорка», «майданівка», «антикорупціонерка» — «Вебсловник жіночих назв української мови», укладений у 2022-му, вміщує дві тисячі фемінітивів. Реєстр охоплює двохсотлітню історію словотвірної фемінізації.

• «Російсько-український словник сталих виразів» містить російські фразеологізми, типові синтаксичні сполуки та українські відповідники.
• «Велика чи мала літера» — словник-довідник, який містить основні правила вживання великої чи малої літери в словах.
• Російсько-українські словники — R2U. Переклад слова чи словосполучення видає одразу у кількох словниках. На платформі також можна перевірити текст.

• Mova від освітнього проєкту для тих, хто хоче вдосконалити свої знання  української «Мова — ДНК нації». Тут можна знайти правила правопису, фразеологізми, синоніми. Застосунок наразі доступний лише в App Store.
• Натомість для Android доступний додаток для самостійного вивчення лексики та фонетики елементарного рівня «Вчимо і граємо. Українська мова».
• Вчитись в ігровій формі пропонує додаток «Вивчаю — не чекаю» від уже згаданої  «Освіторії». Завантажити можна в App Store чи Google Play.

• «Давай займемось текстом» допоможе вивчати слова в іграх «Словотіндер», «Плутанка» та «Пісняр». Додаток, який можна завантажити на Android та iOS, виріс із блогу Наталі Місюк — дослідниці та популяризаторки української мови. Проєкт має також ютуб-канал та подкаст.
• Завдання на лексику, граматику, вимову можна виконувати в додатку Duolingo. Скачуйте на Android чи iOS.

• Уже згаданий проєкт «Мова — ДНК нації» містить бібліотеку карток за темами, вправи, блог та можливість перевірки тексту. Проєкт має профілі в соцмережах.
• Тренажер з правопису української мови, який створений на основі книги Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо», містить теорію та практичні завдання за тематичними блоками.
• Відео на різні теми, зокрема з TED X, вперше перекладені українською, доступні на ютуб-каналі PROМОВА (Проєкт мова). Ресурс має також профіль в інстаграмі.

• «Експрес-уроки Олександра Авраменка». Автор блогу — мовознавець, педагог, письменник та один із найвідоміших дослідників і популяризаторів української мови.
• Ютуб-проєкт «Солов’їне шоу», де учасники — відомі українці — змагаються в знаннях мови. Глядачі натомість можуть підтягнути мову, переглядаючи розважальний контент.
• Ідея Олександрівна — філологиня, яка веде однойменний ютуб-канал, де розповідає про суржик, діалекти, зокрема бойківську та гуцульську говірки, зниклі звуки української мови та цікавинки літератури.
• Канал наставника з красномовства, колись російськомовного блогера й ведучого Максима Прудеуса, містить серію роликів про перехід на українську й те, як уникати вживання суржика.
• Платформа «Маніфест» пропонує огляди фільмів, відеоігор, програм, рейтинг ютуб-каналів українською. Ідея спільноти полягає у спонуканні до створення українськомовного контенту та його популяризації.
• Позбутися суржику, замінювати нецензурну лексику та правильно вживати слова з «не» допоможуть мініуроки на різні теми від проєкту «Лайфхак українською», створеного «Суспільним».
• «Вчися вухами| Українська мова» від громадської організації, яка займається вдосконаленням шкільної освіти в Україні, «Смарт освіта» — це аудіоуроки на теми, які вивчають від 8 по 11 клас.  
• «Чому державною» — 10 історій іноземців, які заговорили українською. Подкаст розповідає про мотивацію та досвід переходу на державну.

• Телеграм-канал «Українська мова», де публікують тести на грамотність на правильність наголошення слів.
• Телеграм-канал «Словниковий запас» регулярно публікує слова з тлумаченнями.
• Інтаграм-профіль популяризатора української мови Андрія Шимановського, де він у коротких роликах розповідає про помилки та варіанти виправлення.
• Фейсбук-сторінка «Слова, що нас збагачують», на якій пояснюють значення слів із прикладами вживання, наводять відповідники росіянізмів.