У першому епізоді подкасту «Не ґуґли» від медіа «Сенсор» журналістка та редакторка подкастів медіа Ліза Цареградська говорила з нейробіологом Сергієм Даниловим про стрес. Сергій Данилов — нейробіолог, кандидат біологічних наук, співзасновник та СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs, викладач Національного університету імені Т. Шевченка. Науковець давав поради та пояснював, як працює людський організм. Наша версія конспекту подкасту — нижче.
Тіло потрібно забезпечувати необхідною кількістю енергії. Рухайтеся, не забувайте турбуватися про ваше фізичне здоров’я. Якщо в нас щось болить, то страждатиме так чи інакше весь організм.
Не соромтеся хвилювання, але й не концентруйтеся на ньому. Стрес, хвилювання, тривога — нормальні реакції. Не картайте себе за них, вони свідчать, що вам не байдуже те, що ви робите. При цьому не зациклюйтеся на стресі, вам потрібні сили для справ.
«Не думай, що відчуваєш, думай, що робиш!»
Спрямовуйте енергію на подолання проблеми, а не на автоматичну боротьбу. Ваша енергія належить лише вам, то ж керуйте нею.
Наш організм — складна система.
Мозок і тіло — тісно пов’язані.
Визначати «головного» в організмі — недоречно. Потрібно дбати про всі частини нашого тіла для нормальної роботи мозку і його реакцій. Сергій Данилов згадав приказку: «Добре їсти, добре спати — Бог здоров’я мусить дати». Турбуйтеся про правильне харчування, сон і розподіл енергії. Організм працює як складна машина, тож важливо налагоджувати всі механізми роботи. Наш мозок і тіло мають однаково оцінювати ситуацію. Розходження в оцінці викликають тривожний розлад. Тож дбайте про механізм роботи свого організму.
Гормони — корисні, бо допомагають нашому організму у стресових ситуаціях. Нормальна робота гормонів — нормальна реакція на стресові ситуації. Рекомендуємо більше дізнаватися про їхню роботу й сферу впливу.
Використовуйте «метапізнання». Пізнавайте себе, шукайте інформацію про психічне та фізичне здоров’я. Не слідуйте за своїми негативними думками. Лікування ментальних хвороб — залежить від нашого ставлення до них. Більш позитивне налаштування — шлях до покращення вашого стану. Працюйте зі своєю увагою. Думайте про те, на що хочете витрачати ресурси.
Для того, щоб позбавитися від фобії чи панічних атак, потрібно взаємодіяти з їхніми джерелами (боїшся павуків — іди до них, потрібно 2 години і фобії не стане). Не лякайтеся проблеми, боріться з нею напряму. Зауважуємо, що дії такого характеру мають відбуватися виключно під наглядом спеціаліста, аби мінімізувати можливість отримання травматичного досвіду.
=Систематично проходьте тест Anima, рекомендований гостем подкасту, нейробіологом Сергієм Даниловим, на вимірювання «психічної температури». Він допомагає відстежувати зміни ваших реакцій, думок і контролювати психічний стан. Не бійтеся звертатися за допомогою, часом це дуже потрібно.
До речі, на сайті «Дія» є гайд від психологині Ірини Овчаренко про те, як підтримати себе у стресовий період та як боротися зі стресом.
Також під час розмови ведуча Ліза Цареградська та нейробіолог Сергій Данилов згадували реакцію «бий, замри, біжи». Що це таке — пояснює ведуча подкасту.
Існує чотири постулати когнітивно-поведінкової терапії: ситуація >думка >емоція >поведінка.
Ситуація — це те, що відбувається незалежно від наших бажань, волі, або ж навіть присутності (ті чи інші події відбуватимуться незалежно від того, є ми, чи нас немає: сонце світитиме, земля обертатиметься, стихійні лиха траплятимуться). Думки — наша оцінка ситуації, це та вага, якої ми ситуації надаємо (війна в Україні та її сприйняття українцями та українками інакше, аніж у мешканців Ґватемали). Іншими словами, думки — це той сенс, якого ми надаємо ситуації. Дещо складніше пояснити, що з емоціями, адже тут є незначні перегукування з думками (і це окремий виклик для самих людей упродовж життя — розрізняти думки та емоції). Тому пропоную зазирнути у книжку Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» і скористатися його прикладом, аби розуміти що таке емоції.
«Емоції: те, що ми думаємо про ситуацію, визначатиме те, що ми відчуватимемо стосовно цієї ситуації. Наприклад, ви бачите перед собою переповнену маршрутку (холодна реальність), але це не ваша маршрутка. Ви думаєте: “Слава Богу — не моя” (надане значення). Ваші відчуття — полегшення і легка тривога, щоб ваша маршрутка виявилася не такою переповненою. Або: та сама маршрутка, але цього разу ваша, ба більше, ви не встигаєте на зустріч, а грошей на таксі немає. Ваші думки: “Піп-піп” (цензура). Емоції — злість, роздратування. А якщо вас можуть насварити за спізнення, то ще й страх. І знову-таки, та сама ситуація: переповнена маршрутка, але поруч припаркована ваша мазераті. Думки: “Ха, життя прекрасне у шкіряному салоні”. Емоції — піднесення, радість. Трохи, може, зверхності. Та поруч стоїть хлопчина з організації захисту тварин. У нього інші думки про ваш шкіряний салон та інші емоції відповідно. І так до нескінченності. Проте ситуація залишається тією ж таки холодною реальністю — маршрутка переповнена».
І ось, нарешті, ми підходимо до поведінки. Адже саме у поведінці, до якої нас спонукають емоції, ми спостерігаємо такі прояви: напад, втеча, завмирання. Залежно від ситуації, наших думок про неї, та впливу на нервову систему емоцій, ми можемо або починати активно діяти – напад (йдеться не обов’язково про агресивну поведінку, цей термін позначає радше проактивну позицію), або тікати — саботувати щось, уникати, намагатися у будь-який спосіб позбутися потреби щось робити чи вирішувати, або ж завмирати — стан ступору, коли не можемо почати діяти, але й не втікаємо, заворожена бездіяльність (про що згодом можемо відгукуватися: «я не знаю, що зі мною було, це був тупо ступор, я усвідомлював, що коїться, але зробити нічого не могла/не міг»).
Пояснення складних термінів, згаданих у першому епізоді подкасту «Не ґуґли»:
еустрес — підвищення функціонального резерву організму, адаптація до стресу;
дистрес — нездатність адаптуватися до стресової ситуації;
гострий стрес — синонім шоку, інтенсивна реакція організму на дуже важку стресову подію;
хронічний стрес — реакція на довготривалий стресовий подразник;
румінація —постійне обдумування одного й того ж, накручування;
кортизол — гормон, що відповідає за обмін речовин, контролює рівень стресу в організмі;
гормон — біологічно-активна речовина, що має вплив на діяльність усього організму;
тривога — відчуття страху перед невизначеністю, очікування негативних подій;
тривожний розлад — психічне захворювання, вид неврозу, порушення функцій психіки;
гіперпильність — відчуття постійної перестороги, зумовлене травматичним досвідом.
