Караїми — один з найменш численних корінних народів України, проте він має дуже довгу та непросту історію, особливі традиції, культуру та малодосліджену історію. 12 березня у книгарні «Сенс» на Хрещатику пройшла лекція «Караїми Центрально-Східної Європи: культура, релігія, ідентичність» історика Юрія (Аміра) Радченка за модераторства Олексія Савченка, історика та дослідника польсько-литовських татар. Це перша зустріч історичного клубу Польського Інституту в Києві у 2025 році, тож вільних стільців майже немає.
Про караїмів останнім часом згадують та пишуть усе більше, і головне — з наукової точки зору без міфів та легенд (а оскільки історія нації заходить своїм корінням у VIII століття, то їх немало). Та недарма їх назвали нацією-легендою: джерел для вивчення історії небагато, а кількість караїмів надзвичайно мала.
Юрій Радченко описує 1000 років життя караїмів: від витоків до сучасності — і звичайно, не оминає ключові події їхньої історії: появу їх у Криму, окупацію півострова Російською імперією, політику коренізації у Радянському Союзі, Другу світову та Голокост. Важливим аспектом розмови стали не тільки періодизація чи цікаві факти (наприклад, про атрибути побуту, чому караїми їздили на конях, а не на віслюках, та як вони пов’язані з работоргівлею), а й розвінчання міфів. Особливої атмосфери додає караїмська мова, фрази якою періодично звучали від спікера, а презентація візуалізує, про що і кого говоримо.
Тож хто такі караїми? Корінний народ Криму, який від кримських татар та кримчаків відрізняється в першу чергу релігією — караїмізмом. Вони заперечують доповнення до Тори (Старого Завіту), тобто Талмуда в юдеїв, та вважають, що кожен має читати першоджерело і самостійно його трактувати.
З чого все почалося?
Із міфу. VIII століття, Багдад, Анан бен Давид боровся за посаду голови єврейської спільноти зі своїм братом і програв, тож у знак помсти заснував нову течію — караїмізм, за яку його могли стратити через відступництво від юдаїзму. Юрій Радченко зазначає, що це всього-на-всього легенда, проте Анану бен Давиду дійсно приписують зародження цієї релігії, хоча сучасні вчені вважають, що як окремий напрямок він зародився вже у X–XIII століттях.
То як же караїми потрапили в Крим?
На півострові їхні громади були вже у 70-х роках XIII століття, прийшли вони з Візантійської імперії через міграції, торгові справи та сприятливі умови півострова.
«Перші громади євреїв у Криму як явище, культура та релігія з’явилися ще в першому столітті до нашої ери разом із греками, потім з римлянами, візантійцями. Але тут питання розділення течій караїмів і рабанітів, бо саме з XIII століття документи виділяють їх окремо з правової та богословської точок зору, тож вважатись окремим народом вони почали тоді ж. Проте цей кордон був умовний, перехід туди-сюди, в принципі, дозволявся.
Одне з питань — чому відбувалось це переселення на територію Криму. Османи почали насильно переселяти до Константинополя (нині Стамбул) і християн, і юдеїв. А євреї тоді масово поїхали в Арабський Халіфат, бо там були сприятливі умови, але в Стамбулі не всі хотіли жити, тож вони і формують населення Криму; і пізніше, за два-три століття після того, утворюється окрема держава Кримське Ханство», — говорить Юрій Радченко.
То чи є караїми корінним народом Криму?
Корінний — не обов’язково той, що з’явився на цій землі. Побутова культура, яка вже майже повністю занепала, утворилася саме в Криму, як і література й караїмський націоналізм. Там вони сформувались і не мають іншої держави та Батьківщини.
Вглиб Європи
З кінця XIV століття караїми розселяються і в інших регіонах України, Польського королівства та Великого Князівства Литовського. Великі громади були в литовському Тракаї, Луцьку, Галичі. Але Юрій зазначає, що їхали вони туди не на запрошення князя Вітовта, як багато хто вважає, і не через військовий обов’язок; було багато політичних, демографічних й економічних чинників.
Статус караїмів
У Кримському ханстві вони мали «статус рая» — підданих зі своїми обов’язками та правами. Після окупації Криму Російською імперією у 1783-му бути караїмом було важко, і до 1863-го вони боролися за те, щоб відокремитися від євреїв-рабанітів, не платити подвійний податок та не служити в армії.
Who are you?
У середині XIX століття Російська імперія поставила це запитання кримським караїмам.
«Хто ви? Who are you? Цю відповідь вирішив сформувати Абраам Фіркович. Він почав обґрунтовувати те, що караїми кримські і що не брали участі в розп’ятті Ісуса», — говорить Юрій Радченко.
«Це для Російської імперії було дуже важливо, тому що це була одна з причин ідеологічних гонінь євреїв. Для них це спосіб виправдатися й визначити свій правовий статус, а в той час релігійна ідентичність дорівнювала юридичній», — модератор Олексій Савченко.
Жовтневий переворот і Голокост
Під час революції 1917 року караїми закріпились як окрема національність, була створена Караїмська націонал-демократична партія. У 1921-му після проголошення Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки радянська влада визнала їх як корінний народ Криму, що врятувало життя багатьом у період Голокосту.
«Прийшов Голокост, прийшла окупація, смерть за єврейство. Тут тебе вже не обмежують податками, а вбивають, тягнуть до газової камери чи до Яру. А після січня 1942-го року караїмські документи, зрозуміло, що підроблені, почали рятувати життя євреїв», — розповідає Юрій.
Менора
Після розповіді Юрій Радченко показує відео молитви з кенаси (молитовного будинку) караїмською мовою, звертає нашу увагу на менору — семистовбурний свічник. Зустріч закінчили відповідями на запитання залу про тест ДНК, мову, імена, чисельність нації, навернених у караїмізм і самоідентифікацію. А також планами спікера на наступні лекції, зокрема в Будинку Актора (який розташований якраз у караїмській кенасі), про більш вузькі теми караїмської культури, історії та релігії.
