22 серпня в українських кінотеатрах стартує «Ворон» — нова екранізація однойменного готичного коміксу Джеймса О’Барра, який до прем’єри Manga Media вперше офіційно видасть українською мовою.
Графічний роман «Ворон», що вийшов у 1989 році, розійшовся тоді світом накладом у 750 тис. примірників і вже невдовзі став вважатися культовим, не втративши цей статус і досі.
Історія безсмертного кохання і помсти, сильнішої за смерть, раз у раз знаходить нові покоління шанувальників — і відповідно до них адаптується. «Сенсор» розповідає, чим новий фільм відрізняється від оригінального коміксу.
Особиста драма автора Джеймса О’Барра
Перше українське видання графічного роману «Ворон» починається з авторської передмови, яка в завуальованій формі розповідає особисту історію художника.
У 1978 році наречену О’Барра на смерть збив п’яний водій. Аби повністю змінити життя і відволіктися від самокатування (Джеймс звинувачував у нещасному випадку себе), він приєднався до морської піхоти та потрапив із місією у Берлін, де ілюстрував посібники для військових. Так, у 1981-му він почав роботу над «Вороном» — через власні переживання, а ще після прочитаної у газеті історії про вбивство молодої пари через каблучку за $20.
Ані перша екранізація «Ворона» 1994 року, ані нова адаптація 2024 року не згадують цю передісторію. А проте саме завдяки їй можна краще зрозуміти, звідки насправді прилетів Ворон.
Cторінки з українського видання коміксу «Ворон» Джеймса О’Барра
Перші сцени
Комікс починається безпосередньо з помсти: повсталий із мертвих Ворон — він же за життя музикант на ім’я Ерік Дрейвен — у темному провулку карає одного з покидьків, які рік тому ні за що вбили його наречену Шеллі Вебстер, а потім і самого Еріка.
Натомість найперша сцена фільму — це відсутній у коміксі флешбек у дитинство Еріка, котрий буквально за кілька секунд розповідає про те, як і чому герой став тим, ким глядачі бачать його на екрані.
Далі фільм розгортається лінійно: знайомить з історією кохання Еріка та Шеллі, переходить до містичної помсти й жорстокого екшену. Режисер Руперт Сандерс каже, що переструктурував оригінальну історію, бо хотів, аби його версія мала «більш виважений баланс між світлом і темрявою».
Kадр із фільму «Ворон», 2024
Відсутня одна з емоційно найжорстокіших сцен
Щоб віднайти баланс між світлом і темрявою, творці вирішили не включати в нову адаптацію одну з емоційно найскладніших сцен коміксу. В оригіналі Шеллі не просто вбивають: перед цим дівчина ще й зазнає жорстокої групової наруги, а Ерік змушений на це дивитися.
Сцени сексуального насильства в кіно можуть стати тригером, якщо введені невиправдано — тобто не впливають на розвиток сюжету чи персонажа. Тому творці екранізації «Ворона» не стали вдаватися до таких прийомів нагнітання.
Забули котика
У коміксі однією з прив’язок, яка допомагає Ворону не перетворитися остаточно на темного духа помсти і все ж таки зберегти в собі щось людське, є котик на ім’я Габріель.
Ерік мешкає разом із тваринкою, піклується, розмовляє з нею, пригадуючи своє життя з Шеллі. Габріель — єдиний друг і джерело радості персонажа. Іноді цього світла стає настільки багато, що Ворон каже: «Геть з очей, коте, ти змушуєш так багато усміхатися».
У фільмі глядач цього котика не побачить. Та читачам коміксу Габріель точно сподобається — до речі, під кінець кіт неабияк здивує.
Ерік та Шеллі
Фільм вносить новизну у втілення головних героїв. У новій екранізації Еріка грає шведський актор Білл Скашґорд, відомий своїми ролями упиря Годфрі в серіалі «Гемлокова Штольня» й клоуна Пеннівайза у фільмі «Воно». А для британської співачки FKA Twigs, яка грає Шеллі, це стало дебютом у головній ролі у великому голлівудському проєкті.
Ерік (Білл Скашґорд) та Шеллі (FKA Twigs) у фільмі «Ворон», 2024
Вихід за межі чорно-білої парадигми
Ідеться не лише про візуалізацію історії — хоча й не без цього, адже комікс чорно-білий і лаконічний, а нова екранізація, звісно ж, кольорова, але до того ще й прокачана для кінотеатральних преміум-форматів IMAX, 4DX та Dolby Atmos.
Фільм також робить більш складними і багатогранними персонажів історії: як позитивних, так і негативних. І водночас розмиває чорно-білу парадигму поділу на хороших і поганих, тому що тут усі не без гріха…
У графічному романі Ерік мститься групі дрібних наркоділків — потворних дурнуватих покидьків, які роблять що хочуть і не думають про наслідки. Вбивство Шеллі саме такий випадок.
У фільмі Шеллі й сама має темне минуле, і вбивають її сплановано, а причина цього несподівано містична. Так, у новій кіноадаптації не лише Ерік пов’язаний із потойбічними силами. Тож недарма дехто з критиків вже назвав фільм «Вороном» для покоління «Джона Віка» — певно, не лише через рівень екшену, а й через потужність сил, які в цьому екшені зіткнулися.
