Місяць без друкарні «Фактор-Друк»: перспективи і ризики

Друкарня «Фактор-Друк» є однією з найбільших типографій повного циклу (підготовка до друку, сам друк із різноманітними тисненнями, додатковими дизайн-елементами і післядрукарська обробка) не лише в Україні, а й у Європі. Разом із видавництвом Vivat і мережею книгарень Vivat підприємство входить до групи компаній «Фактор». 

До повномасштабного вторгнення друкарня видавала до 1 мільйона примірників книг на місяць. А з 24 лютого 2022 року потужність підприємства знизилась. Перші місяці друкарня не працювала, відновлювати роботу почали в травні 2022 року. Однак вийти на довоєнну потужність не вдалося через постійні обстріли і відключення світла. 

Попри це з 24 лютого «Фактор-Друк» вже надрукувала понад 10 мільйонів книжок. Друкарня виробляла продукцію для більш ніж 30 українських видавництв і мала клієнтів з Європи, зокрема Німеччини. Серед видавців, які друкували книжки на «Фактор-Друці» — Vivat, «Ранок», «КСД», BOOKCHEF, «Видавництво Старого Лева», «АССА», Mimir Media, «Свічадо», «Колесо Життя» та інші

Зранку 23 травня російські ракети С-300 завдали удару по Харкову. Зокрема, ракети вдарили по друкарні «Фактор-Друк», спричинивши пожежу в цеху з папером площею щонайменше 500 кв. м.

У цей момент у друкарні «Фактор-Друк» працювало 50 людей. Внаслідок удару загинуло 7 працівників, ще 21 зазнали поранень. Чотири ракети потрапили в палітурний цех, де друкують та одягають обкладинки на текстові блоки, було зруйновано дах, будівля частково згоріла, знищено унікальне обладнання.

Генеральна директорка «Фактор Друку» Тетяна Гринюк в коментарі «Сенсору» заявила, що оцінити всі збитки станом на початок червня неможливо. Того дня згоріли мінімум 50 тисяч книжок та наклад підручників з німецької мови видавництва «Ранок».

Тетяна пояснює, що книга в друкарні проходить кілька етапів: спершу надрукували блок тексту, потім його стиснули, зшили, обрізали, а потім вставили у кришку (тверду частину обкладинки). Багато книг, які на момент влучання перебували в палітурному цеху, були напівфабрикатами на різних етапах: одні лише зшили, інші були вже з обкладинками. Тому зараз видавництво і друкарня разом намагаються ідентифікувати все, що вціліло. 

Сума збитків, яку назвала генеральна директорка типографії, — щонайменше 5,1 мільйона євро, це більш як 200 мільйонів гривень. Із них 3,7 мільйона євро — це збитки всіх видавців, чиї книги на момент удару були в друці. Ще до 2 мільйонів євро потрібно на відновлення цеху та фабрики загалом, бо постраждали також сусідні будівлі.

Гендиректорка Vivat Юлія Орлова розповіла «Сенсору», що на момент удару в друці було десь близько 50 найменувань їхнього видавництва, і зараз команда з’ясовує, в якому вони стані. 

Уцілілими знайшли щонайменше два найменування, зокрема знайшли близько 200 примірників збірки оповідань письменника і військового Валерія Пузіка «Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу». Є також найменування, де зникли блоки тексту, але залишились обкладинки, або навпаки. Все це зараз команда намагається зʼясувати і підрахувати.

Генеральна директорка «Фактор-Друку» Тетяна Гринюк каже, що на повне відновлення потрібно 4-6 місяців за умови фінансування від іноземних донорів. Але навіть після того, як палітурний цех відновлять, за словами Тетяни, залишиться нестача кваліфікованих спеціалістів.  

Гендиректорка Vivat Юлія Орлова натомість каже, що у працівників друкарні й видавництва важкий моральний стан. Вони самотужки розбирають завали, і не всі психологічно здатні це витримати. 

Водночас друкарня та видавництво продовжують працювати. Ракети влучили в палітурний цех, який є лише однією з багатьох ланок виробництва книг. Всі інші цехи працюють, а тому потрібно відсутню ланку перекрити. Зараз «Фактор-Друк» намагається працювати на субпідряді з іншими друкарнями, які розташовані в Харкові.

Але вони також завантажені.

Попри всі труднощі, у перші тижні після трагедії для компанії найголовніше було поховати загиблих, подбати про постраждалих в лікарні, допомогти всім іншим працівникам оговтатися морально.

Увечері 23 травня одразу після трагедії директор відділу комунікацій Міжнародного фонду «Відродження» Сашко Кульчицький написав на своїй сторінці соціальної мережі X, що вони нададуть терміновий грант з резервних коштів видавництву Vivat. 

Юлія Орлова пояснила, що ці кошти спрямують на друк книг, які було знищено російськими ракетами. Наразі видавництво веде перемовини з фондом про всі аспекти цього гранту.

Гендиректорка також поділилася, як в перші дні після трагедії українці підтримали видавництво. Ця підтримка помітна, адже лише в інтернет-магазині Vivat оформили 22 тисячі замовлень. 

Про допомогу у відновлення друкарні у своєму публічному зверненні заявив також президент Володимир Зеленський. Він направив доручення Міністерству економіки України й регіональній владі Харківської області щодо допомоги у відновленні роботи друкарні й загалом підтримки галузі на державному рівні. 

Водночас Юлія Орлова зазначає, що в Україні немає закріпленого механізму, який дозволяє державі допомагати приватним підприємствам фінансово. Тому це допомога радше на перспективу. 

Наразі видавництво і друкарня розраховують найбільше на підтримку від іноземних організацій та надання грантів. 

І чекати довго не довелося. Фонд відомого філантропа Говарда Баффета The Howard G. Buffett Foundation профінансує відновлення друкарні «Фактор-Друк», про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Типографію планують відновити за 4-5 місяців. 

Але тут постає питання: чому говорять про відновлення типографії, а не про релокацію в центральні чи західні області України? Харків щодня обстрілюють. На що розраховують власники стратегічного підприємства (а держзамовлення підручників робить його стратегічним обʼєктом, хоча це й приватний бізнес), яке так близько до кордону з Росією? Чому за 2,5 року жодна типографія не релокувалася? 

PR-менеджерка видавництва «КСД» Тетяна Рябченко у коментарі «Економічній правді» заявила, що представники галузі хочуть попри все залишатися в Харкові: «Це реальність, це вибір людей галузі — жити в Харкові. Таке наше геополітичне розташування, це 40 кілометрів до Бєлгорода. Ми не можемо це виправити».   

Представники«Фактор-Друку» і генеральна директорка Vivat Юлія Орлова заявляють, що релокація виробництва неможлива. Також у Харкові розташовані офіси видавництв, зокрема частина команди «КСД» щодня працює з харківського офісу, там перебуває і власник видавництва Дмитро Кононенко.

Більшість поліграфічних потужностей України зосереджені в Харкові. Саме тут виконують найскладніші типографські роботи. За словами співзасновниці  видавництва «Віхола» Ілони Замоцної, лише харківські друкарні можуть виконати, наприклад, такі затребувані видавництвами ілюстровані зрізи.

Представники галузі заявляють, що попри всю небезпеку релокація виробництв неможлива через кілька причин.

Перша причина  — найкращі спеціалісти живуть у Харкові.
І меншість готова переїжджати. А набрати нових людей в інших регіонах через оголошення неможливо, оскільки навчання займає кілька років. Це дуже складна і специфічна робота. 

Друга причина — специфічність виробництва.
Офсетний друк — це високотехнологічне виробництво. Кожна машина потребує специфічного фундаменту, відповідного клімату та спеціальної води. Створити такі умови в іншому приміщенні дуже складно і дуже дорого. 

Щоб зрозуміти, наскільки це специфічні виробництво і техніка, потрібно знати різницю між цифровим та офсетним друком. Уявіть звичайний принтер — це цифровий друк, він менш якісний і підходить для малих тиражів (до 100 примірників). 

Для друку книг використовують офсетний друк. Він забезпечує якість, чіткість та швидкість. В офсетному друці використовують чотири основні фарби: чорна, маджента (колір від змішування червоного та синього), синя і жовта. Усі інші кольори отримуються шляхом змішування цих кольорів у мікроскопічних краплинах.

Для точного друку фарби мають змішуватися на рівні мікронів. Для цього у приміщенні повинен бути фундамент з нульовим горизонтом. Якщо є якесь відхилення, датчики це визначать і машина вимкнеться. Звичайний принтер можна поставити навіть на диван, і він буде працювати, але з офсетними машинами потрібен точний до градуса фундамент. 

У коментарі виданню «Суспільне. Культура» Юлія Орлова заявила, що релокувати виробництво буде коштувати мільйони євро.

Третя причина — логістика.
Одні з найбільших друкарень працюють у Харкові, тому в багатьох видавництв офіси і склади також там. Все зав’язано на одному місті.

Крім «Фактор-Друку», через обстріли росіянами постраждали й інші друкарні. Зокрема 20 березня 2024 року згоріла друкарня «Гуров і К». Тут друкувалися книжки видавництв «Ранок», «Час майстрів», «Крокус», видавничого дому «Школа», пазли Dodo тощо. Унаслідок обстрілу постраждала не лише будівля, також зруйновано вщент обладнання і спалено книжки.

Того дня повністю знищили і типографію «Аврора», яка працювала в тій же будівлі поверхом нижче.

У липні 2022 року від російських обстрілів у Харкові постраждав «Будинок друку». А на Великдень було пошкоджено друкарню «Юнісофт».

За інформацією видання «Читомо», протягом 2022 року постраждали також приміщення видавництв «Ранок», «Тези», «Жорж», «АССА», «Фоліо», «Блим-Блим», «Видавництво Жупанського», «Віхола», «Мольфар», «ПЕГАС», «Час майстрів», «Парасолі», групи «Основа», 4mamas та інших. 

Наприклад, у видавництва «АССА» половина працівників і склади — у Харкові. «Ми навчилися працювати дистанційно під час ковіду, але в нас є склади, і це найбільший ризик. Один склад у нас у підвальному приміщенні, він більш-менш безпечний», — розповіла директорка видавництва Світлана Фельдман виданню «Радіо Сковорода». 

З початком повномасштабного вторгнення видавництво вирішило спробувати перенести один зі своїх складів до Луцька, в цьому їм допомогли у Міністерстві інфраструктури. Проте, коли працівник, відповідальний за управління складом, вирішив повернутися до Харкова, довелося повернути назад і сам склад.

У Харкові продовжують працювати видавництва «Ранок», «КСД», «Жорж», «Фоліо», «АССА», «Фабула», частина команди Vivat, зокрема їхні склади.

У межах Книжкового арсеналу відбулася панельна дискусія «Як перетворити виклики українського книжкового ринку на перемоги?», в межах якої співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна повідомила, що 2025 року вартість книг може вирости до 50%. 

Про здорожчання продукції повідомляють й інші гравці ринку. На це безпосередньо впливає вартість паперу та інших матеріалів, наявність і ціна електроенергії, логістичні витрати, курс гривні й пропускна здатність кордону.

Ілля Болгов також прогнозує проблеми з постачанням підручників у школи на 2024/2025 рік, скорочення великих тиражів книжкової продукції в цілому через брак виробничих потужностей. Середні й малі тиражі також постраждають, але не суттєво. Водночас засновник типографії наголошує, що друкарень, які можуть виготовляти книжкову продукцію, в Україні достатньо, тому сильно хвилюватися не потрібно.

Журналістка «Сенсора» також звернулася за коментарем до інших великих харківських друкарень «Юнісофт» і «Глобус», але вони відмовилися коментувати теперішню ситуацію.