Микола Каблука представляється так: математик, який випадково став архітектором світла. Випадково, адже закінчив школу з золотою медаллю, вступив на прикладну математику, бо хотів стати програмістом, але вирішив почати власну справу і спробувати робити те, чого тоді більше ніхто не робив, — створювати культурну підсвітку. У межах події для CEO та HRD «Друга навігація» від Work.ua засновник світлотехнічної компанії Expolight розповів, як світло змінює архітектуру міста та світосприйняття загалом.
Більше — у конспекті промови.
Світло як елемент світогляду
У контексті війни світло є дуже важливим, стверджує Микола Каблука, — воно спрямоване у ціль, більш помітне, це буквально базовий елемент сприйняття. Світло — це перше, що ми бачимо, розплющуючи очі, коли приходимо в цей світ, і це саме те, що ми перестаємо бачити, заплющуючи їх востаннє. Тому світло і його антонім «темрява» — паралельні: світло — це життя, а темрява — смерть, світло — любов, темрява — ненависть, світло — свобода, темрява — рабство.
«За що ми воюємо? Ми воюємо якраз за те, щоб світло не згасло. Я дуже люблю одну обкладинку відомого американського журналу TIME: “Життя переможе смерть, а світ — темряву”. Вона дуже добре ілюструє, чим для нас є світло», — міркує Микола Каблука.
Для нас світло — це не тільки джерело освітлення, але й ключовий елемент впливу на світогляд, світосприйняття, емоційний досвід. Його використовували в сакральній архітектурі ще до появи електричного штучного світла. Світло в спорудах релігійного призначення організовували так, щоб воно проходило й давало освітлення крізь ключові елементи та вівтар.
Робота Mid Day Rays (Petras Lukosius). Джерело: lukosius.art
У візуальному мистецтві Миколі Каблуці дуже подобаються роботи таких художників, як литовець Петрас Лукосіус, який передавав на полотні світло, або маріуполець Архип Куїнджі, якого намагається привласнити Росія й фішка якого була в тому, що він міг передати фарбами ефект світла. Цю саму магію роботи зі світлом можна побачити й у сучасному мистецтві.
Наприклад, у театральних або сценічних шоу світловий цифровий проєкційний контент — дуже важлива складова візуалу, яка підсилює чи доносить ключові наративи. Штучне світло теж має бути розумним, як сонце, яке під різними кутами проходить крізь атмосферу і, відповідно, по-різному фільтрується, утворюючи різноманітні відтінки.
Тому зараз в інтер’єрах офісів чи навчальних закладах усе частіше проєктується біодинамічне світло, яке змінює спектр, адже впливає на психоемоційний стан людей або активує праву чи ліву півкулю мозку. Холодне світло раціоналізує думки, а тепле і контрастне — стимулює креативність.
Світло як елемент памʼяті
Один з об’єктів сучасної архітектури, який ілюструє важливість використання світла в меморіальних спорудах, — Синагога у Бабиному Яру, яку команда Expolight відкрила до 80-річчя цієї трагедії, напередодні повномасштабного вторгнення. Ідея архітектора Манелі Герца полягала в тому, щоб створити не фігуру в скорботі, а місце для рефлексії та усвідомлення. Ключовий образ — книга, яка формується двома променями світла, котрі перемикаються, і формує канонічну синагогу. Заходячи всередину, відвідувач бачить на стелі вкраплення світла — воно відтворює розташування зірок у період розстрілів.
Уже після початку повномасштабного вторгнення Микола Каблука зі своєю командою запустив бренд Kabluka Light and Digital Sculptures, який фокусується на мистецьких роботах. Однією з найбільш відповідальних став Хрест Героїв — меморіал під Києвом у Вишгороді.
Kabluka Light and Digital Sculptures прагнули зробити не такий меморіал, до якого потрібно підійти і подивитися ззовні, а такий, куди слід зайти і співтворити його, стати його частиною, що спонукає до глибшого розуміння та рефлексії.
«На початку повномасштабного вторгнення ми всі були частиною чогось одного великого, всі навколо щось робили: шили теплий одяг, годували військових, вдягали форму й ішли добровольцями. Я хотів передати саме цю гордість відродження нації. Мені хотілося, щоб люди заходили в хрест і символічно розділяли хрест, який випало нести нашій країні», — каже Микола Каблука.
Ще одна важлива деталь меморіалу — світло. Кожен із нас — як цяточка, що відбивається від дзеркал, частка світла. Для цієї роботи обрали складну технологію оптоволокна, лаконічно, без кілечок інтегрованого в дзеркало. Дзеркала розташовані таким чином, що, коли відвідувач заходить усередину, світло відбивається й помножується до нескінченності. Людина почувається оточеною безліччю яскравих вогників: якісь із них гаснуть якісь — запалюються. У кожного з нас бувають ситуації, коли віри, впевненості чи сил недостатньо, але хтось поруч тебе надихає, і ти запалюєшся знову — таким є сенс цієї інсталяції.
До того ж Kabluka Light and Digital Sculptures створили спеціальні музичні треки для ще більшого занурення. Вони зібрали звуки природи з усіх регіонів України: шепіт степів Донеччини і Луганщини, дзюркіт карпатських річок, шум Азовського моря з Маріуполя і Чорного з Одеси, ліси Черкащини.
Світло як елемент міста
За рахунок кастомних лазерів із труб зробили світлову квітку. Цю інсталяцію відкрили восени 2021 року, тож вона встигла простояти перед початком повномасштабного вторгнення недовго, але навіть за той час стала елементом, який викликає гордість. Чимось, що для Миколи Каблуки та команди візуально асоціюється з їхнім містом, де вони вперше закохувалися, навчалися, робили перші кроки. Цей арт-об’єкт передає не лише красу міста, але й його ключові сенси, напрямок руху: між повагою до індустріального минулого й технологічною світловою квіткою майбутнього.
Ще один проєкт, яким пишається Kabluka Light and Digital Sculptures, — це Площа свободи і миру в Маріуполі. Микола Каблука називає цей проєкт дуже болісним, бо це історія про прифронтове місто та зокрема про те, яким міг би бути Донецьк, якби не почалася російсько-українська війна.
Ця площа єдина в світі мала перманентний лазерний мейпінг. Команда створила 25 птахів, які символізують 25 регіонів України, включно з Кримом. На крилах розміщено відповідні орнаменти регіонів. Вся площа покривається проєкцією, тож люди немов ходять по цифровому полотну. Усе це доповнюється музикою та найдовшим арковим фонтаном в Україні. Щогодини з’являлися 25 квіток, які перетворювалися на області, що утворювали цілісну мапу України. Кілька разів на тиждень відбувалося шоу про історію Маріуполя. А на кожній пташці був відповідний кюаркод, який дозволяв віртуально подорожувати в різні регіони України.
Цей проєкт вплинув на маріупольців: площа, яка доти носила ім’я Леніна, почала символізувати свободу та єдність. Звісно ж, після окупації росіяни перейменували площу.
Світло як елемент історії
Ще один аспект розмови — як світло може нести історичні наративи. До 30-річчя Незалежності України Kabluka Light and Digital Sculptures запросили створити інсталяцію для заповідника острова Хортиця — об’єкту, який мав би нагадувати про історію козацтва на теренах нашої держави.
Микола Каблука побачив, що на острові є величезний курган, який нагадує про звитяжну історію й таємниці давнини. Так з’явилась ідея зробити перманентний 3D-мейпінг, який візуально розповідатиме історію, що включатиме наративи минулого й цінності України, сформовані ще за часів Гетьманщини.
Оскільки Хортиця — сакральне місце, тому прийшла ідея зробити проєкцію безпосередньо на небо, залучаючи три базові стихії — землю, воду і небо. Ця інсталяція також не має аналогів у світі. Промені лазера такі потужні, що щодня, незалежно від хмарності, малюють на небі символи. Поширюється проєкція й на дніпровські пороги та воду.
«Це те, про що ми говоримо: світло захоплює людей, але дуже безвідповідально робити з нього щось, що б було просто красивим та захопливим. Завжди має бути закладений якийсь глибший сенс», — міркує Микола Каблука.
